5. Об'єднання і роз'єднання позовів

Об'єднання позовів можливе за ініціативою позивача або суду, коли декілька однорідних позовних вимог об'єднується в одній позовній заяві. За ст. 118 ЦПК позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою. За ст. 126 ЦПК Суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи. Об'єднання позовів сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Однорідні вимоги випливають з одних і тих самих правовідносин, зокрема: поновлення на роботі і виплата середнього заробітку за вимушений прогул; із сімейних правовідносин – розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей, поділ майна тощо. При цьому зміст вимог, які об'єднуються, за ха­рактером буде різний, – одних про присудження, інших – про визнання (визнання прав авторства і стягнення гонорару). У деяких випадках необхідність пред'явлення однорідних вимог за встановленими правилами норм матеріального права є обов'язковою, наприклад, за ст. 216 ЦК — визнання правочину недійсним і повернення другою стороною всього одержаного на його виконання. Для об'єднання в одне провадження кількох однорідних вимог одного позивача до того самого відповідача будуть перешкодою обставини, які свідчать, що одні з них підвідомчі цивільному судочинству, а інші — іншому виду судочинства.

6. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову

Процесуальні засоби захисту відповідача складаються з процесуальних прав і обов'язків відповідача, процесуальних дій щодо їх реалізації і процесуальних форм їх вираження, і можуть бути поділені на загальні і спеціальні. До загальних належать процесуальні засоби, якими можуть скористатися позивач й інші особи, які беруть участь у справі. Спеціальні засоби можуть бути використані тільки відповідачем. Ними будуть заперечення проти позову і зустрічний позов.

Заперечення проти позову – це мотивовані пояснення відповідача, якими повністю або частково, назавжди або тимчасово відхиляються або спростовуються позовні вимоги. Вони можуть мати матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Процесуальними запереченнями обґрунтовується неправомірність виникнення і подальше продовження судочинства у цивільній справі з підстав відсутності у позивача права на пред'явлення позову або порушення умов його реалізації.

Матеріально-правові заперечення спрямовані проти суті позову. Ними спростовуються позовні вимоги з юридичного або фактичного боку. Відповідач може спростувати фактичний склад підстави позову, посилаючись на протилежні факти, несумісні з ними. Наприклад, позивач просить стягнути вартість виконаної ним роботи по ремонту квартири відповідача. Останній, заперечуючи проти позову, зазначав, що ніякого ремонту квартири у нього протягом цього року не було. Заперечення матеріально-правового характеру можуть доводити неправильність посилання позивача на норми права, якими обґрунтовується позов.

Зустрічний позов – це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для спільного її розгляду з первісним позовом. За ст. 123 ЦПК Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Форма і зміст зустрічної позовної заяви. За ст. 124 ЦПК зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам щодо позову. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням цих вимог, застосовуються положення статті 121 ЦПК, як для позову (залишення без руху тощо). Зустрічний позов забезпечує відповідачу захист його самостійного права і охоронюваного законом інтересу проти пред'явленої для нього вимоги позивачем. Він полегшує розгляд взаємних вимог сторін і усуває можливість несумлінного позивача уникнути одночасного задоволення справедливих вимог відповідача. Зручність зустрічного позову полягає у поєднанні одним провадженням двох справ до або під час судового засідання. Зустрічний позов має бути втілений у своїй процесуальній формі, оплачується судовим збором та подається з копіями відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.