Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

1352 глікозилювання за Форбрюггеном

гликозилирование по Форбрюггену

Vorbrüggen glycosylation

Реакція силільованих гетероциклічних основ з перацильованими цукрами в присутності кислот Льюїса з утворенням натуральних нуклеозидів. Якщо у молекулі цукру відсутній 2α-ацилокси замісник, одержується аномерна суміш.

R = COCH3, COPh;

LA = кислотаЛьюїса: BF3.O(CH2CH3)2, SnCl4, TiCl4, AlCl3

1353 глікокон’югат

гликоконъюгат glycoconjugate

Біополімер, що складається з карбогідратних ланок, ковалентно зв’язаних з іншими типами хімічних компонент.

1354 глiколi

гликоли, [диолы] glycols, [diols]

Спирти, які мають двi гiдроксильнi групи (двоатомні спирти), що знаходяться при різних вуглецевих атомах, звичайно, але не обов’язково, віцинальних. Пр., етиленгліколь (етан-1,2-

діол) HOCH2CH2HO, бутан-1,4-діол HO[CH2]4OH.

Синонім — діоли.

1355 глiколiпiди

гликолипиды glycolipids

Сполуки, в яких один чи бiльше моносахаридних залишкiв зв’язанi глікозидним зв’язком з лiпiдною частиною молекули. Пр., глiкоглiцеролiпiди (мають один чи бiльше глiцеринових

ацилгліцероли, приєднані киснем через глікозидну ланку до карбогідратної частини (зазвичай моно-, диабо трисахариду). Деякі речовини, класифіковані як бактеріальні гліколіпіди, мають сахарну частину ацильовану одною або більше жирними кислотами, а гліцерольна частина може бути відсутньою.

1356 глікопептиди

гликопептиды glycopeptids

Сполуки, в яких карбогідратна компонента ковалентно приєднана до пептидної компоненти.

101

1357 глiкопротеїни

гликопротеины glycoproteins

Полiмерні сполуки, які мiстить ковалентно зв’язанi мiж собою сахарид та амiнокислотний залишок, в основному включають протеїни з олiго- й полiсахаридними групами порiвняно низької молекулярної маси (точного визначення границь її немає).

1358 гліцериди

глицериды glycerides

Естери гліцерину з одною, двома або трьома залишками жирних кислот. Широко розповсюджені в природі, є основою

рольних залишків). IUPAC рекомендує називати індивідуальні гліцериди — моно-, диабо три-О-ацилгліцеролами, відповідно.

1359 гліцерофосфоліпіди

глицерофосфолипиды glycerophospholipids

Похідні гліцерофосфорної кислоти, які містять принаймні одну О-ацил, О-алкіл або О-(1-алкеніл)-групу, приєднану до гліцеринового залишку.

1360 глобальне потепління

глобальное потепление global warming

У хімічній екології — глобальне зростання температури атмосфери Землі. Пояснюється дією парникових газів, які поглинають випромінення, що йде від поверхні Землі.

1361 глобальний мінімум

глобальный минимум global minimum

У обчислювальній хімії — точка на поверхні потенціальної енергії молекулярної частинки, в якій ця енергія є найнижчою з усіх можливих для даної частинки.

1362 глобулярний кристал

глобулярный кристалл globular crystal

У хімії полімерів — кристал, що містять макромолекули з глобулярною конформацією.

1363 глутаматний рецептор

глутаматный рецептор glutamate receptor

Протеїнова молекула, що сприяє проходженню потоку йонів через мембрани нервових клітин. Такі молекули відіграють роль у творенні зв’язків між нервовими клітинами (отже, пам’яті).

1364 гнучкiсть макpомолекул

гибкость макpомолекул flexibility of macromolecules

Характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.

1365 година

час hour

Позасистемна одиниця часу, рівна 3600 с.

1366 голова містка

У коливально-обертально-електронному спектрi — границя, в напрямку якої скупчується група обертальних лiнiй.

1368 головна вісь обертання

главная ось вращения principal axis

Якщо молекула має кілька осей обертання, то це вісь Cn з найвищим значенням n.

1369 головне квантове число

главное квантовое число principal quantum number

Hатуральне число, що квантує енергiю електрона в атомi. Це перше з чотирьох квантових чисел атомних орбіталей, набуває лише цілочисельних значень 1, 2, 3 і т.д. Визначає кількість у даній атомній оболонці підоболонок (n) і орбіталей (n2), а також можливу максимальну кількість електронів (2n2).

1370 головний ланцюг

основная цепь main chain

Найдовша система сполучених один з одним атомiв у

макромолекулах із розгалуже-

ними ланцюгами. Це лінійний

ланцюг, до якого приєднані

інші довгі або короткі ланцюги (пенданти).

1371 головний момент інерції

главный момент инерции principal moments of inertia

Момент інерції довкола основної осі молекули, вибраної так, що усі добутки інерцій рівні нулю.

1372 головнi поляpизовностi

главные поляpизуемости principal polarizabilities

Поляризовностi молекули вздовж трьох взаємно перпендикулярних осей, вибраних так, що перша є максимальною для даної частинки, а третя — мiнiмальною. Поляризовнiсть є середнім арифметичним головних поляризовностей.

1373 голоензим

голоэнзим holoenzyme

Каталітично активний ензим, що вміщує апоензим та коензим.

