Хід заняття

- Загальнi оргметодрекомендацiї:

Дане практичне заняття проводиться пiсля самостiйної роботи студентiв вдома, бiблiотецi, користуючись методичною розробкою та iншими матерiалами. Це дає можливiсть викладачевi бiльше придiлити уваги питанням iнтегрованих в медицину, майбутню практичну дiяльнiсть лiкарiв.

Внаслiдок вивчення матерiалу з теми студент повинен:

знати:

- Безпеку життєдiяльностi як науку, що базується на багатьох дисциплiнах: особливо на медицинi катастроф;

вмiти:

- класифiкувати небезпеки, джерела небезпек, небезпечнi фактори;

- передбачати ризик небезпек у практичнiй дiяльностi своєї спецiальностi;

- керувати ризиком для зменшення наслiдкiв, пов’язаних iз здоров’ям i життям хворого;

бути ознайомленими:

• з iнструкцiями лiкувальних закладiв по запобiганню небезпек.

Вступ

Інстинкт самозбереження людини заставляє її думати про свою безпеку. Разом iз появою людини для неї з’явились небезпеки: природнi — вiд звiрiв, птахiв, Сонця, вiтру, води та штучнi — небезпеки вiд дiї iнших людей — вiйни, конфлiкти, терористичнi акти i антропогеннi чинники — машини, вибухiвки, випромiнювання, мiкроорганiзми.

Парацельс в епоху Вiдродження про небезпеку говорив: “Все є отрута i все є лiки. Лише певна доза робить речовину отрутою чи “лiками”, точно як вогонь: якщо його вмiло використовувати — вiн дає тепло, ласку, а невмiло — пожежу, загибель”.

Люди у всi вiки дбали про свою безпеку. Разом iз цим Жан Батiст Ламарк 200 рокiв тому сказан: “Інколи здається, що призначення людини в тому, щоб знищити свiй рiд, попередньо зробивши Земну кулю непридатною для жигггя”. Сучасна цивiлiзацiя оголосила вiйну своєму феномену — людинi: через урбанiзацiю, iндустрiалiзацiю, хiмiзацiю сiльського господартсва, знищення тварин, погiршення навколишнього середовища.

Людству почала загрожувати небезпека повiльного вимирання внаслiдок безперервного погiршення якостi навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсiв. Стало зрозумiлим, що потрiбно переглянути пiдходи до природовикористання та докорiнно перебудувати господарську дiяльнiсть у бiльшостi країн свiту. Одним iз перших у свiтi звернув на це увагу перший президент Академiї наук України В.I.Вернадський (1863 — 1945 рр.). Основою його вчення була ,,жива речовина”, до складу якої входять всi живi органiзми, що мешкають на планетi. Незважаючи на те, що маса бiосфери складає 0,75% i завдяки здатностi до розмноження, жива речовина, використовуючи i перетворюючи свiтлову енергiю, розвиває величезну вiльну енергiю, яка впливає на всю планету. До складу живої речовини, крiм рослин, тварин, Вернадський вiдносить людину, а тому природа i людське суспiльство розглядаються як одне цiле. Вернадський обгрунтував, що обрис сучасної Землi сформований людиною. Людина стала наймогутнiшою геологiчною силою на планетi. Людська дiяльнiсть почала перевищувати масштаби найпотужнiших стихiйних лих. Виникла необхiднiсть зберегти рiвновагу мiж природою та вимогами людини для її життєдiяльностi, щоб забезпечити безпеку всього людства.

Статистика свiдчить, що рiвень смертностi, травматизму вiд аварiй та катастроф в Українi набагато перевищує показники розвинутих країн. Особливе значения вiдводиться людському фактору. Так у 80-90% порушень роботи ТЕС; 70-80% ДТП; 50-60% аварiй лiтакiв; 50% нещасних випадкiв у виробничiй i побутовiй сферах спричиненi людиною i зумовленi психофiзiологiчним станом, перевтомою, стресом, iнтенсивною роботою.

В Українi в побутi щорiчно гине 160 тис. чоловiк, в США на транспортi гине 45 000, на виробництвi 14000, в побутi — 27000. У свiтi за останнi 20 рокiв внаслiдок природних надзвичайних ситуацiй загинуло 3000000 чоловiк, а 1 млрд. вiдчув наслiдки. Для лiквiдацiї наслiдкiв витрачено 1 млрд. доларiв.

Безпека життєдiяльностi як дисциплiна не вирiшує спецiальних проблем безпеки, це не засiб особистого захисту, а навчає основам захисту особистостi, суспiльства, держави. Спецiалiст повинен вмiло дiяти в умовах небезпеки, захищаючи як своє життя i здоров’я, так i iнших.