Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

вона дорівнює hν, де h — стала Планка, ν — частота випромінення.

2. Енергія одного фотона.

3053 γ-квант

γ--квант

γ-quantum

Фотон гамма-випромінення.

3054 квант дії

квант действия quantum of action

Енергія електромагнітного поля з частотою ν може мінятися лише порціями — квантами (Планк, 1900 р.):

E = hν/2π,

де h — стала Планка, одна з фундаментальних сталих сучасної

фізики.

h = 6.62491 10–27 ерг с-1

3055 квантальний ефект

квантальный эффект quantal effect

Такий ефект, який може або настати або не настати (тобто все

— або нічого).

3056 квантизована внутрішня енергія

квантизированная внутренняя энергия quantized internal energy

Внутрішня енергія (Eint), розкладена з метою докладнішого аналізу на ряд складників. Зокрема внутрішня енергія молекули в основному чи збудженому станах може бути з добрим наближенням розкладена на такі складові:

Eint = Eel + Evib +Erot,

де Eel — електронна, Evib — коливальна, Erot — обертальна енергії, відповідно.

3057 квантова дротинка

квантовая проволока quantum wire

У нанохімії — структура, розміри якої у двох напрямках складають по кілька міжатомних відстаней, а розмір у третьому складає макроскопічну величину. Відзначається високими швидкостями переносу електрона та дуже низьким опором.

3058 квантова ефективність

квантовая эффективность quantum efficiency

Величина, яка для первинних фотохімічних процесів є ідентичною з квантовим виходом.

3059 квантова ефективність люмінесценції

квантовая эффективность люминесценции quantum efficiency of luminescence

Частка молекул, що перебувають в певному збудженому стані, яка люмінесціює.

3060 квантова механіка

квантовая механика quantum mechanics

Розділ фізики, що вивчає рух тіл атомних та субатомних розмірів, а також взаємодію між такими тілами, виходячи з дискретності енергії при її передачі.

3061 квантова стінка

квантовая стенка (ямы) quantum well

У нанохімії — структура, розміри якої в одному напрямку складає кілька міжатомних відстаней, а розміри в двох інших є макроскопічними величинами.

3062 квантова теоpiя

квантовая теоpия quantum theory

Теорiя, що описує фiзичнi явища, в яких спостерігається квантованiсть (дискретність) енергiї в мiкросистемах (атомах, молекулах).

3063 квантова точка

квантовая точка quantum dot

У нанохімії — структура, розміри якої в усіх напрямках складають кілька міжатомних відстаней (в залежності від масштабу вона може бути нульвимірною чи тривимірною). Це настільки малий об’єкт, що для опису його поведінки стає необхідним врахування певних квантових ефектів.

Має широкий спектр поглинання та вузький пік емісії. Використовується як мітки в біологічних системах, а також як мітки для розрізнення окремих компонентів у багатокомпонентних сумішах, де проявляють більшу яскравість та більшу стабільність у порівнянні з органічними мітками.

3064 квантова хімія

квантовая химия quantum chemistry

Розділ теоретичної хімії, що для опису структури та поведінки хімічних частинок використовує поняття та теоретичні методи квантової механіки.

квантове число, азимутальне 123 квантове число, головне 1369 квантове число, коливальне 3237 квантове число, магнітне 3700 квантове число, обертальне 4535 квантове число, орбітальне 4784 квантове число, побічне 5208 квантове число, спінове 6772

3065 квантове число

квантовое число quantum number

Натуральне число, що характеризує певний стан квантової системи: енергію, форму або орієнтацію орбіталі, спін частинки. Може бути додатним або від’ємним цілим або напівцілим числом (у випадку спіну).

3066 квантовий вихiд

квантовый выход quantum yield

1. Число (Ф) певних подій, які відбуваються при поглинанні системою одного фотона; інтегральний квантовий вихід визначається як відношення:

Ф = nev / nph,

де nev — число подій, nph — число поглинених фотонів. 2. Для фотохімічної реакції

Ф = ar,p / aph,

де ar,p — кількість (моль) витраченого реактанту чи утвореного продукту, aph — кількість (моль) поглинених фотонів.

3. Диференціальний квантовий вихід визначається відношенням

Ф = (dx/dt)/aph,

де dx/dt швидкість зміни певної вимірюваної фізичної величини, aph — кількість (моль) поглинених фотонів.

3067 квантовий вихiд фотолюмiнесценцiї

квантовый выход фотолюминесценции quantum yield of photoluminescence

Вiдношення числа випромiнених квантiв до абсорбованих речовиною, або вiдношення енергiї, випромiнюваної у виглядi свiтла, до всiєї абсорбованої свiтлової енергiї.

221

квантовий вихід, фотохімічний 7880

3068 квантовий перехід

квантовый переход quantum transition

Самочинний дискретний перехід квантової системи з одного стану в інший (напр., випромінювання світлових квантів атомом), що вiдбувається мiж її стацiонарними енергетичними станами. Характеризується ймовiрнiстю переходу, рiвною числу переходiв у одиницю часу, та часом життя даного квантового стану.

3069 квантовий стан

квантовое состояние quantum state

Стан квантово-механiчної системи, що відповідає певному конкретному наборові квантових чисел. Вважається заданим для будь-яких частинок (квантових систем), якщо вiдома хвильова функцiя системи, що має сенс лише для всiєї системи як цiлого, хоча в складних випадках може розглядатися для окремих її частин, якщо вони слабко взаємодiють мiж собою.

3070 квантово-механiчний оператор

квантово-механический опеpатоp quantum-mechanical operator

Оператор, який у квантовiй механiцi замінює динамiчну змiнну класичної механiки.

3071 квантово-хімічний дескриптор

квантово-химический дескриптор quantum-chemical descriptor

Дескриптор, побудований на основі власних значень чи власних векторів, зокрема на основі НЗМО та НВМО. Сюди належать атомні заряди, дипольні моменти, порядки зв’язків та індекси граничних орбіталей, в основі розрахунку яких лежать коефіцієнти при атомних орбіталях, а також індекс суперделокалізовності, в основі якого лежать як власні значення, так і власні вектори.

3072 квантово-хімічний розрахунок

квантово-химические расчет quantum chemical calculation

Розрахунок електронної будови та властивостей молекулярних частинок на основі рівняння Шредінгера, де врахована взаємодія між електронами.