1374 голчатий кокс

игольчатый кокс needle coke

У вуглехімії — загальновживаний термін для одного з типів коксу з винятково високою графітизовністю, яка є результатом переважно паралельної орієнтації його шарових структур і особливої фізичної форми зерен. Отримують з чистої (без гетероатомів та твердих домішок) високоароматичної сировини.

1375 Гольмій

гольмий holmium

Хімічний елемент, символ Hо, атомний номер 67, атомна маса 164.93, електронна конфігурація [Xe]4f115d06s2; період 6,

d-блок) (лантаноїд). Утворює серію типових лантаноїдних сполук в ступені окиснення +3. Може давати Но–Но зв’язки (в галідах).

Проста речовина — гольмій.

Метал, т. пл. 1474 ºС, т. кип. 2695 ºС, густина 8.80 г см–3.

1376 гомо

гомо homo

1.Афікс, що використовується для позначення розширення кільця шляхом впровадження метиленової групи.

2.Префікс, що вказує на вищі гомологи даної сполуки.

1377 гомоароматичнiсть

гомоароматичность homoaromaticity

Властивiсть циклiчних кон’юґованих сполук, що мають ланцюг з 4n+2 π-електронами (n = 1,2,3,...), кiнцi якого не замкненi на себе,

а роз’єднанi метиленовим мiстком, який

+виходить з площини, проявляти ароматичнiсть за рахунок взаємодiї кiнцевих р-

орбiталей безпосередньо не зв’язаних атомiв, що й забезпечує циклiчнiсть єдиної π-системи; звичайно це катiони, як, напр.,

катiон гомотропiлiю C8H9+.

1378 гомобіметалічний комплекс

гомобиметаллический комплекс homobimetallic complex

Сполука, яка має два однакові металічні центри, напр., два атоми Со. При цьому не обовязково, щоб при них були однакові координаційні числа чи ліганди, хоча найчастіше зустрічаються саме симетричні димери.

1379 гомогенізація емульсії

гомогенизация эмульсии homogenisation of emulsions

У колоїдній хімії — процес подрібнення частинок дисперсної фази в емульсії.

1380 гомогенна реакція

гомогенная реакция homogeneous reaction

Реакція, що відбувається в одній фазі, в якій перебувають всі реактанти.

1381 гомогенна реакція з переносом заряду

гомогенная реакция с переносом заряда homogeneous charge-transfer reaction

Реакція з переносом заряду між хімічними частинками реактантів, що знаходяться в тій самій фазі. Звичайно обидва реактанти розчинені в одному розчині.

1382 гомогенна система

гомогенная система homogeneous system

Система, що складається тiльки з одної гомогенної фази.

1383 гомогенна суміш

гомогенная смесь homogeneous mixture

Суміш, що містить більше одної речовини і має однакові властивості по всьому об’єму, який вона займає.

1384 гомогенне горiння

горение гомогенное homogeneous combustion

Горiння, що здiйснюється у перемiшаних на молекулярному рiвнi сумiшах.

1385 гомогенне зародження

гомогенное зарождение homogeneous nucleation

У колоїдній хімії — процес утворення ядер-зародків колоїдних частинок шляхом конденсації однієї хімічної сполуки.

1386 гомогенне ядро

гомогенное ядро homogeneous nucleus

В колоїдній хімії — зародок, що має розміри більші ніж критичний зародок.

1387 гомогенний

гомогенный homogeneous

Такий, що має однакові властивості або склад по всьому просторі, який займає.

1388 гомогенний каталiз

гомогенный катализ homogeneous catalysis

Каталiз, який здiйснюється каталiзаторами, що знаходяться в однiй фазi з реагентами.

1389 гомогенний каталiзатор

гомогенный катализатор homogeneous catalyst

Каталiзатор, який знаходяться в одній фазі (звичайно рідкій чи газовій) з реагентами.

1390 гомогенний радіокаталіз

гомогенный радиокатализ homogeneous radiocatalysis

Радіаційний каталіз, що відбувається з участю гомогенного каталізатора.

1391 гомогенний фотокаталіз

гомогенный фотокатализ homogeneous photocatalysis

Фотокаталіз, що відбувається з участю гомогенного каталізатора.

1392 гомогенність

гомогенность homogenity

В аналітичній хімії — ступінь, з яким дана властивість чи складова рівномірно розподілені в матеріалі.

1393 гомодесмічна кристалічна структура

гомодесмическая кристаллическая структура homodesmic crystal structure

Кристалічна структура, в якій сполучені однаковими хімічними зв’язками атоми утворюють просторовий каркас. Напр., алмаз, галогеніди лужних металів.

1394 гомодесмотична реакція

гомодесмотическая реакция homodesmotic reaction

Реакція належить до ізодесмотичних реакцій, в яких реактанти та продукти мають однакове число вуглецевих атомів у відповідних гібридних станах, крім того, наявна відповідність С–Н зв’язків у розумінні числа атомів H, приєднаних до окремих атомів C. Напр., для оцінки енергії напруженості циклопропану та ароматичної стабілізації бензену беруться відповідно такі гомодесмічні реакції

c-(CH2)3 + 3 CH3–CH3 →3 CH3CH2CH3

H0exp = –26.5 ккал моль-1 та реакція

C6H6 + 3 CH2=CH2 →3 CH2=CH–CH=CH2 (trans) H0calc (MP2/6-31G**) = 23.9 ккал моль-1.

103

1395 гомодетний циклічний пептид

гомодетный циклический пептид homodetic cyclic peptide

Циклічний пептид, в якому амінокислотні залишки в кільці зв’язані нормальними пептидними зв’язками.

