Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

служить азодіізобутиронітрил, який при термічному розкладі дає радикальні частинки, що ініціюють радикальну реакцію хлорування:

СN(CH3)2C–N=N–C(CH3)2CN → 2CN(CH3)2C•

Ініціатор, на відміну від каталізатора, витрачається в реакції.

2789 ініціювання

инициирование initiation

Реакція або процес, в яких генеруються вільні радикали (або інші високореактивні інтермедіати), здатні далі брати участь у ланцюговій реакції. Пр., у хлоруванні вуглеводнів за радикальним механізмом реакцією ініціювання є дисоціація Cl2.

2790 інкапсуляція

инкапсуляция encapsulation

У біокаталізі — впровадження ензимів чи клітин з відносно великими розмірами в клубки полімерних молекул (гель). Ця процедура називається іммобілізацією шляхом інклюзії. Коли біокаталізатор вводиться всередину напівпроникної мембрани, звичайно сферичної, метод називаєтьcя інкапсуляцією.

2791 інконгруентна реакція

неконгруэнтная реакция incongruent reaction

Див. перитектична реакція

2792 iнконгpуентна точка

инконгpуэнтная [перитектическая] точка incongruent melting point

Точка на фазовiй дiаграмi, в якiй тверда фаза розкладається на рiдку та iншу тверду фази. Новi фази вiдрiзняються хімiчним складом. У цiй точцi одна рiдка фаза знаходиться в станi рiвноваги з двома твердими.

Синонім — перитектична точка.

2793 інкремент

инкремент increment

1.У фізичній хімії — складова частина фізичної чи хімічної величини, що припадає на окремий атом чи групу атомів.

2.В аналізі — окрема порція матеріалу, відібрана однією операцією пристрою для відбору проб (пробовідбірника).

2794 інкремент відносної в’язкості

удельная вязкость relative viscosity increment

Величина (ηj), що визначається як відношення різниці між в’язкостями розчину (η) та розчинника (ηs) до в’язкості розчинника:

ηj = (η – ηs)/ηs.

У минулому цю величину називали питома в’язкість (specific viscosity). Використання такого терміна в цьому випадку IUPAC не рекомендує, бо величина не відповідає значенню

питома.

2795 інкремент показника заломлення

инкремент показателя преломления refractive index increment

У полімерній хімії — відношення зміни показника заломлення розчину (n) до зміни концентрації (C ) розчиненого, тобто ∂n/∂C. Концентрація розчиненого найчастіше виражається через масові концентрації — моляльність чи об’ємну частку.

2796 іноли

инолы ynols

Алк-1-ін-1-оли RC≡COH; це таутомерні з кетенами RCH=C=O сполуки.

2797 іноситоли

иноситолы inositols

Циклогексан-1,2,3,4,5,6-гексоли.

2798 iнсектицид

инсектицид insecticide

Хімiчна речовина, що використовуються для знешкодження комах; пр., хлорофос.

2799 iнсерцiя

внедpение insertion

1. Перетворення, при якому двовалентний атом або група (–І–) вклинюється між двома ковалентно зв‘язаними атомами (X–Y) в субстраті з утворенням продукту, в якому ці два атоми стають сполученими з вклиненими атомом або групою. Звичайно поняття стосується перетворень, в яких компоненти Х і Y зв‘язані між собою ординарним зв‘язком, але в розширенні може включати й біінсерції [biinsertions], де кратні зв‘язки задіяні таким чином, що компоненти Х і Y залишаються не зв‘язаними безпосередньо між собою ковалентним зв‘язком, а лише через вклинювану ланку –І–.

Моноінсерції: X–Y → X–I–Y

Біінсерції:

I I X Y X Y X Y

I

Такі реакцiї зокрема характерні для карбенів i нітренів. Вони полягають у приєднаннi карбенового чи нітренового атома до двох сусiднiх атомiв зв'язку, вклинюючись мiж ними, напр., мiж атомами C i H в зв'язку С–H, мiж атомами C і N в зв’язку С–N та ін.

Назву моноінсерції складають: а) символи курсивом двох роз‘єднуваних атомів субстрату в порядку пониження атомної маси (якщо це обидва вуглеці, то пропускаються), б) назва вклинюваної дивалентної групи; в) суфікс "-інсерція". Пр.:

а) карбоніл-інсерція або інсерція карбонілу або карбонільна інсерція

Ме3СС6Н4–СМе3 → Ме3СС6Н4–СО–СМе3; б) CH-[Етоксикарбоніліміно]-інсерція

(СH3)3C–H → (СH3)3C–N(CO2Et)–H

Біінсерції називаються аналогічно з такими відмінами: а) символи курсивом беруться в круглі дужки з індексом "2"; б) якщо обидві вклинювані частинки однакові — їх назва супроводиться префіксом "біс", якщо різні — розділяються комою, а якщо вони складні — беруться в квадратні дужки і розташовуються за зростанням довжини ланцюга між місцями прилучення або зменшенням атомних номерів елементів на них, в) суфікс "-біінсерція". Пр., окси, перокси-біінсерція

Реакція, зворотна до вклинення, називається екструзією.

2. Загальний термін для процесів, що включають перенос гостя (атома, йона чи молекули) в кристалічну ґратку господаря. Синонім — вклинення.

інсерція, міграційна 3947 інтеграл, кулонівський 3533

2800 інтеграл перекривання

интеграл перекрывания overlap integral

У квантовій хімії — інтеграл (Srs), взятий по всьому просторі

(τ) виду:

Srs = ∫ψr*ψs dτ,

де ψr*, ψs — різні власні функції.

201

інтеграл, резонансний 6078

2801 iнтегральна теплота розчинення

интегpальная теплота pаствоpения integral heat of solution

Тепловий ефект розчинення речовини при постiйному тисковi. Залежить вiд концентрацiї речовин й дорiвнює змiнi ентальпiї системи в процесi розчинення, що припадає на 1 моль розчиненого.

2802 інтегральний закон швидкості

интегральный закон скорости integrated rate law

Кінетичний закон, що описує зміну концентрації певного реагенту з часом. Його знаходять шляхом інтегрування відповідних диференційних рівнянь, записаних для конкретної реакції. Напр., для реакції першого порядку

A → B

для швидкості витрати А маємо диференційне рівняння d[A]/dt = – k[A].