3073 квантування

квантование quantization

Наявність дискретних фiзично значимих розв'язкiв серед множини формальних розв'язкiв рiвняння, що описує власнi значення квантово-механiчного оператора. Вiдображає той стан, що тiльки певні (власнi) значення оператора можуть бути реалiзованi в дiйсностi.

3074 квартетний стан

квартетное состояние quartet state

Стан, загальне спінове квантове число якого дорівнює 3/2.

3075 кватернiзацiя

кватернизация quaternization

Перетворення сполук елементiв 15 групи (N, P, As, Sb), атоми яких мають вiльну електронну пару, в четвертиннi солi при взаємодiї з реагентами типу RX (Х − аніоноїдна група, пр., галоген, тозилат тощо), де ці атоми стають позитивно зарядженими. У таких солях алкільний замісник здатний термічно переноситись внутріабо міжмолекулярно на інший, основніший гетероатом.

R3N + RHlg → R4N+Hlg–

При аналогiчнiй взаємодiї в ряду гетероароматичних сполук, таких як пiридини, цей термiн стає умовним, оскiльки атом N в катiонi пiридинiю набуває значною мірою характеру пiрольного атома:

3076 кватерполімер

кватерполимер quaterpolymer

Кополімер, до складу макромолекул якого входять чотири різних за хімічною структурою мономолекулярні ланки; отримується при кополімеризації чотирьох мономерів.

3077 кельвін

кельвин kelvin

Основна одиниця температури в системі СІ. 1 Кельвін є рівним 1/273.16 термодинамічної температури потрійної точки води.

керування, орбітальне 4785

3078 кетазини

кетазины ketazines

Азини кетонів, що мають структуру R2C=NN=CR2.

3079 кеталі

кетали ketals

Ацеталі, похідні кетонів, творені заміщенням оксогрупи двома гідрокарбілоксигрупами: R2C(OR)2 (R ≠ H).

3080 кетени

кетены ketenes

Сполуки, в яких карбонільна група приєднана подвійним зв’язком до алкаліденової групи: R2C=C=O. Тобто, вони мiстять групу з кумульованими С=С та С=О зв’язками. Якщо один iз замicникiв є атомом H — маємо альдокетени, якщо обидва є органiчними залишками — кетокетени. Легко приєднують нуклеофiльні реагенти NuH (cпирти, амiни), утворюючи вiдповiднi похiднi карбонових кислот. Димеризуються в циклічні форми, вступають у реакцiї (2+2)-циклоприєднання до рiзних кратних гомота гетерозв’язкiв (С=С, N=N, C=Х, N=O):

RR'C=C=O + NuH → [RR'C=CNu–OH] → RR'CH–C(O)Nu де Nu — Hlg, NR2, R–O, RS, iн.

3081 кетеніміни

кетенимины ketenimines

Сполуки зі структурою R2C=C=NR, іміноаналоги кетенів.

3082 кетили

кетилы ketyls

Радикаланіони (або відповідні солі), похідні кетонів, утворені прилученням одного електрона: R2C˙–O– ↔ R2C––О˙. Кетили утворюють два типи спряжених кислот: R2C˙–OН та R2CH–О˙. Перші з них є α-гідроксиалкілрадикалами, а другі — алкоксирадикалами, але в фотохімії їх також називають кетилами.

3083 кетіміни

кетимины ketimines

Сполуки зі структурою R2C=NR (R ≠ H). Див. іміни.

спиртiв і пiнаконiв, з реактивами Грiньяра дають третинні спирти.

Зауваження: сполуки зі структурою такою як R3SiC(=О)R не є кетонами, а ацильними похідними заміщених силанів.

3092 кетоформа

кетофоpма keto form

Таутомер кето-енольної рiвноваги, що мiстить кетогрупу й хоч один атом H бiля сусiднього з карбонільним вуглецевого атома (–СO–CH<).

3093 кипiння

кипение boiling

Утворення пари в усьому об'ємi рiдини, коли пружнiсть насиченої пари дорiвнює зовнішньому тисковi. Фазовий перехід першого роду.

3094 кисень

кислород oxygen

Проста речовина, молекули якої складаються з атомів Оксигену. Безбарвний газ, молекулярна форма О2, т. пл. –218.4 ºС, т. кип. –182.962 ºС. Реагує з більшістю елементів при нагріванні з утворенням оксидів. Існує в алотропних формах як парамагнітний О2 (відома також синглетна форма кисню в збудженому стані) і як озон О3.

кисень, розчинений 6329 кисень, синглетний молекулярний 6546

3095 кисла сіль

кислая соль acid salt

Сіль, одержана частковою нейтралізацією поліпротної кислоти, тобто продукт неповного заміщення атомів H в молекулі такої кислоти на атоми металів, пр., NaHCO3. Такі солі мають катіони Н+, здатні заміщуватись на катіони металів.

3096 кислий розчин

кислый раствор acidic solution.

Розчин, в якому активність йонів Н+ вища за активність гідроксидних йонів, якщо розчинником є вода. Зокрема, водний розчин, в якому [H+] > [OH–].

3097 кислота

кислота acid

1.У загальному випадковi — молекулярна частинка чи хімічна форма, здатні приєднуватись до носiя вiльної електронної пари (основи), напр., Н+, BF3, AlCl3, R3C+.

2.Сполука, яка дає йони H+ в розчині (за Арренiусом).

3.Сполука, яка містить атоми Н, здатні відриватись у вигляді йонів (за Бренстедтом), в данiй реакцiї є донором протона (протонодонорна кислота, напр., RCOOH).

4.Сполука, яка здатна утворювати ковалентний зв’язок, приймаючи електронну пару основи (за Льюїсом).

кислота, бінарна 631

3098 кислота Бренстеда

кислота Бренстеда

Bronsted acid

Молекулярний індивид, що здатний віддавати гідрон (протон) основі (тобто донор гідронів) або відповідна хімічна форма.

Напр., H2O, H3O+, CH3COOH, H2SO4, NH3.

