Тема 15. Пред'явлення позову. Відкриття позовного провадження

План

1. Поняття, предмет, підстава, зміст та види позову

2. Право на позов. Право на пред'явлення позову і процесуальний порядок його реалізації

3. Пред'явлення позову, форма, зміст заяви

4. Підстави для не відкриття провадження у справі

5. Об'єднання і роз'єднання позовів

6. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову

7. Зміни у позовному спорі

1. Поняття, предмет, підстава, зміст та види позову

Захист порушених і оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ і організацій гарантується їх правом на звернення у встановленому порядку з вимогою до компетентного органу, наділеного юрисдикційними функціями, розпочати діяльність по розгляду і вирішенню справи зі спірних правовідносин. Позов - це цивільний процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду з метою здійснення правосуддя у справах, що виникають у спорах з цивільних, сімейних, трудових, житлових, авторських та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. У суді порушується не спір, а цивільна справа (відкривається провадження у справі), органом захисту є суд, процесуальним засобом захисту є рішення, а позов є тільки засобом порушення судової діяльності на здійснення правосуддя, тобто процесуальним засобом реалізації права на судовий захист.

Позов у цивільному судочинстві – це вимога заінтересованої особи до суду про здійснення правосуддя у цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою. У такій вимозі до суду вміщується також вимога до відповідача. Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

Предметом позову є та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити судове рішення (спірне право позивача та спірний обов’язок відповідача). Вона опосередковується спірними правовідносинами – суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках – і окремим об'єктом. Тому необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову. Наприклад, предметом позову про виселення громадянина будуть спірні правовідносини – право позивача зайняти жиле приміщення і обов'язок відповідача його звільнити, об'єкт – жиле приміщення.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру, на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність (у справах про встановлення батьківства, факти ведення спільного господарства тощо). Активна підстава – підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов'язки. Пасивну підставу позову складають факти, які свідчать, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Це факти з приводу подання позову, які покликані обґрунтувати необхідність захисту прав чи інтересів позивача.

Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту. Наприклад, у позові про виселення за неможливістю спільного проживання, предметом позову є спірні правовідносини – право дострокового припинення договору житлового найму; підставою позову – факти поведінки відповідача, що створюють неможливість спільного проживання; зміст – вимога про ухвалення рішення щодо виселення відповідача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, виявленню всіх заінтересованих осіб у справі, а також застосуванню необхідного способу для підтвердження наявності у них конкретного цивільного права і обов'язку. Предметом позову є матеріально-правова вимога про поділ майна подружжя, а не тільки грошових сум. Змістом – ухвалення рішення про виділ на користь позивача частини жилої площі кооперативної квартири. Елементи позову тісно взаємопов'язані. Певні юридичні факти, які підтверджують суб'єктивне матеріальне право і визначають підставу позову, вказують на юридичну природу спірних вимог і правовідносин, що складають предмет позову.

Види позовів за способом процесуального захисту, який відображається у змісті позову:

• Позови про присудження спрямовуються на поновлення порушеного права і усунення наслідків правопорушення (про стягнення позики, аліментів, відшкодування завданих збитків тощо). Позовами про присудження від суду вимагається поновлення становища, що існувало до порушення права, та припинення дій, які їх порушують: присудження відповідача до виконання обов'язку в натурі і стягнення з нього завданих збитків, передбачених законом або договором, штрафу, пені тощо.

• Позови про визнання спрямовуються на усунення спору між сторонами шляхом внесення ясності в існуючі між ними правовідносини. Суд своїм рішенням підтверджує наявність чи відсутність права і обов'язку (визнання права власності, авторства тощо). Позов про існування певних правовідносин між сторонами буде позитивним, а про визнання відсутності їх – негативним.

• Позови перетворювальні спрямовані на зміну або припинення правових відносин. Це позови про виділ частки зі спільного майна, припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу тощо. В юридичній літературі цей вид позовів називається ще конститутивним і до їх складу належать: перетворювальні, які спрямовуються на здійснення через суд перетворювальних повноважень; позови про рішення, які замінюють волевиявлення обох сторін у спорі або тільки боржника; позови, в яких конститутивні дії є елементом рішення.