Розділ 2 одиночна стройова підготовка

Стройова підготовка – справа сугубо практична. Тут кожний прийом потрібно відпрацьовувати багаточисельними тренуваннями, які не припиняються і в подальшому, інакше при його виконанні будуть втрачені набуті раніше навики, чіткість виконання.

Одиночна підготовка є найбільш відповідальним розділом стройового навчання. Навчання одиночній підготовці, як правило, здійснює безпосередньо командир відділення. Він особисто проводить заняття з відділенням і відповідає за індивідуальну підготовку кожного військовослужбовця. Тематику заняття з одиночної підготовки командир відділення бере із ротного розкладу занять.

У години самостійної підготовки командир відділення вивчає статутні положення і команди, складає план-конспект, виходячи з вказівок командира взводу, використовує методичні посібники зі стройової підготовки, удосконалює техніку виконання стройових прийомів і дій, що відпрацьовуються на заняттях, контролює підготовку особового складу до занять.

Заняття з вивчення стройових прийомів на місці необхідно проводити у розімкнутому строї, а під час руху – на збільшених дистанціях, з тим, щоб командиру відділення чітко були видні помилки і неточності в діях кожного військовослужбовця. Одиночна стройова підготовка повинна проводитися на спеціально обладнаному майданчику або на стройовому плацу.

Навчання військовослужбовців стройовим прийомам зі зброєю проводиться такими ж самими методами, що і без зброї. При цьому на початку кожного заняття командир відділення повинен оглянути зброю, щоб вона не була заряджена, та перевірити справність кріплення ременя.

Стройові прийоми і рух без зброї

Для успішного засвоєння основних положень Стройового статуту і вмілих дій у різних строях необхідно в першу чергу знати всі елементи строю, порядок виконання команд, обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю.

Навчання військовослужбовців стройовій підготовці потрібно починати з вивчення у години самостійної підготовки вимог ст.25 і 26 Стройового статуту Збройних Сил України, які військовослужбовець повинен знати напам’ять та завжди чітко і точно виконувати.

Шикування, рух, зміна напрямку та інші дії підрозділів і частин видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ у пішому порядку без матеріальної частини проводяться за командами, наказами і розпорядженнями. Тому вивчення стройової підготовки командир повинен починати з роз’яснення військовослужбовцям, що управління строями здійснюється командами та розпорядженнями, які подає командир голосом, сигналами та особистим прикладом, і які передаються за допомогою технічних та рухомих засобів.

Команди та розпорядження можуть передаватися колоною через командирів підрозділів (старших машин) і спостерігачів.

Команди поділяються на підготовчу та виконавчу, проте можуть бути лише виконавчі.

Підготовчакоманда подається чітко (виразно), гучно і протяжно, щоб ті, хто знаходяться в строю, зрозуміли, яких дій вимагає від них командир.

За підготовчою командою військовослужбовці, які перебувають в строю, приймають стройове положення, під час руху переходять на стройовий крок, а поза строєм повертаються в бік начальника і приймають стройове положення.

Виконавчакоманда подається після паузи гучно, уривчасто і чітко. Така команда здійснюється негайно і точно.

З метою привернути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу в підготовчій команді, у разі потреби, називається підрозділ або військове звання військовослужбовця. Наприклад: “Взвод – СТІЙ”; “Друге відділення, кроком – РУШ”; “Рядовий Ващенко, кру-ГОМ” і т.д.

Гучність голосу під час подання команди змінюється залежно від ширини і глибини строю, рапорт віддається чітко, без різкого підвищення голосу.

На закінчення командир пояснює, що для припинення виконання прийому (дії), подається команда “ВІДСТАВИТИ”. За цією командою приймається положення, яке було до виконання прийому.

Строї

На першому занятті зі стройової підготовки потрібно показати елементи строю, дати статутні визначення, розповісти про призначення елементів строю та основних команд з управління строєм.

Стрій– визначене Стройовим статутом Збройних Сил України розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку або на машинах (мал.1).

Шеренга– стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії.

Вказавши на стрій, командир говорить: “Стрій, в якому ви зараз стоїте, є розгорнутий одношеренговий стрій”, після чого пояснює, показує та дає визначення: флангу і фронту строю, тильному боку строю, інтервалу, ширині строю та глибині строю.

Фланг– правий (лівий) край строю. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.

Фронт– бік строю, до якого військовослужбовці повернені обличчям, а машини – лобовою частиною.

Тильний бік строю – бік, протилежний фронту.

Інтервал- відстань по фронту між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

Командиру необхідно підкреслити, що у зімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалом на ширину долоні між ліктями.

Дистанція– відстань у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами

Ширина строю– відстань між флангами.

Глибина строю– відстань від першої шеренги (військовослужбовця, що стоїть попереду) до останньої шеренги (військовослужбовця, що стоїть позаду), а під час дій на машинах – відстань від першої лінії машин (машини, що стоять попереду) до останньої лінії машин (машини, що стоять позаду).

Двошеренговий стрій– стрій, у якому військовослужбовці однієї шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (витягнутої руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, що стоїть попереду). Шеренги поділяються на першу та другу. Після повороту строю назви шеренг не змінюються.

Перша шеренга Повний ряд Неповний ряд Друга шеренга

Ряд– два військовослужбовці, що стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.

Після повороту двошеренгового строю кругом військовослужбовець неповного ряду самостійно стає у першу шеренгу.

Чотири чоловіки і менше завжди шикуються в одну шеренгу. Для того, щоб показати розімкнутий стрій, командир розмикає двошеренговий стрій і пояснює, що у розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на один крок або з інтервалами, які визначає командир.

Далі командир ставить тим, хто навчається, питання для перевірки засвоєння пройденого матеріалу. Якщо ті, хто навчається, засвоїли положення розгорнутого строю і його елементи, командир переходить до тренування.

В ході тренування, якщо ті, хто навчається, правильно виконують команди, командир приступає до показу та пояснення похідного строю.

Похідний стрій- стрій, у якому підрозділ вишикуваний у колону або підрозділи в колонах вишикувані один за одним на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Похідний стрій застосовується для пересування підрозділів, проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних випадках.

Командир шикує тих, хто навчається, в колону, пояснює, що колона – це стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини) розміщені один (одна) за одним (одною) на дистанціях, установлених Статутом або командиром. Колони можуть бути вишикувані по одному, по два, по три, по чотири та більше військовослужбовців.

Колони застосовуються для шикування військовослужбовців, підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.

Називаючи елементи похідного строю, командир дає їх визначення.

Напрямний– військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається на чолі строю у визначеному напрямку. За напрямним має переміщуватися решта військовослужбовців (підрозділів, машин).

Замикаючий– військовослужбовець (підрозділ, машина), який рухається останнім у колоні.

Лінійний– військовослужбовець, призначений для позначення лінії шикування підрозділів і частин, а також лінії проходження урочистим маршем.

Для наочності під час показу елементів строю доцільно вишикувати одне з відділень перед строєм взводу (роти) і показати на ньому всі елементи строю.

Після показу похідних строїв та їх елементів командир перевіряє засвоєння, задає контрольні питання.