Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

907 відносне стандартне відхилення

относительное стандартное отклонение relative standard deviation

Величина (sr), що рівна стандартному відхиленню (s), поділеному на середнє (xm) серії. Розраховується за формулою:

sr= s /xm.

908 відносне утримання

относительное удерживание relative retention

У хроматографії — відношення об’єму утримування, часу утримування або фактора утримування одного компонента до відповідної величини для іншого, взятого за стандарт. Залежно від положення піка стандарту може бути як більшим, так і меншим від одиниці.

909відносний

относительный relative

Термін стосується величин, що визначаються як частка від ділення кількісних величин одного типу, що характеризують різні системи.

При цьому знаменник називають еталонною величиною.

910відносний електродний потенціал

относительный электродный потенциал relative electrode potential

Потенціал одного електрода, виміряний відносно іншого, взятого як електрод порівняння.

911 відносний метод

относительный метод relative method

В аналітичній хімії — метод отримання аналітичних результатів, в основі якого лежить порівняння отриманих даних з даними для еталонного зразка при використанні системи детекції з відомою залежністю між величиною сигналу та величиною вимірюваної аналітичної характеристики (в переважній більшості дослідження ведуть в області, де така залежність є лінійною).

912 відношення

отношение ratio

Величина, яка визначається як частка від ділення кількісних величин одного типу, що характеризують різні компоненти в тій же системі.

відношення, гіромагнітне 1338 відношення, гіромагнітне протона 1339 відношення, діастереомерне 1782 відношення, енантіомерне 2125

913 відношення мас при розподілі

массовое отношение распределения mass distribution ratio

У хроматографії — частка (1 – R) компонента в стаціонарній фазі, поділена на частку R компонента в рухомій фазі:

Dm = (1 – R) / R .

914 відношення маса/заряд

соотношение масса/заряд mass-to-charge ratio

У мас-спектроскопії — безрозмірна величина, що отримується діленням масового числа йона на його зарядове число, позначається m/z.

915 відношення розгалуження

отношение разветвления branching ratio

У хімічній кінетиці — відношення часток розгалуження для двох і більше типів розпаду.

916 відношення розподілу

отношение распределения partition ratio

Відношення концентрації хімічної частинки (А) в екстракті до її концентрації в цій же формі в іншій фазі в стані рівноваги:

KD = [A]org/[A]aqu.

Як синонім IUPAC рекомендує дистрибуційна константа, але не рекомендуються використовувати як синоніми: дистри-

буційний коефіцієнт, константа розподілу.

відношення розподілу, концентраційне 3399 відношення, розподільне 6316

917 відображення рецептора

отображение рецептора receptor mapping

Опис геометрії та особливостей електронної будови місця зв’язування з використанням необхідних для цього структурних даних.

918 відокремлювальний реагент

изолирующий реагент sequestration-enabling reagent

У комбінаторній хімії — реагент, який перетворює небажані побічні продукти або залишки реактантів в форму, у якій їх легше можна усунути з реакційної суміші. Пр., твердофазний екстрагент або інший фазовий перемикач. Так, ангідрид реагуватиме із залишком аміну з утворенням продуктів, які можна усунути солеутворенням з амінною прибиральною смолою.

919 вiдпал

отжиг annealing

Нагрівання та контрольоване охолодження матеріалів для усунення нестiйких енергетичних або структурних неоднорiдностей у твердому тiлi. Сприяє утворенню високовпорядкованої структури в матеріалі.

920 вiдповiдні стани

соответственные состояния corresponding states

Стани двох субстанцiй, що характеризуються тими самими значеннями приведених параметрiв, отже тими самими приведеними тиском, температурою та об’ємом.

921 відрив

отрыв detachments

Перетворення, зворотні до прилучення, в яких від субстратної частинки відділяється фрагмент внаслідок розриву одинарного або кратного ковалентного зв’язку між двома атомами, без приєднання при цьому якогось іншого атома або групи. Назва перетворень містить:

а) назву частинки, вилучуваної з субстрату;

922 відрив електрона

отрыв электрона electron detachment

Вилучення електрона зі структури молекулярної частинки. Процес, зворотний до прилучення електрона до частинки.

923 відстань взаємодії

расстояние взаимодействия interaction distance

Найдальша віддаль при зближенні двох частинок, на якій можна зафіксувати зміну параметрів їх руху внаслідок взаємного впливу, тобто коли вони не розминаються через величину їх параметрів зіткнення.

71

відстань, міжкінцева 3956

924 відтворюваність

воспроизводимость reproducibility

Міра близькості узгодження між незалежними результатами вимірювань тим самим методом на тому ж матеріалі, але при різних умовах вимірювання (такими умовами є: аналітики— виконавці, апаратура, конкретна лабораторія, використані еталони, час дослідження, принципи вимірювань, методи вимірювань, що повинно обов’язково вказуватись). Мірою відтворюваності є стандартне відхилення, яке в цьому випадку називають стандартним відхиленням відтворюваності.

925 відхилення

отклонение deviation

Різниця (di) між спостереженим значенням (xi) та арифметичним середнім ( x) групи вимірювань, до яких воно належить: di = xi – x.

відхилення, відносне стандартне 907 відхилення, магнітне 3698 відхилення, стандартне 6881

відхилення, узагальнене відносне стандартне 7606 відхилення, узагальнене стандартне 7607

926 вiдхiдна група

уходящая группа leaving group

1. Атом або група (заряджені чи незаряджені), що замiнюються в субстраті пiд час реакцiї iншою групою чи атомом. Напр., група Х у випадку реакції

MLxX + Y → MLxY + X

2. Атом або група (заряджені чи незаряджені), що від’єднуються від атома тієї частини субстрату, яка розглядається, як основна чи залишок у певній конкретній реакції.

927 відцентрове прискорення

центробежное ускорение centrifugal (centripetal) acce1eration

Прискорення частинок, яке є результатом рівномірного обертового руху. Є векторною величиною.

928 вiдцентровий бар’єр

центpобежный баpьеp энеpгии centrifugal barrier

1.Частина кiнетичної енергiї двох частинок, пов’язана з їх обертанням відносно певного центра, яка виконує роль потенцiального бар’єра, що перешкоджає взаємному зближенню частинок.

2.У реакції, що відбувається без електронно-енергетичного бар’єра, обертальна енергія перехідного стану, яку треба перевищити для того, щоб відбулась реакція.

