Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

рюється CO2(g), водень — у H2O(г), сірка — в SO2(g), азот — в N2(g). Утворені продукти перебувають у своєму природному фізичному стані за цих умов.

2210 ентальпія змочення

энтальпия смачивания enthalpy of wetting

Віднесена до одиниці маси твердого тіла, різниця (при постійній температурі) ентальпії твердого тіла, повністю зануреного в змочуючу рідину, і суми ентальпій твердого та рідини, взятих окремо. Необхідно враховувати, чи тіло до занурення було у вакуумі чи в атмосфері насиченої пари рідини, в яку занурюється.

2211 ентальпія нейтралізації

энтальпия нейтрализации enthalpy of neutralization

Тепло, що виділяється в кислотно-основній реакції нейтралізації, яка відбувається при сталому тискові з утворенням 1 моль води.

ентальпія, поверхнева надлишкова 5218

2212 ентальпія реакції

энтальпия реакции enthalpy of reaction

Тепло, яке поглинається або виділяється в хімічній реакції, що відбувається при сталому тискові.

ентальпія реакції, стандартна 6862

2213 ентальпія розчинення

энтальпия растворения enthalpy of solution

Тепло, поглинуте або виділене, коли солют розчиняється в розчинникові. Теплота розчинення залежить від природи солюта та від його концентрації в кінцевому розчині.

ентальпія розчинення, стандартна 6863

2214 ентальпія сублімації

энтальпия сублимации enthalpy of sublimation

Зміна ентальпії, коли один моль твердої речовини випаровується з утворенням одного моль газу. Вона завжди додатна, оскільки випаровування включає подолання сил міжмолекулярного притягання при переході молекул у газову фазу.

2215 ентальпія топлення

энтальпия плавления enthalpy of fusion

Зміна ентальпії, коли один моль твердого тіла топиться і утворюється один моль рідини. Її величина завжди додатна, оскільки топлення включає подолання сил міжмолекулярного притягання у твердому тілі.

ентальпія утворення, стандартна 6864

2216 ентальпограма

энтальпограмма enthalpogram

Діаграма, де зображено залежність температури від часу, або зміни теплоти від часу, що вимірюється при прямій інжекторній ентальпіметрії. Раніше інколи у цьому значенні використовували термін термограма.

2217 ентропійна одиниця

энтропийная единица entropy unit

Позасистемна одиниця ентропії, 1 e.o. = 4.184 Дж K–1 моль–1.

2218 ентропiя

энтpопия entropy

1. Екстенсивна функцiя стану, диференцiал якої визначається рiвнянням

dS = δQ/T,

де δQ — нескінченно мала кількість теплоти, якою система оборотно обмiнюється з навколишнім середовищем. Зміна ентропії дорівнює привнесеній до системи в рівноважному процесі при постійній температурі теплоті, поділеній на температуру. Це міра розсіяння енергії. При будь-якій самочинній зміні енергія розсіюється і тому зростає ентропія. Пр., при випаровуванні внутрішня енергія води розсіюється з утворенням пари. Ентропія дорівнює нулю при 0 К.

2. У статистичній фізиці

S = k lnW,

де k — стала Больцмана, W — число можливих станів системи. Ця термодинамічна величина описує ступінь невпорядкованості матеріальних систем. Чим більша невпорядкованість, тим вища статистична імовірність стану, тим більша ентропія. 3. У хемоінформатиці — міра внутрішньої невпорядкованості інформаційної системи. Ентропія збільшується при хаотичному розподілі інформаційних ресурсів та зменшується при їх впорядкуванні.

ентропія, абсолютна 12

2219 ентропiя активацiї

энтропия активации entropy of activation

Рiзниця стандартних ентропiй перехiдного стану та основних станiв реактантів S#. Визначається зi залежностi константи швидкостi реакцiї k вiд температури за рiвнянням

S# = H#/T – Rln(kB /h) + Rln(k/T),

де H# — вiльна енергiя активацiї. Предекспонентний множник пов'язаний з ентропiєю активацiї, що дозволяє розрахувати її за експериментальними даними.

2220 ентропiя змiшання

энтpопия смешения entropy of mixing

Iнтенсивна величина, дорiвнює приросту ентропiї при iзотер- мiчно-iзобарному утворенні 1 моль сумiшi з компонентiв.

ентропія, поверхнева надлишкова 5219

2221 ентропія поверхні поділу фаз

энтропия поверхности раздела фаз interfacial entropy

Величина Ss, що визначається рівнянням:

Ss = S – Sa – Sb,

де S — загальна ентропія системи, Sa і Sb — ентропії, віднесені

до мас фаз a і b об’ємів Va і Vb, за умови:

V = Va + Vb + Vs,

де V — загальний об’єм, Vs — об’єм границі поділу фаз.

ентропія реакції, стандартна 6866 ентропія, стандартна 6867

2222 епi

эпи epi

Складова назв, що стосуються:

1)1,6-дизамiщених нафталiну;

2)малих гетероциклів;

3)пари дiастереомерних моносахаридiв, що вiдрiзняються конфiгурацiєю найближчих до альдегiдної групи асиметричних атомiв, а також iнших сполук, що вiдрiзняються конфiгурацiєю одного з асиметричних центрiв.

161

слаболужному середовищi, надкислот в протоiнертних розчинниках — реакцiя Прилєжаєва, гiпохлориту натрiю в

O

+ H 2O 2

пiридинi та ін.).

2233 епоксидування за Шарплессом

эпоксидирование по Шарплессу

Sharpless epoxidation

Каталізоване сполуками титану асиметричне епоксидування алілових спиртів з високим ступенем енантіомерної чистоти з передбачуваною стереохімією, використовуючи титан

70-90% виходи >90% ee

алкоксид, оптично активний тартратний естер та алкіл гідропероксид.

2234 епоксидування за Якобсеном

эпоксидирование по Якобсену

Jacobsen epoxidation

Каталізоване сполуками мангану(ІІІ) асиметричне епоксидування алкенів. Енантіо- і діастереоселективність реакції залежить від природи субстрату.