1396 гомокаліксарени

гомокаликсарены homocalixarene

Каліксарени, в яких аренові кільця зв’язані групами СН2СН2. Це робить молекулу достантньо гнучкою для того, щоб усі кільця могли розміститись в одній площині, утворюючи велике кільце, в якому одні групи розміщені всередині його (Y), а інші (Х) — назовні. Напр., гомокалікс[4]арен з полярними замісниками

X таY.

1397 гомокалікспіридини

гомокаликспиридины homocalixpyridine

Каліксарени, в яких піридинові кільця зв’язані групами СН2СН2.

1398 гомокон’югацiя

гомосопряжение homoconjugation

1.Орбiтальне перекривання двох π-систем, роздiлених групою, яка не бере участi в кон’югацiї, напр., у гомоароматичних системах.

2.Асоцiацiя мiж основою та спряженою з нею кислотою через водневий зв’язок: B...HB (термін у цьому значенні IUPAC використовувати не рекомендує).

1399 гомоланцюговий полімер

гомоцепной полимер homochain polymer

Полімер, в якому головний ланцюг побудований з атомів одного елемента.

1400 гомолептичні комплекси

гомолептические комплексы homoleptic complexes

Сполуки перехiдних металiв, які мають лише один тип лiган-

дів, пр., TaMe5.

1401 гомолiз

гомолиз homolysis

Розщеплення зв’язку, яке полягає в розпаруванні електронiв, що його утворюють, кожен з яких далi залишається на одному з вiдокремлених атомiв. Супроводиться виникненням радикальних частинок.

R–R → 2 R•

Зворотний процес — коллігація.

1402 гомолітична дисоціативна адсорбція

гомолитическая диссоциативная адсорбция homolytic dissociative adsorption

Дисоціативна адсорбція, яка характеризується такою природою розриву (формального) зв’язку в адсорбованій частинці А:В, коли електронна пара розділяється між А і В з утворенням радикальних частинок в процесі взаємодії молекули АВ з поверхнею.

1403 гомолiтична дисоціація

гомолитический pаспад homolytic dissociation

Розрив ковалентного зв’язку в молекулi з утворенням двох атомiв або радикалiв. Тобто, коли одинарний зв’язок між

двома атомами в А–В розривається таким чином, що при кожному з атомів, А і В, залишається по одному зі зв’язуючих електронів.

Синонім — гомолітичний розрив зв’язку.

1404 гомолiтична реакцiя

гомолитическая реакция homolytic reaction

Реакцiя, що вiдбувається в результатi розпарування зв’язуючих електронних пар з утворенням частинок із неспареними електронами (вiльними радикалами).

1405 гомолог

гомолог homologue

Член гомологiчного ряду, що вiдрiзняється від сусіднього в такому рядi на певну структурну одиницю, напр., на СH2:

пропанол (CH3CH2CH2OH), н-бутанол (CH3CH2CH2CH2OH), н-

пентанол (CH3CH2CH2CH2CH2OH) відносяться до гомологіч-

ного ряду CH3(CH2)nOH.

1406 гомологiчний ряд

гомологический pяд homologous series

Послiдовний ряд сполук, кожен член в якому вiдрiзняється вiд сусiднього на однаковий атом чи ланку, зокрема на ланку СН2: CH3–CH3, CH3–CH2–CH3, CH3–CH2–CH2–CH3 i т.д.

1407 гомологiя

гомология homology

Систематична змiна фiзичних властивостей i подiбнiсть хімiчних властивостей послiдовних членiв гомологiчного ряду хімічних частинок.

1408 гомомерне перетворення

гомомерное преобразование homomeric transformation

Вироджене перетворення, коли початкові і кінцеві стани просторово сумісні одне з одним, тобто початкова конформація не відрізняється від її інвертованої форми. Напр.,

інверсія човникоподібної конформації циклогептатріену.

1409 гомополiмер

гомополимеp homopolymer

Полімер, отриманий з молекулярних частинок одного мономера (реальних чи уявних). Його макромолекули складаються з хімічно однорідних складових, чим він відрізняється від кополiмера.

1410 гомополiмеризацiя

гомополимеризация homopolymerization

Полiмеризацiя, де беруть участь молекули лише одного мономера, а продуктом якої є гомополiмер.

1411 гомополiсахарид

гомополисахарид homopolysaccharide

Полiсахарид з усіма однаковими моносахаридними ланками.

гомопослідовність, конфігураційна 3370 гомопослідовність, структурна 7010

1412 гомосцедастичний шум

гомосцедастичный шум homoscedastic noise

У хемометриці — шум, що є постійним за величиною для різних змінних.

1413 гомотопні групи (атоми)

гомотопные [эквивалентные] группы homotopic [equivalent] groups

Ідентичні атоми чи групи в молекулі, з абсолютно однаковою сполучністю та однаковим хімічним оточенням, тобто займають у молекулi структурно еквiвалентнi положення. Це зокрема однакові атоми або групи, які взаємно міняються місцями при операції обертання навколо n-кратної осі симетрії (де n = 2, 3, і т.д.). Напр., хлороформ (С3-вісь) має три гомотопні атоми Cl. У будь-якому фізичному експерименті (також у ферментативних перетвореннях) їх поведінка ідентична й вони нерозпізнавальні між собою, їх хімічні зсуви є однаковими.

Синонім — еквівалентні групи [атоми].

