Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

3320 конкурентний тандемний каталіз

конкурентный тандемный катализ concurrent tandem catalysis

Тандемний каталіз, що включає кооперативну дію двох або більше каталітичних циклів в одному реакторі. При цьому каталізатор однієї стадії має бути сумісним з субстратом, інтермедіатами та з каталізаторами інших стадій. Пр., каталізатор І перетворює субстрат А з утворенням інтермедіату В, який перетворюється в продукт Р за участю каталізатора ІІ. Реагенти, що потрібні для здійснення подальших перетворень повинні бути інертними в присутності субстрату А і обидвох каталізаторів. Такий каталіз зустрічається в біологічних системах, де ряд ензимів діють одночасно в тому ж середовищі, забезпечуючи складні перетворення.

3321 конкуруючі реакції

конкурирующие реакции competition reactions*

Паралельні реакції, в яких бере участь один і той же реактант (радикал чи атом). Використовуються в хімічній кінетиці для визначення відносної реактивності хімічних частинок у певних реакціях.

3322 конротаторне повертання

конротаторное вращение conrotatory motion

Процес, при якому в електроциклiчнiй реакцiї 2р π-орбiталi кiнцевих атомiв C кон’югованої системи повертаються з утворенням σ-зв’язку в одному й тому ж напрямковi, що веде до виникнення транс-конфiґурацiї кiльця. Дозволений термiчно для 4n, а фотохімiчно — для (4n+2) π-електронних кон’югованих систем. Включає ретро-реакції:

3323 консенсусна послідовність

консенсусная последовательность consensus sequence

Послідовність в молекулах дезоксирибонуклеїнових чи рибонуклеїнових кислот, білків чи карбогідратів, отримана з багатьох подібних молекул, яка надає молекулі певних важливих властивостивостей та функцій.

3324 консервативне заміщення

консервативное замещение conservative substitution

Заміщення залишка амінокислоти в поліпептиді іншим залишком з аналогічними властивостями. Пр., заміщення Lys

на Arg.

3325 консистенція

консистенция consistency

Властивість матеріалу опиратися необоротному змінюванню форми.

3326 константа

константа constant

Стала величина в низці тих, що змінюються.

3327 σ–константа

σ–константа

σ–constant

Константа замiсника (константа Гаммета), що характеризує електронний ефект мета- та пара-замiсникiв у порiвняннi з Н

у рiвняннi Гаммета. Становить логарифм вiдношення констант

Електроноакцепторні замісники характеризуються додатними значеннями σ, а електронодонорні — від’ємними. Велике додатне значення σ передбачає високу електроноакцепторну дію внаслідок індуктивного та резонансного ефекту по відношенню до Н. Велике від’ємне значення σ передбачає високу електронодонорну дію.

3328 σI-константа

σI -константа

σI -constant

Константа замiсника, що характеризує його індуктивний ефект відносно атома H. Стандартною реакцією є:

CH3COOH CH3COO– + H+ (Ko)

Індуктивний ефект замісника Х визначається вимірюванням константи рівноваги реакції

за формулою

σI = 0.276.log (Kx/Ko).

Між σI та σ* існує залежність σI = 0,45 σ*.

3329 σ*-константа

σ*-константа

σ*–constant

Константа Тафта, характеризує електронний ефект замісника в системах типу XCH2COOR. Визначається за рівнянням:

σ* = [log(k/k0)B – log(k/k0)A] / 2.48

де k — константа швидкостi гiдролiзу XCH2COOR, k0 — константа швидкостi гiдролiзу CH3COOR, iндекси А та В вiдносяться до реакцiї в кислому та лужному середовищах вiдповiдно.

3330 σ+-константа

σ+-константа

σ+-constant

Константа (σ+) замiсника, що характеризує його електронний ефект при наявності прямої полярної кон'югацiї з електроноакцепторним реакцiйним центром у перехідному станi. Визначається за рівнянням

σ+ = – (1/4.54) log(kx/ko),

де ko — константа швидкості реакції, взятої за стандарт

C6H5C(CH3)2Cl → C6H5C(CH3)2+ + Cl– (ko)

kх — константа швидкості аналогічної реакції сполуки з замісником Х

XC6H4C(CH3)2Cl → XC6H4C(CH3)2+ + Cl– (kx)

3331 σn-константа

σn-константа

σn-constant

Константа замiсника, що характеризує електронний ефект замісника у випадку, коли нема прямої кон'югацiї з реакційним центром; σn = σ для замісників м-CH3, м-Cl, м-I, м-

COCH3, м-NO2, п-COCH3, п-NO2.

3332 σоR-константа

σоR-константа

σоR -constant

Константа замiсника, що характеризує його резонансний ефект і знаходиться за рівняннями

σp = 1.14 σI + σоR σm = σI + 0.38 σоR,

241

де σp, σm — константи пара- та мета-замісників відповідно, σI

— індуктивна константа замісника, σоR — резонансна константа замісника

3333 σо-константа

σо-константа

σо-constant

Константа замiсника в бензольному кільці, яке безпосередньо не зв'язане з реакційним центром (напр., у фенілоцтових кислотах). Характеризує електронний ефект замісника у випадку, коли нема прямої полярної кон'югацiї з реакційним центром.

σo =(1/0.46) log (Kx/Ko).

3334 σ–константа

σ--константа

σ--constant

Константа замiсника, що характеризує його електронний ефект у випадку наявності прямої полярної кон'югацiї з електронодонорним реакцiйним центром у перехідному станi. Визначається за рівнянням:

σ– = log (Kx/Ko),

де Kx та Ko — константи рівноваги реакцій

3335 константа автопротолiзу

константа автопротолиза autoprotolysis constant

Добуток активностей (в розбавлених розчинах із певним наближенням — добуток концентрацiй) речовин, що утворюються внаслідок автопротолiзу. Для розчинникiв, у яких вiдсутнi iншi значущi йонiзацiйнi процеси, цей термiн — синонiм йонного добутку та константи самодисоцiацiї.

Константа автопротолізу для води (Kw) дорівнює добуткові

активностей:

Kw = a(Н3О+) × a(ОН−) = 1.0×10–14 (при 298 К).

константа, вольтаметрична 1020

3336 константа Ганша

константа Ханша

Hansch constant

Мiра здатностi розчинника до гiдрофобних (лiпофiльних) взаємодiй, заснована на коефiцiєнтi розподiлу розчиненого (Р) мiж 1-октанолом та водою. Застосовується в кореляцiйному аналiзi, при цьому поведiнка замiщених бензенiв може бути описана π-константами замiсникiв, що визначаються подiбно до констант Гаммета:

π = log P – log P0,

де Р0 − коефiцiєнт розподiлу мiж органiчною та водною фазами для незамiщеної сполуки, Р − те саме для замiщеної за однакових умов. Є рiзнi шкали π-констант замiсникiв залежно вiд взятої за стандарт серiї речовин.