Інтегрування цього рівняння від нульового часу до заданого t, дає інтегральний закон швидкості:

ln([A]/[A]o = – kt,

де [A]o — початкова концентрація А, k — константа швидкості.

інтелект, штучний 8333

2803 інтенсивна величина

интенсивная величина intensive quantity

1.У термодинаміці — величина, незалежна вiд маси системи (пр., тиск, хімічний потенціал).

2.Фізична величина, значення якої не залежить від розмірів системи (напр., колір, густина).

2804 інтенсивна властивість

интенсивное свойство intensive property

Властивість, яка не змінюється зі зміною кількості зразка. Пр., густина, тиск, температура, колір.

2805 інтенсивність

интенсивность intensity

1.Традиційний термін для характеристики величини фотонного потоку, опромінення або радіанного потоку.

2.Величина певної спектральної характеристики.

2806 інтенсивність випромінення

интенсивность излучения intensity of radiation

Енергія, яка входить за одиницю часу в малу сферу, віднесена до площі великого круга цієї сфери.

інтенсивність випромінення, спектральна 6713

2807 інтенсивність відносно основного піка

интенсивность по отношению к основному пику intensity relative to base peak

У мас-спектрометрії — відношення струму йонного піка до струму головного піка. Звичайно нормується, для чого струм основного піка приймається за 100.

2808 інтенсивність рентгенівського випромінення

интенсивность рентгеновского излучения

X-ray intensity

В основному всі вимірювання рентгенівського випромінення робляться методом підрахунку фотонів, але результати іноді переводять у радіантний потік або у радіанс чи радіаційну експозицію. Термін фотонний потік може бути доцільним,

якщо вимірювання були скоригованими на ефективність детектора. Рентгенівська інтенсивність звичайно виражається

в кількості зареєстрованих фотонів за одиницю часу. Подібно використовується термін відносна рентгенівська інтенсив-

ність, що означає інтенсивність при аналізі невідомого зразка, поділену на інтенсивність зареєстровану для речовини відомої концентрації.

2809 iнтенсивність світла

интенсивность света fluence rate

Густина потоку випромінення (І), тобто потоку (Ф), що припадає на одиницю площі, перпендикулярної до напрямку розповсюдження світла:

I = Ф / S,

де S — площа, на яку падає світловий потік. Одиниці — Вт м-2 та ейнштейн м-2 с-1.

2810 інтервал переходу

интервал перехода transition interval

В аналітичній хімії — область концентрацій, де людське око спроможне зафіксувати зміну відтінків інтенсивності забарвлення, флуоресценції або іншої властивості візуального індикатора, зумовлену зміною співвідношення двох форм індикатора, які беруть участь в процесі. Для кислотноосновних індикаторів інтервал переходу виражається в одиницях рН, для окисно-відновних — границями окисно-віднов- ного потенціалу.

2811 iнтеркалант

интеркалант intercalant

Окремий атом, група або молекула, що входять без ковалентного зв‘язування у мiжшаровий простiр кристалiчних речовин з шаруватим типом структури, напр., у графіт.

2812 iнтеркалят

интеркалят intercalate

Див. інтеркаляційна сполука.

2813 інтеркаляційна сполука

интеркаляционное соединение intercalation compound

Сполука, що утворюється в результатi оборотного включення, без ковалентного зв‘язування, молекулярних частинок певних реагентiв у мiжшаровий простiр кристалiчних речовин з шаруватим типом структури. Сполука-господар, тверда, може бути макромолекулярною, кристалічною або аморфною. Може бути молекулярними комплексами з частковим переносом заряду або перерозподiлом електронної густини мiж гостем (атомами металу або молекулами) і господарем (графiтом, глинами). При iнтеркаляцiї зберiгається цiлiснiсть кристалiчної структури господаря i лише збiльшуються мiжшарові вiддалi та параметри ґраток.

2814 iнтеpкомбiнацiйна конвеpсiя

интеpкомбинационная конвеpсия intersystem crossing

Фотофізичний процес. Iзоенергетичний безвипромiнювальний перехiд мiж електронними станами рiзної мультиплетностi в одній молекулі.

S → Tn, T → S

Веде до утворення вібраційно збуджених молекулярних частинок на нижчому електронному рівні, що потім дезактивуються до основного стану.

2815 iнтеpкомбiнацiйний пеpехiд

интеpкомбинационный пеpеход intercombination transition

Перехiд мiж станами з рiзною мультиплетністю, напр., з триплетного в синглетний, з випромiнюванням електронiв.

2816 iнтермедiат

интермедиат intermediate

Високореактивна промiжна молекулярна частинка, час життя якої перевищує перiод молекулярного коливання (розташована на координаті реакції в локальному мiнiмумi потенцiальної енергiї на глибинi бiльшiй за RT). Утворюється в результатi гомолiзу, гетеролізу чи приєднання молекулярних частинок реактантів при перетворенні їх у продукти реакцiї. Вiдзначається високою реактивнiстю, в певних умовах може бути зафiксованим або навiть видiленим. Iстотна рiзниця мiж iнтермедiатом та перехiдним станом полягає в тому, що на вiдмiну вiд останнього, якому відповідає максимум енергiї на шляху реакцiї, iнтермедіат розташований у впадині, вiдтак i час його життя залежить вiд її глибини.

інтермедіат, алільний 181 інтермедіат, бензильний 614 інтермедіат, тетраедральний 7376

2817 інтерметалід

интерметаллид intermetallide

Див. металіди.

2818 інтерметалічна сполука

интерметаллическое соединение intermetallic compound

Сполука постійного складу, утворена в результаті сполучення атомів двох різних металів, напр., CuAl2. Їх можна отримати сплавляючи два (чи більше) метали, взятих у певній пропорції. Кристалічні ґратки таких сполук є відмінними від тих, які має кожен з металів, взятий окремо.

2819 інтерметалічна фаза

интерметаллическая фаза intermetallic phase

У кристалохімії — фаза, утворена інтерметалічними сполуками. Напр., фази Зінтла, які утворюються, коли сильно електропозитивний метал сполучається з менш електропозитивним.

2820 інтерполяція

интерполяция interpolation

Встановлення значення функції в проміжній точці за відомими її значеннями в сусідніх точках, що розташовані з різних сторін від неї.

