- •Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iм. М.I.Пирогова
- •7. Основнi питания, що пiдлягають винченню на заняттi:
- •8. Органiзацiйна структура (план) заняття:
- •Хід заняття
- •8.3.1. Безпека життєдiяльностi як категорiя. Визначення поняття безпеки, небезпеки
- •8.3.2. Концепцiя освiти безпеки життєдiяльності
- •8.3.3. Рiвнi безпеки життєдiяльностi
- •8.3.4. Класифiкацiя небезпек, джерела небезпек, небезпечнi фактори
- •8.3.5. Таксономiя небезпек
- •Таксономiя небезпек (за алфавiтом):
- •8.3.6. Квантифiкацiя небезнек
- •8.3.7. Ризик, визначення. Оцiнка ризику небезнек
- •Нещаснi випадки невиробничого характеру:
- •Стан травматизму в Українi
- •Оцiнка ризику небезпек
- •Категорiї серйозностi небезпек
- •8.3.8. Управлiння ризиком
- •Управління ризиком
- •8.3.9. Система ,,людина - життєве середовище”. Компоненти середовища
- •8.4. Заключна частина
8.3.5. Таксономiя небезпек
Таксономiя небезнек — це класифікацiя i систематизацiя явищ i процесiв, здатних нанести шкоду здоров‘ю людини.
Таксономiя небезпек (за алфавiтом):
1 .Алкоголь; 2.Аномальна вологiсть, тиск повiтря; 3.Аномальне освiтлення;
4.Блискавки; 5.Вакуум; 6.Вибухи та вибуховi речовини; 7.Висота; 8.Вiбрацiя;
9.Вогонь та вогнепальнi речовини; 10.Вода; 11.Вулкан; 12. Газ; 13.Гарячi поверхнi; 14.Гербiциди; 15.Гiподiнамiя; 16.Гiпокiнезiя; 17.Глибина; 18.Голод; 19.Гравiтацiйне тяжiння; 20.Дим; 21.Динамiчне навантаження, тиск; 22.Дощ;
23.Електрика; 24.Емоцiйний стрес (пренавантаження); 25.Замкнутий простiр;
26.Захворювання; 27.Зброя; 28.Землетрус; 29.Зсув; 30.Інфразвук; 31.Інфрачервоне випромiнювання; 32.Іскри; 33.Їдкi речовини; 34.Клаустофобiя; 35.Корозiя; 36.Лавини; 37.Лазерне випромiнювання; 38.Магнiтне поле; 39.Макро та мiкроогранiзми; 40.Медикаменти; 41 .Метеорити; 42 .Монотоннiсть; 43 .Накип; 44 .Невагомiсть; 45 .Недостатня мiцнiсть; 46.Ожеледь; 47.Отруєння; 48.Отруйнi речовини; 49.Охолодження; 50.Падiння; 51.Пара; 52.Перевантаження; 53.Перенапруга; 54.Пестициди; 55.Повiнь; 56.Пожежа; 57.Порок; 58.Психологiчна несумiснiсть; 59.Пульсацiя свiтла; 60.Радiацiя; 61.Резонанс; б2.Рiдкi гази; 63.Розумове перевантаження (втома); 64.Снiгопад; 65.Сонливiсть; 66.Сонячна активнiсть; 67.Спрага; 68.Статистична характеристика; 69.Струм високої частоти; 70.Тайфуни; 71.Туман; 72.Ударна хвиля; 73.Укуси; 74.Ультразвук; 75.Ультрафiолетове випромiнювання; 76.Ураган; 77.Хитавиця; 78.Холод; 79.Циклон; 80.Цунамi; 81.Шум.
8.3.6. Квантифiкацiя небезнек
Квантифiкацiя небезпек — введення кiлькiсних характеристик для оцiнки рiвня безпеки.
ЇЇ проводять: за структурою: простi, складнi, похiднi;
за характером дiй на людину: активнi, пасивнi.
Сюди вiдносять таксономiю небезпек за алфавiтом.
Атмосфера — зовнiшня газова оболонка Землi, товщиною 3000км (склад:
азот — 78%, О2 -21%).
Лiтосфера — зовнiшня тверда оболонка Землi: земна кора + частина верхньої мантiї, товщиною 80км.
Гiдросфера — водна оболонка Землi: сукупнiсть океанiв, морiв, льодовикiв; складас 16 млрд.м3 води, становить 25% маси планети.
Бiосфера — область живих органiзмiв Землi, що включає лiтосферу, гiдросферу, атмосферу. Верхня межа — 85км, нижня — 2км лiтосфери + 11км гiдросфери.
Ноосфера — сфера розуму, мисляча оболонка.
Найпоширенiшою кiлькiсною оцiнкою небезпеки є ступiнь РИЗИКУ. Максимально прийнятим. рiвнем iндивiдуального ризику загибелi є 10-6 на рiк. Досить малим є ризик 10-8 на рiк.
Квантифiкаця небезпек — це кiлькiсна оцінка збиткiв, заподiяних нею. Вона залежить вiд кiлькостi людей, що знаходились в небезпечнiй зонi, кiлькостi i якостi матерiальних цiнностей, природних ресурсiв. Наслiдки небезпеки визначають як шкоду: кiлькiсть загиблих, поранених, площа лiсу, що вигорiла, вартiсть зруйнованих споруд i т.п. Унiверсальний засiб визначення шкоди — це вартiсний у грошовому еквiвалентi.
Небезпекою або мiрою можливостi небезпеки є частота, з якою вона проявлясться або ризик.
8.3.7. Ризик, визначення. Оцiнка ризику небезнек
Ризик (R) визначасться як вiдношення кiлькості подiй з небажаними наслiдками (п) до максимально можливої їх кiлькостi (N) за конкретний перiод часу:
R=n/N
Це є загальний ризик, де N визначас загальну кiлькiсть усiх подiй (авто, авiа, морськi судна i т.д.) i n груповий ризик, де враховується максимальна кiлькiсть подiй в однiй групi (автокатастрофи; група людей одного вiку — ризик iнфаркту пiсля 50 рокiв).
Наприклад: травматизм iз смертельнимим наслiдками в побутi за 1998 р. в Українi склав 68271 чоловiк, але мiг мати смертельну небезпеку в побутi кожен громадянин України. Тодi N=50 000 000 осiб (тобто все населення). Числове значения загального ризику смертельних випадкiв в побутовiй сферi в 1998 роцi становило
N=n/N=68271/50000000=0,001362 = 1,362*10-3 =1362*10-6.
Отже, в Українi з кожного мiльйона громадян у 1998 роцi загинуло 362 особи. В охоронi працi є коефiцiєнт частоти для характеристики травматизму, який показує кiлькiсть травмованих чи загиблих на 1000 працюючих. Із прикладу коефiцiєнт частоти смертельного побутового травматизму в Украънi у 1998 роцi становив 1,362.
Щорiчно реєструється 2,4 млн. чоловiк iз хворобама судин i серця. Вмирає вiд хвороб судин i серця 45, 8 тис. чоловiк. Щоденно у свiтi вмирає 1 медпрацiвник вiд гепатиту В.
Ризик — частота реалiзацй небезпеки.
Види ризикiв:
виправданий;
невиправданий;
фізичний;
політичний;
економічний.