3337 константа дисоціації кислоти

константа диссоциации кислоты

acid dissociation constant, [acid ionization constant]

Константа рівноваги для дисоціації кислоти на йон Н+ та аніон (Ka). Пр., константа дисоціації ацетатної кислоти є константа рівноваги для

CH3СOОH (aq) = CH3СOО–(aq) + H+(aq) Ka = [H+][CH3СOО–] / [ CH3СOОH].

Синонім — константа йонізації кислоти

3338 константа дифузійного струму

константа диффузионного тока diffusion current constant

У полярографії — емпірична величина, що визначається за

рівнянням

i = id,l / cB m2/3 tl1/6,

де id,l — граничний дифузійний струм, cB — концентрація В, що відновлюється чи окиснюється, m — середня швидкість потоку ртуті (чи іншого рідкого металу), tl — час падіння краплі.

3339 константа добутку розчинності

константа произведения растворимости solubility product constant

Константа рівноваги для розчинності солі. Для насиченого розчину вона дорівнює добуткові молярних концентрацій іонів, де кожна взята у відповідному степені.

константа, вольтаметрична 1020

3340 константа екpанування

константа экpаниpования shielding constant

1. Величина σ, що характеризує ефективний заряд ядра Zеф :

Zеф = Z – σ,

де Z − заряд ядра (порядковий номер елемента).

2. У ядерному магнiтному резонансi — безрозмiрна величина у виразi ефективного магнiтного поля Hеф у точцi розташування ядра в зовнішньому магнітному полі Hзовн:

Hеф = Hзовн(1 – σ).

Визначається як різниця між густинами зовнішнього та ефективного магнітних потоків біля резонуючого ядра, викликана сусідніми з ним електронами, поділена на Hзовн.

σ = (Hзовн – Hеф) / Hзовн.

3341 константа електpолiтичної дисоціацiї

константа электpолитической диссоциации electrolytic dissociation constant

Термодинамiчна константа рiвноваги (К) реакцiї електролiтичної дисоцiацiї; так, для реакцiї

MA M+ + A–

K = aM + aA – /aMA = Kc(f M + fA–/ fMA),

де Kc — константа дисоцiацiї, f — коефiцiєнт активностi, а — активнiсть.

У певних випадках це константа рiвноваги реакцiї електролітичної дисоцiацiї, виражена через концентрацiї йонiв та молекул. Для реакцiї

MA M+ + A–

K = [M+][A–]/[MA].

константа замісника, резонансна 6071

3342 константа йонізації

константа ионизации ionization constant

Константа рівноваги розпаду на іони слабкої кислоти чи основи.

1. Для кислоти HA — константа (Ka), яка у випадку наявності рівноваги

HA = H+ + A–.

визначається за рівнянням:

Ka = [H+][A–]/[HA],

де [H+], [A–], [HA] рівноважні концентрації катіона, аніона та недисоцiйованої кислоти, відповідно.

2. Для сонови BOH — константа (Kb), яка у випадку наявності рівноваги

BOH = B+ + OH–.

визначається за рівнянням:

Kb = [B+][OH–]/[BOH],

де [B+], [OH–], [BOH] рівноважні концентрації катіона, аніона та недисоцiйованої кислоти, відповідно.

константа йонізації, оснόвна 4843

3343 константа кондуктометричної чарунки

константа кондуктометрической ячейки cell constant (of a conductivity cell)

Величина Kcell, яка визначається через вимірюваний опір R чарунки та провідність κ.

Kcell = κ R

константа, кріоскопічна 3515

3344 константа Міхаеліса

константа Михаэлиса

Michaelis constant

У хімічній кінетиці — концентрація субстрату, при якій швидкість реакції дорівнює половині граничної (максимальної) швидкості реакції. Використовується лише у тих випадках, коли кінетика описується рівнянням Міхаеліса — Ментен.

константа нестійкості, загальна 2346 константа, обертальна 4532

3345 константа оснóвного гідролізу

константа основного гидролиза base hydrolysis constant

Константа рівноваги для реакції гідролізу, пов’язаного з основою.

Пр., Kb амоніаку — це константа рівноваги

NH3(aq) + H2O = NH4+(aq) + OH–(aq),

або

Kb = [NH4+][OH–]/[NH3].

3346 константа протонування

константа протонирования protonation constant

Константа рівноваги для приєднання n-ого протона до зарядженого або незарядженого ліганда в реакції

nH+ + L Hn L.

3347 константа piвноваги (хімiчної)

константа (химического) pавновесия equilibrium constant (approximate)

Величина (Kx), що є відношенням констант швидкості прямої та зворотної реакції. Вона характеризує рівновагу хімічної

реакції і визначається виразом типу

Kx = П xBνB,

де νB — стехіометричний коефіцієнт реактанту (з від’ємним знаком) та продукту (з додатним знаком) для реакції, а величина хВ означає величину, що має рівноважні значення і може бути тиском, фугітивністю, концентрацією, часткою, відносною активністю.

Позначається в залежностi вiд одиниць вимiру концентрацiй реагентiв так: мольнi частки — Кx, молярнi концентрацiї — Кc, моляльностi — Km, парцiальнi тиски — Kp. Є функцiєю температури, тиску й природи середовища. У випадку, коли якийсь iз реагентiв перебуває в твердому станi, його концентрацiя вважається за сталу i формально прирiвнюється до одиницi.

Пр., для

A + B = C + D

Кc = [C][D] / ([A][B]),

де квадратні дужки вказують на рівноважні концентрації. Для

A + 2B = 3C

Кc = [C]3/([A][B]2).

константа рівноваги, стандартна 6871

константа рівноваги, термодинамічна 7319

3348 константа розділення

константа распределения partition constant, KD0

1. Відношення активності хімічної частинки А в екстракті до її

активності в іншій фазі, з якою вона перебуває в рівновазі:

KD0 = aA,org/ aA,aqu.

Її величина повинна не мінятися зі складом, але залежить від вибору стандартного стану та температури.

2. Відношення концентрації речовини A (в якійсь одній певній формі) у фазі органічного розчинника [A]О до його концентрації (в тій самій формі) у водній фазі [A]В при рівновазі:

(KD)A = [A]О /[A]В

В екстракції — не є синонімом до термінів константа розподілу та розділювальне концентраційне відношення.