2821 інтерсистемний перетин

межсистемное сечение intersystem crossing

Ізоенергетичний безвипромінювальний перехід між двома електронними станами з різною мультиплетністю.

2822 інтерференція

интерференция interference

Явище накладання хвиль, які розповсюджуються в одній і тій же області простору, їх амплітуди складаються разом з утворенням єдиної сумарної хвилі. Результуюча хвиля може мати більшу або меншу амплітуду, ніж складові компоненти, залежно від взаєморозташування їх максимумів та мінімумів (конструктивна і деструктивна інтерференція).

2823 інтерферон

интерферон interferon

Глікопротеїн (із сахаридними групами в певних положеннях), що є важливим для імунних функцій. Синтезується в організмі

і в клітинних культурах. Сповільнює репродукцію вірусів у клітинах.

2824 інтраанулярна група

интрааннулярная группа intraannular group

Група в гомокаліксарені, що розташована всередині плоского кільця молекули. Це групи Y в гомокалікс[4]арені з полярними замісниками X таY.

2825 iнтраанулярний зв'язок

интрааннулярная связь intraannular bond

Зв'язок між атомами C, спрямований у середину циклу завдяки характерним для середнiх циклiв конформаціям, що, зокрема, зумовлює трансанулярну взаємодiю вiдповiдних атомiв.

2826 інтрамолекулярна циклізація

внутримолекулярная циклизация intramolecular cyclisation transformation

Внутрімолекулярне перетворення, яке завершується виникненням циклічної системи. Розрізняють такі типи:

1. Циклоутворення, яке включає інтрамолекулярне прилучення. Назва включає відповідні префікси для циклізацій і термін цикло-прилучення. Приклади і систематичні назви:

а) РО-цикло-прилучення (в індексуванні)

б) (4)цикло-1/4/прилучення (в мовленні/письмі), цикло-1/4/прилучення (в індексуванні)

2. Циклоутворення шляхом інтрамолекулярного приєднання, інсерції або заміщення. Перетворення викликане приєднанням до кратного зв‘язку, карбена, нітрена чи іншої подібної електронодефіцитної форми, називається приєднанням без огляду на інші можливі перетворення. Якщо це наслідок вклинення в одинарний зв‘язок, то називається інсерцією. В інших випадках приймається як заміщення. Назви в цих випадках складаються так, що два центри, де утворюються цикли, вважаються такими, ніби вони не сполучені спільним ланцюжком і називаються за загальною номенклатурою, отже назва перетворення відповідає правилам ациклічних трансформацій з префіксацією відповідно до циклізацій.

Приклади і систематичні назви:

а) ОС-цикло-1/N-гідро,2/С-алкокси-приєднання (в індексуванні), (6)ОС-ендоцикло-N-гідро,С-алкокси-приєднання (в мовленні/письмі),

б) ОС-цикло-1/О-Гідро,2/С-алкокси-приєднання (в індексуванні), (5)ОС-екзоцикло-О-Гідро,С-алкокси-приєднання (в мовленні/письмі),

в) цикло-СН-[Алкан-1/1/дііл]-інсерція (в індексуванні), (5,5)цикло-СН-[Алкан-1/1/дііл]-інсерція (в мовленні/письмі),

..

г) NC-цикло-Ариламіно-де-оксо-бізаміщення

203

д) NC-цикло-СН-Іміно-інсерція (але не може бути назване як ароматичне заміщення)

N: NH

е) цикло-Гідро,арил-приєднання (в індексуванні),

(5)ендоцикло-гідро,арил-приєднання (в мовленні/письмі), (але не може бути назване як ароматичне заміщення.

2827 інтрон

интрон intron

Ділянка ДНК, що зустрічається майже винятково в евкаріотних генах, але яка не передається до послідовності амінокислот генних продуктів.

інформатика, хімічна 8000

2828 інформація

информация information

Зменшення невизначеності приймача чи молекулярної машини при переході зі стану до в стан після. Звичайно вимірюється в бітах на секунду чи на одну операцію молекулярної машини.

2829 iнфpачервона область

инфpакpасная область infrared region

Область спектра електромагнiтного випромiнення з довжиною хвиль вiд 0,75 до 800 мкм.

2830 інфрачервона спектроскопія

инфракрасная спектроскопия infrared spectroscopy

Метод визначення структури (інколи концентрації) молекул шляхом дослідження абсорбції інфрачервоного випромінення речовинами. Охоплює діапазон довжин хвиль 10–6 -10–3 м. За ІЧ спектрами можна охарактеризувати структуру молекули, а також її коливальні та обертальні стани.

2831 інфрачервона термографія

инфракрасная термография infrared thermography

Методика скринінгу, при якій одночасно вимірюється теплота реакції багатьох зразків. Використовується зокрема при пошуку потенційних каталізаторів, у комбінаторній хімії.

2832 інфрачервоне випромінення

инфракрасное излучение infrared radiation

Електромагнітна радіація з довжиною хвилі довшою, ніж у видимого світла, але коротшою, ніж у мікрохвиль; генерується гарячими об’єктами. Абсорбція такого випромінення викликає переходи хімічних зв’язків на вищі коливальні рівні.

2833 iнфpачервоний спектp

инфpакpасный спектp infrared spectrum

Спектр в областi довжин хвиль, що вiдповiдають переходам, пов’язаним зi змiною енергiї коливань молекул у межах одного електронного стану; ускладнюються наявнiстю обертальних переходiв.

2834 іокто

иокто yocto

Префікс у системі СІ для позначення 10–24 (символ: і).

іонізаційний потенціал, другий 1856

2835 іотта

иотта yotta

Префікс у системі СІ для позначення 1024 (символ: Y).

2836 іпсо-атака

ипсо-атака ipso-attack

Підхід (атака) вхідної групи до вже заміщеного положення в ароматичному циклі.

У подальшому ця група може заміщати ту що є, або сама відійти.

Термін іпсо-заміщення в останньому випадку не використовується.

2837 iпсо-замiщення

ипсо-замещение ipso substitution

Замiщення в ароматичному й гетероароматичному рядах будьякого замicника, окрiм атома H, на iнший, в т.ч. на атом H, що може протiкати за рiзними механiзмами (нуклеофільним, електрофiльним, радикальним, де iнтермедiатами є, вiдповiдно, анiоннi, катiоннi, радикальнi σ-комплекси), i вiдбувається через iпсо-атаку, тобто шляхом приєднання вхiдної групи до замiщуваного положення, звiдки цей замicник (вiдмiнний вiд атома H) витiсняється, але iнодi може мiгрувати в наступнiй стадiї в iнше положення.

