8.3.3. Рiвнi безпеки життєдiяльностi

Рiвень безпеки залежить вiд 3-ьох параметрiв:

1. Вiд рiвня безпеки довкiлля, в якому проживає людина:

- рiвень безпеки оточуючого середовища;

- рiвень безпеки на виробництвi;

- рiвень безпеки на транспортi, особливо в “час пiк”;

- рiвень безпеки в побутi (випив, закурив, лiг спати; увiмкнув праску; залишив дiтей + сiрники);

- рiвень екологiчно безпеки (аварiя на ЧАЕС: Бiлорусь, Росiя, Україна; зсуви у Захiднiй Українi вiд вирубки лiсу, повенi;

через стару каналiзацiю у Днiпропетровську стоять озера у мiстi — джерела iнфекцiї);

- рiвень психологiчної i фiзiологiчної безпеки (суїцид молодi; народження дiтей iз травмами, 10% дiтей здорових);

- рiвень економiчної безпеки (мала стипендiя, пенсiя; безробiття);

- рiвень соцiальної безпеки (безробiття; голод; збiльшення смертностi, зменшення народжуваностi);

-. рiвень правової безпеки;

- рiвень етнiчної безпеки (боротьба за церкви Київського та Московського патрiархату);

- рiвень мiжнародної безпеки (вiйна Iраку i США; Палестини та Ізраїля; Росi та Чечнi; в Українi неспокiй в Криму).

Неповний перелiк рiвнiв безпеки довкiлля створює проблему, яку вивчає БЖД.

2. Вiд рiвня роботи державних органів по забезпеченню безпеки життєдiяльностi людини, їх зацiкавленостi: у США заарештувати людину майже неможливо — закон на її боцi. А в Українi? В США ризик небезпеки складає 1*10^-6, в Українi — 1*10^-4 (тобто 1*10^-6 це 1 чоловiк на 1 млн. — це як норма, прийнята в свiтi). Наприклад: в США вiд електричного струму щорiчно гине б чоловiк, в Украiнi — 19, зате частота автокатастроф у США 300*10^-6, в Українi 156*10^-6. Чому? В Українi мало машин. На БЖД в Українi працюють МВС, МОЗ, МОХ працi.

Безпека прямо пропорцiйна iндексу розвитку країни, який в свою чергу, характеризується:

- питомим об’ємом продукцiї на душу населення (чим вiн бiльший, тим краще життя);

- середньою тривалiстю життя (чим бiльша тривалiсть життя, тим краще забезпечена людина);

- показником освiченостi населення (чим бiльше населення має вищу освiту, тим краще розвинена крана. 100% забезпеченi можливiстю здобути вищу освiту у Японiї, Нiмеччинi, Францiї. В цих країнах значно бiльше шансiв для людини стати спецiалiстом, а не злодiєм, шахраєм. В Українi 100 тис. дiтей не навчаються, бомжують, — державнi ж органи мало працюють в цьому напрямку).

3. Вiд рiвня знань i навичок конкретної людини.

Отже БЖД — це базова дисциплiна, це стовбур дерева. Його корiнь — це гуманiтарнi дисциплiни (медичнi), а гiлки — це екологiя, цивiльна оборона, охорона працi.

8.3.4. Класифiкацiя небезпек, джерела небезпек, небезпечнi фактори

Небезпека — це явища, процеси, об‘єкти, властивостi, здатнi за певних умов завдати шкоди здоров‘ю людини або життю, чи системам, що забезпечують життєдiяльнiсть людей.

природнi процеси, явища

Джерелами (носiями) небезпек є: елементи техногенного середовища

людськi дії, що криють у собi загрозу

Класифiкацiя небезпек (подiбна до класифiкації НС, затверджена постановою КабМiну №1099 вiд 15.07.98. А саме: НС техногенного, НС природнього, НС соцiал-полiтичного, НС воєнного характеру) i мiстить 4 групи:

— природнi

— техногеннi

— соцiально-полiтичнi

— комбiнованi

1. Природні джерела небезпек: це стихiйнi лиха, якi стають загрозою для здоров’я і життя людини: землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снiговi лавини, шторми, урагани, цунамi, зливи, град, туман, ожеледь, блискавки, комахи, грибки, бактерiї, вiруси, заразнi хвороби рослин i тварин.

2. Техпогеннi джерела небезпек: використання траспортних засобiв, горючих, легкозаймистих i вибухонебезнечних речовин, матерiалiв; процеси при пiдвищенiй температурi, тиску; використання електроенергiї, хiмiчних речовин, iонiзуючого, електромагнiтного випромiнювання. Сюди можуть бути вiднесенi бактерiї, вирощенi генною iнженерiєю, а також собаки (бультер’єри, новi породи собак, виведенi людиною, небезпечнi як для стороннiх, так i господарiв).

3. Соцiальнi джерела небезпек: це бродяжництво, проституцiя, п’янство, алкоголiзм, злочиннiсть, якi наявнi через низьку духовну, культурну сферу. Крiм того незадовiльний матерiальний стан, поганi умови проживания призводять до страйкiв, повстань, революцiй, конфлiктiв на мiжнацiональному, етнiчному, расовому та релiгiйному грунтi.

4. Полiтичні джерела небезпек: полiтичний тероризм, мiжпартiйнi, мiжконфесiйнi, збройнi конфлiкти, вiйни (Ірак, Iран, Палестина, Чечня, Боснiя).

Небезпечнi факори: фiзичнi (ударна, повiтряна чи водна хвиля, електромагнiтне, iонiзуюче випромiнювання, об’єкти, що рухаються з великою швидкiстю або мають високу температуру, недостатнє освiтлення, пiдвищена вологiсть, тиск, статична електрика);

хiмiчнi (сполуки, що негативно впливають на органiзм людини, елементи, що впливають на корозiю, руйнують об’єкти i попадають в органiзм через дихальнi, травнi шляхи, шкiру);

бiологiчнi (тварини, рослини, мiкроорганiзми, бактерiї, вiруси, грибки, рикталії);

соцiальнi (збуджений натовп людей, психофiзiологiчне, розумове перенавантаження);

Шкiдливi фактори: сонячне випрмiнювання, що стає причиною онко шкiри; iграшки, що видiляють токсичнi речовини, вибухiвка, зброя.