1414 гомотопні ядра

гомотопные ядра homotopic nuclei

Ядра, які відносяться до гомотопних груп. Такі ядра знаходяться в ідентичному структурному оточенні. Вони є ізохронними. Можуть бути різними за магнітними властивостями (ізоабо анізогамними).

1415 гомотопомеризацiя

гомотопомеризация homotopomerization

Топомеризацiя, внаслідок якої вiдбувається переташування гомотопних атомiв у молекулi, тобто таких, якi знаходяться в структурно еквiвалентних положеннях (пр., I).

1416 гомофазний пpоцес

гомофазный пpоцесс homo phase process

Процес (реакція, синтез, фазове перетворення) в системі, коли всі компоненти знаходяться в одній фазі.

1417 гомохіральні сполуки

гомохиральные соединения homochiral compounds

Хіральні сполуки різної будови з однаковою абсолютною конфігурацією. Такими напр., є природні α-амінокислоти, для яких властива L-конфігурація.

IUPAC не рекомендує використовувати цей термін для означення енантіомерної чистоти.

1418 гомоциклічна сполука

гомоциклическое соединение homocyclic compound

Циклічна сполука, в якій членами кільця є атоми лиш одних і тих самих елементів. Пр., бензен, пентазол, циклогексасилан.

1419 гопінг

миграция электронной энергии hopping

Див. міграція електронної енергії.

1420 горизонтальне вимивання

горизонтальное элюирование horizontal elution

В паперовій і тонкошаровій хроматографіях — спосіб вимивання, при якому папір чи платівка розташована горизонтально, а мобільна фаза рухається за рахунок капілярних сил.

1421 горiння

гоpение combustion

1.Швидка екзотермiчна реакцiя, яка звичайно супроводиться свiтловими явищами. Найчастiше це взаємодія з киснем, але відомі й реакції безкисневого горіння: хлорування, флуорування, гідрування металів, реакції з нітратною кислотою, деякими перхлоратами та ін. оксидантами. Такi реакцiї є ланцюговими й самопришвидшуються завдяки виродженому розгалуженню ланцюгiв або ж екзотермiчнiй природi. У випадку звичайних палив процес відбувається під дією атмосферного кисню з утворенням як основних продуктів карбон діоксиду, карбон монооксиду та води.

2.В екологічній хімії — контрольований процес спалювання відходів, при якому органічні речовини перетворюються на вуглекислий газ та воду.

горіння, гетерогенне 1199 горіння, гомогенне 1384 горіння, дифузійне 1732

процеси, такі як ріст та метаболізм. В основі їх будови лежить стероїдний скелет. Пр., ендогенний чоловічий статевий (андрогенний) гормон тестостерон пропіонат.

1423 горючий

горючий combustable

Речовина, яка здатна горіти, але має температуру спалаху вищу, ніж 37.8 °C (100 °F).

1424 горючi сланцi

горючие сланцы oil [bituminous]shale

Осадова гiрська порода органiчного походження, в якiй мiнеральний складник переважає над органiчною речовиною (керогеном, до 35 %). Мають шаристу будову i здатнiсть розщеплюватися на пластiвцi.

1425 господар

хозяин host

1.У супрамолекулярній хімії — молекула, яка утворює комплекси з органічними чи неорганічними гостями або хімічна сполука, яка може надати місце гостеві в порожнинах своєї кристалічної структури завдяки взаємодіям різної природи. Пр., криптанди і крауни (внаслідок йон-дипольного притягання між гетероатомами господаря і позитивними йонами), клатрати (молекули зв’язані водневим зв’язком, як гідрохінон — вода), сполуки включення (де молекули господаря, пр., карбамід, зв’язані з молекулами гостя вандерваальсівськими силами).

2.У біохімії — клітина, чий метаболізм використовуєтья для росту та репродукції плазмід віруса чи інших форм.

1426 гостра токсичність

острая токсичность acute toxicity

Токсичність, коли значний шкідливий ефект (або смерть) настає протягом короткого часу після початку дії речовини, при одноразовій дозі, або при одній експозиції чи кількакратній дозі менш, ніж за добу.

105

1427 готовий каркас

готовый остов preformed scaffold

У комбінаторній хімії — каркас, який введений в бібліотеку як готова одиниця.

1428 гош

гош gaushe

Префікс, що означає синклінальне розташування груп, приєднаних до сусідніх атомів.

1429 гош-ефект

гош-эффект gaushe effect

1.Стабілізація гош-конформацій (синклинальних) у двовуглецевих ланках, зв’язаних віцинально з електронегативними елементами, напр., 1,2-дифлуороетан.

2.Дестабілізація гош-конформацій (синклінальних) у двовуглецевих ланках, зв’язаних віцинально з великими м’якими, здатними до поляризації, атомами елементів таких, як напр., сірка чи бром.

1430 гош-конформація

гош-конформация gauche conformation

Конформацiя, при якiй замiсники при сусiднiх атомах C чи

Синонім — синклінальна конформація.

1431 гравіметричний метод

гравиметрический метод gravimetric method

Аналітичний метод, в основі якого лежить осадження речовини і вимірювання маси осаду.