відштовхування, обмінне 4581 відштовхування, триплетне 7569

929 відщеплення

отщепление abstraction

Хімічна реакція чи перетворення, основною ознакою якого є бімолекулярний відрив атома (нейтрального або зарядженого)

від молекулярної частинки. Напр.,

CH3COCH3 + (i-C3H7)3N → (CH3COCH2)− + (i-C3H7)2NH+

(відрив протона від ацетону)

CH4 + CI˙ → H3C˙ + HCI (відрив H від метану).

930 візуалізація

визуализация visualization

Графічне представлення даних у двовимірному чи тривимірному просторі. Використовується в усіх розділах хімії, особливо широко в комп’ютерній хімії, де розроблено спеціальні комп’ютерні хімічні мови та прикладні програми для її реалізації.

931 візуальна кінцева точка

визуальная конечная точка visual end-point

Кінцева точка в титруванні, якщо вона визначається візуальним спостереженням за зміною забарвлення (або іншої видимої властивості) напр., індикатора реакції нейтралізації, окис- но-відновної, осадження, комплексоутворення.

вік, радіоактивний 5793

932 вікарне заміщення

викариозное замещение vicarious substitution

Нуклеофільне заміщення Н-атома на нуклеофільний замісник (RXHC, NH2, OR) в орто- або пара-положення в нітроаренах та їх заміщених, а також в високоелектрофільних гетероциклічних аренах без нітрогруп. Відбувається шляхом приєднання карбаніона (RXYHC–) або іншого нуклеофіла (NH2OH, H2NN+R3I–, 4-аміно-1,2,4-триазол, ROOH), котрі містять добру відхідну групу. Кінцевий продукт утворюється при протонуванні. Використовується як метод прямого введення в арени α-функціоналізованих алкільних груп, амінота гідроксильних груп. Напр.:

933 вільна валентність

свободная валентность free valence

Квантово-хімічний індекс реактивності частинок у радикальних реакціях спряжених систем. Атом у таких системах може проявляти лише певну максимальну здатність до участі в π-зв’язках, що вимірюється як сума порядків π-зв’язків утворених ним. За теорією Гюккеля для атома C така сума становить √3, а вільна валентність атома C в молекулі (FA) визначається так:

FA = √3 – ∑ PСА,

де підсумовування порядків зв’язків PСА здійснюється по усіх атомах А, з якими має зв’язки атом С.

934вільна енергія

свободная энергия free energy

Енергія необхідна для виконання корисної роботи. Зменшення вільної енергії відбувається при будь-якому спонтанному процесові. Вільна енергія не змінюється для систем у стані рівноваги.

935вiльна енергiя активацiї

свободная энергия активации

Gibbs energy of activation

Рiзниця мiж вiльними стандартними енергiями Гiббса перехiдного стану реакцiї та основних станiв реактантів, позначається G#. Вираховується з константи швидкостi реакцiї k за рiвнянням:

G# = RT{ln(kB/h) – ln(k/T)},

де kB та h — вiдповiдно сталі Больцмана та Планка, R — газова стала, T — термодинамічна температура.

936 вільна енергія Гельмгольца

свободная энергия Гельмгольца

Helmholtz free energy

Термодинамічна властивість (A), яка використовується для передбачення спонтанності процесу при сталих об’ємі та температурі. Визначається як:

A = U – TS,

де U, T і S — внутрішня енергія, температура й ентропія, відповідно. Змінам А ( A) відповідають зміни вільної енергії для процесів, які відбуваються при сталих температурі та об’ємі. A є від’ємним для спонтанних процесів і нульовим для процесів у стані рівноваги.

937 вiльна енергiя Гiббса

изобарно-изотеpмический потенциал free energy (Gibbs)

Термодинамiчний iзотермiчно-iзобарний потенцiал G. Це екстенсивна функцiя стану, що задається рiвнянням:

G = H – TS,

де H — ентальпiя, S — ентропiя. Змiна функцiї Гiббса ( G) вiдповiдає тiй вiдмiннiй вiд роботи розширення максимальнiй роботi, яку можна одержати вiд системи за даних iзобарноiзотермiчних умов. Ця робота називається корисною. Hайчастiше використовуваний у хімiї термодинамiчний потенцiал. Це зумовлено тим, що з його допомогою описують хімiчну рiвновагу при постiйних тисковi та температурi (тобто таких умов, за яких найчастiше проводять хімiчні процеси). Знак її зміни визначає напрямок хімічного процесу: G має від’ємний знак для всіх спонтанних процесів. G дорівнює нулю для рівноважних процесів.

938 вільна енергія утворення Гіббса

свободная энергия образования

Gibbs free energy of formation

Зміна вільної енергії Гіббса, що супроводить утворення одного моль сполуки з елементів у їх найстабільнішій формі.

939 вільне коливання

свободное колебание free oscillation

Коливання, яке виникає внаслідок початкового виведення системи з положення стійкої рівноваги й відбувається за рахунок внутрішніх сил системи, не зазнаючи впливу з боку змінних зовнішніх сил (напр., коливання маятника).

940 вiльне обертання

свободное вpащение free (internal) rotation

У стереохімічному контексті — обертання довкола зв’язку, коли ротаційний бар’єр є настільки низьким, що не можна розрізнити різні конформації як різні молекулярні частинки в реальній шкалі вимірювань. Таке обертання двох частин молекули навколо одинарного зв’язку, зокрема можливе при данiй температурi у випадку малого (що не перевищує RT, тобто 2,6 кДж моль-1 при 298 К) бар’єра потенцiальної енергiї мiж конформерами. Гальмування обертання груп, спричинене наявністю ротаційного бар’єра, приводить до появи експериментально спостережуваного утрудненого [hindered] обертання чи обмеженого [restricted] обертання

941 вільний кінець

свободный конец loose end

Ланцюг, прикріплений до полімерної сітки (або макромолекулярного комплексу) лише одним кінцем.

942 вiльний об’єм

свободный объем free volume

Об’єм, який займає в хроматографiчнiй колонцi рухома фаза (весь об’єм колонки мiнус об’єм нерухомої фази).

943 вільний радикал

свободный радикал free radical

Хімічна частинка з непарним числом електронів.

Термін часто використовується замість рекомендованого IUPAC терміна радикал.