2838 Іридій

иридий iridium

Хімічний елемент, символ Ir, атомний номер 77, атомна маса 192.22, електронна конфігурація [Xe]4f146s25d7; група 9, період 6, d-блок. Природний Ir є сумішшю двох ізотопів з масовими числами 191 та 193 (переважає). Відомі ступені окиснення від +6 до –1. У ступені +6 і +5 — сильний оксидант, у випадку +4 і +3 — утворює стабільні комплекси, особливо з амінами, а +1 вельми характерний, особливо у комплексах з фосфіновими й карбонільними лігандами, хоча зазнає оксидативних перетворень до Ir(III). Ir(0) існує в карбонільних і фосфінових комплексах (пр., Ir2(CO)8). Найхарактерніше координаційне число в комплексних сполуках — 6 (для Ir(III) i Ir(IV)). Оксид

Ir2O3, гідроксид Ir(OH)3.

Проста речовина — іридій.

Метал, т. пл. 2419 ºС, т. кип. 4130 ºС, густина 22.65 г см–3. Стійкий до хімічної дії, нерозчинний в кислотах.

2839 іридоїд

иридоид iridoid

Циклічний монотерпеноїд, молекула якого має інданний скелет (1-ізопропіл-2,3-диметилциклопентан). Є летким компонентом ефірних масел, характеризується широким спектром біологічної дії (протигрибкова, антимікробна, гіпотензивна, жовчогінна і т.п.).

2840 іскрова йонізація

ионизация в искровом источнике spark sours ionization

У мас-спектрометрії — йонізація, яку викликає іскра між електродами.

2841 істинна площа електрода

эффективная площадь электрода* true electrode area

Площі поверхні електрода, де враховано нерівність та шершавість поверхні. Для ідеально гладкого електрода вона дорівнює геометричній площі електрода, але в дійсності вона більша. Відношенням їх обох визначається фактор шершавості.

2842 істинне значення

истинное значение true value

Значення вимірюваної величини, яке було б отримане в результаті вимірювання, у випадку відсутності похибок. Істинне значення є ідеальним поняттям, його можна отримати лише в ідеальному експерименті, тобто воно є недосяжним.

2843 істинне співпадання

истинное совпадение true coincidence

Співпадання подій, що стаються в тому ж самому атомі чи у фізично поєднаних атомах.

2844 iстинний розчин

молекуляpно-диспеpсная система true solution

Граничний випадок дисперсної системи, в якiй частинки дисперсної фази мають розмiри звичайних молекул.

2845 iстинність

истинность trueness

Близькість середнього значення ряду вимірів до істинного значення, тоді як правильність є близькість окремого виміру до істинного значення.

2846 ітерація

итерация iteration

Послідовне повторення певного циклу дій (операцій) в процесі обчислення. Звичайно таке кількакратне повторення приводить до отриманням все точніших результатів і закінчується при досягненні певного порогу або при виконанні певної кількості ітерацій.

У квантово-хімічних та інших числових методах розв’я- зування рівнянь — повний цикл обчислень при певній зміні параметрів, який виконується з метою наближення до точного розв’язку даного рівняння чи системи рівнянь. Результат однієї операції використовується як стартове значення іншої. Коли різниця між двома ітераціями стає меншою границі збігу, обчислення припиняються.

2847 Ітербій

иттербий ytterbium

Хімічний елемент, символ Yb, атомний номер 70, атомна маса 173.04, електронна конфігурація [Xe]4f146s2; період 6, f-блок (лантаноїд). Відомі ступені окиснення +3 і +2. Типовими є сполуки Yb(ІІІ).

Проста речовина — ітербій.

Метал, т. пл. 819 ºС, т. кип. 1193 ºС, густина 6.98 г см–3.

2848 Ітрій

итрий ytrium

Хімічний елемент, символ Y, атомний номер 39, атомна маса 88.91, електронна конфігурація [Kr]4d15s2; група 3, період 5, d- блок. Утворює сполуки лише в ступені окиснення +3.

Проста речовина — ітрій.

Темно-сірий метал, т. пл. 1522 ºС, т. кип. 3337 ºС, густина

4.472 г см–3.

2849 їдка речовина

едкое вещество corrosive

1.Газ або рідина, які при контакті з матеріалами викликають незворотні дегенеративні хімічні зміни.

2.Хімічні речовини, що викликають при нанесенні на шкіру тварини чи людини руйнування або незворотні зміни шкіри. (У тестових дослідах на шкірі кроликів період експозиції становить 4 години).

2850 Йод

иод iodine

Хімічний елемент, символ I, атомний номер 53, атомна маса 126.9045, електронна конфігурація [Kr]5s24d105p5; група 17, період 5, p-блок. Стабільний ізотоп 127І. Найстабільніший ступінь окиснення –1 (діамагнітний, в солях I– ), теж +1 (ICl, комплексні I+-катіони, пр., [Ipy2]+NO3, гіпойодитна кислота НІО існує лише в розведених розчинах, дисоціює як кислота

(Н+ + ІО–) і як основа (І+ + ОН–)), +3 (ICl3), +5 (IF5, HIO3), +7 (IF7, KIO4). Має більш катіонний характер, ніж інші галогени, отже утворює оксисолі (пр., (IO)2SO4, I(O2CCH3)3). Оксиди: пентаоксид І2О5, менш характерні І2О4, І4О9.

Проста речовина — йод.

Т. пл. 113.5 ºС, т. кип. 184.35 ºС, густина 4.94 г см–3. Молекулярний склад I2. Звичайні розчини фіолетові (в CCl4), розчини, в яких є помітний перенос заряду — брунатні (в C2H5OH, KI/H2O). Елемент реагує з іншими галогенами, даючи інтергалоїдні сполуки, та з основами, даючи йодати (MIO).

йод, оксокислоти 4710

2851 йодолiз

иодолиз iodinolysis

Розщеплення зв'язку вуглець – елемент пiд дiєю йоду з утворенням вiдповiдної йодзамiщеної вуглецевої сполуки.