1432 гравіметрія

гравиметрия gravimetry

Група аналітичних кількісний методів, що ґрунтуються на осадженні різними способами аналіту (найчастіше йонного) у вигляді нерозчинної речовини в стехiометричному співвідношенні. Після виділення і сушки, продукт зважують і на основі отриманої маси та відомої стехіометрії, визначають кількісно первинний аналіт. Точність методу, навіть при сучасних інструментальних умовах, не перевищує 1 — 0.1 %. Вимоги: відтворюваність стехiометричного складу осаду; надзвичайно низька розчинність, щоб його можна було промити без відчутних втрат; мінімальна оклюзія, отже мала поверхня адсорбції (крупні кристали); легка відділюваність; термічна стабільність для можливості висушення; стабільність, зокрема негігроскопічність і неоксидовність висушеного осаду.

1433 гравітон

гравитон graviton

Квант гравітаційного поля, спін дорівнює 2.

1434 градієнт

градиент gradient

1. Диференційне відношення, тобто — зміна певної величини при зміні параметра, від якого вона залежить (найчастіше віддалі).

2. У квантовій хімії — швидкість зміни (перша похідна) енергії молекулярної системи, як функція зміни положень атомів. Нульовий градієнт вказує на конфігурацію з мінімумом енергії (локальний та глобальний мінімуми чи перехідний стан).

1435 градієнт густини маси

градиент плотности массы mass density gradient, grad

Зміна густини маси на маленькій відстані, поділена на цю відстань.

1436 градієнт концентрації

градиент концентрации concentration gradient

Диференційна зміна концентрації в певному напрямку на малому відрізку відстані, поділена на довжину цього відрізка.

1437 градієнт потенціалу

градиент потенциала potential gradient

1.Зміна потенціалу на малій відстані, поділена на цю відстань.

2.Різниця потенціалів з двох сторін мембрани, поділена на товщину мембрани.

1438 градієнт рН

градиент рН pH gradient

В електрофорезі — диференціальна зміна рН з відстанню (L): dpH/dL.

1439 градієнтне вимивання

градиентное элюирование gradient elution

У хроматографії — процедура, при якій склад мобільної фази постійно (або поетапно) змінюється на протязі процесу вимивання.

1440 градус (дуги)

градус (дуги) degree (of arc)

Позасистемна одиниця плоского кута. 1° = π/180 рад = 0.017453 рад.

1441 градус Фаренгейта

градус Фаренгейта degree Fahrenheit

Несистемна одиниця температури за Фаренгейтом, °F = (5/9) °С. Співвідношення між температурами за Фарангейтом tF та Цельсієм tC таке:

tF (°F) = (5/9) × tC(°C) + 32.

1442 градус Цельсія

градус Цельсия degree Celsius

Отримана з СІ-системної одиниці температури за Цельсієм, дорівнює 1 кельвін, символ °С.

1443 грам

грамм

gram

Одиниця маси, 1 г = 10–3 кг.

1444 гранецентрована ґратка

гранецентрированная структура face-centered lattice

Кристалічна структура, де в кожній вершині кристалічних ґраток і в центрі кожної грані елементарної комірки знаходиться атом або йон.

1445 гранецентрована кубічна комірка

гранецентрированная кубическая ячейка face-centered cubic unit cell

Кубічна елементарна комірка, яка має атоми, молекули чи йони в кутах і в центрі кожної бокової грані.

1446 границi вибуху

пpеделы взpыва explosion limits

Границi значень одного з параметрiв хімiчної реакцiї (тиск, склад чи температура), між якими реакцiя перебiгає з вибухом при певних значеннях iнших параметрiв.

границі, довірчі 1828

1447 границi займання

пpеделы воспламенения limits of inflammability

1.Граничнi значення концентрацiй речовини в газовiй сумiшi чи рiдше — тиску цiєї сумiшi, між якими за певних умов може статися займання.

2.Температурнi границі, в яких утворюється насичена пара речовини в концентрацiях, що знаходяться між нижньою та верхньою концентрацiйними границями займання в даному окиснювальному середовищi.

1448 границі плато

границы плато plateau border

У хімії поверхні — перехідна зона між утримуючими плівку рамками, поверхнями чи іншими плівками та власне плівкою; завжди вміщує певну кількість рідини.

1449 границя

граница boundary

У термодинаміці — границя (фізична), що відділяє систему від оточуючого середовища.

1450 границя визначення

предел определения limit of determination

1. Найменша визначальна концентрація (Cld), яку аналітичний прилад може визначити за даного довірчого рівня. За IUPAC визначається так:

Cld = ks/m,

де k = 10, s — стандартне відхилення інструментальних показів, m — нахил графіка відклику приладу на зміну концентрації, розрахований за лінійною регресією.

2. Найменший виміряний сигнал (чи концентрація), для якого ймовірність, що визначуване значення L не виходить за критичне значення Lc дорівнює β, яке за угодою взято 0.05. Використовуючи 95% довірчий граничний критерій та допустивши нормальний розподіл даних з постійним відхиленням у межах L = 0 та L = LD, мінімальним детектовним значенням буде LD = 3.29σ0 де σ0-стандартне відхилення у випадку, коли істинне значення є рівним нулеві.

1451 границя виявлення

предел обнаружения detection limit

В аналізі — концентрація чи кількість, що є похідними від найменшого сигналу, який може бути виміряний за допомогою даного методу з достатньою надійністю (визначається довірчим інтервалом, що береться рівним трьом стандартним відхиленням отриманим при вимірюванні нульового сигналу).

границя виявлення, абсолютна 10 границя виявлення, відносна 891 границя займання, верхня 766

границя, термодинамічна 7316

1452 границя фаз

граница фаз phase boundary

Поверхня, де два зразки речовин з різними властивостями перебувають у контакті. Пр., поверхня газових бульбашок у воді або поверхня кристалу.