944 вільно з’єднаний ланцюг

свободносочлененная цепь freely jointed chain

У полімерній хімії — гіпотетична лінійна ланцюгова макромолекула, що складається з безконечно малих прямолінійних сегментів однакової довжини, де кожний сегмент може незалежно від сусідів рівноймовірно мати будь-яку орієнтацію в просторі,. У випадку, коли сегменти не однакової довжини, використовується термін “довільно рухливий ланцюг”.

945 вільно обертальний ланцюг

свободновращающаяся цепь freely rotating chain

У хімії полімерів — гіпотетична лінійна ланцюгова молекула, вільна від взаємодій короткого та далекого засягу, що складається з безконечно малих прямолінійних сегментів (зв’язків) фіксованої довжини, приєднаних під певними фіксованими кутами. Торсійний кут кожного зв’язку може набирати будь-якого значення з рівною ймовірністю.

946 вільно проникний

свободно проницаемый freely draining

Термін стосується ланцюгових макромолекул, сегменти яких мають при русі в середовищі такий малий ефект тертя, що гідродинамічне поле поблизу одного сегмента не змінюється від присутності інших. Тоді розчинник може проходити через зайняті сегментами вільнопроникного полімера області без гідродинамічних збурень.

947 вініловий полімер

винильный полимер vinyl polyethylene

Полімер, утворений сполученням між собою етиленових (CH2=CH2) або заміщених етиленових молекул.

948 вінільна група

винильная группа vinylic group

Група СН2=СН– та похідні від неї, утворені внаслідок заміщення атомів H.

949вінільний катіон

винильный катион

vinylic cation

Карбокатіон зі структурою R2C=C+–R. Утворюється при приєднані електрофiльної частинки до потрійного зв’язку. Атом С, що несе позитивний заряд, є sp-гібридизованим.

950вiнiлювання

винилирование vinylation

Уведення вiнiльної групи в молекулу шляхом замiщення атома Н в субстратi при дiї гетерозамiщених етилену або шляхом приєднання до ацетилену сполук, що мiстять активний атом Н (реакцiя Реппе), або за допомогою приєднання реагенту Hормана до карбонiльних зв’язкiв (реакцiя Hормана) чи до епоксидiв. При цьому можуть бути утворенi зв’язки вiнiльної групи як з атомом C, так i з рiзними гетероатомами (О, N, Si, iн.).

RCOO–H + HC≡CH → RCOO–CH=CH2 Cl3Ge–Cl + (CH2=CH)2Hg → Cl3Ge–CH=CH2 >C=O + CH2=CH–MgX → >C(OH)CH=CH2

73

951 вiрiальне рiвняння стану

виpиальное уpавнение состояния virial equation of state

Емпiричне рiвняння стану реального газу записане у виглядi

степеневого ряду:

pVm = RT(1 + b/V + c/V2 + ...),

або

pVm = RT(1 + b’p + c’p2 + ...),

де b, c, b’, c’ — емпiричнi сталi (вiрiальні коефiцiєнти), характернi для даного газу; Vm — молярний об’єм; p — тиск, R

— газова стала; T — термодинамічна температура.

952 вiрiальнi коефiцієнти

виpиальные коэффициенты virial coefficients

Коефіцієнти (b, c, b’, c’...) у віріальному рівнянні стану для реального газу. Значення таких коефіцієнтів є характерними для кожного з газів й залежать вiд температури.

953 віртуальна бібліотека

виртуальная библиотека virtual library

У комбінаторній хімії — бібліотека, яка фізично не існує, а побудована тільки в електронній формі чи на папері. Будівельні блоки, потрібні для такої бібліотеки, можуть не існувати, і хімічні етапи для такої бібліотеки можуть бути не тестовані. Ці бібліотеки використовуються при дизайні можливих бібліотек.

954 віртуальна молекула

виртуальная молекула virtual molecules

У комбінаторній хімії — молекула, структура якої є передбачена розрахунковими методами, що дозволяють на основі попередньо отриманої інформації генерувати структури, які правдоподібно матимуть необхідні властивості (зокрема лікувальні). Методами комп’ютерної хімії таких потенційно важливих сполук можна впродовж секунди згенерувати дуже багато.

955віртуальна орбіталь

виртуальная орбиталь virtual orbital

Орбіталь із набору орбіталей, отриманих при розв’язування рівнянян Шредінгера методом самоузгодженого поля для молекулярних систем, енергія якої є вища, ніж енергії двічі зайнятих молекулярних орбіталей. Такі орбіталі не завжди є коректним наближенням до орбіталей, які описують збуджені стани чи електронну спорідненість.

956віртуальний перехід

виртуальный переход virtual transition

Неспостережуваний рідинно-кристалічний перeхід, що відбувається нижче температури кристалізації та визначається екстраполяцією на діаграмах бінарних фаз.

957 віртуальний скринінг

виртуальный скрининг virtual screening

У комбінаторній хімії — вибір сполук шляхом оцінки їх придатності з використанням математичної моделі.

Синонім — in silico скринінг.

958 віск

воск wax

Назва різних за складом сумішей естерів природного походження, утворених із довголанцюгових жирних кислот і однота двоатомних вищих спиртів. Звичайно є твердим при кімнатній температурі. До восків відносять спермацет,

озокерит, воски — бджолиний, буровугільний, пальмовий, торфяний та інш.

959 вiскозиметрiя

вискозиметрия viscometry

Сукупнiсть методiв вимiрювання в’язкостi рiдин і газiв у умовах ламiнарного витiкання, коли шари в потоцi не перемiшуються.

960вісь ланцюга

ось цепи chain axis

У хімії полімерів — пряма лінія, паралельна до напрямку простягання ланцюга, що з’єднує центри мас послідовних блоків чи ланок, які не виходять за період ідентичності.

961вісь обертання

ось вращения n-fold rotation axis

Елемент симетрії Cn молекули — пряма, обертання молекули навколо якої на певний кут θ приводить до нової орієнтації молекули, що не відрізняється від вихідної. При цьому n = 360/θ є цілим числом. Якщо можна здійснити операцію Cn, то молекула має вісь обертання [симетрії] n-порядку. Молекула може мати кілька осей однакового або різного порядків. Напр., молекула а має вісь С3, що співпадає зі зв’язком С–Н; аніон циклопентадієнілу б — вісь С5, яка перпендикулярна до площини кільця, проходить через його центр, і є ще п’ять осей С2 у площині молекули, кожна з яких співпадає зі зв’язком С–Н; лінійна молекула, пр., азоту в має вісь С∞, що проходить через центри ядер атомів молекули. Така молекула співпадатиме сама з собою при обертанні на будь-який кут.