кислота, дезоксирибонуклеїнова 1551 кислота, дипротна 1674

223

кислота, жорстка 2328

3099 кислота Льюїса

кислота Льюиса

Lewis acid

Молекулярна частинка, що є акцептором електронної пари й з основами Льюїса дає аддукти Льюїса, зв’язок з якими утворюється за рахунок успільнення електронної пари основи,

пр., BF3, AlCl3.

R3B (кислота) + :NR3 (основа) → R3B––N+R3 (аддукт)

кислота, магічна 3690 кислота, монопротна 4144 кислота, м’яка 4184 кислота, нітратна 4431 кислота, рибонуклеїнова 6137 кислота, сильна 6523

кислота, синтетична жирна 6582 кислота, слабка 6639 кислота, спряжена 6814 кислота, сульфатна 7076 кислота, сульфітна 7093 кислота, трипротна 7577 кислота, фосфатидна 7782 кислоти, азинові 125 кислоти, азонові 134 кислоти, альдарові 238 кислоти, альдонові 252 кислоти, боринові 700 кислоти, боронові 704

3100 кислоти вольфраму

кислоты вольфрама acids of tungsten

Кислоти, що відповідають вольфрамові(VI): вольфрамова кислота, жовтий моногідрат WO3·H2O (H2WO4); білий дигідрат (WO3·2H2O); метавольфрамова кислота H2O·4WO3·хH2O (H10[H2(W2O7)6]·24H2O); надвольфрамовакислота WO3·H2O2·H2O

(H2WO5·H2O).

Вольфрам також утворює комплексні гетерополiкислоти, які включають як центральні атоми P, As, V, Si, B та ін., пр.: H8[Si(W2O7)6] ·xH2O, H7[P(W2O7)6] ·xH2O.

кислоти, гідразонові 1256 кислоти, гідроксамові 1290 кислоти, гідроксимові 1299 кислоти, гумінові 1496 кислоти, двохосновні 1526 кислоти, дитіокарбамінові 1719 кислоти, жирні 2326 кислоти, карбоксильні 2961 кислоти, карбонові 2980 кислоти, кетоальдонові 3085 кислоти, ксантогенові 3524

3101 кислоти молібдену

кислоты молибдена acids of molybdenum

Кислоти, що відповідають молібдену(VI): моногідрат H2МоO4; дигідрат H2МоO4·H2O, при нагріванні (330 — 350 К) переходить в моногідрат. При взаємодії з гідроген пероксидом утворюються надмолібденові кислоти H2МоOх. Для ряду молібденових кислот також є характерним утворення гетеро-

полiкислот, що містять Si, P, As, пр., H7[P(Mo2O7)6] ·xH2O.

кислоти, нафтенові 4283 кислоти, нітрозолові 4453 кислоти, нітролові 4456 кислоти, нуклеїнові 4492 кислоти, селененові 6428 кислоти, селенінові 6431 кислоти, сульфамові 7070 кислоти, сульфанілові 7073 кислоти, сульфенові 7083 кислоти, сульфінові 7091 кислоти, тіокарбамінові 7414 кислоти, тіокарбоксильні 7415 кислоти, тіокарбонатні 7416 кислоти, тіокарбонові 7417 кислоти, уронові 7632

3102 кислоти хрому

хромовые кислоты acids of chromium

Кислоти, що відповідають хрому(VI), загальної формули xCrО3·H2O, де x може мати значення від 1 до 4. Утворюються при розчиненні жовтого хромового ангідриду CrО3 у воді. У вільному стані не виділені. Зі зниженням рН утворюється червоний біхромат-йон:

2[НCrO4]– → [Cr2O7]2– + H2O.

Дальше підвищення [H]+ дає [Cr3O10]2– і [Cr4O13]2–.

Хром, на відміну від Mo, W не утворює полікислот та гетерополiкислот.

3103 кислотна група

кислотная группа acidic group

Група, що здатна дисоцiювати на анiон та протон, атом H в нiй легко замiнюється на метал (СOOH, OH, SH, N=OH, SO3H та iн.).

3104 кислотна похибка

кислотная ошибка acid error

1.Систематична похибка, яка трапляється, коли скляні рНелектроди використовуються в сильних кислотних розчинах: скляні електроди дають у цих розчинах завищені значення рН.

2.Похибка, викликана наявністю в титрованому розчині після закінчення титрування нейтральних молекул недотитрованої слабкої кислоти.

3105 кислотна форма катіонобмінника

кислая форма катионообменника acid form of cation exchanger

Йонна форма катіонобмінника, в якій протийонами є йони Н+ (Н-форма) або йоногенні групи, що приєднали протон, утворивши недисоційовану кислоту.

3106 кислотне число

кислотное число acid number

Масова кiлькiсть KOH (в мг), що витрачається на нейтралiзацiю 1 г органiчної речовини. Характеризує вмiст вiльних кислот у речовинi. Дорівнює різниці між числом омилення та ефірним числом. Синонім — число нейтралізації.

3107 кислотний аерозоль

кислотный аэрозоль acid aerosol

Дрібно розпорошені завислі в повітрі тверді або рідкі речовини кислого характеру. Є шкідливими при вдиханні, у великих концентраціях можуть викликати приступи астми.

3108 кислотний барвник

кислотный краситель acid dye

Барвник з кислотними групами в молекулі (SO3H, COOH). Мають структуру водорозчинних солей, анiони яких забарвленi. З основними групами волокон утворюють йоннi зв'язки. Це азобарвники, а також трифенiлметанові, антрахiнонові.

3109 кислотний дощ

кислотный дождь acid rain

У хімії атмосфери — дощ, вода в краплях якого має значення pH менше від 5. Утворюється внаслідок наявності кислот, утворених з полютантів (SO2, оксиди азоту). Чиста дощова вода перебуває в рівновазі з CО2 повітря і тому при чистому повітрі її pH >5.

3110 кислотний каталiз

кислотный катализ acid catalysis

Електрофiльний каталiз, де каталізатором виступає кислота.

3111 кислотний оксид

кислотный оксид acidic oxide

Оксид, що реагує з основами, даючи солі відповідних кислот.

Напр., SO3, P2O5.