цис/транс=5.7

2235 епоксисполуки

эпоксисоединния epoxy compounds

Сполуки, в яких атом O безпосередньо приєднаний до двох суміжних або несуміжних вуглецевих атомів вуглецевого ланцюга або циклічної системи; отже це циклічні етери.

9,10-епокси-9,10-дигідроантрацен (епоксидна сполука) (ІІ). Такі сполуки легко реагують з Н-нуклеофілами з розкриттям епоксидного кільця і утворенням відповідних продуктів приєднання. З лугами оксирани дають глiколi, зi спиртами — оксиефiри, з амiнами — амiноспирти, з галогенiдами водню — галогенгiдрини. Вiдновлюються до спиртiв. Виступають як алкілюючі засоби. Бісепоксидні сполуки здатні до гетеролітичної полімеризації під дією кислот та основ (амiнiв, похiдних iмiдазолу).

2236 Ербій

эрбий erbium

Хімічний елемент ІІІ групи, лантаноїд, символ Er, атомний номер 68, атомна маса 167.26, електронна конфігурація [Xe]4f126s2; період 6, f-блок (лантаноїд). У більшості сполук перебуває в ступені окиснення +3 (типово для лантаноїдів).

Проста речовина — ербій.

Метал, т. пл. 1529 °С, т. кип. 2863 °С, густина 9.07 г см–3.

2237 ерг

эрг erg

Одиниця енергії, 1 ерг = 10–7 Дж.

2238 ергічнiсть реакцiї

эргичность реакции* reaction ergicity

Термiн стосується кiлькiсного опису змiн вiльної енергiї (в певних випадках ентальпії чи внутрішньої енергії) при перебiгу реакцiї. Вiдповiдно до умов проведення реакції — це її вiльна енергiя при постiйному об'ємi або тискові, якщо реакцiя протiкає в газi, а для реакцiї в розчинi — це тi ж величини, визначенi з урахуванням теплоти сольватацiї реагентiв.

2239 еpгодична теоpема

эpгодическая теоpема ergodic theorem

У iзольованiй системi середнi значення по часові дорiвнюють середнiм значенням мiкроканонiчного ансамблю. Широко використовується при описi хімiчних процесiв методами статистичної фiзики.

2240 еритро-iзомери

эритро-изомеры erythro isomers

Діастереомери з двома суміжними асиметричними атомами C, бiля яких замicники знаходяться у проекцiйнiй формулi Фiшера по одну сторону.

2241 еритро-структури

эритро-структуры erythro structures

Ухімії полімерів — структури з різною відносною

2242 ерозійна корозія

эрозионная коррозия pitting corrosion

Спеціальний тип неоднорідної корозії пасивних металів, при якій утворюються заглиблення (ямки), що звичайно відбувається в присутності деяких йонів за певного позитивного електродного потенціалу відносно критичного потенціалу утворення ямок.

2243 ерстед

эрстед ersted

Одиниця напруги магнітного поля, в системі СІ 1 ерстед = 103 /4π А м-1.

2244 естери

сложные эфиры esters

Сполуки, формально похідні від оксокислот RkE(=O)l(OH)m та спирту, фенолу, гетероаренолу або енолу сполученням їх внаслідок формальної втрати води від кислотної гідроксигрупи першого й оксигрупи другого.

Розширено — ацилпохідні алкоголів, халькогенаналогів алкоголів (тіолів, селенолів, телуролів) та ін. Пр., R'C(=O)OR, R'C(=S)OR, R'C(=O)SR, R'S(=O)2OR, (HO)2P(=O)OR, (R'S)2C(=O), ROCN (але не R–NCO) (R ≠ H).

Для карбонільних аналогів (Е = С) у реакціях нуклеофільного заміщення характерним є розрив зв‘язку ацил-кисень, але можливий і розрив зв‘язку кисень-алкіл, якщо відхідною групою є достатньо стабільний карбокатіон (пр., трет-

бутильний). Схильність естерів до ацилювання зростає симбатно зі збільшенням кислотності спиртового залишку. Реакції гідролізу естерів каталізуються кислотами. Термічно досить стійкі. Алкілююча здатність естерів неорганічних кислот визначається стійкістю аніона кислоти.

2245 естерифiкацiя

этерификация esterification

Синтез естерiв взаємодiєю спиртiв з кислотами, що є оборотною реакцiєю, встановлення рiвноваги в якiй пришвидшується мiнеральними кислотами:

RCOOH + R'OH RCOOR' + H2O

вiдгодівлі. Пр., естрадiол, естрон, естрiол, еквілiн, еквеленiн.

2247 ета або гапто

эта или гапто eta or hapto

У неорганічній номенклатурі — префікс, що вказує на зв‘язування між π-електронами ліганду та центральним атомом у координаційній сполуці. Правий суперскрипт показує на число лігандних атомів у π-системі ліганда, який зв‘язаний з центральним атомом.

2248 еталон

эталон standard

1.Попередньо приготований розчин з відомою кількістю матеріалу, що має бути тестованим. Використовується для калібрування та перевірки точності методики.

2.База для порівняння, напр., у випадку маси це маса 12С.

3.Матеріальна міра (напр., метр), вимірювальний інструмент, стандартний матеріал чи вимірювальна система, призначені для визначення, реалізації, зберігання чи відтворення одиниці вимірювання або певного значення кількісної характеристики, що може служити стандартом для вимірювань.

еталон, вторинний 1037 еталон, первинний 4957 еталон, робочий 6261

2249 еталонна атмосфера

эталонная атмосфера controlled atmosphere

В атмосферній хімії — штучно виготовлений газовий зразок чистого повітря, який може містити чітко визначені кількості певних контамінантів, що звичайно використовується як стандарт для калібрування аналітичних приладів.

2250 еталонна методика

эталонная методика reference procedure

У хемометриці — узгоджена за усіма параметрами методика для визначення однієї чи більше характеристик певних речовин, де нема еталонного матеріалу для встановлення її точності. Напр., у хімії атмосфери — методика визначення характеристик повітря.