У кристалах зустрічаються осі 2-, 3-, 4- та 6-порядку, в молекулах — також осі п’ятого порядку.

вісь обертання, головна 1368 вісь, оптична 4756

962 вісь симетрії

ось симметрии axis of symmetry

Див. вісь обертання.

вісь симетрії, дзеркально-обертальна 1634

963 вісь хіральності

ось хиральности chirality axis

Вісь, при обертанні довкола якої набір лігандів зберігається таким, що дає просторове угруповання несумісне з його дзеркальним відбитком. Напр., для аллену abC=C=Ccd вісь хіральності проходить через зв‘язки С=С=С.

964 вiтамiни

витамины vitamins

Низькомолекулярні органiчні речовини, що є бiологiчними каталiзаторами хімiчних реакцiй або реагентами у фотохімiчних процесах, які протiкають в органiзмi. Для забезпечення його нормальної життєдіяльності потрібні в

слідових кількостях, які надходять ззовні. Розрiзняють водорозчиннi (пр., аскорбiнова кислота, тiамiн, рибофлавiн) та жиророзчиннi (ретинол, ергокальциферол) вітаміни. Попередниками вiтамiнiв у органiзмi є провiтамiни (каротини — вiтамiнiв А, стерини — вiтамiнiв D).

965 вітрен

витрен vitrain

Один з головних петрографічних складників вугілля. Має чорний колір, сильний блиск, однорідний за структурою, тріщинуватий. Продукт перетворення тканин рослин при недостатньому доступі кисню.

966 віц

виц vic

Префікс (скорочення від віцинвльний), що вказує на розташування трьох підряд замісників у бензольному кільці, напр., віц-триметилбензен (1,2,3-триметилбензен).

967 віцинальні атоми

вицинальные атомы vicinal atoms (groups)

Атоми (групи чи замісники), що знаходяться біля сусідніх атомів, зв’язаних хімічним зв’язком.

968 вклинення

внедрение (включение) insertion

Загальний термін для процесів, що включають входження хімічної частинки (атома, йона чи молекули) в кристалічну ґратку господаря або в хімічний зв’язок.

Зворотна до вклинення реакція називається екструзією.

включення, сорбтивне 6699

969 власна функцiя

собственная функция eigenfunction

Функція (ψ), що є розв’язком рівняння на власні значення. Зокрема функція, що є розв’язком рівняння Шредінгера:

Hψ = Eψ,

де H — оператор Гамільтона, E — повна енергія системи. Описує стацiонарнi квантово-механiчнi стани системи.

970 власне значення (оператора)

собственное значение eigenvalue

У математиці − число, що задовiльняє рiвняння:

ОΨ = oΨ,

де О — оператор, o — його власне значення, Ψ — власна функцiя.

Використовується в квантовій хімії.

971 власне коливання

собственное колебание natural vibration

Незагасаюче коливання, яке відбувається лише під дією сили, що спричиняє його. Напр., коливання математичного маятника під дією сили тяжіння.

972 власне обертання

собственное вращение eigenvalue of Cn

Операція симетрії, яка є простим обертанням навколо осі симетрії Cn, що проходить через молекулу, на кут 2π/n. При повторенні операції n разів, молекула, пройшовши через усі n положень, повернеться до вихідної позиції.

973 властивість

свойство property

Характеристика речовини, яка може бути описана кількісно або якісно.

властивість, екстенсивна 1921 властивість, інтенсивна 2804 властивість, колігативна 3242 властивість, фізична 7720 властивості, фармакодинамічні 7688 властивості, фармакокінетичні 7690 властівость, хімічна 7994 вміст, ізотопний 2664

вміст іонізованих твердих речовин, сумарний 7124 вміст, каталітично активний 3019 вміст, об’ємний 4563

974 вміст речовини

содержание вещества substance content

Кількість речовини складника, поділена на масу всієї системи, де він знаходиться. При описі величини вміст та концентрація повинні бути чітко диференційованими.

Використовувати термін рівень замість вміст IUPAC не рекомендує.

вміст твердих речовин, сумарний 7125 вміст, чисельний 8240

975 внизхідне вимивання

нисходящее вымывание

descending elution (descending development)

У площинній хроматографії — спосіб вимивання, коли мобільна фаза подається до верхнього кінця платівки чи паперу, та її рух вниз відбувається завдяки силам тяжіння.

976 внутpiкомплексна сіль

внутpикомплексная соль chelate

Див. хелати.

977 внутрімолекуляpна реакцiя

внутpимолекуляpная pеакция intramolecular reaction

Утворення та/або розрив хiмiчних зв’язкiв мiж атомами, якi належать тiльки до однiєї молекулярної частинки. Це перетворення відбувається в межах однiєї молекули, її груп або фрагментiв (пр., за рахунок окисно-вiдновних процесiв, реакцiй замiщення або приєднання), що може супроводитись вiдщепленням певних атомiв, циклiзацiєю, виникненням ненасичених зв’язкiв, перемiщенням атомiв або груп. До внутрімолекулярних реакцій належать також перегрупування.

978 внутрiмолекулярне перегрупування

внутримолекулярная перегруппировка intramolecular [true molecular] rearrangement

Молекулярнi перегрупування, при яких перемiщуванi групи чи фрагменти молекули нiколи не віддiляються на незалежнi

O O

H

одиницi в стадiї перегрупування, пр., перегрупування Коупа, перша стадiя перегрупування Кляйзена.

75

979 внутрімолекулярний

внутримолекулярный intramolecular

Термін стосується процесу, який включає перенос (атома, групи, електронів і т.п.) чи взаємодію між різними частинами однієї молекулярної частинки, а також порівняння властивостей атомів чи груп у тій же молекулярній частинці.

980 внутpiмолекуляpний водневий зв’язок

внутpимолекуляpная водоpодная связь intramolecular hydrogen bond

Водневий зв’язок, в якому атом H є зв’язаним з двома (найчастiше) гетероатомами однiєї молекули. У ненасичених

Стоксові зсуви в люмінофорах.