3349 константа розпаду

константа распада decay constant

1. Константа пропорційності (λ) між активністю радіоактивної речовини (А) та числом частинок В, що розклалися, NB:

A = λ NB

2. Імовірність ядерного розпаду в певному інтервалі часу, поділена на цей час.

константа розпаду, парціальна 4918

3350 константа розподілу

константа распределения distribution constant

У хроматографії — концентрація компонента в/або на стаціонарній фазі, поділена на концентрацію цього компонента в мобільній фазі. При цьому враховуються в обох випадках концентрації всіх можливих форм компонента, якщо такі є.

3351 константа спін-орбітальної взаємодії

константа спин-орбитального взаимодействия spin-orbit coupling constant

Константа, що відповідає величині енергії взаємодії магнітного момента неспареного електрона з магнітним моментом ядра. Це коефіцієнт біля терма, що відповідає в гамiльтонiані спін-орбітальній взаємодії.

константа стійкості, загальна 2347

3352 константа утворення

константа образования formation constant

У випадку моноядерного бінарного комплексу з центральним атомом M та лігандами L для процесу

MLn–1 + L = MLn

ступінчатою константою утворення буде константа рівноваги цього етапу Kn, в той час як βn є сумарною константою утворення комплексу MLn., тобто константою рівноваги процесу

M + nL = MLn.

константа, хронопопотенціометрична 8096

3353 константа чарунки

постоянная ячейки cell constant

В електрохімії — стала (κcell), що експериментально отримується в результаті калібрування чарунки. Калібрування провадять з високочистим розчином KCl, електропровідність якого відома при різних концентраціях та температурах.

Розраховується так:

κcell = κR ,

де R — виміряний опір чарунки, κ — електропровідність залитого в неї розчину.

243

3354 константа швидкості бімолекулярної реакції

константа скорости бимолекулярной реакции rate constant of bimolecular reaction

У теорії зіткнень — константа швидкості (k) реакції між двома

молекулярними частинками А і В визначена за рівнянням:

k = PABzABe– E/RT,

— стеричний фактор, що показує ефективність зіткнень, які задовольняють енергетичні вимоги, zAB — фактор частоти зіткнень.

3355 константа швидкості електродної реакції

константа скорости электродной реакции electrode reaction rate constant

Константа (kox або kred), що пов’язана з парціальним катодним чи анодним струмами (Ia або Ic) рівняннями:

kox = Ia/nFA Пcivi,

kred = Ic/nFA Пcivi,

де kox та kred — константи швидкості реакцій окиснення (анодна) та відновлення, (катодна) відповідно, n — зарядове число електродної реакції, F — стала Фарадея, vi — порядок реакції по реактантові i (стехіометричне число компонента і), А — геометрична площа електрода, добуток Пcivi включає всі молекулярні частинки, які беруть участь у даній реакції, сі — об’ємна концентрація і-тої молекулярної частинки.

константа швидкості, канонічна 2937 константа швидкості, мікроканонічна 3980

3356 константа швидкостi pеакцiї

константа скоpости pеакции rate constant

Коефiцієнт k перед концентрацiями реактантiв у кiнетичному

рiвняннi (константа пропорційності в законі швидкості):

W = kcn,

де W — швидкiсть реакцiї, с — концентрацiя реактанту, n — порядок реакцiї. Постiйна при певних температурi i тискові. Вона чисельно дорiвнює швидкостi реакцiї при концентрацiях реактантів, рiвних одиницi, i є характерною для даної реакцiї.

константи замісників, індуктивні 2774

3357 контакт

контакт solid catalyst

Каталiтично активна тверда фаза в гетерофазному каталiзi.

3358 контактна йонна пара

контактная ионная пара contact ion pair

Див. щiльна йонна пара.

3359 контактна корозія

контактная коррозия contact corrosion

Корозія матеріалу, яка відбувається на стику між двома фазами з різною електронною провідністю.

3360 контактна різниця потенціалів

контактная разница потенциалов contact potential difference

Різниця електричних потенціалів між точкою у вакуумі, близькою до поверхні одного незарядженого металу, та іншою точкою у вакуумі, близькою до поверхні іншого незарядженого металу, при цьому метали знаходяться в контакті між собою.

3361 контактний кут

угол смачивания contact angle

Кут, що утворюється між поверхнями рідини та твердого тіла у випадку, коли рідина не розтікається по поверхні твердого тіла. При його визначенні необхідно вказувати міжфазні

поверхні, що його утворюють. У трифазнiй системi рiдина, тверде тiло, газ — це кут (θ) мiж поверхнею твердого тiла й дотичною до поверхнi краплi рiдини в точцi зiткнення трьох фаз. У станi рiвноваги задовольняє рiвняння:

сos θ = (σsg – σsl)/σlg,

де σsg — поверхневий натяг на границi фаз тверде тiло — газ, σsl — тверде тiло — рiдина, σlg — рiдина — газ.

контроль дифузією, парціальний мікроскопічний 4924 контроль, кінетичний 3148 контроль, макродифузійний 3706 контроль, мікродифузійний 3978

3362 контроль перемішуванням

контроль перемешиванием mixing control

Експериментальне обмеження швидкості реакції в розчині швидкістю його перемішування. Це відбувається тоді, коли константа швидкості реакції між частинками є в десятки разів більшою від константи швидкості їх зіткнень.

3363 контроль рівновагою

контроль равновесием equilibrium control

Див. термодинамічний контроль.

контроль, стереоелектронний 6940 контроль, стеричний 6966

3364 контроль творенням продуктiв

контроль по образованию продуктов product development control

Термiн використовується для реакцiй з кiнетичним контролем, де селективнiсть є симбатною до вiдносної (термодинамічної) стабiльностi продуктiв. Спостерiгається в реакцiях із пiзнім перехiдним станом.

контроль, термодинамічний 7326

3365 контрольний зразок

контрольная проба* control sample

В аналізі — тестова порція чи тестовий розчин, призначені для оцінки (перевірки) дії аналітичної процедури.

3366 контрольний матеріал

контрольный материал control material

В аналізі — матеріал, призначений для оцінки (перевірки) дії всієї аналітичної процедури чи її частини.

3367 контрольована дифузiєю швидкiсть

контролированная диффузией скорость diffusion controlled rate

Швидкiсть реакцiї в розчинi, обмежена швидкiстю дифузiї реактантiв.