R–CONHNH2 + I2 → R–C(O)I + N2 + HI

2852 йодометричне титрування

иодометрическое титрование iodometric titration

Титрування, в якому титрують йодом (звичайно I3–) або відтитровують йод.

2853 йодування

иодиpование iodination

Введення йоду в молекули органiчних сполук замiщенням атома H на йод (дiєю йоду в присутностi оксидантiв) або iнших атомiв та груп (пр., дiєю йоду на меркурати, реакцiї Райдона), за допомогою реакцiй приєднання до кратних зв'язкiв, йодциклiзацiї, йодметилювання, йодолiзу.

2С4H4S + 2I2 + HgO → 2C4H3–I + HgI2 + H2O R–OSO2CH3 + NaI → R–I

2854 йон

ион ion

Позитивно (катiон) або негативно (анiон) електрично заряджена частинка, заряд якої кратний зарядовi електрона. Може iснувати у різних агрегатних станах речовини. В електричному полi може бути носієм електричного струму (катiони рухаються до негативного електрода — катода, анiони — до позитивного, анода). У розчинах, зокрема, утворюється в результатi електролiтичної дисоцiацiї.

йон, амідієвий 270 йон, амінієвий 279 йон, аренієвий 432

205

йон, ацетилід540 йон, бензенієвий 610 йон, вихідний 863 йон, галіренієвий 1080

йон, галогенонієвий 1098 йон, гідрид1270 йон, гідроксид1293 йон, гідроній1307

йон, дистонічний 1715 йон, дочірній 1849 йон, епісульфонієвий 2227 йон, імінілієвий 2708

йон, індиферентний абсорбційний 2763 йон, карбенієвий 2944 йон, карбінієвий 2954

йон, квазімолекулярний 3046 йон, кластерний 3161 йон, комплексний 3279 йон, оксилієвий 4700 йон, ліат3602 йон, метастабільний 3828

йон, молекулярний 4090 йон, негативний 4300 йон, некласичний 4337 йон, нестабільний 4410 йон, нітренієвий 4433 йон, нітрилієвий 4439 йон, оксонієвий 4719 йон, онієвий 4737

йон, парноелектронний 4912 йон, перегрупований 4969

йон, перегрупований молекулярний 4970 йон, поверхневий 5227 йон, позитивний 5279 йон, поліатомний 5306 йон, родоначальний 6270 йон, спектаторний 6703 йон, спільний 6763 йон, стабільний 6826 йон, сульфенілієвий 7079 йон сульфонію 2857 йон, супероксид7136 йон, тропілієвий 7590 йон, фенонієвий 7701 йон, фрагментний 7889

2855 йон/молекулярна реакцiя

ионно/молекулярная реакция* ion/molecule reaction

1.Елементарна реакцiя в газовiй фазi при зiткненнi йонів і нейтральних частинок.

2.У мас-спектрометрії — реакція між йонною та нейтральною молекулярними частинками (відбувається без енергiї активацiї, якщо при реакцiї зберiгається орбiтальна симетрiя), де нейтральною частинкою є молекула. IUPAC не рекомендує вживання терміна йон-молекулярна (ion-molecule reaction, через дефіс) реакція, бо дефіс означає реакцію частинки, яка є йоном і молекулою водночас, що не так.

йони, алканієві 194 йони, закріплені 2401 йони, ліоній3645

2856 йон-молекулярний комплекс

ион-молекулярный комплекс ion-molecule complex

Асоціат, що складається з йона й одної чи кiлькох нейтральних молекул. У розчинах i кристалiчних фазах знаходиться в зв'язаному станi i називається сольватним або гiдратним комплексом.

2857 йон сульфонiю

ион сульфония sulfonium ion

Катiон тривалентної сiрки (RR'R"S+).

2858 йони металів класу а

ионы металлов класса а class (a) metal ion

Йони металів, що зв’язуються переважно з лігандами, які містять найлегші з даної групи Періодичної системи лігатні атоми.

2859 йони металів класу б

ионы металлов класса б class (b) metal ion

Йони металів, що зв’язуються переважно з лігандами, які містять інші лігатні атоми, ніж найлегші з даної групи Періодичної системи.

йони, потенціалвизначальні 5449

2860 йонізаційна ізомерія

ионизационная изомерия ionization isomerism

У неорганічній хімії — ізомерія, що є наслідком обміну йонними лігандами між першою координаційною сферою та тими, які знаходяться поза цією координаційною сферою, напр.,

йонними ізомерами є [Co(NH3)5Br][SO4] та [Co(NH3)5 (SO4)]Br.

2861 йонiзацiя

ионизация ionization

1. Утворення електрично заряджених атомних або молекулярних частинок. Може відбуватись шляхом гетеролізу, гетеролітичного заміщення та при електронних переходах.

СН3СО2Н + Н2О → Н3О+ + СН3СО2–

Ph3CCl + AlCl3 → Ph3C+ + AlCl4– (електрофільне сприяння) Ph3CCl → Ph3C+Cl– (йонні пари, в бензені).

2.Вiдрив вiд хімічної частинки чи атома одного або кiлькох електронiв з утворенням позитивного йона (в електрохімiчних процесах, пiд впливом йонiзуючого випромiнення). Втрата електрона одно-, дво- і більше зарядними катіонами називається вторинною, третинною і т.д. йонізацією (ця термінологія використовується зокрема в мас-спектрометрії).

3.Процес переходу електрона (електронiв) вiд однiєї хімічної частинки до iншої з набуттям частинками зарядiв (стосується таких частинок, що утворились при дисоцiацiї нейтральної молекули), при цьому утворюються як вiльнi йони, так i рiзнi типи йонних пар. Може відбуватись пiд дiєю розчинника та в результатi гетеролiтичних реакцiй.

Термiн не є синонiмом дисоцiацiї, хоч часто використовується в цьому значеннi.

йонізація, адіабатна 86 йонізація, асоціативна 479

2862 йонізація бомбардуванням швидкими атомами

ионизация бомбардированием быстрыми атомами fast atom bombardment ionization

Йонізація будь-яких частинок, викликана взаємодією зразка (який може бути в розчині або в твердій матриці) і пучка нейтральних атомів з високою трансляційною енергією.