981 внутрімолекулярний iзотопний ефект

внутримолекулярный изотопный эффект intramolecular isotope effect

Кiнетичний iзотопний ефект, який полягає в тому, що субстрат, в якому iзотопнi атоми займають еквiвалентнi реактивнi центри, реагує, даючи нестатистичний розподiл iзотопомерних продуктiв. У цьому випадку iзотопному ефектовi сприяє наявність шляху з нижчою силовою постiйною для замiщення iзотопного ядра в перехiдному станi.

982внутрімолекулярний каталiз

внутримолекулярный катализ intramolecular catalysis

Прискорення хімічного перетворення в реакційному центрі молекулярної частинки завдяки залученню іншої функційної групи цієї ж частинки, при цьому така група залишається незмінною в продуктах реакції. Наявність цього різновиду каталізу визначається за порівнянням швидкостей реакції двох сполук, в одній з яких є співдіюча (каталiзуюча) група, а в другій її нема.

Термiн, згiдно з рекомендацiями IUPAC, не слiд застосовувати до мiжмолекулярного каталiзу з каталiзуючою групою.

983внутріорбітальний комплекс

внутриорбитальный комплекс inner orbital complex

Комплекс, в якому електрони лігандів займають 3d-орбіталі центрального атома металу, як напр., в [Fe(CN)6]3–.

Синонім — низькоспіновий комплекс, ковалентний комплекс.

984 внутрісферна реакція з переносом заряду

внутрисферная реакция с переносом заряда inner-sphere charge-transfer reaction

Реакція, в якій перенос заряду відбувається при безпосередньому контакті молекулярних частинок реактантів між собою без участі молекул розчинника. В електрохімії як реактант може виступати також і електрод.

985 внутрiсферний електронний перенос

внутрисферный электронный перенос inner-sphere electron transfer

Реакцiя, в якiй електронний перенос у перехiдному станi вiдбувається мiж частинками реактантів завдяки сильнiй електроннiй взаємодiї (> 20 кДж моль-1) мiждонором іакцептором. Iнший термiн — перенос зв’язаного електрона (bonded electron transfer) IUPAС пропонує саме для органiчних реакцiй. Ранiше термiн означав лише перенос електрона мiж двома металiчними центрами, що мають спільний ліганд чи атом у своїх внутрішніх координацiйних сферах і електрон передається через такий місток.

986 внутрісферний механізм

внутрисферный механизм inner sphere mechanism

Механізм окисно-відновних реакцій, коли утворюються комплекси з інтермедіатів, які мають спільний ліганд.

987 внутрішнє валентне силове поле

внутреннее валентное силовое поле internal valence force field

Силове поле V, виражене через розтяг зв’язку, зміну валентних чи діедральних кутів, або інші зміщення, які безпосередньо пов’язані зі структурними параметрами молекули:

V = 0.5Σ kij Qi Qj,

де kij — силові константи, Q — узагальнені координати.

988 внутрiшнє вертання йонної пари

внутренний возврат ионной пары internal ion-pair return

Рекомбiнацiя йонiв R+ i X– у ковалентну сполуку RX у

щiльнiй іоннiй парi [R+X–] без утворення пухкої йонної пари. Це особливий випадок первинної гемiнальної рекомбiнацiї. R+X– RX

989 внутрiшнє обертання молекул

внутреннее вращение молекул internal rotation of molecules

Обертання фрагментiв у молекулах один вiдносно другого навколо з’єднуючих їх зв’язкiв. Приводить до взаємного перетворення стереоізомерів. Воно може бути вільним, коли ротаційний бар’єр є низьким, або загальмованим, якщо бар’єр є високим.

990 внутрішні координати

внутренние координаты internal coordinates

У квантовій хімії — координати, які дозволяють записати тривимірну структуру молекули, використовуючи довжини зв’язків, валентні та діедральні кути. Використовуються при записі зет-матриць.

991внутрішні перехідні елементи

внутренние переходные элементы inner transition elements

Два ряди елементів періодичної системи з атомними номерами

58— 71 та 90 — 103, у яких йде заповнення електронних f-підоболонок їх атомів. Це лантаноїди (14 елементів після Лантану) та актиноїди (14 елементів після Актинію).

992внутрішній абсорбтанс

внутреннее поглощение internal absorptance

Абсорбтанс у випадку, коли ефекти поверхні та ефекти кювети (втрати відбиття) відсутні.

993 внутрішній електричний потенціал фази

внутренний электрический потенциал фазы inner electric potential of phase

Електричний потенціал фази, пов’язаний з напруженістю електричного поля Е в середині цієї фази:

– Φ = Е,

де Φ — внутрішній електричний потенціал фази. Ще називається потенціалом Гальвані.

994 внутрішній електрод порівняння

внутренний электрод сравнения internal reference electrode

Електрод порівняння, використовуваний усередині складного іонселективного мембранного електрода, що контактує з розчином з фіксованою концентрацією йонів, до яких мембрана є селективною.

995 внутрішній електрон

внутренний электрон core electron

Електрон, який займає одну з повністю заповненених оболонок, що знаходяться під валентною оболонкою.

996внутрішній перенос заряду зі скрученням

внутренний перенос заряда со скручиванием* twisted internal charge transfer

Внутрімолекулярний, фотоіндукований перенос заряду між взаємозв’язаними одинарним зв’язком хромофорами, що приводить до збудженого стану, в якому хромофори розташовуються біля зв’язку таким чином, що взаємодія між ними стає слабкою.

997внутрiшнiй стандарт

внутренний стандарт internal standard

Сполука, яку додають у вiдомiй концентрацiї до дослiджуваного зразка при хроматографічному аналiзi або інших фiзикохімiчних вимiрюваннях з метою полегшення якісної ідентифікації компонентів суміші чи кількісного визначення певного компонента в пробі.

998 внутрішній тиск

внутреннее давление internal pressure

Величина (pint), яка визначається як часткова похідна внутрішньої енергії (U) по об’єму (V) фази при постійній температурі (T):

pint = (∂U/ ∂V)T.

У рідині такий тиск створюється силами міжмолекулярної взаємодії молекул цієї рідини. Його величина може складати

1 103 — 5 103 атм.

999 внутрішній шар

внутренний слой

inner layer [compact layer]

У електрохімії та каталізі — область, яка знаходиться між зовнішньою площиною Гельмгольца та поверхнею поділу. Це шар, що є найближчим до поверхні, де знаходяться молекули розчинника та специфічно адсорбовані молекулярні частинки розчиненого.

Синоніми — шар Штерна, шар Гельмгольца, компактний шар.

