Тема уроку: Повість „Перехресні стежки" I. Франка. Образи представників інтелігенції Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського.

Мета: розкрити характерні риси вдачі представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка; розвивати вміння характеризувати образи-персонажі прозового твору; виховувати в учнів почуття справедливості, патріотизму, любові до ближнього.

Тип уроку: урок-спостереження.

Обладнання: портрет письменника,

Епіграф уроку:

Життя лиш доти має вартість,

доки чоловік може допомагати іншим...

І. Франко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні у нас незвичайний урок – урок-спостереження за темою: Повість „Перехресні стежки" I. Франка. Образи представників інтелігенції Євгена Рафаловича і Валеріана Стальського.

1. Франко — геніальний митець своєї доби. Його повість „Перехресні стежки" своєю високою художністю, струнким і захоплюючим сюжетом заслуговує високої оцінки і належить до кращих доробків письменника. Твір присвячено темі служіння трудової інтелігенції знедоленому народові і є свідченням того, що І.Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, вивчав проблеми різних соціальних і національних груп Галичини. У повісті „Перехресні стежки" письменник відтворив боротьбу представника інтелігенції за справедливість, боротьбу з насильством та жорстокістю.

Спершу визначимо, що таке інтелігентність, яку людину вважають інтелігентною.

У „Словнику труднощів української мови" за редакцією С Я.Єрмоленко зазначено: інтелігентний — освічений, культурний.

2. Інсценізація уривка з повісті „Перехресні стежки" і. Франка".

Стальський. Се моя жінка. Пан доктор Євгеній Рафалович...Прошу, пане меценат, розгостіться! (До Регіни). Не дурій, ти, комедіантко! Не вдавай ідіотку! Іди до кухні! А не роби мені комедії, розумієш? Не доводи мене до того, щоб я при чужім чоловіці наробив тобі скандалу.

Рафалович. Пане, мені здається, що ви замість дійсного празника наробите собі і своїй пані сьогодні більше гризоти і клопоту.

Стальський. Не бійтеся! Ой випиймо лише! Зараз воно інакше буде!

Рафалович. Але без пані...без властивої со-ленізантки.

Стальський. Властивої соленізантки! Га, га! Як вона вам подобається? Дуже подібна до бідної жертви домашньої тиранії? (До Регіни). Бійся Бога, Регінко! Що ти з себе зробила?

Регіна. Сьогодні мій юбілей. Десятилітній юбілей мого замужнього життя. Отся сукня була символом мого найбільшого нещастя. її перед десятьма роками вдягала на мене цьоця, що була відмалку моїм злим демоном. В отсю сукню вона закляла всіх злих демонів, що мали мучити мене. Вони зробили своє. Пан Євгеній не чужий чоловік для мене.

Стальський. Ах, браво! Пане меценат! Позвольте повітати вас яко ідеала моєї жінки! А я, ідіот, і не знав, що я розлучив колись два закохані серця! Ну, привітайтесь хоч тепер як слід! Прошу не женуватись! Я чоловік ліберальний! Борони мене Господи, щоб я хотів стати на заваді!

Рафалович. Пане, не маєте права брати мене на глум! Випрашаю дуже собі таке поводження! Добраніч!

4. Коментар учителя.

Ця сцена є своєрідним відтворенням боротьби за справедливість. Кожен з героїв повісті „Перехресні стежки" І.Франка намагається бути щасливим, а чи завжди щасливою може бути людина? Іноді, щоб стати по-справжньому щасливим, доводиться ставати на тернистий шлях боротьби з жорстокістю і насильством.

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

Над змістом одного із таких творів — повістю „Перехресні стежки", де І. Франко порушує проблему жорстокості і насильства над знедоленим народом, ми працюватимемо впродовж уроку.

2. Оголошення завдань уроку.

Під час уроку визначимо характерні риси вдачі персонажів представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка.

3. Проблемна ситуація.

Також ми повинні дійти істини: хто з представників інтелігенції у повісті „Перехресні стежки" І. Франка є справжнім інтелігентом — Євген Рафалович чи Валеріан Стальський?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя.

Повість „Перехресні стежки" — це свідчення того, що І.Франка непокоїло питання, як допомогти простому народові, навчити захищати свої права і людську гідність. Це твір, у якому автор намагається показати перехрестя думок, людських доль, інтересів, які іноді перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Людське життя з його перехрестями І. Франко подає читачеві задля роздумів, втілюючи свій задум в образах-персонажах повісті.

Що ж спонукало автора до написання твору?