8.3.2. Концепцiя освiти безпеки життєдiяльності

Серед усiх категорiй, якi зближують країни, народи, нацiї є глобальна — це збереження життя людей, екологiї, яка визначає природне середовище життя.

Людство зiткнулось з надзвичайно гострою проблемою, яка стала глобальною — це поглиблення суперечностей мiж людиною та природою (екологiчна, продовольча, енергетична). На початку ХХ ст. iнтелектуальна елiта Америки i Європи була переконана, що завдяки розвитковi науки та iндустрiального виробництва, людство чекає загальне благоденство i процвiтання. Однак вiра в науку як могутню силу радикального i швидкого полiпшення життя виявилась iлюзiєю. Досягення науки i технiки ХХ ст. були використанi в руйнiвних цiлях i спричинили непередбаченi згубнi наслiдки. Сьогоднi людство стоїть перед незворотнiм забруденням навколишнього природного середовища, космосу, катастрофiчним вичерпанням природних ресурсiв, перед медикаментозною деформацiєю особистостi.

Столiття завершилось потужним сплеском протинаукових (антисцiєнтистських) настроїв у рiзних країнах. Однак, переступивши ХХI ст., науково-технiчний прогрес прийшов до того, що вiдмова вiд нього буде ще згубнiшою i руйнiвнiшою. Лише наука може дати високi науковоємнi технологiї в подоланнi наслiдкiв. Центр науки змiстився ближче до людини i суспiльства. Освоєння космосу, створення iнформацiйних технологiй пiдготовить людство до нового способу життя. Тiльки держава з потужною науковою базою може забезпечити собi науковий розвиток i стати гарантом розумного балансу сил у свiтi.

Сьогоднi суспiльство, сягнувши надзвичайно високого рiвня пiзнання i розвитку, створило реальну загрозу своєму iснуванню. Через 35-40 рокiв може розпочатися масове вимирання землян. Зникла половина видiв тварин, що були для пралюдийи конкурентами або здобиччю. Зростаючi можливостi добування їжi викликали збiльшення кiлькостi людей, а також екологiчний тиск на середовище. Втрата контролю над природним середовищем має катастрофiчнi наслiдки для держав, нацiй, цивiлiзацiй: наступила глобальна екологiчна криза. Якщо взяти атмосферу газоподiбну оболонку Землi — то щорiчно в атмосферу викидається 110 млн.т оксиду сiрки; 70 млн.т оксиду азоту; 180 млн.т оксиду вуглецю; 70 млн.т неочищених отруйних газiв; 700 тис.т фреонiв (сполуки важких металiв): 500 тис.т свинцю, 10 тис.т ртутi.

В Українi щорiчно в атмосферу викидається 20 млн.т шкiдливих речовин: Кривий Рiг — 1,5 млн.т, Днiпропетровськ — 443 тис.т, Запорiжжя — 407 тис.т, Марiуполь — 824 тис.т, Київ — 327 тис.т, Донецьк — 329 тис.т.

Встановлено, що 80% кисню в атмосферу постачає морський фiтопланктон, 20% — тропiчнi лiси та рослиннiсть. Але ця рiвновага порушена людиною. Щорiчно в атмосферi кiлькiсть кисню зменшується на 10 млрд.т (цього кисню вистачило б для дихання 10 млрд. чоловiк). А промисловiсть США, Японії, ФРН живе за рахунок iнших, бо споживає бiльше нiж утворюється на територiях цих країн. Виникла загроза змiни клiмату за рахунок значного видiлення вуглекислого газу. У повiтрi циркулюють отруйнi речовини, створенi людиною, якi призводять до мутагенного забрудення. Якщо в 1945 р. було зареєстровано 0,7% народжених неповноцiнних дiтей, то нинi понад 10% немовлят народжуються iз спадковими дефектами. Це реальна загроза генофонду людства.

Не краща ситуацiя з гiдросферою (водна оболонка Землi — океани, моря, озера, пiдземнi води). З розвитком хiмiчної, гiрничорудної, целюлозно-паперової промисловостей склад води швидко погiршується. Мiльярди тонн бруду тече у воду. Якщо споживання води у стародавнi часи складало 12-18л на 1 душу населення на добу, то сьогоднi — 200-400л. Нинi 1,7 млрд. людей вживають забруднену воду. Вiд цього хворiє бiльше 500 млн. осiб.

Лiтосфера — зовнiшня тверда оболонка Землi — грунти, надра. Спостерiгається дедалi бiльша ерозiя i заселення грунту. Площа орної землi зменшується i складає 1,5 млрд.га (10-15% сушi). Резерви сiльськогосподарських угiдь вичерпанi. На 1 жителя планети припадає 0,4га орної землi.