3368 контрольована зіткненнями швидкість

контролируемая соударениями скорость encounter-controlled rate

У хімічній кінетиці — швидкість реакції, яка визначається швидкістю зіткнень молекулярних частинок. У випадку газової фази швидкість залежить від маси молекулярних частинок та температури. У випадку рідин — від властивостей середовища, зокрема його в‘язкості. Для бімолекулярної реакції між частинками у воді при 25 °С максимальна константа швидкості другого порядку є біля 1010 дм3 мол–1 с–1. Для реакцій в рідинах її називають контрольована дифузією швидкість, тому що швидкість зіткнень обмежується швидкістю їх дифузії.

3369 конфігураційна взаємодія

конфигурационное взаимодействие configuration interaction (CI)

У квантовій хімії — взаємодiя збуджених станiв атома, йона або молекули з основним станом. Використовується для пояснення надтонкої структури спектра електронного парамагнiтного резонансу. Врахування її лежить в основі способу покращення результатів квантово-хімічних розрахунків хвильових функцій та енергій, що полягає у змішуванні багатоелектронних хвильових функцій, які відповідають різним електронним конфігураціям. Загальна n-електронна хвильова функція представляється лінійною комбінацією слейтерівських детермінантів, які будуються з врахуванням віртуальних орбіталей. У повному методі хвильова функція Ψ представляється лінійною комбінацією гартрі-фоківського детермінанта Ψ0 і усіх можливих підстановок Ψi . Коефіцієнти ci визначаються шляхом мінімізування енергії при використанні загальної хвильової функції.

Ψ = c0Ψ0 + ∑ ciΨi i

3370 конфiгурацiйна гомопослiдовнiсть

конфигурационная гомопоследовательность configurational homosequence

Конституцiйна гомопослiдовнiсть, в якiй визначенi вiдносна й абсолютна конфiгурацiї одного чи бiльше стереоiзомерних центрiв у кожнiй конституцiйнiй ланцi головного ланцюга макромолекули.

3371 конфігураційна інверсія

конфигурационная инверсия configuration inversion

Просторове перегрупування лігандів навколо центрального атома без розриву хімічних зв’язків. Стосується такого ж перегрупування лігандів і в ахiральних системах. Спостерігається для трикоординаційних сполук з незв’язаною парою електронів, як у азотних, фосфорних сполуках, сульфоксидах, у похідних п’ятикоординаційного фосфору, в карбаніонах, йонах карбенію, в трикоординаційних органічних радикалах. Включає пірамідальну інверсію, інверсію циклів.

3372 конфiгурацiйна ланка

конфигурационное звено configurational unit

У полiмерах — конституцiйна ланка, що мiстить один чи бiльше центрiв певної стереоконфiгурацiї.

3373 конфiгурацiйна послiдовнiсть

конфигурационная последовательность configurational sequence

Конституцiйна послiдовнiсть з відомою вiдносною й абсолютною конфiгурацiєю одного чи бiльше стереоiзомерних центрiв у кожнiй конституцiйнiй ланцi головного ланцюга макромолекули.

3374 конфіґураційне взаємоперетворення

конфигурационное взаимопревращение configurational interconversion

Взаємоперетворення, яке супроводяться зміною конфігурації діастереомерів.

3375 конфігураційний безпорядок

конфигурационный беспорядок configurational disorder

У хімії полімерів — статистичний безпорядок, що виник внаслідок статистичної співкристалізації різних конфігураційних повторювальних ланок.

3376 конфігурація

конфигурация configuration

1.У стереохімії — розташування (послідовність) атомів або функціональних груп в просторі, яке характеризує стереоізомер. Змінити конфігурацію можна тільки шляхом розриву одних зв’язків та утворення нових в іншій послідовності. Конфігурації відрізняються від конформацій тим, що зміна останніх здійснюється лише обертанням навколо зв’язку. Конфігурації позначаються як R/S, D/L, E/Z.

2.У квантовій хімії — розташування електронів на атомних чи молекулярних орбіталях.

конфігурація, абсолютна 14 конфігурація, відносна 895 конфігурація, електронна 2006

3377 конфігурація з відкритими оболонками

конфигурация с открытыми оболочками open-shell configuration

У квантовій хімії — електронна конфігурація, коли не усі нижчі електронні рівні молекулярної частинки є повністю зайнятими (напр, основний стан молекул, катіонів, аніонів).

3378 конфігурація з закритими оболонками

конфигурация с закрытыми оболочками closed-shell configuration

У квантовій хімії — електронна конфігурація, коли усі нижчі електронні рівні молекулярної частинки є повністю зайнятими (напр, основний стан радикалів, збуджений стан молекул).

конфігурація, збуджена 2436 конфігурація, молекулярна 4059 конфігурація, рівноважна 6156 конфігурація, скорочена 6635

3379 конформацiйна iзомерiя

конформационная изомерия conformation isomerism

Явище існування декількох просторових форм хімічної частинки, яким відповідають мінімуми потенціальної енергії системи, викликане обертанням даної групи навколо хімічного зв’язку, напр., аксiально-екваторiальна конформацiйна iзомерiя положення замiсникiв у циклогексанi в результатi конверсiї циклу.

3380 конформацiйна трансмiсiя

конформационная трансмиссия conformational transmission

Вплив вiддалених груп на швидкiсть реакцiй в жорстких системах (стероїдах i т.п.) за рахунок змiни конформацiї всього скелета молекули.

3381 конформацiйний аналiз

конформационный анализ conformational analysis

Роздiл стереохімiї, що вивчає рiвноваги мiж рiзними конформацiями, їх будову й фiзико-хімiчні властивості. Включає вивчення відносної енергії (чи термодинамічної стабільності), реактивності, фізичних властивостей конформерів, зокрема із застосуванням напівкількісних правил та напівемпіричних розрахунків, методів молекулярної механіки, квантово-хіміч- них розрахунків, структурних даних, отриманих спектральними методами ЯМР, дифракції рентгенівських променів та іншими.

245

3382 конформаційний безпорядок

конформационный беспорядок conformational disorder

У хімії полімерів — структурний безпорядок, який є наслідком статистичного співіснування в кристалах ідентичних конфігураційних одиниць з різною конформацією.

3383 конформаційний блокатор

конформационный блокатор conformational blocker

У хімії ліків — група, введення якої в молекулу перешкоджає утворенню конформацій, вигідних для перебігу певних біохімічних або хімічних процесів.

3384 конформацiйний ефект

конформационный эффект conformation effect

Змiщення положення конформацiйної рiвноваги в сторону певного конформеру. Так, типовими є бiльша стабiльнiсть анти-конформацiї, нiж ґош-, екваторiальної — нiж аксiальної, крiсла — нiж човника.

