1.6. Запозичення з мов національних меншин.

Мови національних меншин, що проживають на території Франції, зробили менш значний внесок у лексичний склад французької мови. Але все ж таки наведемо декілька запозичень з бретонської мови, що є найбільш численними: goeland – від бретонського «gwalan»; bijou – від «bizou» – каблучка; biniou – волинка (бретонський музичний інструмент); dolmen – слово, утворене від «taol» – «стіл» та «теп» – «камінь» та позначає металевий пам’ятник, що являє собою великий плоский камінь, розташований на інших вертикальних каменях; menhir – від «теп» – «камінь» та «hir» – «довгий» i позначає «мегаліт».

Розділ 2 універсалії у розвитку романських мов

2.1 Лексика.

За схожістю розвитку романських мов лінгвісти часто звертали увагу на розбіжності в області лексики. Так, X. Міхаеску відмітив в румунській мові понад 115 слів латинського походження, відсутніх в інших романських мовах. Іоргов Йордан відібрав з основного лексичного фонду каталанської мови 100 слів, невідомих іншим романським мовам, і 140 слів, знайомих тільки іспанському та португальському (Iordan,1964).

Ю. Юд відзначає ряд розбіжностей між іспанським, з одного боку, і французькою та італійською, з іншого.

Відмінною особливістю іспанської лексики (і в багатьох випадках португальської) є збереження слів, висхідних до класичної латини: avis > ісп. ave, порт, ave; rnetus ісп. miedo, порт, medo, Беар. met; comedere ісп. comer, порт, comer; foetere ^> ісп. lieder, порт, feder, Беарн. heder. В інших мовах прототипом романських слів послужили відповідні вульгарнолатинські форми: avicellu, pavore, manducare, pu-tere (пор. фр. Oiseau, peur, manger, puer). Окситанська лексика латинського походження займає проміжне положення між галло-романської і іберо-романської групами. У деяких випадках вона ближче до гало-романської лексики: оксіт. trobar, кат. trobar, фр. trouver (пор adflare ісп. hallar, порт, achar); fenestra оксіт. finestra, кат. fi-nestra, фр. Fonetro. В інших випадках ми спостерігаємо ряд подібностей з іберо-романської групою (головним чином з іспанської мови): afartar (hartar), calar (callar), сатрапа (сатрапа), flac (flaco), garganta (garganta), lairar (ladrar ), lenha (lefia) perna (pierna), ort (huerto). Встановлення розбіжностей у лексиці романських мов, тобто виявлення індивідуальних рис у функціонуванні і розвитку лексико-семантичних одиниць, орієнтувало дослідників на аналіз окремих слів (навіть якщо вони входили в тематичні групи термінів споріднення, назв частин тіла, часів року, релігійних свят тощо), на з'ясування особливих, обставин лінгвістичного характеру (наприклад, так зване зіткнення омонімів) або екстралінгвістичного.

Якщо проаналізувати фр. en noir et blanc et en couleurs, ісп. en bianco у negro у en colores, ит. in bianco e нього ea colori, то схожість між порівнюваними мовами полягає не тільки в зовнішній схожості лексем noir, negro, рябо-blanc, bianco, bianco - couleurs, colores, colori, але головним чином в особливому значенні третього елемента couleur, color, colore , який в цих мовах є полісемантичним, бо в своєму лексичному полі ця лексема займає дві позиції: позицію архілексеми, маючи значення колір взагалі: фр. couleur verte, ісп. color verde і позицію архілексеми в секторі хроматичного позначення кольору (пор. приклади з en couleurs, en colores, a colori) в протиставленні ахроматичному значенню.

Важливим показником подібності романських мов являється наявність лексичних одиниць, що успадкували від латинського однаковий або приблизно однаковий набір значень (сем) або деякі з них (більше одного).

Так, в латинській мові successus мало значення:

1. Результат (prosperus); 2. Хороший результат, успіх, удача (plenus successibus annus; successu exultare стрибати від щастя). Те ж саме ми спостерігаємо в романських мовах: фр. succes: 1. (issue quelconque d'une affaire: bon, mauvais succes); 2. Успіх (avoir du succes); ісп. suceso: 1. Подія (La seccion de «sucesos» en los periodicos' події у газетах); 2. Успіх, удача (buen suceso); іт. successo: 1. Подія, результат, (i suc-cessi della guerra події війни; giudicare dai successi судити по справам); 2. Успіх, удача (successo clamoroso' галасливий успіх; ottener successo 'завоювати успіх); порт, sucesso: 1. Пригода, подія (os ultimos su-cessos do dia' останні події дня5); 2. Успіх, удача (bom sucesso); кат.Succes 1.Подія (незвичайна); 2.Успіх. Повного збігу значень (особливо друге) у ряді випадків ми не спостерігаємо. Так, наприклад, передача значення Успіх (або невдача) в іспанському виявляється по контексту (оточенню): buen suceso «успіх», mal suceso «невдача»; у французькому avoir du succes передає позитивне значення – «мати успіх №. Для позначення поняття «успіх» іспанський воліє exito, так само як і португальська - exito, тоді як французький - succes, італійський - successo. В італійському esito поряд зі значенням «результат» (сприятливий чи несприятливий: esito favorevole, dubbio esito і т.д.) має вузьке значення благополучний результат. Пор. англ. exit «смерть» поряд зі значеннями «вихід», «відхід зі сцени»; фр. exit зберегло тільки театральне значення – «актор лишає сцену. Фр. fleuve відповідає ит. fiume, йен. по, порт. rio.Отже, можна зробити нескладний висновок про те, що французький подібний з італійським в цьому відношенні, але обидва вони відрізняються від іспанської та португальської. Доводиться визнати, що перераховані романські мови діляться на дві групи, і отже, не єдині. Однак вони виявляються єдиними в порівнянні з німецькою мовою, в якому можна спостерігати досить вільну альтернацію з однаковим значенням. Романські мови відповідно використовували б тільки одне слово: фр. fleuve - fleuve, іт. fiume - fiume, ісп. rio - по, порт, rio - rio. На цій підставі можна зробити висновок про те, що романські мови щодо цього явища відрізняються від німецького і, отже, мають спільну рису негативної властивості: вони не мають у своєму розпорядженні синонімічні засоби для матеріально різної номінації даного предмета.