3112 кислотні опади

кислотные осадки acid deposition

У хімії атмосфери — кислоти, які опадають з атмосфери при осаджуванні (дощ, туман, сніг — т. зв. мокрі опади), або шляхом прямого випадання на поверхню землі у вигляді дрібних твердих частинок (чи газу), викликаного потоком кислотовмісних мас над поверхнею землі (т. зв. сухі опади). Найчастіше основу таких опадів складають сполуки сірки та азоту.

3113 кислотнiсть

кислотность acidity

1. Кислотність сполуки (acidity of a compound) — для кислот Бренстеда означає схильність сполуки діяти як донор гідрону. Кількісно може бути виражена константою дисоціації кислоти у воді або якомусь іншому специфічному середовищі. Для кислот Льюїса характеризується константами асоціації аддуктів Льюїса та π−аддуктів.

2. Кислотність середовища (acidity of a medium) —

використання цього терміна в основному звужене до середовищ, які містять кислоти Бренстеда, де мається на увазі тенденцію середовища гідронувати специфічну референтну основу. Кількісною порiвняльною мiрою її в даному рядi є константи рiвноваги при утвореннi аддуктiв зi спiльною еталонною основою Льюїса

кислотність, газофазна 1077

3114 кислотність за Льюїсом

кислотность по Льюису

Lewis acidity

Термодинамічна тенденція субстрату діяти як кислота Льюїса. Порівняльною мірою її є константа рівоваги утворення аддукта Льюїса для серії кислот Льюїса з певною референтною основою Льюїса.

кислотність, надлишкова 4208

3115 кислотно-основне титрування

кислотно–основное титрование acid-base titration

Визначення вмісту кислоти (основи) в розчині за допомогою титранту, який є розчином основи (кислоти). Таке титрування

засноване на реакціях, пов’язаних з переносом протонів (за Бренстедом) або електронних пар (за Льюїсом) від одної з реагуючих речовин до іншої в розчині.

3116 кислотно-основний індикатор

кислотно-основной индикатор acid-base indicator

Індикатор, що є барвником і має слабкі кислотні або основні властивості, який здатний різко міняти своє забарвлення при нейтралізації відповідно основою або кислотою в точці еквівалентності або поблизу неї (в дуже вузьких межах рН біля кислотного рКа при переході з кислотного середовища в лужне і навпаки), оскільки кислотна й основна форми його мають чітко відмінні кольори.

3117 кислотно-основний каталіз

кислотно-основной катализ acid-base catalysis

Пришвидшення хімiчної реакцiї в присутностi кислот або основ за рахунок утворення iнтермедiата, який є активнiшим, нiж субстрат, будучи його йонiзованою формою, що перетворюється в лiмiтуючiй стадiї в продукт реакцiї.

А + ВH → AH+ + B– AH+ → D + H+

B– + H+ → BH

AH + B → A– + BH+ A– → D–

D– + BH+ → DH + B

3118 кіло

кило kilo

Префікс у системі СІ для 103, напр., кілограм, кіломоль.

3119 кілограм

килограмм kilogram

Основна одиниця маси в системі СІ. Рівний масі міжнародного еталона.

3120 кількісна частка

количественная доля amount fraction

Кількість речовини складника, поділена на сумарну кількість речовини всіх складників у суміші. Синонім — мольна частка.

3121 кількіснеспіввідношенняструктура— активність

количественное соотношение структура-активность quantitative structure-activity relationship (QSAR).

Математична форма зв’язку між хімічною структурою і біологічною активністю, отримана за допомогою статистичного аналізу або техніки розпізнавального моделювання з використанням фізико-хімічних констант, індикаторних змінних чи даних теоретичних розрахунків. Термін поширено на реактивність, де активність розглядається як синонім реактивності.

3122 кількісний аналіз

количественный анализ quantitative analysis

Аналіз, при якому кількість чи концентрація аналіта може бути визначена (оцінена) і виражена числовою величиною в певних одиницях. Якісний аналіз може виконуватись без кількісного, але для виконання кількісного необхідна ідентифікація аналіту.

3123 кількість інформації

количество информации information content

1. Міра інформації, викликаної появою події з певною ймовірністю; міра оцінки інформації, яку вміщує повідомлення.

225

2. Міра, що характеризує зменшення невизначеності, яка властива одній випадковій величині відносно іншої.

кількість, поверхнева 5213

3124 кiлькість речовини

количество вещества

amount of substance [chemical amount]

Одна з основних одиниць системи СІ. Величина n, пропорційна до числа молекулярних частинок даної речовини N (ними можуть бути й окремі структурні елементи). Фактор пропорційності 1/NA є однаковим для всіх речовин (NA — число Авогадpо):

n = N/NA .

Одиниця виміру — моль, одна з семи основних одиниць СІ. Величину n IUPAC не рекомендує називати кількістю молів. При цьому точно вказується, щоб уникнути непорозумінь, про які хімічні частинки йдеться. У багатьох випадках вживається в скороченому вигляді кількість, а для того щоб уникнути можливої плутанини з загальним значенням цього слова, додають прикметник хімічна. Ця кількісна величина не мала назви аж до 1969 року і її просто називали число молів. Синонім — хімічна кількість.

кільце, ароматичне 445 кільце, хелатне 7962

3125 кіназа

киназа kinase

Фермент, що каталізує перенос фосфатної групи від АТФ до акцептора, часто при цьому змінюючи біологічну активність акцептора в процесі.

3126 кiне-замiщення

кине-замещение cine substitution

Реакція заміщення (звичайно ароматичного), при якій вхідна група займає положення сусіднє до відхідної (пр., орто-поло- ження в фенільному кільці).

3127 кінематика

кинематика kinematics

Вивчення властивостей руху тіл, який є незалежним від природи сил, що на них діють.

3128 кiнематична в'язкiсть

кинематическая вязкость kinematic viscosіty

Коефiцієнт кiнематичної в'язкостi γ є вiдношенням динамiчної

в'язкостi η до густини рiдини ρ:

γ = η/ρ,

одиницею її у системi СI є квадратний метр на секунду (м2 с-1).

кінетика, електродна 1970

3129 кінетика Ленгмюра — Гіншельвуда

кинетика Лангмюра — Хиншельвуда

Langmuir — Hinshelwood kinetics

У фотокаталітичних реакціях — випадок, коли залежність швидкості (W) від концентрації (або тиску) реагенту (С)

описується рівнянням

W = – dC/dt = k K C (1 +K C)–1,

де k — константа швидкості, K — коефіцієнт адсорбції, отримані при даній силі випромінення.

