Українські землі під владою Речі Посполитої

Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання ціонально-визвольної боротьби

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. УТВОРЕННЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТА СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В ЇЇ СКЛАДІ

1.1. Річ Посполита та передумови її утворення

1.2. Суспільний та політичний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої

1.3. Соціально-економічний розвиток та церковна боротьба на Україні у складі Речі Посполитої

РОЗДІЛ ІІ. ЗМІЦНЕННЯ КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРІЗЬКА СІЧ

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПРОТИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ В СЕРЕДИНІ ХVII СТ.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Захопивши у XIV-XV ст. Галичину, Західну Волинь і Поділля, Польща прагнула оволодіти й українськими землями, які входили до складу Великого князівства Литовського. Але, окрім бажання Польщі, визрівали ще й об'єктивні умови для унії між Польським королівством і Литвою. Найважливішим внутрішнім чинником у цьому процесі була позиція української шляхти.

На початку XIV ст. перед нею постав реальний вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена Лівонською війною Литва. Польща для українських феодалів означала привілеї, обмеженість королівської влади, гарантовані політичні свободи. Не останнє місце тут посідала й проблема військової повинності - адже у Польщі домінувало наймане військо. Не можна було скидати з рахунків і зовнішній фактор. Війна Литви з Москвою, підтримуваною Данією та Швецією, призвела до втрати територій, і Велике князівство Литовське потребувало значної військової та фінансової допомоги. Тому вже на середину XVI ст. були здійснені перші спроби підписання унії. Але реальних результатів сторони домоглися лише в 1569 р. на засіданні об'єднаного сейму у Любліні.

Після того як частина литовських, українських і білоруських магнатів, не задоволених польським проектом унії, намагалася зібрати шляхетське ополчення для боротьби за свої права, король Сигізмунд III Август своїми універсалами приєднує українські землі - Підляшшя, Волинь, а потім Київщину і Брацлавщину, зрівнявши місцеву шляхту цих земель у правах і привілеях з польською шляхтою. Повстанці змушені були повернутися на сейм. Депутати Великого князівства Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на вірність їй. Це означало створення держави Річ Посполита (дослівно з польської мови - спільна справа).

В ній мали бути король, який обирається, сейм, єдина зовнішня політика, загальна скарбниця. Автономія Литви зберігалася лише у питаннях місцевого самоврядування, організації збройних сил і у правничій сфері.

Українські землі навіть не входили до литовської автономії, а були віднесені до складу польських воєводств - Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського (Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав). Воєводства очолювалися призначеними польськими магнатами.

Люблінська унія 1569 р. відіграла, безумовно, велику історичну роль у долі України. При цьому вона мала досить суперечливі наслідки. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз'єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.

Актуальність теми дослідження. Представлена тема має досить велике значення у наш час. Сучасний етап розвитку суспільного життя України характеризується великим інтересом громадян до історії. Цей інтерес зумовлений тим, що кожна свідома людина намагається зрозуміти минуле й у міру можливості визначити правильні орієнтири в житті та ефективні методи розв'язання назрілих проблем. Переломні епохи в історії людства притягують особливу увагу дослідників. До таких періодів, безперечно, належать події в Україні під владою Речі Посполитої, коли відбувалося утвердження самостійної української державності й подальший її розвиток. У сучасному світі відбувається активний і складний процес державного і духовного відродження багатьох народів, формування їх національної свідомості. Процеси гуманізації суспільного життя, утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей зумовили загострення інтересу до проблеми людини, її духовного світу, до питань історії, науки та культури.

Україна зараз перебуває на складному етапі трансформації суспільства. Перед її народом, керівництвом держави стоїть проблема вибору шляху подальшого національного розвитку. З цієї причини чи не найбільш значимими й актуальними в умовах переходу до демократичного суспільства є питання про те, як історичні процеси сприяють розвитку суспільства, які є можливі шляхи виходу із кризових ситуацій. Оскільки історія України тісно пов'язана із історичними подіями в сусідній Польщі, то вивчення цієї теми і сьогодні є актуальним.