1453 гранична ємність

предельная емкость ultimate capacity

У рідинній екстракції — теоретично максимальна ємність розчинника, що визначається концентрацією екстрагента відносно розчиненої речовини за даних умов. У відповідних випадках може бути вжито термін стехiометрична ємність.

1454 гранична молярна електропровiднiсть

молярная предельная электропроводность limiting molar conductivity

Максимальне значення молярної електропровiдностi Λ гранично розбавленого розчину електролiту (Λo), де усi молекули дисоцiйованi на йони. Воно дорiвнює сумi йонних електропровiдностей іонiв (катiона й анiона) (λ+ та λ–) при макси-

мальному розбавленнi:

Λ = αF(u+ + u–) = α(λ+ + λ–),

де α = Λ/Λo — ступiнь електричної дисоцiацiї, F — число Фарадея, u+ та u– — електричнi рухливостi катiона й анiона.

1455 гранична приведена в’язкiсть

предельная пpиведенная вязкость intrinsic viscosity

У хімії полімерів — граничне значення приведеної в’язкості розчину, коли концентрація полімера в ньому прямує до нуля:

[η] = (ηrd )c→0 = (ηs / с) c→0,

де ηs — інкремент відносної в’язкості (питома в’язкість), с — концентрацiя розчину. Синонім — характеристична в’язкість.

1456 граничне середнє

предельное среднее limiting mean

Граничне значення чи середнє по ансамблю розподілу, що характеризує вимірювану величину, отримане при числі вимірювань, яке прямує до нескінченності. У термінології сучасної статистики це очікуване значення.

1457 граничне число в’язкості

предельное число вязкости limiting viscosity number

Граничне значення приведеної в’язкості (η/c) при нескінченному розбавленні розчину полімера (тобто, коли концентрація с полімера прямує до 0):

[η] = (η/c)c→0.

Одиниця вимірювання см3 г–1. Синонім — характеристична в’язкість.

1458 граничний адсорбцiйний струм

предельный адсорбционный ток limiting adsorption current

Значення адсорбцiйного струму, що не залежить вiд потенцiалу й досягається внаслідок пришвидшення вiдновлення або окиснення електроактивної речовини зі змiною прикладеного потенцiалу.

Термiн, за правилами IUPAC, не слiд застосовувати до фарадеївських струмiв, величина яких змiнюється при додаваннi в електрохімiчно активний розчин електрохімiчно неактивних поверхневоактивних речовин, або до опису хвиль, викликаних впливом адсорбцiї чи десорбцiї на струми подвiйного електричного шару.

107

1459 граничний дифузiйний струм

предельный диффузионный ток limiting diffusion current

Постiйне, незалежне вiд потенцiалу значення дифузiйного струму на певнiй дiлянцi залежностi потенцiал — струм, яке досягається відповідно до того, як швидкiсть процесу переносу заряду збiльшується зi змiною прикладеного потенцiалу.

1460 граничний каталітичний струм

предельный каталитический ток limiting catalytic current

Незалежна від потенціалу величина, до якої наближається каталітичний струм при збільшенні швидкості переносу заряду зі зміною прикладеного потенціалу.

1461 граничний міграційний струм

предельный миграционный ток limiting migration current

Гранична величина міграційного струму, що досягається зі зростанням швидкості переносу заряду при зміні прикладеного потенціалу.

1462 граничний струм

предельный ток limiting current

Гранична величина фарадеївського струму, до якого вона наближається при зростанні швидкості переносу заряду зі зміною потенціалу. Вона не залежить від прикладеного потенціалу в обмеженій області. Може мати характер адсорбційного, каталітичного, дифузійного або кінетичного струму й може включати міграційний струм. Вираховується відніманням відповідного залишкового струму від виміряного загального.

1463 граничний тест

предельный тест* limit test

У токсикології — гостротоксичне випробування, після якого перестають бути потрібними випробування зі збільшеними рівнями експозиції.

1464 граничнi орбiталi

граничные орбитали frontier orbitals

Hайвища за енергією заповнена молекулярна орбiталь (НЗМО) i найнижча вакантна молекулярна орбiталь (HВМО), параметри яких розраховуються методами квантової хімiї. Вони у великому ступені визначають хімiчнi властивостi частинки. У випадку частинки з неспареним електроном, коли на вищій зайнятій молекулярній орбіталі знаходиться один електрон, тобто маємо однозайняту молекулярну орбіталь (ОЗМО), така орбіталь залежно від партнера по реакції може відігравати роль як НЗМО так і НВМО. Ці орбіталі відіграють важливу роль у хімічних реакціях, для перебігу яких у багатьох випадках важливим є також характер перекривання орбіталей молекулярних частинок реактантів.

1465 граничні умови методу

предельные условия метода limiting conditions of operation

У хемометриці — діапазон фізичних чи операційних (обчислюваних) параметрів, в якому метод дає результати з 95 % ймовірністю.

1466 гранула

гранула bead

У комбінаторній хімії — частинка (звичайно сферична) твердої підкладки.

1467 гранульований вуглець

гранулированный углерод granular carbon

Вуглецевий матеріал, що складається з окремих частинок чи гранул, які є монолітними і мають середній розмір більший, ніж 100 ммк у діаметрі, але менший від 1 см.

1468 грань кристала

грань кристалла crystal face

Плоска поверхня кристалу.