йонізація, вертикальна 763 йонізація, вторинна 1030 йонізація, дисоціативна 1686

2863 йонізація електронним ударом

ионизация электронным ударом electron impact ionization

Див. йонізація електроном. Термін електронний удар IUPAC не рекомендує.

2864 йонізація електроном

электронная ионизация electron ionization

У мас-спектрометрії — йонізація молекулярної частинки, що

відбувається внаслідок її взаємодії з електроном. Напр., M + e = M+. + 2e

R• + e = R+ + 2e

2865 йонізація з обміном зарядів

ионизация с обменом зарядов charge-exchange ionization

У мас-спектрометрії — процес, що відбувається при реакції йон-атом чи йон-молекула, коли заряд йона передається на нейтральну частинку, не викликаючи її дисоціації.

йонізація, іскрова 2840 йонізація, мультифотонна 4169 йонізація, питома 5110 йонізація, поверхнева 5212

2866 йонізація полем

ионизация полем field ionization

У мас-спектрометрії — йонізація внаслідок дії на хімічну частинку сильного електричного поля, може відбуватися у просторі або поблизу металічної чи іншої поверхні.

йонізація, термічна 7306 йонізація, хімічна 8002

2867 йонiзуюча здатнiсть

ионизирующая способность ionizing power

Здатність розчинника сприяти йонізації незарядженого чи (рідше) зарядженого солюта (розчиненого). Використовується як в термодинамічному, так і в кінетичному контекстах.

2868 йонiзуюча частинка

ионизиpующая частица ionizing particle

Елементарна частинка, атом або йон з енергiєю, якої вистачає для йонiзацiї iншої частинки.

2869 йонізуюче випромінення

ионизирующее излучение ionizing radiation

Випромінення з радіоактивного джерела або ядерних реакцій, яке при проходженні через речовину генерує в ній йони. Складається з прямо чи непрямо йонізуючих частинок, чи з їх суміші, або з фотонів, які мають енергію набагато вищу від фотонів ультрафіолетового світла, чи з суміші фотонів з частинками.

2870 йонізуючі зіткнення

ионизирующие столкновения ionizing collision

Зіткнення йонних чи молекулярних частинок, що приводять до втрати електрона однією з них. Звичайно термін застосовується для випадку зіткнень швидкого йона з нейтральною

молекулою, яка після зіткнення йонізується, при загальному збереженні сумарного заряду незмінним.

2871 йоніка

ионика ionics

Розділ електрохімії, де вивчається поведінка йонів у рідких розчинах, йонних рідинах і твердих тілах (іоніка твердого стану, solid-state ionics).

2872 йонна атмосфера

ионная атмосфеpа ionic atmosphere

За теорiєю Дебая — Гюккеля — частина електролiтного розчину в найближчому оточеннi йона даного знака (центрального йона), де середня густина йонiв з протилежним знаком є бiльшою, нiж середня по часові густина йонiв з тим самим знаком по всьому розчинi.

2873 йонна дисоціація

ионная диссоциация ionic dissociation

1.Відділення йонів одного від іншого, що були разом в йонній речовині, при розчинені під дією розчинника (йонізація).

2.У мас-спектрометрії — розпад йона на дві частинки: йона з меншою масою та на одну чи більше нейтральних частинок.

2874 йонна електропpовiднiсть

ионная электропроводность ionic conductivity

1.Перенос електричного заряду в розчинах, у т.ч. в твердих, під дією зовнішнього електричного поля, яка зумовлюється рухом йонів у напрямку протилежно заряджених електродів. Кількість речовини, яка при тому виділяється на електроді, визначається законом Фарадея.

2.Електропровiднiсть 1 моль йонiв В даного виду в розчинi

при певній їх концентрацiї, позначається λ+ та λ– вiдповiдно для катiонiв та анiонiв (або в загальному вигляді визначається за рiвнянням:

λB = |zB|FuB [Oм–1 м2 моль–1],

де zB — зарядове число йона В, uB — електрична рухливiсть йона В, як швидкість його міграції, поділена на напруженість електричного поля [м2 c–1 В–1], F — число Фарадея.

2875 йонна імплантація

ионная имплантация ion implanting

Спосіб введення допантів у кристалічне тіло, що полягає у використанні магнітно сфокусованих високоенергетичних йонів для бомбардування кристалів.

2876 йонна кополімеризація

ионная сополимеризация ionic copolymerization

Йонна полімеризація кількох мономерів, які входять в основний ланцюг макромолекули.

2877 йонна паpа

ионная паpа ion pair

1.Система, що складається з двох рiзнойменно заряджених йонiв зi загальною сольватною оболонкою, час життя якої настiльки великий, що вона поводиться як єдина структура (при дослiдженнях кiнетичних, електрохімiчних та iн.), стабiлiзована кулонiвськими силами, але без утворення ковалентного зв’язку.

2.За Б’єрумом, це система з протилежно заряджених йонів з центрами розташованими на відстані (q) меншій, ніж та, що

визначається рівнянням: q = 8.36×106 z+ z− /(εT) пм,

207

де z+, z− — зарядові числа йонів, ε — діелектрична стала (відносна проникність), T — термодинамічна температура.

йонна пара, контактна 3358 йонна пара, пухка 5755

йонна пара, сольватно розведена 6674 йонна пара, сольватно розділена 6675 йонна пара, щільна 8336

2878 йонна полiмеpизацiя

ионная полимеpизация ionic polymerization

Ланцюгова полімеризація, в якій носіями кінетичних ланцюгів на стадiях iнiцiювання, росту й обриву ланцюга є ті чи інші йонні форми або макройони як промiжнi частинки. Каталiзується кислотами, основами або комплексами. У випадку полімеризації мономера (М), коли швидкість продовження ланцюгів набагато більша, ніж швидкість їх обриву, а ріст макромолекли відбувається на активних центрах (C) одного виду, швидкість процесу описується рівнянням:

W = k[M][C].

2879 йонна помпа

ионный насос ion pumps

Наномашина, що створює потік йонів через мембрану в сторону з вищим термодинамічним потенціалом, використовуючи енергію АТФ або світла. Вона складається з вміщуючих сахариди гетеропептидних ансамблів, які відкриваються та закриваються при зв’язуванні і наступному гідролізі АТФ, звичайно транспортуючи більше від одного йона всередину мембрани чи назовні з мембрани.

2880 йонна реакцiя

ионная pеакция ionic reaction

Реакцiя, в якiй реактантами, промiжними частинками або продуктами є йони.