Об'єктом дослідження є історичні події в Україні під владою Речі Посполитої.

Предметом дослідження роботи є особливості розвитоку подій на українських землях під владою Речі Посполитої та причини наростання національно-визвольної боротьби українського народу.

Мета і задачі дослідження. Основна мета дослідження полягає у з'ясуванні особливостей розвитку історичних подій на Україні під владою Речі Посполитої та причин наростання національно-визвольної боротьби українського народу проти влади Речі Посполитої а також у визначенні результатів цієї боротьби.

Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:

проаналізувати передумови утворення Речі Посполитої;

охарактеризувати суспільний та політичний устрій на українських землях в складі Речі Посполитої;

дослідити соціально-економічний розвиток України та причини і наслідки церковної боротьби;

проаналізувати зміцнення козацтва та діяльність Запорізької Січі;

проаналізувати причини та наслідки національно-визвольної боротьби українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої.

Методологічною основою дослідження є принципи об'єктивності та історизму, конкретно-історичного підходу до явищ суспільного життя та їх відображення в історичній літературі. В процесі роботи використовувалися теоретичні і методологічні засоби філософського аналізу, синтезу, індивідуалізації й узагальнення.

Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрущенко В. Л., Федосов В. М. Запорозька Січ як український феномен. - К., 1995. - 173 с.

2. Борисенко В. Й. Курс Української історії. З найдавніших часів до ХХ ст.. Навч. посібн. - К. Либідь, 1996 - 616 с.

3. Білоцерківський В. Я. Історія України: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 536 с.

4. Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995. - 688 с.

5. Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. - К.: Варта, 1994. - 560с

6. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 pp. (видання друге, доопрацьоване) - К.: Арістей, 2005. - 640 c.

7. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - Київ, 1994. - С. 124.

8. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII - XVIII ст. :кордони, населення, право. - Київ, 1996 р. - 222 с.

9. Гуржій О. Право української козацької держави. - Київ, Ін-т історії України НАН України, 1994 р. - 105 с.

10. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. - Львів, 1993. - 230 с.

11. Зашкільняк Л. Крикун М.. "Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів", Львів, Львівський університет імені Івана Франка, 2002 - 752 с.

12. Історія України : Навчальний посібник / Бойко О. Д. - К.: Академвидав, 2006. - 686 c.

13. Історія української культури / За ред. І. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1999 (2-ге вид.). - 656 с.

14. Історія держави і права України [Текст] : Навч. посібник / О. В. Кузьминець, В. С. Калиновський, П. А. Дігтяр. - К. : Україна, 2000. - 429 с

15. Мирончук В. Д., Ігошкін Г. С. Історія України: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. - К.: МАУП, 2002. - 328 с.

16. Субтельний О. Україна: історія. - К.: Либыдь, 1993. - 720 с.

17. Смолій В. А., Степанков В. С Богдан Хмельницький. - К.: Либыдь, 1995. - 624 с.

18. Статут Великого княжества Литовского 1529 года / Под ред. акад. АН Литовской ССР . К. И.Яблонскиса. - Минск: Изд. АН БССР, 1960. - 142 с.

19. Тишик Б., Вівчаренко Б. Суспільно-політичний лад і право України у складі Речі Посполитої та Литовсько держави. - Львів, 1996 р. - 162 с.

20. Україна: історія [Текст] : историческая литература / О. Субтельний; Пер. з англ. Ю. І. Шевчука; вст. ст. С. В. Кульчицького. - 2-е вид. - Київ : Либідь, 1992. - 512 с.

21. Україна. Віхи історії / За ред. В.А. Смолія. - К.: Мистецтво, 2003. - 432 с. ...

22. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: В 3 т. - Л.: Світ. Т. І. - 1990. - 316 с. Т. ІІ. - 1991. - 392 с. Т. ІІІ. - 1992. - 454 с.

23. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1994. -416 с.

24. Яковенко Наталя. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. - Київ: Критика, 2002. - 416 с.