кінетика, макроскопічна 3717 кінетика, мікроскопічна 3985

3130 кiнетика Мiхаелiса — Ментен

кинетика Михаэлиса — Ментен

Michaelis — Menten kinetics

Залежнiсть початкової швидкостi реакцiї вiд концентрацiї субстрату [S], взятого у великому надлишку вiдносно концентрацiї ензиму чи iншого каталiзатора [E]; характерна поява насичення (верхнього граничного значення) на кiнетичнiй кривiй, яка описується рiвнянням Мiхаелiса — Ментен:

W = Wm[S]/(Km + [S]),

де W — початкова швидкiсть, Wm — її граничне значення при [S] >> Km, Km — концентрацiя субстрату при W = Wm/2. Параметри W та Km називають константами Мiхаелiса.

Термін використовується і для реакцій з першою рівноважною стадією типу:

У цьому випадкові константа Km описується рівнянням

Km= (k–1 + kc)/ k1.

кінетика, молекулярна 4057

3131 кінетика переходу між станами

кинетика перехода между состояниями state-to-state kinetics

Розділ хімічної кінетики, що стосується динаміки реакцій, для яких відомі квантові стани частинок як реактантів, так і продуктів, в який переходять реактанти.

3132 кінетика релаксації

кинетика релаксации relaxation kinetics

Розділ кінетики, де вивчається ефект повернення систем до стану рівноваги після попереднього виведення з нього.

3133 кiнетика флуоресценції в твердій фазі

кинетика флуоресценции в твердой фазе fluorescence kinetics in solid phase

У твердій фазі у відсутності індуктивно-резонансного переносу енергії гасіння флуоресценції (зменшення її інтенсивності І в порівнянні з початковою інтенсивністю І0) в присутності речовини Q описується рівнянням:

I = I0 exp(– t/τ – a3π [Q](lnνt)31020 ),

де τ — час гасіння флуоресценції, a — параметр, що характеризує хвильову функцію електрона, ν — частотний фактор.

3134 кiнетика фосфоресценції

кинетика фосфоресценции phosphorescence kinetics

Зміна інтенсивності фосфоресценції I з часом t у твердій фазі за відсутності добавок відбувається за законом:

I = Io exp (– t /τТ),

де I0 — початкова інтенсивність фосфоресценції, τТ — час життя триплетного стану.

кінетика, хімічна 8004

3135 кiнетична еквiвалентнiсть

кинетическая эквивалентность kinetic equivalence

Дві кінетичні схеми вважаються кінетично еквівалентними, якщо вони описуються одним кінетичним законом.

Напр., розглянемо дві схеми (і) та (іі) утворення С з А

Якщо В не нагромаджується як проміжний продукт, отримаємо для швидкості нагромадження С рівняння:

Припускаючи, що В не нагромаджується як проміжний продукт, отримаємо для швидкості нагромадження речовини С рівняння:

Рівняння 1 та 2 ідентичні, отже обидві схеми є кінетично еквівалентними.

3136 кінетична енергія

кинетическая энергия kinetic energy

Енергія, яку має тіло внаслідок свого руху відносно інших тіл. Така енергія (Ek), для тіла з масою m, що рухається зі швид-

кістю v, визначається за рівнянням:

Ek = m v2/2.

3137 кінетична енергія електрона

кинетическая энергия электрона electron kinetic energy

Різниця між енергією збуджуючого фотона (що вибив електрон) та енергією йонізації.

3138 кінетична крива

кинетическая кpивая kinetic curve

Графік залежності концентрації одного з реаґентів від часу. Будується в координатах концентрація (С) — час, або функція концентрації (напр., lnC, 1/C та ін.) — час.

3139 кiнетична область pеакцiї

кинетическая область pеакции kinetic region of reaction

1.Область умов проведення реакцiї, в якiй дифузiя не вiдiграє ролi у визначеннi швидкостi реакцiї.

2.Для рівноважної реакції — період часу, де концентрації речовин змінюються.

3140 кiнетична теорiя газiв

кинетическая теоpия газов kinetic theory of gases

Роздiл статистичної механiки, що описує властивостi iдеальних газiв за допомогою функцiї розподiлу. Пр., для опису макроскопiчних властивостей iдеального газу використовується частинкова модель, в якiй газ трактується як ансамбль матерiальних точок або твердих кульок з нехтуюче малими розмірами, що рухаються хаотично, між ними немає взаємодії, а їх удари є пружними (при зіткненнях розлітаються по прямих лініях). Використовуючи ці припущення, можна вивести рiвняння стану iдеального газу, правило розподiлу Максвела — Больцмана, вираз для середнього вiльного пробiгу та iн.

3141 кiнетичне рiвняння

кинетическое уpавнение kinetic equation

1.У хімічній динаміці — рівняння, що описує еволюцію молекулярної системи в часі.

2.У хімічній кінетиці — рiвняння, що описує залежнiсть концентрації речовини чи швидкостi реакцiї вiд концентрацiй реагентів вiд часу.

3142 кінетичне розділення

кинетическое расщепление kinetic resolution

У стереохімії — метод часткового або повного розділення

рацемічних форм, в основі якого лежить відмінність швидкостей хімічної взаємодії енантіомерів з хіральними агентами (реактантом, каталізатором, розчинником).

3143 кінетичне співідношення Штерна — Фольмера

кинетические соотношения Штерна — Фольмера

Stern — Volmer kinetic relationships

Співвідношення, що описують залежності квантового виходу

фотофізичних процесів (а саме фосфоресценції та флуоресценції) або фотохімічних реакцій (тоді йдеться про

квантовий вихід реакції) від концентрації певного реагенту, що може бути як субстратом, так і гасієм. У найпростішому випадкові це лінійні залежності

а) для реакцій:

Ф0/Ф = 1 + Кsv[Q],

де Ф0, Ф — квантові виходи реакції у відсутності та в присутності гасія Q з концентрацією [Q], Кsv — константа Штерна — Фольмера.

б) для фотофізичних процесів:

М0/М = 1 + Кsv[Q],

де М0, М — інтенсивності випромінення (радіантні екситанси) у відсутності та в присутності гасія Q з концентрацією [Q], Кsv — константа Штерна — Фольмера.