2881 йонна рідина

ионная жидкость ionic liquid

Рідина, що містить в основному йони, це зокрема розтоплена сіль (частіше, суміш солей), в якій молекули повністю (або майже повністю) дисоційовані. Широко використовуються для проведення різних органічних та неорганічних реакцій. Однією з найбільш поширених є суміш Al2Cl6 — [РyBu]Cl (бутил піридиній хлорид), яка при звичайних температурах розчиняє багато органічних та неорганічних речовин.

Слід зазначити, що сюди не відносяться розчини електролітів, де дисоційовна сіль розчинена в розчиннику, а сам розчинник не дисоціює.

2882 йонна рухливість

ионная подвижность ionic mobility

Кількісна міра здатності йона рухатися під впливом різниці потенціалів у розчині. Це швидкість пересування під впливом одиниці різниці потенціалів.

2883 йонна сила

ионная сила ionic strength

Величина I, що пов'язана з електростатичною взаємодiєю в розчинi сильного електролiту. Визначається концентрацiями й зарядами всiх наявних йонiв i є тою змiнною, вiд якої залежать коефiцiєнти активностi розчинених компонентів; має розмiрнiсть концентрацiї [моль дм-3]. Вираховується як

півсума добутків концентрацій іонів (сі) на квадрати їх зарядів

(zi2):

Ic = 0.5 Σ(ci zi2 )

або

Im = 0.5 Σ(mi zi2 ),

де сі — молярна концентрацiя, mі — моляльнiсть йонiв i в розчинi, zі — заряд йона i, підсумовування робиться для всiх йонiв у розчинi (для розчинів концентрацією 1 моль л-1 CaCl2

Im = 3, для K4[Fe(CN)6] — Im = 10).

2884 йонна сполука

ионное соединение ionic compounds

Сполука, молекули якої побудовані з чітких катіонів і аніонів, що утримуються разом електростатичними силами. Органiчна складова може бути як катiоном, так i анiоном, а також йонрадикалом, пр., солi оксазолiю, пiридинiю, оцтової кислоти та iнших кислот. Такі сполуки відзначаються високими температурами плавлення, низькою леткістю, часто доброю розчинністю у воді та нерозчинністю в неполярних розчинниках, доброю електропровідністю.

2885 йонне рівняння

ионное уравнение ionic equation

Збалансоване хімічне рівняння, в якому сильні електроліти

записуються як дисоційовані йони. Пр.,

Ag+(aq) + NO3–(aq) + Na+(aq) + Cl–(aq) = AgCl(s) + Na+(aq) + NO3–(aq),

але запис

AgNO3(aq) + NaCl(aq) = AgCl(s) + NaNO3(aq)

не є йонним рівнянням.

2886 йонне сито

ионное сито ionic sieve

Іоніт (частiше неорганiчний) з такими розмiрами пор, що дозволяють обмiняти меншi йони, механiчно вилучивши з обміну йони бiльших розмiрiв. У випадку великої рiзниці в розмiрах йонiв йонним ситом може також бути органiчний іоніт.

2887 йонний добуток

ионное пpоизведение ionic product

Добуток активностi катiонiв та анiонiв, утворених при дисоцiацiї слабких або мало розчинних електролiтiв; активностi при цьому беруться в степенях вiдповiдно до стехiометричних коефiцієнтiв рiвняння дисоцiацiї.

Це вираз закону дії мас для сольової рівноваги.

2888 йонний добуток води

ионное пpоизведение воды ionic product of water

Константа рiвноваги реакцiї автопротолізу води, записана у

виглядi:

LH2O = aH3O+aOH–= 1.0 . 10–14,

де активнiсть самої води aH2O приймається рiвною одиницi.

2889 йонний добуток розчинника

ионное пpоизведение pаствоpителя ionic product of solvent

Константа рiвноваги реакцiї автопротолізу розчинника при активностi рiвнiй одиницi його нейонiзованої частини.

2890 йонний зв'язок

ионная связь ionic bond

Хімiчний зв'язок електростатичної природи мiж атомами чи групою атомiв з дуже великою рiзницею в електронегативностях. На відміну від ковалентного зв’язку, валентний електрон при цьому переходить до атома з бiльшою електронегативністю, а утворенi йони притягаються електростатичними силами. Такий зв'язок не має просторової спрямованостi й

насичуваностi, енергiя його визначається кулонiвськими силами притягання протилежно заряджених йонiв i в розчинах перевищується енергiєю їх сольватацiї, через що йоннi сполуки легко дисоціюють. Сила такого зв’язку зумовлюються електростатичною взаємодією йонів, напр., Na+Cl– чи у звичайному записі NaCl. Протилежно заряджені йони, однак, зближуються лиш на певну віддаль, що й визначає довжину зв’язку, оскільки дальше зближення унеможливлюється внаслідок взаємного відштовхування електронних хмарок.

Практично чисто йонний зв’язок зустрічається рідко, ступінь йонного характеру зв’язку (piAB) між атомами А та В визначається за формулою Полінга:

piAB = 1 – e–1/4 (χA –χB),

де χA та χB електронегативності атомів А та В за Полінгом. Найчастіше такий тип зв’язку спостерігається в твердих тілах.

2891 йонний канал

ионный канал ion channel

У хімії ліків — система протеїнових комплексів у мембранах клітин, що уможливлює перехід іонів через цю мембрану.

2892 йонний комплекс

ионный комплекс ionic complex

Згідно з ранньою теорією валентних зв’язків, це комплекс, в якому електронна конфігурація йона металу є такою ж, як і у вільного атома в газовому стані.

Синонім — високоспіновий комплекс, зовнішньоорбітальний комплекс.

2893 йонний кристал

ионный кpисталл ionic crystal

Кристал, побудований з позитивних і негативних йонiв, простих чи комплексних, а між частинками, що стоять у вузлах кристалічних ґраток переважають йонні зв’язки. Характеризується малою електропровiднiстю принизьких температурах і великою − при високих, значною твердiстю.

2894 йонний обмін

ионный обмен ion exchange

1.Процес обміну йонами, наприклад між розчином та йонообмінником.

2.У хімії поверхні — процес, при якому адсорбція одного чи кількох йонних молекулярних частинок супроводиться одночасною десорбцією одного або кількох інших йонів.