163

2251 еталонний матеріал

эталонный материал reference material

Речовина чи суміш речовин, склад яких відомий в окреслених границях точності, та одна чи кілька властивостей якої добре встановлені і використовуються для калібрування апаратури, перевірки методів вимірювання. Знаходяться у відповідних Національних лабораторіях.

2252 еталонний метод

эталонный метод reference method

Метод, що дає малі похибки при вимірюваннях. Його точність перевірена з використанням еталонних матеріалів.

2253 еталонний стан (елемента)

эталонное состояние reference state (of an element)

Стан, в якому елемент (проста речовина) є стабільним при вибраних за стандартні умовах — тиску та температурі.

2254 етап ініціювання

стадия инициирования initiation step

Перший етап у ланцюговій реакції, в якій молекули одного (чи кількох) з реактантів дають один або більше радикалів.

2255 етап переносу заряду

стадия переноса заряда charge transfer step

1.В електрохімії — елементарна реакція, в якій заряд переноситься з одної фази в іншу.

2.У хімічній кінетиці — елементарна реакція, в якій електрон чи протон переноситься від однієї хімічної частинки до іншої.

етап, продуктовизначальний 5627 етапи, послідовні 5419

2256 етери

эфиры ethers

Органічні сполуки з двома гідрокарбільними групами, сполученими атомом О типу ROR (R ≠ H). Пр., діетиловий етер CH3CH2OCH2CH3. Сполуки R3SiOR — силіцієві аналоги етерів. Пор. ацеталі, епоксисполуки, ортоестери. Наявність вiльної пари електронiв на атомі O в етерах зумовлює основнi властивостi, якi в них є слабкими. Приєднують льюїсiвськi кислоти, утворюючи внутрiшнi оксонiєвi солi R2O+BF3–, алкілюються сильними алкілюючими реагентами, утворюючи солi оксонiю типу R2OEt+BF4–. Оксидуються до пероксидiв.

етери, ларіатні 3582

2257 етерифiкацiя

этерификация etherification

Замiна атома H в гiдроксильних групах спиртiв і фенолiв на алкільну групу з утворенням етерів R–O–R`.

R–OH + (CH3O)2SO2 —B–→ R–O–CH3

2258 етиленiмiни

этиленимины ethylenimines

Див. азиридини.

2259 етиленовий зв'язок

этиленовая связь ethylene linkage

Подвiйний зв'язок мiж двома атомами вуглецю C=C (в sp2-гiб- ридизацiї), утворений двома електронами вiд кожного атома в результатi перекривання їх sp2- i π-орбiталей.

2260 етинiлювання

этинилиpование ethynylation

Приєднання етинiльної (ацетиленової) групи до оксоатома органiчних сполук (пр., реакцiї Реппе, Hефа), а також уведення її до гетероциклу (пр., у піримідинове кільце) шляхом замiщення.

>C=O + HC≡CR ─NaOH→ >C(OH)–C≡CR

2261 α-ефект

α-эффект [эффект Хайна]

α-effect [Hine effect]

Пiдвищення нуклеофiльностi карбанiона або гетероатома пiд впливом безпосередньо зв’язаного з таким центром атома, який має неподiлену пару електронiв (O, N, F, Cl), напр., у NH2NH2, NH2OH. Цей ефект проявляється в додатньому відхиленні величин logknuc для нуклеофілів, які мають неподілену пару електронів на атомі сусідньому з нуклеофільним центром, від залежності типу Бренстедта:

logknuc = F (pKa),

побудованої для серії звичайних нуклеофілів.

Більш загально, це вплив атома, що має неподілену пару електронів на реактивність сусіднього з ним реакційного центра. Використання терміна набуло поширення на ефекти будьякого замісника при сусідньому до реакційного центра атомі, наприклад, “α-силікон ефект”. Синонім — ефект Хайна.

ефект, адитивний 78 ефект, алостеричний 227 ефект, анодний 369 ефект, аномерний 377

ефект, антагоністичний 382

2262 ефект анти-Геммонд

эффект анти-Хеммонд anti-Hammond effect

Термiн стосується аналiзу дiаграм Мор О'Феррала — Дженкса й означає таку поведiнку системи, що є протилежною передбачуванiй постулатом Геммонда, а саме — чим легше протікає процес, пов'язаний зi структурними змiнами, тим бiльшими будуть його наслiдки в перехiдному станi. До цього приводять перпендикулярнi структурнi змiни на згаданiй дiаграмi.

ефект, анхімерний 420

2263 ефект Бейкера — Hатана

эффект Бейкера — Hатана

Baker — Nathan effect

Див. гiперкон’югацiя.

2264 ефект важкого атома

эффект тяжелого атома heavy atom effect

Підвищення швидкості забороненого за спіном процесу, викликане присутністю атома з високим атомним номером; такий атом може бути частиною збудженої молекули або знаходитися поза нею.

ефект важкого атома, ізотопний 2666 ефект, вирівнювальний 824

2265 ефект Вігнера

эффект Вигнера

Wigner effect

Див. суспензійний ефект.

ефект, внутрімолекулярний ізотопний 981 ефект, вторинний ізотопний 1038 ефект, вторинний стеричний 1041

2266 ефект Гедвалла

эффект Гедвалла

Hedvall effect

Збiльшення каталiтичної активностi твердих тiл поблизу температур їх фазових переходiв, а також феромагнетикiв поблизу їх температур Кюрi.

ефект, гель1142 ефект, гіперхромний 1327 ефект, гіпохромний 1335 ефект, гош1429

ефект, дейтерієвий ізотопний 1553

2267 ефект Джоуля — Томсона

эффект Джоуля — Томпсона

Joule — Thomson effect

Змiна температури в процесi адiабатичного розширення реального газу без виконання зовнiшньої роботи

ефект, дисперсійний 1697

2268 ефект Дорна

эффект Дорна

Dorn effect

Виникнення різниці потенціалів Е при нульовому струмі, викликаної седиментацією частинок у гравітаційному або цетрифужному полі між двома ідентичними електродами на різних рівнях (або на різних віддалях від центра обертання). Величина Е додатна, якщо нижній (периферійний) електрод негативний.