ґратка, гранецентрована 1444 ґратка, кристалічна 3481 ґратка, об’ємноцентрована 4567

1469 граф

граф graph

В обчислювальній хімії — математичний об’єкт, що визначається як набір елементів, між якими існують бінарні зв’язки. Він складається з точок (вершин) з’єднаних лініями (ребрами). Це топологічний, а не геометричний об’єкт.

граф, молекулярний 4086

1470 граф реакцій

реакционный граф reaction graph

Топографічне представлення або усіх можливих реакцій, що відбуваються (чи можуть відбутись) у даній хімічній системі, або підгрупи таких реакцій, в якому кожна вершина представляє реагент (молекулу, йон, радикал), а кожне ребро, що зв’язує дві таких вершини, означає шлях реакції.

Використовуються для опису багатоетапних хімічних процесів з рівноважними стадіями, а також зокрема для внутрімолекулярних перегрупувань, коли вершини означають ізомери, а ребра — шляхи ізомеризації.

1471 графеновий шар

графеновый слой graphene layer

Одиночний плоский шар конденсованих ароматичних кілець у графіті (гігантська за розмірами макромолекула поліциклічного ароматичного вуглеводню).

графік, аналітичний калібрувальний 332

1472 графік Ліневівера — Бурка

график Линевивера — Бурка

Lineweaver — Burk plot

Графік оберненої швидкості каталізовaної ферментом реакції (ордината) відносно оберненої концентрації субстрату (абсциса). Використовується для визначення максимальної швидкості каталізованої реакції та константи Міхаеліса.

1473 графік переносу енергії

график переноса энергии energy transfer plot

У фотохімії — графік, на якому константи швидкості гасіння збуджених станів молекулярної частинки серією гасіїв відкладені відносно енергії збудженого стану гасія. Цей тип графіків використовується для оцінки енергії збудження молекулярної частинки, яка отримується чи яка гасить.

1474 графіт

графит graphite

Алотропна форма вуглецю, що складається з шарів гексагонально розміщених атомів C в планарній

конденсованій кільцевій системі (графеновому шарі). Шари є складеними паралельно один до одного в тривимірну кристалічну систему з далекосяжним порядком (віддаль між шарами 3.4 Å). Слабкі зв’язки між шарами є металічними. Шари в графіті легко розділяються, завдяки чому графіт використовують у мастилах для зменшення тертя.

Є дві алотропні форми, які відрізняються взаємним розташуванням шарів: гексагональна та ромбоедральна. Хімічні зв’язки мають характер півторакратних (міжатомні віддалі 1.42 Å, енергія зв’язку 615 кДж моль-1).

графіт, високоорієнтований піролітичний 839 графіт, гексагональний 1133 графіт, піролітичний 5165 графіт, полігранулярний 5310 графіт, полікристалічний 5327 графіт, природний 5609 графіт, ромбоедричний 6354 графіт, синтетичний 6584 графіт, спучений 6822 графіт, штучний 8332 графіт, ядерний 8349

1475 графітизаційна теплова обробка

графитизиционная тепловая обработка graphitization heat treatment

Процес нагрівання неграфітного вуглецю, що здійснюється в промисловості при температурах порядку 2500 — 3300 К для перетворення його в графіт.

1476 графітизація під напругою

графитизация под напряжением stress graphitization

Твердостановий перехід неграфітного вуглецю в графіт при обробці теплом разом із застосуванням механічної напруги, що приводить до певного ступеня графітизації вже при нижчій температурі і за коротший час, ніж у відсутності напруги.

1477 графітизація

графитизация graphitization

Твердофазне перетворення при нагріванні термодинамічно нестабільного неграфітного вуглецю в графіт. Термін використовується і для перетворення при нагріванні метастабільного алмазу в графіт.

графітизація, високотискова 843 графітизація, каталітична 3004

1478 графітизований вуглець

графитизированный углерод graphitized carbon

Графітний вуглець з більш чи менш досконалим тривимірним гексагональним кристалічним порядком, виготовлений з неграфітного вуглецю шляхом графітизаційної теплової обробки.

1479 графітизовний вуглець

графитизирующийся углерод graphitizable carbon

Неграфітний вуглець, що під дією графітизаційного нагрівання перетворюється на графітизований вуглець.

1480 графiтна ламiнарна сполука втиснення

графитная слоистая соединения внедрения

graphite laminar insertion compounds, [graphite intercalated compounds]

Сполука втиснення (гiсть — господар) графiту, в якій мiж шарами графiту (так звані графени, що вiдіграють роль

господаря) мiстяться найчастiше неорганiчнi (але можуть бути й органiчнi) сполуки, що виступають у ролi гостя, утворюючи з графенами донорно-акцепторнi зв’язки. Залежно вiд природи гостя, такi сполуки є трьох типiв: донорні (пр., з лужними й лужно-земельними металами, де графени несуть негативний заряд), акцепторнi (пр., з кислотами, галогенiдами металiв, де на графенах зосереджується позитивний заряд), π-комплекси (пр., з перехідними металами).

1481 графітний вуглець

графитный углерод graphitic carbon

Термін охоплює всі різновидності речовин, що вміщують вуглець у будь-яких алотропних формах графіту, не залежно від наявності можливих структурних дефектів. Належність до цього класу підтверджується дифракційними методами шляхом ідентифікації тривимірних гексагональних кристалічних структур.