3.Метод виділення йонів з розчину шляхом оборотного зв’язування їх на смолах (іонітах), що мають заряджені частинки на своїй поверхні. Іоніти використовуються для очистки води від йонів металів.

4.У хімії води — синонім дейонізації. Процес, при якому нешкідливі в даній системі йони, зв’язані з йонообмінною смолою, обмінюються на небажані йони розчину. Типовим прикладом є обмін катіонів на водневий іон та аніонів на гідроксильний іон.

2895 йонний радiус

ионный pадиус ionic radius

Ефективний радіус йона в йонних кристалах, визначений за усередненими міжцентровими віддалями йонів у них. Звичайно використовується як характеристика розмірів йонів, що мають сферичну форму та для розрахунків довжин йонних зв’язків. Є кілька шкал, де наведено взаємоузгоджені (за величинами суми радіусів катіонів та аніонів ro = r+ + r–) величини радіусів. Йонні радіуси змінюються симбатно з координаційним числом r8 > r6 > r4 .

2896 йонний струм

ионный ток ionic current

Електричний струм, де носіями заряду є йони.

2897 йоноген

ионоген ionogen

1.Сполука, здатна утворювати йони під дiєю вiдповiдного (йонiзуючого) розчинника. Напр., НСl, RCOOH.

2.Атом або група, що здатнi йонiзуватись (застаріле).

2898 йоногенна група

ионогенная группа ionogenic group

У йонообмінниках — закріплена група, йонізована або здатна дисоціювати на закріплені йони та рухливі протийони.

2899 йономер

иономер ionomer

Полімер, що складається з йономерних макромолекул, в яких є відносно небагато йонних центрів. Це зокрема може бути кополiмер олефiну з ненасиченою карбоновою кислотою, в якому частина карбоксильних груп нейтралiзована йонами лужних або лужноземельних металiв. Має підвищену здатність вступати в міжмолекулярні взаємодії, що зумовлює високу міцність при низькому ступені кристалічності. Такі полімери переважно нерозчинні в органічних розчинниках, відзначаються високою адгезією, добрими електроізоляційними властивостями.

2900 йономерна молекула

иономерная молекула ionomer molecule

Макромолекула, в якій частка структурних ланок мають здатні до йонізації або йонні групи, або і одні, і інші.

2901 йонообмінна мембрана

ионообменная мембрана ion-exchange membrane

Йонобмінний матеріал у вигляді тонкого листа або плівки, що при розділенні ним двох розчинів забезпечує переважне перенесення одного виду йонів — катіонів (в катіонобмінних мембранах, cation-exchange membrane) або аніонів (в аніонобмінних мембранах, anion-exchange membrane) з одного розчину в інший.

2902 йонообмінна смола

ионообменная смола ion-exchange resin

Полімерна смола, яка містить електропровідні фрагменти (фіксовані йони, fixed ions), постійно приєднані до полімерної основи, електрична нейтральність якої досягається за допомогою протийонів, які є рухливими в розчині (здатні замінюватись на інші йони), в який смола занурюється. Практичне застосування таких смол — усунення небажаних йонів з розчину шляхом заміщення їх іншими йонами.

2903 йонообмінна хроматографiя

ионообменная хроматография ion-exchange chromatography

Хроматографічне розділення сумішей іонів, яке ґрунтується на відмінностях у здатності йонів суміші до йонного обміну з нерухомою фазою.

2904 йонообмінник

ионообменник ion exchanger

Тверда або рідка органічна або неорганічна йонна речовина, яка містить йони, здатні обмінюватися в розчині, де вона нерозчинна, на інші йони того ж знака й заряду.

209

2914 Кадмій

кадмий cadmium

Хімічний елемент, символ Cd, атомний номер 48, атомна маса 112.41, електронна конфігурація [Kr]5s24d10; група 12, період 5, d-блок. Природний кадмій складається із суміші 8 стабільних ізотопів з масовими числами 106, 108, 110, 111, 112, 113, 114, 116. Кадмій сильно захоплює теплові нейтрони, найбільший поперечний перетин поглинання має ізотоп 113Cd. Солі легко гідролізуються, мають кислу реакцію, під дією лугів виділяється гідрооксид Cd(OН)2. Єдиний стабільний ступінь окиснення +2. Характерним для Cd є координаційне число 6, хоча зустрічаються 4 і 5. Кадмійорганічні сполуки R2Cd не стійкі до води й кисню, високореактивні.

Проста речовина — кадмій. М’який ковкий метал, алотропних модифікацій не має, т. пл. 320.9 °С, т. кип. 765 °С, густина 8.64 г см–3. У вологому повітрі покривається захисною оксидаційною плівкою з CdO, при сильному нагріванні згорає до CdO. Галогенами легко оксидується до галідів. Розчиняється в мінеральних кислотах, у лугах не розчинний. Реагує з киснем при нагріванні, а також з кислотами.

2915 калібрувальна газова суміш

калибровочная газовая смесь calibration gas mixture

У хімії атмосфери — суміш точно відомого складу, яка містить калібрувальний компонент.

2916 калібрувальна крива

градуировочная кривая calibration curve

Графічне зображення калібрувальної функції для одного аналіту.

2917 калібрувальна функція

калибровочная функция calibration function

У аналітичній хімії — функційна (не статистична) залежність між очікуваними та вимірюваними значеннями величин реєстрованого приладом сигналу та дійсним вмістом досліджуваної речовини при процесах хімічних вимірювань.

2918 калібрувальний зразок

калибровочный график calibration mixture

В аналізі — досліджувана частина матеріалу чи його розчин, який використовується для калібрування аналітичних процедур.

Звичайно точно відомі його об’єм та вага і готується він за спеціальною (сертифікованою) методикою.

2919 калібрувальний компонент

калибровочный компонент calibration component

Компонент калібрувальної суміші, присутній у газовій чи паровій фазі, визначений кількісно та якісно, що прямо використовується для тестування та калібрування.

2920 калібрувальний матеріал

калибровочный материал calibration material

В аналізі — матеріал, що містить досліджувані компоненти в точно відомій кількості і використовується для калібрування аналітичних пристроїв.

2921 калібрування

калибровка calibration

1. Вивірення точності чи прецизійності показників приладів чи інструментів у відповідності з певними стандартами.