3144 кінетичний гiстерезис

гистерезис кинетический kinetic hysteresis

Явище переходу системи з одного стану в інший та назад за різними кiнетичними маршрутами. Спостерігається в реакції

N2O4 = 2NO2.

3145 кiнетичний ефект електролiту

кинетический эффект электролита kinetic electrolyte effect

Загальний вплив (iнший нiж каталiтичний чи пряма участь йонiв у реакцiї) доданого електролiту (нейтральних солей) на експериментальну константу швидкостi реакцiї в розчинi. При малих концентрацiях такий ефект визначається йонною силою розчину. Проявляється в областi малих концентрацiй, обмеженiй дiєю граничного закону Дебая — Гюккеля для коефiцієнтiв активностi. При вищих концентрацiях впливає природа йонiв, а їх специфiчна дiя може виражатися як в пришвидшеннi реакцiї (участь електролiту в реакцiїї як каталiзатора), так i в сповiльненнi (ефект спiльного йона, зумовлений законом дiї мас), що, проте, не вiдноситься до цього ефекту.

IUPAC не рекомендує використовувати як термiн —

кiнетичний сольовий ефект (kinetic salt effect).

3146 кiнетичний закон

кинетический закон kinetic law

1.Закон, що описує рух частинок в газах.

2.Рівняння, що описує зміну концентрацій реагентів у хімічній реакції, виражену через концентрації хімічних частинок та сталі параметри (звичайно константи або коефіцієнти швидкості та парціальні порядки реакції за окремими реагентами).

3147 кiнетичний iзотопний ефект

кинетический изотопный эффект kinetic isotope effect

Змiна швидкостi реакцiї, викликана введенням у молекулу на мiсце атома, що вiдривається, його iзотопу, тобто вплив iзотопного замiщення на константу швидкостi реакцiї. Визначається вiдношенням констант швидкостi реакцiй реактанту з легким атомом kl та реактанту з важким kh, тобто величиною kl/kh. У рамках теорiї перехiдного стану рiвняння реакцiї можна записати так:

A + B [TS] → C,

227

i при нехтуваннi впливом мас на тунелювання та трансмiсiйний коефiцієнт величину kl/kh можна розглядати як константу рiвноваги реакцiї iзотопного обмiну мiж перехiдним станом та iзотопнозамiщеним реактантом i розраховувати з силових констант їх коливань. Найбiльшим цей ефект є при замiнi Н на дейтерiй або тритiй (з огляду на найбiльшу рiзницю мас iзотопiв).

3148 кiнетичний контроль

кинетический контроль kinetic control

Умови в тому числі й час, коли спiввiдношення мiж концентрацiями продуктiв регулюється лише вiдношенням швидкостей паралельних реакцiй, в яких цi продукти утворюються, а не відповідними константами рівноваги.

3149 кінетичний метод аналізу

кинетический метод анализа kinetic method of analysis

В аналітичній хімії — метод кількісного аналізу речовин, заснований на встановлених співвідношеннях між швидкістю хімічної реакції (чи пропорційною до неї величиною) та концентраціями реактантів. Аналітом може бути один з реактантів чи каталізатор. Реакція, швидкість якої вимірюється, називається індикаторною.

3150 кінетичний режим

режим кинетический kinetic mode*

Умови проведення реакції, коли її швидкість не залежить вiд швидкості дифузiї реагентів.

3151 кiнетичний струм

кинетический ток kinetic current

В електрохімії — фарадеївський струм, який вiдповiдає вiдновленню або окиснення електроактивної речовини, що утворюється в попереднiй реакцiї з електрохімiчно неактивної. Контролюється швидкiстю хімiчної реакцiї (на границi подiлу електрод — розчин, коли вона поверхнева, гетерогенна, або на певнiй вiддалi вiд електрода, коли вона протiкає в об'ємi, як гомогенна).

кінець, вільний 941

3152 кінцева група

концевая группа end-group

Структурна ланка, яка є кінцем макромолекули чи молекули олігомера і сполучена лише з однією структурною ланкою.

3153 кінцева точка

конечная точка endpoint, [end point]

В об’ємному аналізі — точка при титруванні, в якій певна властивість розчину (напр., колір) різко змінюється і титрування закінчується. Співпадає з точкою еквівалентності або знаходиться поблизу неї. Визначається графічно з кривої титрування.

кінцева точка, амперометрична 300 кінцева точка, візуальна 931 кінцева точка, кондуктометрична 3314 кінцева точка, нефелометрична 4417

кінцева точка, потенціометрична 5456 кінцева точка, радіометрична 5813 кінцева точка, турбідиметрична 7599 кінцева точка, флуориметрична 7749

3154 кладо

кладо klado

Афікс, що використовується в назвах дуже відкритих поліборних сполук.

3155 клас спіралі

класс спирали class of helix

У хімії полімерів — кількість атомів скелета ланцюга, що належать повному витку спіралі.

3156 клас сполук

класс соединений class

Ряд сполук, які мають спільні структурні риси, й до яких приєднується змінна частина (або частини). Спільною рисою є часто функціональна група (пр., альдегіди, кетони), однак функціональних груп може і не бути. Пр., як етиламін, так і [1- (фуран-2-іл)етил]амін і (2-метоксиетил)амін відносяться до класу амінів. Належність до одного класу не виключає належності ще й до іншого Тоді використовуються складені (адитивні) назви, пр., амінокислота.

класи, кристалографічні 3490

3157 класична теpмодинамiка

классическая теpмодинамика classical thermodynamics

Розділ фізики, де вивчаються стани рiвноваги в макроскопiчних системах. Теорiя таких станів тут базується не на атомно-молекулярних, а на феноменологiчних законах, що описують взаємоперетворення енергії, теплоти та роботи.

3158 кластер

кластер cluster

1.Багатоядерний комплекс, основою якого є група зі сполучених атомів металів (М), часто безпосередньо з’єднаних між собою зв’язками М-М, або сполучених через місткові ліганди. Найчастіше має форму правильного поліедра, оточеного органічними чи неорганічним лігандами. Напр., в біохімії це — ферредоксин, FeMo-кофактор, нітрогеназа та ін.