Синонім — потенціал седиментації.

2269 ефект екpанування

эффект экpаниpования shielding effect

Екранування реакційного центра вiдхiдною групою, внаслідок чого нуклеофiльний реагент може атакувати електрофiльний центр лише з протилежного боку.

ефект, електроакустичний 1954 ефект, електров’язкісний 1959 ефект, електрокінетичний 1978

ефект електроліту, вторинний кінетичний 1039 ефект електроліту, кінетичний 3145 ефект електроліту, первинний кінетичний 4960

ефект електроліту, специфічний кінетичний 6741 ефект, електромерний 1990 ефект, електрофоретичний 2059 ефект, електрохромний 2077

2270 ефект елемента

эффект элемента element effect

Поява відмінності хімічних властивостей сполук при заміні атома одного з елементів на атом іншого. Вимірюється зокрема відношенням констант швидкості двох реакцій, що відрізняються лише ідентичністю елемента у відхідній групі, напр., kBr/kCl.

2271 ефект закону дії мас

действие закона масс mass-law effect

Див. ефект спільного йона.

ефект замісника, електронний 2023

2272 ефект Зеемана

эффект Зеемана

Zeeman effect

Розщеплення спектральних ліній на окремі компоненти (або їх зсув) внаслідок розщеплення енергетичних рівнів атома на кiлька підрівнiв у сильному магнiтному полi. Лежить в основi фiзико-хімiчних методiв магнiтного резонансу: електронного парамагнiтного та ядерного магнiтного резонансу.

ефект, ізотопний 2665 ефект, індуктивний 2773 ефект, індуктомерний 2776

2273 ефект iндукції

индуктивный эффект induction effect

Термін стосується складової мiжмолекулярних сил, що відповідає притяганню двох молекул, з яких одна має заряд або постiйний вищий мультипольний момент та iндукує мультипольний момент в iншiй молекулi.

ефект, каптодативний 2940 ефект, квантальний 3055 ефект, кінетичний ізотопний 3147

2274 ефект клiтки

эффект клетки cage effect

Бiльша, нiж очiкувана на основi дифузiї, швидкiсть реакцiї рекомбiнацiї в конденсованiй фазi вiльних радикалiв, що утворились з тiєї ж молекули. Це явище ще називають ефектом Франка — Рабіновича

ефект, компенсаційний 3266

2275 ефект Комптона

эффект Комптона

Compton effect

Пружне розсіювання фотонів електронами. Частина енергії падаючого фотона передається електронові, а та частина, яка залишається, забирається розсіяним фотоном, що проявляється у зменшенні його частоти. Наявність такого ефекту показує, що фотон (квант електромагнітного випромінення) має момент кількості руху.

ефект, конформаційний 3384

2276 ефект Коттона

эффект Коттона

Cotton effect

Явище, яке проявляється максимумом на кривих кругового дихроїзму або в порушеннi плавностi кривої дисперсiї оптичного обертання, що набуває S-подiбної форми. В області абсорбції оптично активного хромофора крива дисперсії оптичного обертання, як правило, міняє знак на обернений, проходячи послідовно через максимум, нуль (при λo) і мінімум, при тому точка мінімуму практично співпадає у випадку індивідуального електронного переходу з максимумом кривих УФ спектра та кругового дихроїзму. Для одного й того ж електронного переходу (тобто одного й того ж максимуму в УФ для даної сполуки) він має однаковий знак для дисперсії оптичного обертання і для кругового дихроїзму. Кількісною мірою його у випадку дисперсії оптичного обертання є амплітуда.

ефект Коттона, негативний 4298 ефект Коттона, позитивний 5277 ефект, макроциклічний 3720

165

2277 ефект Марангоні

эффект Марангони

Marangoni effect

Виникнення руху рідини в міжфазовій області, викликане градієнтами поверхневого натягу.

ефект, матричний 3763 ефект, мезомерний 3778

2278 ефект Месбауера

эффект Мессбауэpа Mossbauer effect

Безвiдкидна емiсiя або резонансне поглинання γ-випромінення ядрами певних радiонуклiдiв (напр., 191Ir або 57Fe), які вбу-

дованi в кристалiчні ґратки, що приймають енергію вiдкиду. Характеризується винятково малою шириною спектральної лiнiї (10–10 — 10–5 еВ). Використовується для вивчення структури твердих тiл та біонеорганічних речовин. Такі параметри месбауерівських спектрів як ізомерний зсув, квадрупольне та надтонке розщеплення дають інформацію про ступінь окиснення, спін та координаційний стан атомів заліза.

2279 ефект молекулярного сита

эффект молекулярного сита molecular sieve effect

Залежність розміру доступної внутрішньої поверхні пористого твердого тіла від розмірів молекул рідкого середовища, що не є однаковою для різних компонентів рідкої суміші, оскільки доступність пор може залежати від розмірів молекул рідини. Поверхня пористого твердого тіла, пов’язана з порами, що сполучаються із зовнішнім простором, називається внутрішньою поверхнею.

ефект, нелінійний оптичний 4345 ефект, нефелоксетичний 4416

ефект, нормальний кінетичний ізотопний 4476 ефект, обернений ізотопний 4525 ефект, обернений кінетичний ізотопний 4526

2280 ефект Овергаузера

эффект Оверхаузера

Overhauser effect

У ядерному магнітному резонансі — зміна інтенсивності резонансної лінії ядра А при збуренні (внаслідок насичення) енергетичних переходів ядра Х, коли ядра А та Х знаходяться в безпосередній просторовій близькості. Позначається NOE. У випадку 1Н ЯМР спектроскопії використовується для встановлення взаємного розташування певних протонів у великих молекулах, напр., у білках.