1000 внутрішньо хіральний хромофор

внутренне хиральный хромофор inherently chiral chromophore

Хіральний хромофор в молекулярних частинках. Це ізо-

(Δε 10 — 100).

1001 внутpiшня енергiя

внутpенняя энеpгия internal energy

1. Екстенсивна функцiя стану (U), що дорiвнює рiзницi мiж загальною енергiєю системи (Е) та її макроскопiчними кiнетичною (Еk) i потенцiальною (Ep) енергiями:

U = E – Ek – Ep.

Піддається визначенню лише її зміна, яку можна виміряти, використовуючи калориметрію, а її абсолютне значення звичайно залишається не відомим.

2. Зміна енергії ( E), що рівна сумі наданої системі теплоти (Q) та виконаної над нею роботи (w):

E = Q + w.

Ще називається термодинамічною енергією.

1002 внутрiшня конверсiя

внутренняя конверсия internal conversion

У фотохімiї — iзоенергетичний безвипромiнювальний перехiд мiж електронними станами тiєї ж мультиплетностi, коли перехід здійснюється на вищі коливальні рівні нижчого електронного стану. При цьому перехiд до основного стану збуджених молекул вiдбувається шляхом вiддачi енергiї невеликими порцiями при опусканні з вищих коливальних станiв на нижчi. Здiйснюється повiльно, через що бiльша частина молекул може зазнавати й iнших перетворень.

Sn → S0, Tn → T

1003 внутрішня координата реакції

внутренняя координата реакции intrinsic reaction coordinate

Шлях реакції, що відповідає мінімальній енергії і проходить від реактантів через перехідний стан до продуктів по поверхні потенціальної енергії, розрахованій в мас-зважених декартових координатах (враховуються маси ізотопів атомів).

1004 внутpiшня кооpдинацiйна сфеpа

внутpенняя кооpдинационная сфеpа first coordination sphere

Центральний атом (йон) у сукупностi з лігандами, що координованi безпосередньо навколо центрального атома.

1005 внутрішня площина Гельмгольца

внутренняя поверхность Гельмгольца inner Helmholtz plane

Площина, що є геометричним місцем точок розташування електричних центрів специфічно адсорбованих йонів.

1006 внутрішня поверхня

внутренняя поверхность internal surface

Для пористих твердих речовин — поверхня, утворювана порами, сполученими із зовнішнім простором.

1007 внутрішня сіль

внутренняя соль inner salt

Див. цвіттерйонна сполука.

1008 вода

вода water

Одна з найпоширеніших речовин у природі та основна складова живих організмів.

Це найпростіший гідрид оксигену — дигідроген моноксид (H2O). Безбарвна рідина, у великих кількостях — блакитного кольору (т. пл. 0 ºС, т. кип. 100 ºС, густина при 0 ºС 0.99987 г см-3) без запаху та смаку. Максимальна густина при при 4 ºС — 1.0000 г см-3. Вода у твердому стані (лід) має виключно тетраедральне розташування атомів O (залежно від деталей геометрії їх розташування розрізняють три форми льоду). Водневі зв’язки й залишковий порядок зберігаються і в розчині. Утворює гідрати з багатьма солями. До катіонних центрів приєднується вільними електронними парами, до аніонних — через утворення водневих зв’язків. Будучи нейтральним оксидом, слабко дисоціює на [Н3О]+ і [ОН]– (при 25 °С рК становить 13.997). Реагує з лужними й лужноземельними металами з утворенням гідроксидів та водню. З неметалічними оксидами (пр., SO3, P2O5) дає кислоти, з оксидами більшості електропозитивних металів — гідроксиди (пр., NaOH). Багато речовин при взаємодії з водою зазнають гідролізу — заміщення електронегативних замісників на гідроксильну групу. Вода здатна приєднуватися до полярних кратних зв’язків (ковалентна гідратація).

вода, абсолютно чиста 27 вода, біочиста 661

77

вода, важка 724 вода, гідратаційна 1260

вода, дистильована 1711 вода, жорстка 2327 вода, жорсткість 2332

вода, кристалізаційна 3478 вода, надкритична 4205 вода, стічна 6988 вода, структурна 7007 вода, ультрачиста 7614 вода, царська 8098

1009 водень

водород hydrogen

Проста речовина, що складається з атомів Гідрогену. Газ. Т. пл. –259.14 ºС, т. кип. –252.87 ºС (ізотопний дейтерій D2 т. кип. –249.7 ºС). Молекулярний Н2 існує як суміш двох форм, що відрізняються спінами ядер, але мають однакові хімічні властивості: орто-водень (спіни ядер протилежні) й пара- водень (обидва ядра мають однаковий напрямок спінів). Взаємодіє з киснем, галогенами, сполучається з багатьма елементами з утворенням гідридів.

1010 водневий електрод

водоpодный электpод hydrogen electrode

Електрод (напiвелемент), що складається з платини або паладiю, покритих черню, занурений у розчин з йонами Н+ i

насичений воднем (Н2): Pt,H2|H3О+. Для підтримування концентрації водню сталою він постійно барботується через розчин. На такому електроді вiдбувається наступна реакцiя

1/2 H2 + HOH → H3O+ + e–

Рівноважний потенціал цього електрода залежить від концентрації (точніше активності) як йонів Н+, так і розчиненого водню (контролюється за тиском пробулькуваного газу). Це найчастіше використовуваний електрод порівняння. Він вибраний як електрод з нульовим потенцiалом, який досягається при умовах, коли леткiсть водню дорiвнює одиницi (це вiдповiдає тисковi 1 атм), а температура — 298.15 К. Такий електрод називають стандартним водневим електродом.

водневий електрод, стандартний 6882

1011 водневий зв’язок

водоpодная связь hydrogen bond

Слабкий зв’язок мiж атомом H, зв’язаним хімiчним зв’язком з електронегативним атомом, та iншим електронегативним атомом, напр., RO–H...:NR3. Обидва електронегативнi атоми здебільшого належать до другого та третього перiодів. Переважно це електростатична взаємодія, підсилювана малими розмірами атомів Н, які допускають зближення взаємодіючих диполів або зарядів. Енергiя зв’язку складає переважно 20 — 25 кДж моль-1. Розрiзняють внутрiта мiжмолекулярнi водневi зв’язки. Часто їх розглядають як частковий випадок координацiйного зв’язку, де акцептором електронної пари виступає протонiзований значною мірою атом H, що зв’язується з електронегативними атомами N, P, O, S, Hlg, відомі також інші водневі зв’язки. Напр., C–H…C=C, N-H…N, P–H…P, O–H…O, S–H…S, Hlg–H…Hlg (галоген). Енергія дисоціації таких зв’язків змінюється в широких межах CH…O

чиOH…C=C (2 — 20 кДж моль-1), OH…O (20 — 40 кДж моль-1),

йонний водневий зв’язок (40 — 190 кДж моль-1). Типовими довжинами таких зв’язків є: NH…O 1.80 до 2.00 A, OH…O дещо коротший (1.60 до 1.80 A). Встановлено також, що найсильнішим є лінійний водневий зв’язок — атом H та обидва акцепторні атоми знаходяться на одній лінії.