2.У комбінаторній хімії — група сполук, які пов’язані структурними, хімічними чи іншими властивостями. Виокремлення набору сполук в кластер звичайно використовується при оцінці різноманітності цих сполук, або при створенні моделей типу структура - активність.

3159 кластерна сполука

кластерное соединение cluster compound

Багатоядерна комплексна сполука, в основi якої лежить клітка (об'ємний скелет) зокрема з атомiв металiв, які з’єднані

безпосередньо мiж собою зв’язком метал-метал. Пр., [Rh6(CO)16], [Mo6Cl8]4+.

3160 кластерний аналіз

кластерный анализ cluster analysis

У хемометриці та комбінаторній хімії — один з методів статистичного аналізу великого масиву даних, який полягає у поділі його на окремі частини (кластеруванні) на основі критеріїв подібності (ассоціативних, коррелятивних, пробабілістичних). Поділ за критеріями допомагає встановити вид функцій для моделей, що описують залежність між досліджуваними параметрами та структурою чи іншими властивостями систем, та полегшує розпізнання образів. Використовується для передбачення нових структур з цільовими (напр., певними фармакологічними) властивостями.

3161 кластерний іон

кластерный ион cluster ion

У мас-спектрометрії — йон, утворений комбінацією кількох йонів чи атомів або молекул. Напр., [(H2O)nH].

3162 кластерування

кластерирование clustering

Метод обробки даних, що полягає у встановленні в певній сукупності за певним алгоритмом членів, які є подібними. Якісні або кількісні критерії подібності задаються.

Широко використовується в хемометриці, комбінаторній хімії, при обробці хімічної та біохімічної інформації.

3163 клатрат

клатрат clathrates

Сполука включення, в якій молекула гостя знаходиться в клітці, створеній порожниною молекули господаря або ґратками молекул господаря. Залежно від форми порожнин, ґратчасті клатрати бувають криптоклатратами, тобто клітковими (пр., газові гідрати, клатрати гідрохінону з H2S, SO2, CO2, HCN, HCOOH, CH3OH, Ar, Kr, сполуки Діаніна —

1-п-оксифеніл-2,2,4-триметилхроману зі спиртами, ацетоном, хлороформом, ацетатною кислотою), тубулатоклатратами, тб. канальними клатратами (клатрати сечовини). Білкові клатрати

— клатрини. Клатрати утворюють кристали, температура плавлення яких є вищою за температуру кипіння розчинника, замкненого в клітці.

3164 клей

клей glue

Речовина, що здатна склеїти дві поверхні. Може бути розчином, дисперсiєю або розплавом переважно олiгомерних природних або синтетичних речовин з високими адгезивними (здатнiстю зчіплюватися з поверхнею матерiалiв) i когезивними властивостями (мiцнiстю самого клейового прошарку). Склеювання вiдбувається внаслідок тверднення клею при випаровуванні розчинника або при полiмеризацiї компонентiв. Синтетичнi клеї є термореактивними (склеюють завдяки необоротному отвердженню, яке може здiйснюватись як на холодi, так i при нагрiваннi пiд дiєю отверджувачiв), термопластичними (склеювання оборотне, вiдбувається при охолодженнi нагрiтого шва або при випаровуваннi розчинника), еластомерними (склеюють внаслідок вулканiзацiї). Пр., клеїв: епоксиднi, силiцiйорганiчнi, полiамiднi, полiестернi, полiуретановi.

Синонім — адгезив.

3165 клинова проекція

клиновая проекция* wedge projection

Стереохімічна проекція строго на середню площину молекули, в якій зв’язки представлені відкритими клинами, що гострим кінцем торкаються ближчого атома й відходять до дальшого. Використовуються для ілюстрації конформацій великих циклоалканів.

3166 клінальний

клинальный clinal

Термін стосується структури з торсійним кутом, що лежить між 30° та 150° або –30° та –150°.

3167 клiтка

клетка cage

Агрегацiя молекул, звичайно в конденсованiй фазi, якими оточенi фрагменти, що утворились при термiчнiй чи

фотохімiчнiй дисоцiацiї вихiдної молекули. Через те, що клiтка перешкоджає розходженню фрагментiв, вони можуть знову прореагувати мiж собою з утворенням молекул (не обов'язково вихiдних).

R–N=N–R → [R• N≡N •R] → R–R + N2

Склад продуктiв i швидкiсть реакцiй (зокрема тих, де суттєву роль у властивостях активованого комплексу вiдiграють обертальнi статистичнi суми) в клiтцi можуть залежати вiд властивостей стiнок клiтки.

клітка, жорстка 2329

3168 кліткова сполука

соединение в клетке cage compound

Поліциклічна сполука, що має форму клітки. Термін також використовується для сполук включення.

3169 клозо

клозо kloso

Афікс, що використовується в назвах сполук, молекули яких нагадують клітку або мають закриту структуру.

3170 клон

клон clone

1.Популяція генетично ідентичних клітин, що утворились зі спільного предка.

2.Набір рекомбінантів молекул ДНК, що мають однакову вставлену послідовність.

клубок, випадковий 808

3171 коагель

коагель coagel

Гель, що утворюється в процесi неповної коагуляцiї золя, коли осад становить наповнену розчинником пористу структуру.

3172 коагулювання

коагулирование coagulation

У хімії води — додавання до води сполук, що нейтралізують електричні заряди на колоїдах, викликаючи їх коалесценцію з утворенням великих частинок, які можуть бути видалені осадженням.

3173 коагуляцiя

коагуляция coagulation

У колоїдній хімії — утворення агрегатів у нестабільному золі. Злипання частинок дисперсiйної фази в колоїдних системах, що супроводиться випаданням осаду, гелеутворенням по всьому об'ємовi системи i вiдбувається як без зовнішньої дiї на систему (з часом) внаслідок її тенденцiї до зменшення вiльної енергiї, так i при такій дії (підвищенні температури, механiчних, електричних та iн. впливах, при введеннi коагулянтiв).