2281 ефект Оже

эффект Оже

Auger effect

Емісія електрона з атома, яка супроводиться заповненням вакансій на нижчих електронних рівнях.

ефект, орієнтаційний 4808 ефект, орто4816

2282 ефект пам'ятi

эффект памяти memory effect

1.В органічній хімії — неоднакове перетворення iдентичних катiонiв, які виникають як iнтермедiати на координатi реакцiї двох рiзних стереоiзомерiв (напр., при сольволізі екзо- й ендо- замiщених бiциклiв), що створює враження запам'ятовування ними свого походження.

2.В атмосферній хімії — залежність показів інструмента від одного чи кількох попередніх вимірювань зрaзків.

3. У фотохімії — явище адсорбції після опромінювання (постадсорбції) на поверхні попередньо опроміненого адсорбента, що відбувається в темновий період після закінчення опромінювання. Кількісно характеризується коефіцієнтом пам’яті, K:

K(t)= Npost(t) / Nphot(t)

де Npost(t) — число адсорбованих молекул після закінчення опромінювання за час t, а Nphot(t) — число фотоадсорбованих молекул за такий же час освітлення.

ефект, парниковий 4908 ефект, первинний ізотопний 4959

ефект, первинний стеричний 4962 ефект, перпендикулярний 5093

2283 ефект Полмена

эффект Полмена

Pallmann effect

Синонім до терміна суспензійний ефект стосовно йонселективного електрода.

2284 ефект поля

эффект поля field effect

1.Поляризацiя хімiчного зв'язку замicникoм, що викликана його впливом через простiр молекули передовсiм за рахунок внутрiмолекулярної кулонiвської взаємодiї. На вiдмiну вiд індуктивного ефекту, залежить вiд геометрiї молекули, якою зумовлюється сприятлива орiєнтацiя та вiддаль мiж взаємодiючими полюсами.

2.Ефект міжмолекулярної кулонівської взаємодії між реакційним центром та диполем чи монополем через простір, а не через зв‘язки, що відбивається на швидкості реакції. Величина викликаних таким ефектом змін залежить від монополярного зарядового/дипольного моменту, орієнтації диполя, відстані між центром дії і монополем чи диполем, ефективної діелектричної сталої середовища.

ефект поля, дисоціаційний 1690 ефект, полярний 5388 ефект, пост5424 ефект, пре5546

2285 ефект Рамана

эффект Рамана

Raman effect

Зміна частоти світла при його розсіюванні. Коли світло з частотою ν0 розсіюється молекулами речовини з частотами коливань νі, розсіяне світло має частоти ν, що визначаються рівнянням

ν = ν0 ± νі

Такий спектр називається раманівським спектром.

ефект, резонансний 6077 ефект, релятивістський 6095

2286 ефект Реннера

эффект Реннера

Renner effect

Динамічна нестабільність лінійних молекулярних систем у вироджених електронних станах. Частковий випадок ефекту Яна — Теллера.

2287 ефект Реннера — Теллера

эффект Реннера — Теллера

Renner — Teller effect

Розщеплення коливальних рівнів молекули на парні терми при вібраційному збудженні. Для нелінійних молекул він є

меншим, ніж ефект Яна — Теллера, який пов’язаний з непарними термами. У лінійних молекулярних частинках це єдина характеристика вібронних ефектів вироджених електронних станів.

ефект, рівноважний ізотопний 6162 ефект розчинника, вирівнювальний 825 ефект розчинника, ізотопний 2667

2288 ефект самопоглинання

эффект самопоглощения self-absorption effect

У люмінесцентній спектроскопії — повторне поглинання люмінесценції аналізованою речовиною та взаємодіючими домішками в об’ємі, де відбувається збудження.

2289 ефект середовища

эффект среды medium effect

У хімічній термодинаміці — дія середовища на йони В як наслідок їх переходу з розчинника S1 в розчинник S2, визначається рівнянням

RTln γS1S2(B) = μB0,S2 – μB0,S1,

де μB0,Si — стандартний хімічний потенціал частинок В у розчиннику Si (де i = 1 або 2), стандартний стан обох розчинників однаковий, γS1S2(B) — не може бути точно виміряним.

ефект, сольовий 6686 ефект, спеціальний сольовий 6747

2290 ефект спiльного йона

эффект общего иона common-ion effect

1. Вплив на швидкiсть реакцiй нейтральних солей зi спiльним до дисоцiюючого субстрату йоном, що полягає у сповiльненнi реакцiї в результатi пригнiчення дисоцiацiї субстрату вiдповiдно до закону дiї мас. Напр., швидкість сольволізу дифенілметилхлориду в середовищі ацетон-вода зменшується при додаванні солей зі спільним йоном Cl− внаслідок зменшення концентрації дифенілметил катіона за схемою:

Ph2CHCl = Ph2CH+ + Cl− (вільні йони, а не йонні

пари)

Ph2CH+ + Н2O → Ph2CHOH + Н+ (сольватований).

Цей ефект є прямим наслідком закону дії мас на рівновагу йонізації в електролітичному розчині.

2. Зміна властивості даної солі в сольовій системі під впливом спільного йона. Пр., розчинність солі менша в розчині, який містить один з її йонів, ніж у чистій воді.

Синонім — ефект закону дії мас.

2291 ефект стабільного радикала

эффект стабильного радикала persistent radical effect

Зміна швидкості реакції, а інколи її механізму, при додаванні в систему стабільних радикалів. Напр, жива полімеризація алкенів при додаванні ТЕМРО.

ефект, стеричний 6964 ефект, стеричний ізотопний 6965 ефект, суспензійний 7147

2292 ефект Сціларда — Чалмерса

эффект Сциларда — Чалмерса

Szilard — Chalmers effect

Розрив хімічних зв’язків між радіоактивним атомом, що зазнає ядерного перетворення, та іншими атомами молекули, частиною якої є цей атом, внаслідок виділення енергії в ядерній реакції.