3385 конформаційний маршрут

конформационный маршрут conformational itinerary

Схема, що об’єднує можливі альтернативні шляхи даного конформаційного переходу.

3386 конформацiйний перехід

конформационный переход conformational transition

Перетворення конформерiв один в одного.

3387 конфоpмацiя

конфоpмация conformation

1.Одне з неідентичних просторових розташувань атомів та груп даної молекулярної частинки, яке визначається величиною діедрального (торсійного) кута внутрішнього обертання фрагмента навколо формально одинарного зв‘язку (чи кількох таких зв‘язків) без його розриву зі збереженням стереохімічної конфігурації молекули. З безконечної їх кількості вирізняють конформації найбільш стабільні серед інших, в яких енергія взаємодії незв‘язаних між собою атомів є мінімальною.

У деяких випадках цей термін поширюють на інверсію при тригональному пірамідальному центрі або інші політопні перегрупування.

2.У хімії полімерів — одне з просторових розташувань атомів (A, B, C, D) головного ланцюга макромолекули, яке розріз-

няють за торсійним кутом θ (ABCD) у межах їх зміни ±30o. Позначаються C, G, A, T:

С. цис- або синперипланарні, θ = 0o; G. гауч- або синклінальні, θ = ±60o; A. антиклінальні, θ = ±120o;

T. транс- або антиперипланарні, θ = ±180o.

Символи G+G– чи A+A– відповідають однаковому торсійному куту, але взятому з протилежним знаком, тобто +60o і –60o чи +120o і –120o. Відхилення від точного значення торсійного кута вказується значком , напр., G( ), G+( ), G–( ).

3388 s-транс-конфоpмацiя s-тpанс-конфоpмация s-trans-conformation

Конформацiя сполуки зi спряженими подвiйними зв'язками; напр., для бутадiєну, якщо подвiйнi зв'язки розташованi по різні сторони вiд одинарного, що знаходиться мiж ними.

3389 s-цис- конфоpмацiя s-цис-конфоpмация s-cis-conformation

Конформацiя сполуки зi спряженими подвiйними зв'язками;

напр., для бутадiєну, якщо подвiйнi зв'язки розташованi по одну сторону вiд одинарного, що знаходиться мiж ними.

конформація, антиклінальна 393 конформація, антиперіпланарна 401 конформація, біоактивна 634

3390 конформація бочки

конформация ванны tub conformation

Конформація (з групою симетрії D2d) восьмичленного кільця, в якому чотири атоми утворюють одну пару діаметрально протилежних зв’яз-

ків у кільці, що лежить в одній площині,

а всі інші атоми кільця розташовані з однієї сторони цієї площини. Це анало-

гія до конформації човника в циклогексані.

конформація, гош1430 конформація, екліптична 1896 конформація, загальмована 2342

3391 конфоpмацiя конвеpта

конфоpмация конвеpта envelop conformation

Конформацiя цикла, в якому принаймнi 4 атоми, що його утворюють, лежать в однiй площинi. Властива насиченим п'ятичленним карбо- й гетероциклiчним сполукам, шестичленним гетероциклам з атомом В.

3392 конфоpмацiя коpони

конфоpмация коpоны crown conformation

Конформація насиченого циклу молекулярної частинки, що містить парне число (>8) атомів у кільці, в якому ці атоми

Oлентними (D4d для циклооктану і т.д.). Вона є аналогічною до конформації човника в

циклогексані. Пр., циклооктан та його гетероаналоги.

3393 конфоpмацiя кpiсла

конфоpмация кpесла chair conformation

Найстабiльнiша конформацiя молекул насичених вуглеводневих шестичленних карбо- й гетероциклiчних сполук, напр., циклогексану, в якiй кожний

атом C має один зв'язок аксiальний, а один

— екваторiальний, чотири атоми (2,3,5,6) лежать у однiй площинi, а 1 та 4 — по рiзнi сторони вiд неї.

конформація, локальна 3671 конформація, молекулярна 4060 конформація, повністю заслонена 5251 конформація, синклінальна 6562 конформація, синперіпланарна 6564 конформація, твіст7198 конформація, транс7514 конформація, трансоїдна 7525

3394 конформацiя цикла

конформация цикла conformation of cycle

Просторове розташування (стереоконфігурація) атомів сполучених у цикл. Різні

стереоконфiгурацiї утворюються внаслідок обертання навколо простих зв'язкiв у циклi: конверт (а) i пiвкрiсло (б) у циклопентанi; крiсло, човник, твiст-форма в циклогексанi та похiдних i т.п.

аб

конформація, цис8172 конформація, цисоїдна 8173

конформація, частково заслонена 8228

3395 конфоpмацiя човника

конфоpмация ванны boat conformation

Лабiльна конформацiя насичених вуглевод-

невих шестичленних карбо- й гетероциклiчних сполук, напр., циклогексану, в якiй

чотири атоми кiльця лежать в однiй площинi, а два — по одну сторону вiд неї.

3396 конформери

конфоpмеpы conformers

Конформаційні ізомери в станi рiвноваги, яким вiдповiдають мiнiмуми на енергетичнiй поверхнi. Не завжди можуть бути видiленi через невисокий енергетичний бар'єр обертання (8 — 40 кДж моль-1). Розрізняються за торсійними кутами. Пр., човник і крісло циклогексану.

3397 концентраційна перенапруга

концентрационное перенапряжение concentration overpotential

Для електродної реакції при даній густині електродного струму — різниця між рівноважними потенціалами при переході через дифузний шар. Більш точно, це різниця між потенціалами електроду порівняння, поміщеного у розчин з об‘ємною концентрацією, та того ж електроду, поміщениного у розчин з рівноважною міжфазною концентрацією.

3398 концентраційна поляризація

концентрационная поляризация concentration polarization

У хімії води — явище, характерне для ультрацентрифугування, коли розчинене утворює густий поляризований шар біля поверхні мембрани, який блокує подальший потік. Протидія цьому — постійне змивання розчиненого з поверхні.

3399 концентраційне відношення розподілу

концентрационное отношение распределения concentration distribution ratio

У хроматографії — величина (Dc), що визначається як відношення аналітичних концентрацій (С) компонентів у нерухомій (н.ф.) і рухомій фазах (р.ф.):

Dc = Сн.ф. / Ср.ф.

3400 концентpацiйний елемент

концентpационная цепь concentration cell

Гальванічний елемент, в якому перетворення хімічної енергії в електричну досягається внаслідок різниці концентрацій речовини біля двох електродів елемента. Електрична робота в такому електроді виконується завдяки вирiвнюванню концентрацiй електролiту, складу металевих електродiв або тискiв газiв, що є складниками електродiв.