1482 графітове волокно

графитовое волокно graphite fibres

Вуглецеве волокно, що складається в основному з синтетичного графіту, тривимірний кристалічний порядок якого підтверджений рентгеноскопічно.

1483 графітовий матеріал

графитовый материал graphite material

Матеріал, що складається в основному з графітового вуглецю. Використання терміна графіт для такого матеріалу є некоректним. Термін графіт використовується лише для алотропної форми вуглецю.

1484 графiчна формула

графическая формула graphic formula

Хімiчна формула, яка показує просторову орiєнтацiю атомiв, що складають молекулу, один відносно одного. Для унаочнення може бути побудована за допомогою рiзних кулестриж-

невих моделей (ball- and stickmodel).

1485 графтінг

графтинг grafting

У біокаталізі — сполучення первинних біокаталітичних частинок (молекули фермента, кофактора чи окремої клітини) у більші тривимірні структури ковалентними зв’язками.

1486 графткополімеризація

прививочная сополимеризация graft copolymerization

Полімеризація, при якій утворюється прищеплений кополімер.

1487 графтмакромолекула

графтмакромолекула graftmacromolecule

Макромолекула з одним чи більше типом блоків, приєднаних до основного ланцюга як бокові ланцюги, які мають структурні чи конфігураційні особливості інші, ніж в основному ланцюзі.

1488 графтполімер

графт-полимер graft polymer

Див. прищеплений полiмер.

1489 графтполімеризація

прививочная полимеризация graft polymerization

Полімеризація, внаслідок якої утворюється прищеплений полімер.

109

1490 гребіньчата макромолекула

гребнеподобная макромолекула comb macromolecule

Макромолекула, що складається з основного ланцюга з багатьма трифункційними точками розгалуження, від кожної з яких відходять лінійні бічні ланцюги.

1491 гребіньчатий полімер

гребнеподобный полимер comb polymer

Полімер, що складається з гребіньчатих макромолекул.

1492 грей

грей gray

Похідна від одиниць СІ одиниця енергії. Енергія, яку отримує елемент матеріалу при йонізаційному опроміненні поділений на масу цього елемента (абсорбована доза радіації) рівна одному джоулеві на кілограм.

1493 група

группа group

1.Субструктура в молекулярній частинці, що відбиває її характерну хімічну поведінку, може розглядатися як її автономна структурна субодиниця. Включає певним способом з’єднанi атоми або й окремий атом у молекулярнiй частинцi, якi виокремлюються з неї як цiлого з огляду на номенклатуру органiчних сполук або фiзико-хімiчні особливості. Пр., карбоксильна група -СООН, яка є характерною ознакою органічних кислот.

2.Вертикальна колонка елементів у періодичній таблиці елементів. Елементи групи проявляють подібні хімічні властивості, пр., галогени.

група, алільна 177 група, алкіліденова 204 група, алкільна 207 група, ариленова 438 група, арильна 440 група, ауксохромна 523 група, ацетиленова 536 група, батохромна 598 група, бензильна 613 група, біоізостерна 638 група, відхідна 926 група, вінільна 948 група, вхідна 1058 група, гетерильна 1184

група, гетероарильна 1188 група, гетероциклільна 1236 група, гідрокарбіленова 1285 група, гідрокарбіліденова 1286 група, гідрокарбілідинова 1287 група, гідрокарбільна 1289 група, гідроксильна 1297 група, гідрофільна 1311 група, глікозильна 1351 група, екстраанулярна 1923

група, електроноакцепторна 2026 група, електроноакцепторна (- 2027 група, електронодонорна 2031 група, електронодонорна (- 2032 група, захисна 2424 група, інтраанулярна 2824

група, йоногенна 2898 група, карбонільна 2975 група, кислотна 3103 група, кінцева 3152 група, координаційна 3413 група, органільна 4787

група, органогетерильна 4802 група, пендантна 4942 група, простетична 5654 група, просторова 5660 група, прохіральна 5708 група, силільна 6511 група, солюбілізуюча 6691 група, сульфамідна 7069 група, сульфенільна 7080 група, сульфонова 7112 група, точкова 7488 група, функційна 7911 група, функціональна 7913

група, характеристична 7943 група, циклоалкільна 8141 групи, гомотопні 1413 групи, еквівалентні 1886 групи, енантіомерні 2127 групи, енантіотопні 2137 групи, ідентичні 2564 групи, ізолобальні 2600

групи, лінійно повторювальні 3637 групи, структурно гетеротопні 7022

1494 групове предконцентрування

групповое предварительное концентрирование group preconcentration

У аналітичній хімії — аналітична операція, в результаті якої кілька мікрокомпонентів ізолюється за один етап.

1495 гуміктант

гумиктант humectant

У хімії матеріалів — речовина, яка будучи доданою до продукту, поглинає або утримує вологу. Вона віддає її при осушенні.

1496 гумiновi кислоти

гуминовые кислоты humic acids

Високомолекулярнi оксикарбоновi ароматичнi кислоти, що можуть мiстити також метоксильнi та карбонiльнi групи. Входять до складу торфу й бурого вугiлля, зустрічаються в ґрунтах.

1497 густина

плотность density

Маса одиницi об’єму даної субстанцiї при певних тиску та температурi.

густина, відносна 892

1498 густина вільного заряду на поверхні поділу

плотность свободного заряда на поверхности раздела free charge density on the interface

Фізична густина зарядів, що вважаються присутніми на одній зі сторін подвійного електричного шару.