ефект, температурний 7229 ефект, темплатний кінетичний 7234

ефект, темплатний термодинамічний 7236 ефект, термодинамічний ізотопний 7325

2293 ефект Тиндаля

эффект Тиндаля

Tyndall effect

Дисперсiя свiтла при його проходженні через колоїд з частинками, які мають розмiри, менші за довжину падаючої свiтлової хвилi. В першому наближенні інтенсивність розсіяного світла є обернено пропорційною до довжини його хвилі в степені 4. Використовується для визначення розмірів колоїдних частинок та макромолекул. Супроводиться грою барв від світлового потоку. Пр., світловий потік може бути видимим у тумані, але невидимим у чистому повітрі.

ефект, транс- 7511 ефект, трансанелярний 7505 ефект, тунельний 7597

ефект, фотоакустичний 7809 ефект, фотодинамічний 7819 ефект, фотоелектричний 7821

2294 ефект Фрумкіна

эффект Фрумкина

Frumkin effect

Вплив на кінетику електродної реакції адсорбції реагентів або інтермедіатів, внаслідок чого швидкість реакції не описується простою залежністю від концентрації, при чому відхилення можуть бути спричинені як ентальпійним, так і ентропійним ефектом.

2295 ефект Хайна

эффект Хайна

Hine effect

Див. альфа-ефект.

ефект, хелатний 7963

2296 ефект Черенкова

эффект Черенкова

Cerenkov effect

Поява випромінення у видимій та ультрафіолетовій областях спектра, коли заряджена частинка проходить через середовище зі швидкістю більшою за швидкість світла в цьому середовищі.

Синонім — випромінення Вавілова — Черенкова.

2297 ефект Штарка

эффект Штарка

Stark effect

Розщеплення та зсув рівнів енергії в атомах чи молекулах під дією електричного поля. Реєструється як розщеплення чи зсув спектральних ліній в електричному полі.

Синонім — електрохромний ефект.

2298 ефект Яна — Теллера

эффект Яна — Теллера

Jahn — Teller effect

Спонтанна зміна геометрії частинки в електронно-збудженому стані, що є результатом розщеплення рівнів, яке приводить до пониження загальної енергії системи. У його основі лежить те, що молекулярна частинка у виродженому електронному стані є менш стабільною, ніж її конфігурація з нижчою симетрією, в якій виродження відсутнє. Цей факт широко відомий у хімії перехідних металів, зокрема у випадку структур октаедрально координованих атомів металів з високоспіновою d4, низькоспіновою d7 та d9 конфігураціями.

167

2299 ефективна енергiя активацiї

эффективная энергия активации apparent activation energy

Значення енергiї активацiї, розраховане за рiвнянням Арренiуса з використанням вимiряних при рiзних температурах швидкостей складеної реакцiї чи коефiцiєнтiв реакцiї (часто є алгебраїчною сумою кiлькох енергiй активацiї елементарних стадiй, а загалом — складною функцiєю енергiй активацiї та теплот окремих рівноважних стадій).

2300 ефективна молярнiсть

эффективная молярность effective molarity

Величина, що визначається як вiдношення константи швидкостi першого порядку внутрімолекулярної реакцiї за участю двох функцiйних груп даної молекулярної частинки до константи швидкостi другого порядку аналогiчної мiжмолекулярної елементарної реакцiї за участю тих самих функцiйних груп. Таке спiввiдношення має розмiрнiсть концентрацiї. Цей термін також використовується до константи рівноваги.

2301 ефективне зiткнення

эффективное столкновение effective collision

Спiвудар молекулярних частинок реактантів, якi досягли енергiї, рiвної (чи бiльшої) енергiї активацiї реакцiї. Результатом активного зiткнення є перехiд реактантів у продукти реакції за умови, що воно відбулось при певнiй взаємнiй орiєнтацiї частинок реактантів.

2302 ефективний заряд

эффективный заряд effective charge

Умовна розрахункова величина змiни заряду, що є результатом впливу одного полярного замiсника по вiдношенню до iншого, взятого за стандарт. Кiлькiсно оцiнюється за змiною вiльної енергiї активацiї чи рiвноваги даної реакцiї вiдносно стандартної іонізаційної рiвноваги. Оскiльки йдеться не про абсолютну величину заряду, то за вiдомим ефективним зарядом у стандартному станi є можливим визначити його вiдносну величину для спостережуваного стану в реакцiї чи рiвновазi.

2303 ефективний заряд ядра

эффективный заряд ядра effective nuclear charge

Заряд, який проявляє ядро при дії на електрон, порахований з врахуванням присутності всіх інших нижче розміщених електронів, що екранують дане ядро. Розраховується звичайно за правилами Слейтера.

2304 ефективний коефіцієнт швидкості

эффективный коэффициент скорости observed rate coefficient

У випадку, коли швидкість реакції (v) реактантів А та В

описується рівнянням v = k[A]a [B]b,

і визначається за витратою А при умові практично постійної

концентрації В, це величина (kobs), що описується рівнянням kobs = k[B]b.

Швидкість реакції при цьому v = kobs[A]a.

Якщо а = 1, то ця величина носить назву ефективний коефіцієнт швидкості псевдопершого порядку.

2305 ефективний перетин

эффективное сечение cross-section

У хімічній кінетиці — мiра ймовiрностi певного елементарного процесу мiж частинками, одна з яких є мішенню, а

iнша влучає в неї (пр., пружне зiткнення, хімiчна реакцiя, ядерна реакцiя i т.п.).

2306 ефективність

эффективность efficiency

1.У хімічній термодинаміці — відношення між корисною енергією, яка виділяється чи зв‘язується, та наданою енергією.

2.У хімічній кінетиці — кількісна міра відносної швидкості певного етапу до суми швидкостей усіх інших етапів, в яких бере участь певна молекулярна частинка.

2307 ефективність зберігання енергії

эффективность сохранения энергии energy storage efficiency

Швидкість нагромадження енергії Гіббса в ендотермічній фотохімічній реакції, поділена на інтенсивність падаючого опромінення.