3401 концентрацiя

концентрация concentration

Кількісна характеристика вмісту певного компонента в суміші.

Оцінюється відношенням кількості компонента до загальної кількості суміші, до кількості компонента, що присутній у кількості набагато більшій за інших, або до об’єму, що займає система. Оскільки кількість компонента та суміші може бути у приведена в різних одиницях — кількість речовини, маса, обєм, число хімічних частинок, то виходячи з вищесказаного теоретично існують десятки способів вираження концентрації. Насправді їх набагато більше, бо є ще частовживані г-еквіваленти, та й в залежності від величини концентрації використовуються одиниці з префіксами деци-, санти-, мілі- … аттоіт.п.

концентрація, абсолютна летальна 16 концентрація, каталітично активна 3018 концентрація, квазістаціонарна 3051 концентрація, летальна 3594 концентрація, максимальна стерпна 3724 концентрація, максимально допустима 3729 концентрація, мінімальна летальна 4002 концентрація, моляльна 4107 концентрація, молярна 4112

3402 концентрація на поверхні поділу

концентрация на поверхности раздела interfacial concentration

Концентрація молекулярних частинок на границі подвійного електричного шару. Термін стосується випадку, коли товщина подвійного електричного шару є дуже малою в порівнянні з товщиною дифузійного шару.

концентрація, об’ємна 4557 концентрація, пікова 5145 концентрація, поверхнева 5214

концентрація, поверхнева надлишкова 5220 концентрація, початкова 5485 концентрація, приземна 5567 концентрація речовини, масова 3747 концентрація, середня ефективна 6467 концентрація, середня летальна 6469 концентрація, стандартна 6872 концентрація, стаціонарна 6920 концентрація, стехіометрична 6972 концентрація, фонова 7755 концентрація, чисельна 8238

3403 концентрована фаза

концентрированная фаза concentrated phase

У полімерній хімії — багата на полімер фаза

3404 концентрований

концентрированный concentrated

Той, що має відносно більшу кількість речовини в одиниці кількості суміші.

3405 концентрування

концентрирование concentration

1.Процес збільшення кількості речовини в даній кількості суміші.

2.В аналітичній хімії — частковий випадок розділення компонентів аналізованої суміші, що приводить до збільшення співвідношення між концентраціями мікрокомпонента та макрокомпонента.

247

3406 кон’югація

сопряжение conjugation

1.Наявність такої структурної особливості, коли кожна пара кратних зв’язків (подвійних чи потрійних) у поліненасиченій молекулі розділені одним одинарним зв’язком.

2.Особливість взаємодії орбіталей, що означає альтернування між сильною і слабкою орбітальною взаємодією та приводить до відповідного альтернування резонансних інтегралів.

3.Тип електронної взаємодiї в структурах молекулярних частинок з кратними зв'язками, що чергуються мiж собою, або з вакантними (B, Al), напiввакантними чи заповненими вiльною парою електронiв (O, S, N) р-орбiталями, в результатi чого спостерiгається тенденцiя до вирiвнювання зв'язкiв внаслiдок перекривання сусiднiх р-орбiталей атомiв i утворення багато-

центрових делокалiзованих π-молекулярних орбiталей молекули.

Вживання термiна гетерокон'юґацiя (напр., у кон’югованих гетероциклах) IUPAC не рекомендує.

4. У генній технології — залежний від контакту перенос частини або всього генома з однієї клітини (донора) в іншу (реціпієнта).

Синонім — спряження.

кон’юґація, крос3518

3407 кон’югована система

сопряженная система conjugated system

Система кратних зв'язкiв (в ланцюгах або в циклах), роздiлених почергово простими зв'язками, в якiй сусiднi з одинарним зв'язком π-орбiталi перекриваються мiж собою.

>C=C−C=C<, >C=C−C≡N

Кон‘югація в таких системах полягає у взаємодії р-орбіталі з іншою такою через σ-зв‘язок, що їх розділяє. У систему кон‘югації можуть включатися d-орбіталі, а також р-орбіталі з неподіленою електронною парою, напр., Cl−C=C<.

Синонім — спряжена система.

3408 кон’юговане приєднання

сопряженное присоединение conjugate addition

1,4-Приєднання до гетеродієнiв типу C=C–C=X . Y– + >C=CR–CR=O → >CY–CR=CR–O– →

–H+→ >CY–CR=CR–OH → >CY–CHR–CR=O

3409 коолігомеризація

соолигомеризация co-oligomerization

Олігомеризація з утворенням коолігомерів.

3410 кооперативний перехід

кооперативный переход cooperative transition

Перехід, що включає одночасне колективне переміщення чи зміну стану атомів і/або електронів у цілій системі.

3411 кооперативність

кооперативность cooperativity

Убіохімії — взаємодія між місцями зв’язування субстрату в алостеричному ензимі чи рецепторі. Зв‘язування по одному центру рецептора чи ензиму змінює здатність до зв‘язування по інших центрах внаслідок викликаних конформаційних змін цих центрів. Кооперативні ензими демонструють S-подібну форму залежності швидкості реакції від концентрації субстрату.

Увипадку, коли зв’язування посилюється, кооперативність називають позитивною (спостерігається в гемоглобінах), при послабленні — негативною.

координата, перехідна 5054

3412 кооpдината pеакцiї

кооpдината pеакции reaction coordinate

1.Геометричний параметр, або функція кількох структурних параметрів, що змінюється при перетворенні молекулярних частинок реактантів у молекулярні частинки продуктів, і може бути мірою здійснення елементарної реакції (довжини зв’язків, кути між зв’язками, або інколи й негеометричні параметри, такі як порядок зв’язку).

2.У формалізмі теорії перехідного стану це одна з криволінійних координат, по якій структура реактантів плавно переходить у структуру перехідного стану, а потім у структуру продуктів. Чисельно визначається як довжина дуги вздовж мі- німально-енергетичного шляху реакції.

3.Один з послідовності нескінченно малих кроків, які мусять бути зробленими для перетворення реактантів у продукти реакції.

координата реакції, внутрішня 1003 координати, внутрішні 990 координати, декартові 1562

3413 координацiйна група

кооpдиниpующая гpуппа coordinating group

Група в хелатотворних сполуках (NH2, C=O, C=S, N=N i т.п.), атоми в якій мають вiльну електронну пару й здатнi до замикання хелатних циклiв з металами (утворення n-p або n-d координацiйних зв'язкiв).

