Провідна система серця

Імпульси автоматії виникають у провідній системі серця людини. Вона являє собою пейсмекерну атипову ембріональну м'язову тканину, що утворить вузли й пучки. Пейсмекерна тканина втратила здатність до скорочення й придбала властивість генерувати імпульси. У провідній системі є синоатріальний або синусний вузол Кіс-Флека й атріовентрикулярний вузол Ашоф-Тавара. Вони з'єднуються міжвузловими пучками - переднім Бахмана, середнім Венкебаха й заднім Тореля. Синоатріальний вузол розташований у правому передсерді в місця впадання верхньої порожньої вени. Від нього в ліве передсердя відходить частину пучка Бахмана. Від атріовентрикулярного вузла починається пучок Гіса, що ділиться на 2 ніжки: праву й ліву. Ліва має 2 галузі - передню й задню. Права ніжка й галузі лівої закінчуються волокнами Пуркіньє на скорочувальному міокарді. Волокна Пуркіньє є фільтром, що пропускає до кардіоміоцитам не більше 180 імпульсів, що забезпечує повноцінну насосну функцію шлуночків. Існують додаткові пучки, у нормі не функціонуючі, що йдуть в обхід атріовентрикулярного вузла від передсердь до шлуночків, бічні - Кента й Паладіно й задній - Мегайма.

Швидкість поширення збудження по провідній системі становить від одного до п'яти метрів у секунду. Затримка в атріовентрикулярному вузлі дорівнює 0, 02-0,04 сек. Це дає можливість послідовно збудитися й скоротитися спочатку передсердям, а потім шлуночкам.

Современные представления о механизме автоматии

У нормі імпульси автоматіі виникають у синусному вузлі. Пейсмекерніпотенціали у вигляді повільної діастолічної деполяризації виникають у результаті відкриття повільних кальцієвих або натрієвих каналів під подразливим впливом крові, що тече по верхній порожнистій вені в передсердя під час його діастоли. По своїх властивостях повільна діастолічна деполяризація є локальним або місцевим потенціалом. Досягаючи критичного рівня деполяризації (КРД) - 40 мВ - -50 мВ, вона переходить у потенціал дії (ПД), що поширюється по провідній системі серця й волокнам скорочувального міокарда. Висхідна частина ПД обумовлена відкриттям натрієвих або кальцієвих каналів, а спадаюча- виходом калію. Реполяризація, обумовлена виходом калію переходить у повільну діастолічну деполяризацію й усе повторюється спочатку. Частота ПД - імпульсів автоматіі в синусному вузлі в спокої становить 60-80 за хвилину. В атріовентрикулярному вузлі теж можуть виникати імпульси автоматіі із частотою 40-50 у хвилину, тому що тут повільна діастолічна деполяризація пізніше досягає КРД через більш низьку проникність для кальцію й натрію. У нормі він є латентним, прихованим або потенційним пейсмекером 2 порядку і не проявляє власної автоматіі, тому що імпульси із синусного вузла приходять раніше, ніж в атріовентрикулярному вузлі повільна діастолічна деполяризація досягає критичного рівня. Вони прискорюють її досягнення, підвищуючи збудливість атріовентрикулярного вузла. При необхідності можуть виникати імпульси в пучку Гіса із частотою 30-40, у волокнах Пуркіньє до 20 у хвилину.