Продовження табл. 36

1		2	3
	Маса ВР у патроні, г: - пресованого 36 - пресованого 45 ____________	- -	250  10 400  10
	Примітки: 1.Підприємству-виробнику надається право гарантувати бризантність пресованого скельного амоналу №1 без проведення випробувань. 2.Фугасність визначають не рідше одного разу на квартал. 3.Зовнішній вигляд, діаметр шашок, масу ВР у шашці та густину ВР у шашці визначають у процесі виробничого контролю (до патронування).

Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики наведені у табл. 37.

Таблиця 37

Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики

скельного амоналу №1

	Скельний амонал №1
Характеристики	порошкоподібний	пресований
1	2	3
Розрахункові:
кисневий баланс, %	-0,79	-0,79
теплота вибуху, кДж/кг, (ккал/кг)	5409(1292)	5409(1292)
об'єм газів, л/кг	830	830
температура вибуху, 0С	3520	3520
тротиловий еквівалент за теплотою вибуху	1,29	1,29
Експериментальні:
швидкість детонації, км/с	4,8-5,3	6,0-6,5
критичний діаметр детонації відкритого заряду, мм	5-6	6-7
чутливість до удару за (ДЕРЖСТ 4545-88): - нижня межа у приладі 2, мм - частота вибухів у приладі 1, %	100-120 56-68	100-120 56-68

Продовження табл. 37

1	2	3
чутливість до тертя, нижня межа на приладі И-6-2, МПа (кгс/см2)	90-120 (900-1200)	90-120 (900-1200)
температура спалаху при постійній температурі із затримкою 1 хв, 0С	355	355
довжина патронів, мм: - пресованого 36 - пресованого 45	- -	153-183 161-181

На патроні-бойовику наносять стрілку, яка вказує на гніздо під електродетонатор. Шашки у патроні основного заряду накладаються одна на одну торцями, які мають найменшу густину ВР.

Пресований скельний амонал №1 патронується у паперові гільзи у 2,5-3,5 шари паперу. Маса паперової гільзи на 100 г ВР не повинна перебільшувати 3 г. Для виготовлення гільзи застосовують папір за ДЕРЖСТ 6662-73 або папір за ДЕРЖСТ 8273 – 75 (марок А та Б) масою від 35 до 50 г/м³ . Колір паперу, що застосовується для виготовлення гільз, – червоний.

Допускається використовувати білий папір або папір кольору природного волокна за умови нанесення на патрони червоної смуги завширшки не менше 15 мм.

Патрони повинні бути покриті суцільним шаром вологоізолюючої суміші із парафіну та 20-30% петролатума.

Маса вологоізолюючого покриття патронів на 100 г ВР:

- діаметром 36 мм - 1,3-2,5 г;

- діаметром 45 мм - 1,0-2,5 г.

Папір на торцях патронів повинен бути щільно загнутий і притиснений. Не допускається на торцях патронів утворення пробок вологоізолюючого складу.

Партії пресованого скельного амоналу №1 комплектують у співвідношенні 1:2 (5 пачок патронів-бойовиків до 10 пачок патронів основного заряду). За узгодженням споживача з виробником допускається комплектувати патрони-бойовики з патронами основного заряду у співвідношенні від 1:2 до 1:1.

Упаковка, маркування, транспортування та зберігання амоналу здійснюється за ДЕРЖСТ 14839.20–77 із наступним уточненням маркування:

- у рівносторонньому трикутнику наносять номер розрядності вантажу – цифру 9, а після введення "Правил перевезення небезпечних вантажів 1 класу" – умовний номер вантажу – 103. При постачанні на експорт замість умовного номера вантажу наносять серійний номер ООН – "№ ООН 0082" (поза трикутником);

- знак небезпечності вантажу – за кресл. 1а ДЕРЖСТ 19433–88 з нанесенням у знаку класу 1, підкласу 1.1, групи сумісності D .

Скельний амонал № 1 – вибухо- та пожежонебезпечна токсична речовина. Його токсичність обумовлена токсичністю компонентів, які входять до рецептури. Тротил, здатний проникати через непошкоджену шкіру, викликає захворювання печінки (гепатит), професійну катаракту. Гексоген при гострих отруєннях вражає центральну нервову систему, при хронічних отруєннях викликає порушення кровообігу і недокрів'я. Аміачна селітра здійснює подразнюючу дію при контакті зі шкірою та слизовими оболонками. Алюмінієва пудра вражає легені, можливе подразнення слизових оболонок та шкіри.

Допустима концентрація у повітрі робочої зони: тротилу – до 0,5 мг/м³ ; гексогену – до 1 мг/м³ ; алюмінію – до 2 мг/м³ ; аміачної селітри - до 10 мг/м³ . За ступенем шкідливої дії на організм людини тротил і гексоген належать до ІІ класу небезпечності (речовини високонебезпечні), аміачна селітра, алюміній - до IV (речовини менш небезпечні).

При роботі з ним слід застосовувати індивідуальні засоби захисту від попадання пилу на шкіру, слизові оболонки, в органи дихання та травлення (респіратор, спецодяг), а також дотримуватися заходів особистої гігієни.

За ступенем небезпечності при зберіганні та перевезенні скельний амонал №1 належить до групи сумісності D згідно "Єдиних правил безпеки при вибухових роботах", затвердженими Держгіртехнаглядом.

Виробник гарантує відповідність скельного амоналу №1 вимогам діючого стандарту при дотриманні споживачем умов транспортування, зберігання та застосування.

Гарантійний термін зберігання скельного амоналу №1 – 12 міс. з дня виготовлення, в упаковці із застосуванням поліетиленового мішка-вкладиша, та 6 міс. – у паперовій упаковці.

4.6.5. Речовина вибухова промислова. Детоніт марки М. Технічні умови. ДЕРЖСТ 21986–76 (зі змінами №1,2,3,4,5 затвердженими у грудні 1977 р., липні 1977 р., серпні 1982 р., квітні 1987 р., червні 1991 р.(ІПС 2-78, 10-81, 11-82, 8-87, 9-91)

Діючий стандарт розповсюджується на нітроефіромістку ВР II класу – детоніт М, а також на детоніт М, що постачається на експорт. Він являє собою порошкоподібну вибухову суміш, яка випускається відповідно до журнальної постанови Держгіртехнагляду для вибухових робіт у рудниках та шахтах, безпечних щодо вибуху газу та пилу, та на відкритих розробках.

Детоніт випускається марки М (Мал. 36). Його умовне позначення:

Детоніт М ДЕРЖСТ 21986-76

Для виготовлення детоніту М використовується така основна сировина:

- селітра аміачна водостійка за ДЕРЖСТ 14702–79;

- нітроефіри – суміш (60-70):(40-30);

- пудра алюмінієва марок ПП-1, ПП-2 та ПП-3;

- сода кальцинована за ДЕРЖСТ 5100–85;

- стеарат кальцію технічний або стеарат цинку;

- бавовна колодійна;

- масло індустріальне марок И-12А, И-20А, И-40А та И-50А за ДЕРЖСТ 20799–75.

Масова частка компонентів у відсотках в детоніті М повинна відповідати нормам, вказаним у табл. 38.

Таблиця 38