- •Тема 15. Суспільне буття людини. Сфери суспільного життя.
- •Сфери буття
- •Матеріально-економічне життя і розвиток суспільства.
- •Ноосфера
- •Глобалізація життя
- •Соціально-політична сфера суспільного життя.
- •Соціальне життя суспільства.
- •Духовне життя суспільства.
- •Структура суспільної свідомості
- •Література.
Структура суспільної свідомості
Підстави структурування
носій „суб’єкт” форми рівень сфери
ідеологія
теоретичний
суспільна
психологія
індиві- суспільна
дуальна об’єктивованабуденний
свідомість -
суспільна
думка
етнічна
- забобони
наукова свідомість філософська свідомість
екологічна релігійна
політична естетична
правова моральна
Підставами структурування суспільної свідомості покладаються:
Суб’єкт (активний носій властивості, субстрат): окремий суб’єкт – індивід, суспільство (планетарне людство, національне), етнічна спільність.
Рівень усвідомлення:буденно-практичний, теоретичний.
Сфера: суспільна психологія (виробляється спонтанно певними спільностями, народом), ідеологія (виробляється цілеспрямованими зусиллями ідеологів певного суспільства).
Форма – різні модальності суспільного усвідомлення (за предметною областю і способом людського духовно-практичного відношення).
Кожна форма утримує у собі різну міру психологічного й ідеологічного феноменів. Проявляється на різних рівнях теоретичності та буденності свідомості. У різні епохи домінують різні форми свідомості суспільства.
Література.
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996, с. 13-27.
Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. – М., 1989, ч. 2, с. 416-454.
Волчек Е.З. Философия: Учебн. пособие. – Мн., 1998, с. 196-278.
Горак Г.І. Філософія. – К., 1998, с. 151-206.
Грушин Б.А. Массовое сознание. – М., 1987.
Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2000, с. 218-248.
Мир философии: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991, ч. 2, с. 497-512.
Назаретян А.П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры. Синергетика общественного прогресса. – М., 1995.
Общественное сознание и его формы. – М., 1986.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М., 2001, с. 564-769.
Философия. /Отв. ред. Кохановский В.П. – Ростов-Дон, 2000, с. 287-373.
Філософія./Бичко І.В. та ін. – К., 1991, с. 366-404.
Філософія./За заг. ред. Горлача М.І. – Х., 2000, с. 373-469, 506-525.
Філософія./За ред. Заїченка Г.А., Сагатовського В.М. – К., 1995, с. 247-260.
Філософія./За ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 335-381, 457-519.
Завдання:
Що таке суспільство, які особливості його пізнання? Назвіть спільне і відмінне в законах природи і суспільства.
Соціальна філософія. Чим розрізняються предмети соціології і соціальної філософії?
Матеріальне життя суспільства. Економічна сфера суспільного життя.
Відмінність географічного детермінізму та матеріалістичного розуміння суспільства.
Природні умови життєдіяльності людей. Історична зміна взаємодії суспільства і природи.
Що таке спосіб матеріального виробництва? Розкрийте взаємодію продуктивних сил і виробничих стосунків. Визначте поняття суспільно-економічної формації.
“Власність” як центральна категорія економічного життя суспільства.
Політичне життя суспільства. “Владність” як центральна категорія політичного життя суспільства. Протиріччя влади і особи, офіційного і приватного життя.
Що таке політична організація суспільства? Розкрийте зміст держави і права як провідних соціальних інститутів цивілізованих суспільств
Дайте аналіз відмінності понять: політичний тип суспільства, політичний режим, форма державного устрою, форма державного правління. Наведіть приклади.
Соціальна стратифікація суспільства: що таке суспільні класи, страти і стани?
Назвіть основні елементи соціально-фахової і демографічної структури суспільства.
Чому центральною категорією соціального життя вважається “соціальний статус”?
Духовне життя суспільства: зміст категорії.
“Суспільне буття” і “суспільна свідомість”. Розкрийте зміст і взаємозв’язок цих понять
Назвіть рівні, сфери, суб’єктів і форми суспільної свідомості
Дайте характеристику різним формам суспільної свідомості. Чому їх існує багато?
Розкрийте зміст і можливості категорії “суспільна думка”.