коагуляція, необоротна 4358 коагуляція, оборотна 4588 коагуляція, ортокінетична 4818 коагуляція, перикінетична 5061

3174 коалесценцiя

коалесценция coalescence

1. Зникнення границi мiж двома частинками (краплями чи бульбашками) при стиканнi їх мiж собою чи з основною

229

неперервною фазою, за якими йде змiна фазових границь, що приводить до зменшення площі загальної міжфазної поверхнi. 2. У ЯМР спектроскопії — злиття спектральних піків, що відносяться до проміжних спектральних станів між крайніми спектральними ситуаціями з повільним і швидким (в шкалі часу метода ЯМР) швидкостями обміну, яким відповідають відповідно розділені та усереднені сигнали. Вивчення коалесценції дозволяє кількісно оцінити швидкості процесів позиційного обміну.

3175 коацеpват

коацеpват coacervate

1.Фаза з більшою концентрацією колоїдного компонента, що утворилась у результаті коацервації.

2.У випадку полiмерiв — нова рiдка збагачена полiмеромфаза у виглядi крапель або й суцiльного шару, що утворилась в результаті коацервації.

3176 коацеpвацiя

коацеpвация coacervation

1.Розділення на дві рідкі фази в колоїдних системах (напр., пiд час висолювання). Фаза з більшою концентрацією колоїдного компонента є коацерватом, а інша фаза є рівноважним розчином.

2.У випадку полiмерiв — видiлення з розчину полiмера нової рiдкої збагаченої полiмером фази (коацервату) у виглядi крапель або й суцiльного шару.

Вiдбувається при змiнi температури або складу системи й зумовлюється зниженням взаєморозчинностi компонентiв.

коацервація, комплексна 3277

3177 Кобальт

кобальт cobalt

Хімічний елемент, символ Co, атомний номер 27, атомна маса 58.9332, електронна конфігурація [Ar]4s23d7; група 9, період 4, d-блок. Природний кобальт складається з одного стабільного ізотопу 59Cо. Звичайний ступінь окиснення +2 (в галідах, у водних розчинах йони гідратовані), стан +3 (нестабільний в гідратах, стабільний в амінах), інші ступені окиснення: –1 (пр.,

[Со(СО)4]–); 0 (пр., Со2(СО)8), +1 (пр., CoBr(PR3)3, [Со(NСR)5]+); +4 (пр., CoF62–).

Проста речовина — кобальт.

Метал, т. пл. 1495 °С, т. кип. 2870 °С, густина 8.92 г см–3. Майже не окиснюється на повітрі (до 300 °С), сильно абсорбує водень. Порошок кобальту, отриманий відновленням, пірофорний. Розчиняється в розведених кислотах з утворенням солей Co2+. З лугами в звичайних умовах не реагує. З галогенами взаємодіє за звичайних умов, з сіркою, фосфором, селеном, арсеном, стибієм реагує при нагріванні.

кобальт, оксиди 4687

3178 ковалентна гiдратацiя

ковалентная гидратация covalent hydration

Гiдратацiя, що супроводиться розчленуванням молекули води на H i ОH та їх приєднанням до кратних зв’язкiв (зокрема, гетерозв’язкiв), особливо характерна для гетероциклiчних сполук.

3179 ковалентна сполука

ковалентное соединение covalent compound

Сполука, в якій атоми зв’язані між собою шляхом успільнення електронів, тобто в якій усі зв’язки є ковалентними. Такі сполуки відрізняються невисокими температурами плавлення,

поганою розчинністю у воді та доброю розчинністю в неполярних розчинниках, поганою електропровідністю.

3180 ковалентний гідрид

ковалентный гидрид covalent hydride

Гідрид, утворений з неметалами та перехідними металами.

Напр., СH4, H2Fe(CO)4.

3181 ковалентний зв'язок

ковалентная связь covalent bond

Хімiчний зв'язок, утворений успiльненням пари (чи пар) валентних електронiв при заповненні своїх зовнішніх оболонок. Це область мiж ядрами з вiдносно високою електронною густиною, яка виникає від успільнення електронів і приводить до виникнення сил притягання між ядрами та розташування їх на певній між’ядерній відстані. У структурних формулах зображається лінією між символами зв’язуваних атомів. Існує певне граничне число двоцентрових двохелектронних ковалентних зв'язкiв, які може утворити центральний атом. Такі зв'язки мають характерні мiж’ядерні вiддалі та спрямованiсть, що визначає просторову будову молекул. Вони можуть бути одинарними або кратними залежно вiд кiлькостi електронiв, якi успiльнюються сполученими атомами; двоцентровими й багатоцентровими залежно вiд кiлькостi атомiв, що беруть участь в успiльненнi електронiв зв'язку. Раніше до ковалентних відносили лише ті зв’язки, в яких зв’язувані атоми приблизно однаково притягають електрони (мають однакову або близьку електронегативність).

3182 ковалентний комплекс

ковалентный комплекс covalent complex

Згідно з ранньою теорією валентних звязків, це комплекс, в якому електрони є спареними настільки, наскільки це можливо.

Синоніми — низькоспіновий комплекс, внутрішньоорбітальний комплекс.

3183 ковалентний кристал

ковалентный кристалл covalent crystal

Кристал, в якому в вузлах ґратки стоять атоми, ковалентно зв’язані з іншими атомами в сусідніх вузлах ґратки.

3184 ковалентний неполяризований зв'язок

неполярная ковалентная связь nonpolarized covalent bond

Ковалентний зв'язок, утворюваний однаковими атомами або групами, в якому розподiл електронної густини є симетричним по вiдношенню до обох атомних центрiв, напр., Н3С–СН3.

3185 ковалентний поляpизований зв'язок

поляpная ковалентная связь polarized covalent bond

Ковалентний зв'язок, середнiй мiж ковалентним i йонним, дипольний момент якого відрiзняється вiд нуля. Характеризується рiзною iмовiрнiстю перебування зв'язуючих електронiв при обох зв'язаних атомах. Здiйснюється завжди мiж двома атомами з рiзними електронегативностями. Зі збільшенням поляризованостi наближається до йонного зв'язку.

3186 ковалентний радiус

ковалентный pадиус covalent radius

Половина довжини зв'язку в гомоядернiй двохатомнiй молекулi. Для молекул з рiзними атомами величини радiусiв визначаються, виходячи з припущення, що сума ковалентних радiусiв двох рiзних атомiв становить довжину ковалентного зв'язку мiж ними.