2308 ефективність зіткнень

эффективность столкновений collision efficiency

Ефективність зіткнень чи ефективність деенергізації (Bc)

визначається з рівняння:

Bc = k–1 / k–1sc,

де k–1 — константа швидкості реакції втрати енергії (деенергізації) за участю молекулярної частинки М

M + А* → M + А

k–1sc — відповідна константа швидкості для референтної молекули Мс, яка деенергізує А* при кожному зіткненні. Частинка А* звичайно перебуває у вібраційно-збудженому стані, а енергія частинки А є меншою, ніж потрібно для перебігу реакції.

2309 ефективність йонізації

эффективность ионизации ionization efficiency

Відношення кількості утворених йонів до числа електронів чи фотонів, що взяли участь у процесі йонізації.

ефективність, квантова 3058

2310 ефективність лічення

эффективность счета counting efficiency

Відношення між числом частинок чи фотонів, порахованих радіаційним лічильником, та числом частинок чи фотонів цього типу й енергії, випромінених джерелом радіації.

ефективність люмінесценції, квантова 3059 ефективність, масова 3745

2311 ефективність перетворення сонячної енергії

эффективность превращения солнечной энергии solar conversion efficiency

Відношення енергії Гіббса, яку забирає за одиницю часу один квадратний метр поверхні, виставленої на сонце, до сонячного іррадіансу Е, проінтегрованого по всіх довжинах хвиль від λ = 0 до λ = ∞.

2312 ефективність реагенту

эффективность реагента reagent efficiency

У комбінаторній хімії — відношення числа синтезованих бібліотечних членів до числа, яке могло б бути виготовлене в повністю комбінаторній бібліотеці, використовуючи ті ж самі будівельні блоки. Менша ефективність може бути бажана для того, аби скоротити число сполук, що треба синтезувати або випробувати, пр., шляхом максималізації числа членів, для яких очікується висока активність у бібліотеці, виготовленій за допомогою паралельного синтезу.

ефективність реакції, масова 3746

2313 ефективність струму

эффективность тока current efficiency

Для електрохімічної реакції — у випадку, коли на електроді відбувається відразу кілька реакцій, то кожній з них може бути приписана своя парціальна електродна густина струму jk. Вона задається стехіометрією реакції та кількістю речовини, яка бере у ній участь. Тоді ефективність струму реакції k (εk) є відношенням парціальної густини електродного струму jk до загальної густини струму:

εk= jk/Σ jm .

Якщо катодна й анодна реакції протікають одночасно на одному й тому ж електроді, то може бути, що εk > 1. Величина εk важлива для правильної оцінки виходу цільового продукту в електрохімічному процесі. Це частина протікаючого через електролітичну чарунку (або електрод) струму, що витрачається на бажану хімічну реакцію. Неефективність можуть спричинювати інші реакції, які дають побічні продукти, або реакції, що приводять до витрати бажаного продукту.

ефективність, фотокаталітична 7841

2314 ефектор

эффектор effector

Мала молекула, яка збільшує (активатор) чи зменшує (інгібітор) активність (алостеричного) протеїну внаслідок того, що зв‘язується з регуляторним центром, який не є каталітичним.

2315 ефiри

эфиры ethers

Термiн, що використовувався для означення етерів (прості ефіри) та естерів (складні ефіри).

2316 ефлоресцент

эффлоресцент* efflorescent

Речовина, яка втрачає кристалізаційну воду на повітрі. При тому змінюється структура кристалів, звичайно продукт розсипається в порошок.

2317 ефузія

эффузия effusion

Витікання молекул газу з вузьких отворів у контейнері у вакуум з тією ж швидкістю, яку вони мають внутрі контейнера. При цьому вони рухаються через такі отвори по прямолінійній траєкторії. Розширено — рух газу через вузький прохід у область нижчого тиску.

ехо, спінове 6771

2318 Європій

европий europium

Хімічний елемент, символ Eu, атомний номер 63, атомна маса 151.96, електронна конфігурація [Xe]4f76s2; період 6, f-блок (лантаноїд). У більшості сполук знаходиться в ступені окиснення +3 (типовий для солей EuX3), має також ступінь +2 (солі EuX2, сильні відновники, стабільні у воді, в европія цей стан найстабільніший між +2 станами інших лантаноїдів).

Проста речовина — европій.

Метал, т. пл. 822 °С, т. кип. 1597 °С, густина 5.26 г см–3.

2319 єдність вимірювань

единство измерений traceability

Стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а характеристики похибок та невизначе-

ності вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені границі.

2320 ємність

емкость capacitance

1.Для платівкового конденсатора — електричний заряд платівки, поділений на різницю потенціалів між платівками. Характеризує здатність конденсатора зберігати електричну енергію. Одиниця — фарада.

2.Властивість електричного кола протистояти зміні напруги.

ємність, адсорбційна 99 ємність, буферна 716 ємність, гранична 1453

ємність йонобмінника, питома 5109

2321 ємність моношару

емкость монослоя monolayer capacity

1.Для хемосорбції — кількість адсоpбату, необхідна для заповнення всіх адсорбуючих ділянок, що визначається структурою адсорбента й хімічною природою адсорбтиву.

2.Для фізичної сорбції — кількість адсоpбату, необхідна для покриття поверхні заповненим моношаром молекул у найщільнішому їх розташуванні.

ємність, об’ємна 4555 ємність, стехіометрична 6971 ємність шару, об’ємна 4556

2322 жива вільнорадикальна полімеризація

живая свободнорадикальная полимеризация living free radical polymerization

Радикально-ланцюгова полімеризація, у якій відсутні незворотні реакції обриву та передачі ланцюгів. Вона може включати такі стадії: повільне ініціювання, оборотне утворення молекулярних частинок різної активності та з різним часом життя, оборотне утворення неактивних молекулярних частинок, у деяких випадках — оборотну передачу ланцюгів. Вона не має стадій необоротної дезактивації ростучих радикалів та передачі ланцюгів. Відбувається в присутності ініфертерів, якими є нітроксиди, дітіокарбамати, кобальт-порфіринові комплекси, дітіоестери, галогеніди металів. Наявність оборотних стадій, тобто процесів де активні хімічні частинки (ведуть ланцюг) перебувають у рівновазі з неактивними (сплячими) частинками, є характерною ознакою механізмів таких реакцій.