Середньорiчний видобуток копалин становить 25030 тонн на 1 жителя Землi. Пiдраховано, що невичерпаних ресурсiв немає. Алюмiнiю вистачить на 750 р; залiза — на 250; олова, мiдi, цинку — на 25-35 р золота, нiкелю, срiбла — на 50 рокiв.

Особливої гостроти набувас енергетична проблема. Щорiчне споживання енергоресурсiв складає 10 млрд. тонн умовного палива. у 1960 р. ХХ столiття ця цифра дорiвнювала 2,7 млрд, тонн. Ресурси нафти, газу швидко вичерпуються. Потрiбний перехiд на ядерну енергетику, енергiю сонця, вiтру i т.п.

В Українi також проблеми з енергоносiями, тим бiльше, що витрати енергоносiїв в Українi у 1,5-3,5 рази бiльшi нiж у розвинутих країнах. Потрiбно запроваджувати енергоощадливi технологiї, тому споживання вугiлля, нафти, газу зменшиться.

Сьогоднi Нiмеччина являсться свiтовим лiдером по використанню чистої енергiї Сонця. Ще у 1999 р. урядова програма повинна була оснастити 100 тис. приватних будинкiв сонячними батареями.

Щоб не перегрiти планету, людство повинно зменшити спалювання вуглеводiв i перейти на бiоенергетичнi маси.

Бiосфера — геологiчна оболонка Землi. Поява людини привела до зникнення 20-25 тис. видiв рослин (iз 400 тисяч). Із них 1,5 тис. — культурнi рослини. Фауна Землi нараховує 2 млн. видiв тварин. За 100 рокiв знищено 400 видiв птахiв i 100 видiв тварин, пiд загрозою ще 600 видiв птахiв.

У 1990 р. в Українi була розроблена концепцiя удосконалення управлiння охороною працi або безпекою життєдiяльностi, що вiдбивається на тривалостi життя людей, стану їх здоров’я, генофонду, збереження нацiонального багатства. В концепцiї передбачено:

- обов’язкове забезпечення безпеки людини, прiоритету життя i здоров’я працiвника по вiдношенню до установи, пiдприсмства;

- економiчнi пiльги i компенсацiї є важелями державної полiтики — плата за ризики. Розрахунки показують, що нещаснi випадки в декiлька разiв дорожчi вiд вартостi заходiв по їх попередженню;

- ризик повинен бути добровiльний i прийнятний для людини. Нiхто не має права посилати людину на ризик без її згоди;

- правове регулювання ризику, тобто наявнiсть державних законiв, які встановлюють систему заборон i норм попередження нещасних випадкiв i професiйних захворювань, а також обов’язкову вiдповiдальнiсть за порушення цих законiв;

- доступна i вiдкрита iнформацiя з питань охорони працi i безпеки життєдiяльності.

У 1992 р. Верховна Рада Украни прийняла Закон ,,Про охорону працi”, який має значения для 30 млн. працюючого населення. Цей закон визначив прiоритетнi напрями реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону їхнього життя i здоров’я в процесi трудової дiяльностi. Основнi принципи державної полiтики:

- прiоритет життя i здоров’я працiвникiв по вiдношенню до результатiв виробничої дiяльностi пiдприємства;

- повна вiдповiдальнiсть роботодавця за створення безпечних i нешкiдливих умов виробництва;

- соцiальний захист працiвникiв, повне вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань;

- використання економiчних методiв управлiння охороною працi;

- участь держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi;

- здiйснення навчання, професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з охорони працi;

- проведення консультацiй мiж роботодавцями i працівниками, соцiальними групами при прийняттi рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнi.

При Кабiнетi Мiнiстрiв України створена Нацiональна Рада з безпечної життєдiяльностi населення, яку очолює вiце-прем’єр-мiнiстр України.

Безпека життєдiяльностi i охорона працi представлена в Мiжнароднiй органiзацiї працi (МОП), яка була створена у 1919 р., а тепер спецiалiзована установа (iз 1946 р.) в Органiзацiї об’єднаних нацiй. Штаб-квартира МОП в Женевi (Швейцарiя). Членами МОП є 174 держави. Україна — член МОП з 1954 року.

Отже, безпека життєдiяльностi сприяє активному довготривалому життю людини в суспiльствi. В концепцiї освiти безпеки життєдiяльностi людський чинник перевищує всi i складає 75%, техногенний чинник — 15%, природнiй чинник — 10%. Природнiй чинник у 50% залежить також від людини (знаючи дiю блискавки при дощi, найбiльш вразливим буде дуб, менше — вода, а ще менше — береза).