3414 кооpдинацiйна iзомерiя

кооpдинационная изомеpия coordination isomerism

Вид структурної iзомерiї комплексних солей з комплексними катiоном та анiоном, коли окремi ліганди у комплексних йонах займають рiзнi положеннябіляцентральнихатомівметалів, напр.,

[Co(NH3)6][Cr(CN)6] та [Cr(NH3)6][Co(CN)6], [PtII(NH3)4][PtIVCl6] та [PtIV(NH3)4Cl2] [PtIICl4].

3415 координаційна сполука

координационные соединения coordination compound

1.Система, що складається з одного чи бiльше центральних атомiв разом з приєднаними до них груп чи атомів (лігандів), яка може бути катiоном, анiоном чи незарядженою молекулою.

2.Сполука, яка має координаційний зв’язок або зв’язки.

3416 кооpдинацiйна сфера

кооpдинационная сфера coordination sphere

Простір, де розташовані центральний іон (атом) комплексу та ліганди, які його оточують.

координаційна сфера, внутрішня 1004

координаційна сфера, зовнішня 2531

3417 координаційна теорія Вернера

координационная теория Вернера

Werner's coordination theory

Одна з перших теорій утворення координаційних сполук. Основними її положеннями є такі:

— більшість атомів проявляють у координаційних сполуках два типи валентності: основну (в сучасній термінології — ступінь окиснення) та побічну (в сучасній термінології — координаційне число);

—кожен з атомів намагається, щоб обидва види валентності (основна та побічна) були насичені;

—побічні валентності мають чітке просторове спрямування.

3418 кооpдинацiйне число

кооpдинационное число coordination number

1.Для атома в хімічній частинці — число інших атомів, прямо

зв‘язаних з ним. Пр., координаційне число в метані — 4, у протонованому метані СН5+ — 5.

2.У хімії розчинів — число молекул розчинника в першiй координацiйнiй сферi йона в розчинi.

3.У кристалохімiї — число найближчих сусiдiв атома чи йона в кристалiчних ґратках, є характерним для кожного типу ґраток.

4.У координацiйних сполуках — число лігандів у першiй координацiйнiй сферi центрального атома, або — число σ- зв’язків між лігандами та центральним атомом, інші зв’язки не беруться до уваги.

3419 координацiйний атом

координирующий атом coordinating atom

Атом ліганда, що безпосередньо з'єднується з центральним атомом комплексу.

3420 кооpдинацiйний зв'язок

кооpдинационная связь coordinate bond

Ковалентний поляризований зв'язок, в якому зв'язуюча пара електронiв переходить вiд одного атома (донора) до iншого. Оскiльки перехiд вiдбувається вiд заповненої валентної орбiталi ліганда (донора) на вакантну (в т.ч. d- i f-) орбiталь центрального атома (акцептора) з утворенням спiльної зв'язуючої молекулярної орбiталi, то число зв'язкiв бiля даного

атома перевищує його формальну валентнiсть (напр., H3N+–

BH3–). Утворившись, такий зв’язок принципово нічим не відрізняється від типових ковалентних зв’язків, крім полярності.

Термiн відповідає поняттю диполярний зв’язок (IUPAC).

3421 координаційний поліедр

координационный полиэдр coordination polyhedron (polygon)

У координаційних молекулярних частинках — фігура, визначена положенням атомів лігандів, прямо зв‘язаних з центральним атомом.

3422 координацiйний полiмер

хелатный [координационный] полимер coordination polymer

Внутрiкомплексний полiмер, макромолекули якого мiстять у ланцюзі внутрiкомплекснi спiроцикли, у вузлi яких знаходиться метал.

3423 координаційно насичений комплекс

координационно насыщенный комплекс coordinatively saturated complex

Комплекс перехідного металу, в якому центральний атом має формально 18 електронів на зовнішній електронній оболонці.

3424 координацiйно ненасичений комплекс

координационно ненасыщенный комплекс coordinatively unsaturated complex

Комплекс перехідного металу, що формально має менш, ніж 18 електронів на зовнішній електронній оболонці центрального атома. У такому комплексі біля центрального атома перехiдного металу є менше лігандів, нiж потрiбно для координацiйної насиченостi.

3425 координацiя

координация coordination

1.Утворення ковалентного зв'язку, коли два успільнені електрони для його утворення беруться лише вiд одної з двох частин молекулярної одиницi, мiж якими встановлюється зв'язок, подiбно до реакцiї кислоти Льюїса з основою Льюїса, де виникає аддукт Льюїса. Це реакція обернена до мономолекулярного гетеролізу.

2.Термін використовується також для опису зв‘язування лігандів з центральним атомом, де не утворюються двохелектронні зв‘язки.

3426 копланаpнiсть

копланаpность coplanarity

Розташування двох чи бiльше плоских груп, наприклад –OH, >C=O, –CH=C<, бензольне кiльце та ін., в однiй спiльнiй площинi.

3427 кополiконденсацiя

сополиконденсация copolycondensation

Метод одержання полiмерiв, коли в реакцiї полiконденсацiї, крiм мономерiв, мiнiмально необхiдних для здiйснення даної реакцiї, бере участь принаймнi ще один мономер.

3428 кополiмер

сополимеp copolymer

Продукт полiмеризацiї сумiшi двох чи бiльше мономерiв, макромолекули якого складаються з двох або бiльше типiв мономерних ланок. Полімер, отриманий кополімеризацією двох мономерів, називають біполімером, трьох — терполімером, чотирьох — кватерполімером.

кополімер, альтернований 258 кополімер, зірчастий 2489 кополімер, конденсаційний 3306 кополімер, лінійний 3632 кополімер, періодичний 5082 кополімер, прищеплений 5616 кополімер, рандом5838 кополімер, статистичний 6912

3429 кополiмеpизацiя

сополимеpизация copolymerization

Полiмеризацiя сумiшi двох чи бiльше мономерiв, кожний з яких входить до полiмерного ланцюга.

кополімеризація, альтернована 257 кополімеризація, жива 2322

3430 кополімеризація з розкриванням циклів

сополимеризация с раскрыванием колец ring-opening copolymerization

Кополімеризація, при якій на етапах росту ланцюга розкриваються кільця принаймні одного з мономерів.

кополімеризація, йонна 2876 кополімеризація, періодична 5078 кополімеризація, радикальна 5767 кополімеризація, рандом5839 кополімерізація, статистична 6908

249

3431 кополімерна міцела

сополимерная мицелла copolymer micelle

Міцела, утворена одним або більше блоками або молекулами прищепленого кополімера в селективному розчинникові.