2323 жива кополімеризація

живая сополимеризация living copolimerization

Жива полімеризація суміші кількох мономерів, молекули кожного з яких входять у ланцюг макромолекул.

2324 жива полімеризація

живая полимеризация living polymerization

Ланцюгова полімеризація, при якій відсутні реакції передачі ланцюга та обриву ланцюга.

2325 жири

жиры fats

Повнi глiцериди жирних кислот (триглiцериди) загальної формули СH2(OCOR)–CH(OCOR')–СH2(OCOR''), де R, R', R''

— залишки аліфатичних кислот, якi можуть бути насиченими

(пр., СH3(CH2)16) або ненасиченими (пр., СH3(CH2)7–СH=CH– (CH2)7) і у природних жирах мають звичайно нерозгалужену структуру з непарним числом атомів C. Речовини рослинного чи тваринного походження.

жири, насичені 4270 жири, ненасичені 4353

169

2326 жирні кислоти

жирные кислоты fatty acids

Аліфатичні монокарбонові кислоти, отримані з тваринних або рослинних жирів, масел або восків. Природні жирні кислоти мають ланцюг з 4 — 28 атомів С (звичайно нерозгалужений, з парним числом), які можуть бути насиченими або ненасиченими (звичайно рідкі або легкоплавкі).

Розширено — всі ациклічні аліфатичні карбоксильні кислоти та деякі, що містять подвійні зв’язки в ланцюгу і є цис-ізоме- рами (бічніланцюгиприєднаніпоодинбікподвійного зв’язку).

2327 жорстка вода

жесткая вода hard water

Вода, в якій знаходяться йони Mg2+, Ca2+, Fe2+, Fe3+ в достатньо високій концентрації (приблизно 25 мг л-1), що перешкоджає ефективному використанню мила.

2328 жорстка кислота

жесткая кислота hard acid

Кислота Льюїса з акцепторним центром, що має низьку поляризовнiсть та молекулярну орбіталь, на яку переходять електрони донора, з низьким рівнем енергії. Це якісне поняття. До таких кислот належать Н+, Li+, BF3, AlCl3 та ін.

2329 жорстка клітка

жесткая клетка rigid cage*

У кінетиці реакцій у розчинах полімерів — модель клітки, створеної сегментами полімерної матриці, яка пояснює вплив молекулярної рухливості сегментів на швидкість повільних реакцій у такій клітці. У моделі передбачається наявність кліток різної форми, одні з яких роблять енергетично вигідним утворення перехідного стану, інші — ні.

2330 жорстка основа

жесткое основание hard base

Основа Льюїса, що має електронодонорний центр низької поляризовності та молекулярну орбiталь, з якої пара елек-

тронів переходить до акцептора, має низьку енергiю (F–, Cl–, OH– та ін.).

2331 жорсткий ротатоp

жесткий pотатоp rigid rotator

Двi матерiальнi точки з постiйною вiдстанню мiж ними, що обертаються навколо центра маси. Використовується як модель при розрахунку та iнтерпретацiї iнфрачервоних обертальних спектрiв малих молекул.

жорсткість, абсолютна 13

2332 жорсткість води

жесткость воды hardness of water

У хімії води — характеристика якості води, що визначається концентрацією в ній солей кальцію та магнію. Інколи сюди включають солі заліза, марганцю, стронцію та ін. На початку термін стосувався лише здатності води нейтралізувати мило.

Виражається сумою міліграм-еквівалентів кальцію і магнію, що вміщуються в 1 л води.

жорсткість води, тимчасова 7387 жорсткість, карбонатна 2965 жорсткість, некарбонатна 4336 жорсткість, постійна 5425

2333 забивання

забивание* fouling

У хімії води — процес утворення шару колоїдними частинками чи ростучими мікробами на поверхні мембрани чи фільтра. Такий шар блокує проходження рідини.

2334 заборонений пеpехiд

запpещенный пеpеход forbidden transition

Перехiд мiж двома енергетичними станами системи, імовiрнiсть якого за правилами вiдбору дорівнює нулевi.

2335 забруднення поверхні

загрязнение поверхности surface contamination

Матеріал на досліджуваній поверхні, що не належить до складу зразка і якого б не було, якщо б зразок готували в абсолютному вакуумі за методикою, що робить неможливим контакт з іншими матеріалами.

забруднення, радіоактивне 5791 забруднення, теплове 7265 забрудник, первинний 4958

2336 забрудник повітря

загрязнитель воздуха air contaminant

У хімії атмосфери — речовина у вигляді газу чи аерозолю, яка є в повітрі в кількості, що перевищує її вміст у чистому повітрі.

забрудник, фоновий 7758

2337 завада

помеха interference

В аналізі — систематична похибка в вимірюванні сигналу, викликана присутністю якихось компонентів у зразку. Така похибка спричинена накладанням сигналів від аналіта і від того компонента, що заважає.

завада, парофазна 4913

2338 заважання за однаковим механізмом

ОМ-мешающее влияние

SM-interference

Перешкоджання, викликане субстанцією, яка дає сигнали за тим же механізмом, що й аналізована речовина (аналіт). Ці сигнали в даному методі не можна відрізнити від сигналів аналіту.

2339 заважаюча речовина

мешающее вещество interfering substance

В електрохімічному аналізі — будь-яка речовина, інша, ніж вимірюваний іон, присутність якої в зразку приводить до зміни величини електрорушійної сили елемента.

2340 заважаючі лінії

мешающие линии interfering lines

Близько розташовані до вимірюваної лінії, що заважають точно визначити її інтенсивність.

2341 завершеність

завершенность completion

Стан реакції, якого вона досягає, коли повністю витратився лімітуючий реактант.