Водневі зв’язки зумовлюють унікальні властивості води, форми молекул протеїнів, ДНК і РНК, вони також відіграють ключову роль у молекулярному розпізнанні та у побудові різних супрамолекулярних структур.

водневий зв’язок, асиметричний 472 водневий зв’язок, внутрімолекулярний 980 водневий зв’язок, міжмолекулярний 3961

1012 водневий показник рН

водородный показатель рН pН value

Унайпоширенішому розумінні — від’ємний логарифм кількісної концентрації катіонів Н+.

Уточнішому термодинамічному визначенні (справедливе для

розбавлених водних розчинів з кількісною концентрацією меншою за 0.1 моль дм–3):

pH = – lоg(γ± [H+]) ± 0.02,

де γ± — усереднений іонний коефіцієнт активності, [H+] — концентрація йонів в моль дм–3.

Визначається шляхом вимірювання електрорушійної сили відповідного гальванічного елементу.

1013 воднеподібний атом

водородоподобный атом hydrogen-like atom

Атом, що має ядро і лише один електрон. Поняття використовується в квантовій хімії. Для таких атомів існує точний розв’язок рівняння Шредінгера.

1014 водяний газ

синтез газ

water gas [synthesis gas]

Суміш карбон монооксиду (СО) та водню (Н2) з невеликими домішками CO2, N2, CH4 і O2. Утворюється пропусканням пари над шаром гарячого вугілля або коксу за реакцією

H2O + C = CO + H2

Горючий газ, використовується в промисловому синтезі органічних речовин, при виробництві скла та в ін. галузях індустрії.

Синонім — синтез газ.

1015 волатилізатор

реагент, способствующий улетучиванию volatilizer

Матеріал, що додається до зразка для підвищення леткості його чи деяких його компонентів. Волатилізатори підвищують здатність фракції до випаровування за рахунок збільшення леткості речовин, або підвищення загальної площі поверхні всіх аналізованих речовин (напр., завдяки вибуховому розщепленню чи дисперсії аналізованої речовини (аналіту) у сильно леткій матриці).

1016 волатилізація

улетучивание volatilization

Перетворення твердого тіла чи рідини у газ чи пару при дії тепла, зниженого тиску, хімічної реакції чи комбінування цих процесів.

Приклад:

W(s) + 3/2O2(g) → WO3(g)

Сюди відносяться процеси випаровування, сублімації, вивітрювання.

1017 вологість

влажность humidity

1. Загальний термін, що характеризує вміст води в газі.

2. Характеристика повітря, що показує концентрацію присутньої в ньому рідини. Розрізняють: абсолютну вологість, процентну вологість та відносну вологість.

вологість, абсолютна 9 вологість, відносна 889 вологість, процентна 5712

1018 волоконний кристал

волокнистый кристалл fibrous crystal

У хімії полімерів — тип кристалів, видовжених в одному напрямку в порівнянні з іншими двома. Такі кристали можуть включати розпростовані у значному ступені паралельно до осі волокна ланцюги.

1019 вольт

вольт volt

Одиниця електричного потенціалу, В = Дж С–1 = м2 кг с–3А–1. Це електрична напруга, яка викликає в електричному колі сталий струм силою 1 ампер при потужності 1 ват.

1020 вольтаметрична константа

вольтаметрическая константа voltametric constant

У вольтаметрії та подібних методах — емпірична величина

(av) визначена рівнянням:

av = ip/Av1/2cB ( = jp/v1/2cB),

де ip — струм піка, A — площа поверхні поділу між електродом та розчином, v — швидкість зміни прикладеного потенціалу, cB — об’ємна концентрація речовини B, відновлення чи окиснення якої відповідають пікові в рівнянні.

1021 вольтаметрія

вольтаметрия voltammetry

Електрохімічний метод, використовуваний для електрохімічного аналізу або вивчення кінетики і механізму електродних реакцій. Термін об’єднує групу методів, спільним для яких є те, що контролюється потенціал робочого електрода (за допомогою потенціостата) та вимірюється струм, який протікає через електрод. Залежно від того, як змінюють потенціал розрізняють лінійну вольтаметрію та циклічну вольтаметрію. Залежно від способу переносу аналіту вольтаметричні методи є такі: гідродинамічні методи (hydrodynamic methods), стрипінг-вольтаметрія (stripping voltametry).

вольтаметрія, лінійна 3619 вольтаметрія, циклічна 8131

1022 вольтамограма

вольтамограмма voltammogram

Графічне зображення результатів вольтаметричних вимірювань.

1023 вольтамперометрія

вольтамперометрия voltamperometry

Електрохімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні залежності струму від прикладеної напруги або потенціалу при роботі зі стандартними й твердими індикаторними електродами.

1024 Вольфрам

вольфрам tungsten

Хімічний елемент, cимвол W, атомний номер 74, атомна маса 183.8, електронна конфігурація [Xe]4f146s25d4; група 6, період 6, d-блок. Природний W складається з 5 стабільних ізотопів:

180W, 182W, 183W, 184W, 186W. Ступені окиснення від +6 до –2. Оксид WO3. Гексагаліди молекулярні, нижчі галіди — полімерні, а найнижчі містять W–W зв’язки. Карбоніли й фосфіни є типовими сполуками з низьким ступенем окиснення. Добре відомі ціанідні комплекси у вищому ступені окиснення — з O- i S-лігандами.

Проста речовина — вольфрам.

Метал, т. пл. 3410 ºС, т. кип. 5660 ºС. З киснем взаємодіє лише при розжарюванні.