3432 копуляція

сочетание coupling

Перетворення, в яких субстрат вступає зі стехіометричним коефіцієнтом 2, продукт є симетричним відносно новоутвореного зв‘язку, а обидві половинки продукту походять від однакових молекул:

2 А–В → А2 Такі перетворення розрізняють за прилучуваною або

вилучуваною компонентою:

1. Копуляція з вилученням [coupling with dettachment] —

перетворення, в яких одна або більше одновалентних або багатовалентних груп або молекулярних частинок вилучаються ідентично з кожної з двох субстратних частинок, а залишкові фрагменти субстратів спаровуються. Назва у випадку, коли копуляція відбувається в цих самих місцях, від яких відхідні групи чи частинки вилучаються, містить: а) склад "де-", б) назву(и) вилучуваного(их) фрагменту(ів), в) суфікс "-копуляція" Приклади:

а) де-гідроген-копуляція

2C6H5СОСН3 → C6H5СОСН2–CH2СОC6H5

б) N–де-бісоксиген-копуляція:

2 C6H5NО2 → C6H5N=NC6H5

в) дединітроген-копуляція:

2 Ph2CN2 → Ph2C=CPh2

Якщо місце копуляції відрізняється від місця, з якого групи чи молекулярні частинки вилучаються, тоді відповідні позначки місця ставляться перед назвами вилучуваних груп або частинок, а місце копуляції приймається як 1/. Для позначення реактивних місць використовуються відповідні атомні символи (записані похило), символ місця копуляції ставиться перед суфіксом "-копуляція". Пр., де-3/О-триметилсиліл-С-копуляція (в індексуванні)

2СН3–C(OSiMe3)=СМе2 → СН3–CO–CMe2–СМе2–CO–СН3 2. Копуляція з прилученням [coupling with attachment] —

перетворення, в яких одна чи більше одновалентних або багатовалентних груп або молекулярних частинок ідентично прилучаються до двох ненасичених субстратних частинок і виниклі фрагменти поєднуються по місцю, що є частиною ненасиченої системи. Напр., а) 2/О-гідроген-С-копуляція

2Ме2СО → Ме2С(ОН)–С(ОН) Ме2; б) 2/етил-копуляція

2Н2С=С(Ме)СОМе (EtCO2Na)→

→ EtСН2С(Ме)(СОМе)–С(Ме)(СОМе)СН2Et. Прилучення можуть відбуватися більше, ніж по одному місцю; в назву тоді вноситься зміна: якщо місце копуляції знаходиться між екстремальними місцями прилучення, то позначка 1/ дається одному з місць прилучення, і відповідна позначка ставиться перед терміном "копуляція".

2СН3C=С=СН2 → СН3CН2–С(СН3)=C(СН3)–CН2СН3 3. Копуляція з прилученням і вилученням [coupling

transformations with attachment and dettachment]. Пр.,

а) 2/N-гідроген-де-бісоксиген-копуляція

2PhNO2 → PhNH–NHPh;

б) 2/O-триметилсиліл-1/де-етокси-копуляція

2СH3COOEt (Me3SiCl)→ СH3C(OSiMe3)=C(OSiMe3)СH3. 4. Іноді називають копуляцією реакцiю, що веде до сполучення двох однакових або рiзних молекул з утворенням нового зв'язку С–С або кратних зв'язкiв.

Ar–I + Ar–H hν→ Ar–Ar

3433 копуляція Кастро — Стефена

сочетание Кастро — Стефена

Castro — Stephens coupling

Копуляція купрум ацетиленідів з арилгалогенідами з утворенням арилацетиленів.

Ar–X + Cu–C≡CR піридин, → Ar–C≡CR

де X = I, Br, Cl; R = алкіл, арил, вініл.

копуляція, оксидативна 4659

3434 копуляція Штілле

сочетание Штилле

Stille coupling

Каталізована сполуками паладію реакція кроскопуляції органостананів з органічними галогенідами, псевдогалогенідами, ацетатами або перфлуорованими сульфонатами.

R3Sn-R' + R''-X [Pd]→ R'-R'' + R3Sn-X де [Pd] — Pd(PPh3)4, PhCH2Pd(PPh3)2Cl;

R' — алкініл, алкеніл, алкіл, арил, бензил;

R'' — ацил, алкеніл, аліл, бензил, арил;

Х — Cl, Br, I, OCOCH3, OSO2(CnF2n+1) n = 0,1,4.

3435 кореляційна діаграма

корреляционная диаграмма correlation diagram

1.Діаграма, яка показує відносні енергії орбіталей, конфігурацій, валентнозв‘язаних структур, станів реактантів та продуктів як функцію молекулярної геометрії чи іншого відповідного параметру. Напр., включає взаємовідношення між енергіями, отриманими для об‘єднаного атома, та граничними значеннями для розділених атомів.

2.У концепції орбітальної симетрії в хімії — схема перебудови молекулярних орбіталей та зміни їх енергії в ході ідеалізованих хімічних перетворень (напр., у циклоприєднанні).

3.У фізико-органічній хімії — діаграма, утворена перетином двох кривих, що описують основний та триплетний стани реактантів та продуктів. Точка перетину кривих з поправкою на інші взаємодії визначає енергетичний бар’єр реакції.

3436 кореляцiйна енергiя

корреляционная энеpгия correlation energy

Рiзниця мiж нерелятивiстською енергiєю Еt (одержаною за рiвнянням Шредінгера з гамiльтонiаном, який не включає релятивiстськi члени — спiн-орбiтальну, спiн-спiнову й iн. взаємодiї) та енергiєю ЕHF, отриманою методом Гартрi — Фока, де нехтується локальною електрон-електронною взаємодiєю:

Ec = Еt – ЕHF.

Її наявність є наслідком наближеного представлення електронелектронного відштовхування в методі Гартрі — Фока.

3437 кореляцiйний аналiз

корреляционный анализ correlation analysis

Використання емпiричних кореляцiй мiж наборами експериментальних даних з метою встановлення кiлькiсних оцiнок факторiв, що зумовлюють певнi явища. Кореляцiйний аналiз у фізико-органiчнiй хімiї часто використовує лiнiйнi спiввiдношення вiльних енергiй для швидкостей та рiвноваг реакцiй чи залежність кожної з цих величин у певній реакційній серії від констант замісників у одному з реактантів. Використовується при аналiзі залежності спектральних характеристик та бiологiчної активностi від структури молекул.

3438 кореляцiя

коppеляция correlation

Кiлькiсний вираз ступеня залежностi мiж однiєю змiнною та iншою чи мiж однiєю змiнною та кiлькома iншими.