вольфрам, кислоти 3100

1025 волюмометрія

волюмометрия volumetry

В аналітичній хімії — кількісні аналітичні методи, в яких використовується вимірювання об’ємів розчинів при визначенні концентрації аналітів.

У хімічній кінетиці — кількісні методи, в яких використовується вимірювання об’ємів газів чи рідин для слідкування за ходом реакцій в часі.

1026 восьмиелектронний донор

восьмиэлектронный донор eight electron donor

У хімії комплексів — ліганд, що дає центральному атому вісім електронів. Напр., h8-циклотетраєн (де h8 означає гаптичність ліганда, тобто число атомів C, що зв’язані з центральним атомом металу).

1027 всевалентний метод

всевалентный метод all valence electron method

Квантовохімічний метод, в якому при обчисленнях беруться до уваги лише валентні електрони при побудові хвильових функцій. До таких всевалентних методів належать ПНДП, ЧНДП, АМ1 та РМ3. Обчислення з використанням цих методів здійснюються на кілька порядків швидше, ніж з ab initio.

1028 всмоктування

впитывание imbibition

Вбирання рiдини гелем або пористою речовиною, яке може супроводжуватися або й не супроводжуватися набряканням.

1029 втор

втор sec

Префікс, що є абревіатурою, утвореною з перших літер терміна вторинний. Пр., втор-аміни, втор-пропанол.

1030 вторинна йонізація

вторичная ионизация secondary ionization

У мас-спектрометрії — процес, в якому йони вилітають з поверхні зразка в результаті бомбардування його первинним пучком атомів чи йонів.

1031 вторинна кристалізація

вторичная кристаллизация secondary crystallization

Процес зміни кристалічної структури речовини, що відбувається в цій же речовині після первинної кристалізації, звичайно цей процес має суттєво меншу швидкість.

1032 вторинна структура

вторичная структура secondary structure

Конформаційне розташування (α-спіраль, β-складчата смуга і т.п.) сегментів скелету макромолекул (зокрема таких, як

79

поліпептиди білків) без огляду на конформацію бокових ланцюгів або розташування сегментів інших макромолекул.

1033 вторинна структура молекул білка

вторичная структура молекул белка secondary structure of a protein molecule

Конформаційне розташування окремих сегментів поліпептидних ланцюгів білків, що визначають їх форму як цілого — витягнута нитка, спіраль чи клубок.

1034 вторинна структура сегмента поліпептиду

вторичная структура сегмента полипептида secondary structure of a segment of a polypeptide

Локальне просторове розташування атомів головного ланцюга без врахування конформації бічних ланцюгів і взаємозв’язків з іншими сегментами.

1035 вторинна флуоресценція

вторичная флуоресценция secondary fluorescence

Іонізація елемента аналізованої речовини характеристичним випроміненням іншого елемента проби, що приводить до підсилення вимірюваного сигналу.

1036 вторинне випромінення

вторичное излучение secondary radiation

Випромінення, емітоване матеріалом, опроміненим електромагнітною чи йонізуючою радіацією.

1037 вторинний еталон

вторичный эталон secondary standard

1.Еталон, чиє значення визначається шляхом порівняння з первинним еталоном цієї кількісної характеристики.

2.Речовина, яка використовується для стандартизації розчинів. Вміст активного агента в ній знаходять шляхом порівняння

зпервинною стандартною речовиною.

1038 вторинний iзотопний ефект

вторичный изотопный эффект secondary isotope effect

Кiнетичний iзотопний ефект, пов’язаний з iзотопним замiщенням атома, який не входить до зв’язку, що рветься або утворюється на швидкiстьвизначальному етапi чи етапi передрiвноважному, а вiдтак не є первинним iзотопним ефектом. Коли такий ефект вiдбивається на значеннях констант рiвноваги реакцiй, він називається вторинним рiвноважним iзотопним ефектом. Переважно зумовлений рiзницею електронних ефектiв iзотопiв.

1039 вторинний кiнетичний ефект електролiту

вторичный кинетический эффект электролита secondary kinetic electrolyte effect

Кiнетичний ефект електролiту, який виникає за рахунок впливу йонної сили розчину на предрiвноважну концентрацiю йонних частинок до їх участi в лiмiтуючiй стадiї реакцiї.

1040 вторинний метаболіт

вторичный метаболит secondary metabolite

Метаболіт, що утворюється іншим шляхом, ніж той, який є нормальним для даного організму. Переважно це відбувається післястадіїактивногоростуорганізмуіпринедостатностісубстрату.

1041 вторинний стеричний ефект

вторичный стерический эффект secondary steric effect

Змiна, зокрема зменшення, електронної делокалiзацiї в результатi невалентної взаємодiї груп чи елементiв структури. Пр., послаблення кон’юґацiї азоту з бензольним кiльцем в

просторово затруднених анiлiнах (замiщених об’ємними о- замiсниками).

1042 вторинні електрони

вторичные электроны secondary electrons

Всі електрони, випромінені з поверхні твердого тіла після опромінення, за винятком розсіяних назад первинних електронів.

втрати, діелектричні 1798

1043 вугiлля

уголь coal

Природна тверда горюча речовина органiчного походження складної хімічної будови з неоднорідним складом. Основними елементами, які входять до складу вугілля є С, Н, О, крім того в менших кількостях в ньому звичайно знаходиться N, S та неорганічні мінерали. В основному використовується як паливо на електростанціях, та для отримання коксу необхідного в металургії. Важливе сировинне джерело хімічних продуктів, які широко використовуються для синтезу органічних сполук. Вугілля розрiзняється за стадiями метаморфiзму: буре, кам’яне вугiлля, антрацит. Хімічна структура вугілля точно не встановлена, вона залежить від стадії метаморфізму та обставин його виникнення. Основні елементи структури можуть зокрема бути представленими так

.

вугілля, автохтонне 46 вугілля, активоване деревне 162 вугілля, алохтонне 234 вугілля, бітумінозне 674 вугілля, деревне 1594 вугілля, зрідження 2542 вугілля, коксівне 3227 вугілля, коксовність 3229

1044 вугільний смоляний пек

угольный смоляной пек coal tar pitch

Залишок після дистиляції або теплової обробки смоляного пеку. Твердий при кімнатній температурі, складається із суміші багатьох ароматичних вуглеводнів та гетероциклів, розм’якшується в широкому температурному діапазоні, не має точно визначеної температури топлення.

1045 вуглеводи

углеводы carbohydrates

Див. карбогідрати.