Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

ArCHO + CN– → ArCH(O–)CN → ArC–(OH)CN –(ArCHO) →

ArC(OH)(CN)–CH(O–)Ar → Ar–CHOH–CO–Ar

Інтермедіат ArC–(OH)Kt (Кt = CN, карбеноїд) називають іноді активним альдегідом [active aldehyde].

617 Берилій

бериллий beryllium

Хімічний елемент, символ Ве, атомний номер 4, атомна маса 9.0122, електронна конфігурація [He]2s2; група 2, період 2, s-блок. Стабільний ізотоп 9Ве. Єдиний стабільний ступінь окиснення +2, (+1 — не стабільний). Для нього характерні переважно ковалентні сполуки, хоча відомі 2-, 3- і 4- координаційні форми (пр., Ве(Н2О)3]3+. Гідрооксид Ве(ОН)2 амфотерний. Відомі берилійорганічні сполуки двох типів BeR2 i BeRX (Х — неорганічний залишок). З воднем безпосередньо не реагує, але відомі гідриди (ВеН2)х. При високих температурах дає з киснем оксид ВеО, з азотом — Ве3N2, з вуглецем

— Ве2С, з хлором — BeCl2. Реагує з лугами, даючи ВеО22–. Проста речовина — берилій.

Найлегший з лужноземельних металів, т. пл. 1278 °С, т. кип. 2970 °С, густина 1.85 г см–3. Надзвичайно токсичний. У воді не розчиняється, але розчинний в розведених кислотах.

Небезпечний для людського здоров’я полютант.

618 Берклій

беркелий berkelium

Хімічний елемент ІІІ групи, актиноїд, символ Bk, атомний номер 97, eлектронна конфігурація [Rn]5f97s2; період 7, f-блок.

Ізотопи 249Bk (період напіврозпаду 314 днів, одержується при дії нейтронів на 243Am) і 247Bk (104 років, одержується в

прискорювачі). Звичайний ступінь окиснення +3, але він останній з актинідів, для якого зустрічається і +4. Утворює оксиди Bk2О3 і BkО2.

Проста речовина — берклій. Метал, т. пл. 1050 °С, т. кип. 1050 °С.

619 бертолід

бертоллид bertholide

Сполука, яка не підпорядковується законові сталості складу. Напр., проміжна кристалічна фаза (стабільна або метастабільна), що виникає у двочи більше компонентній системі та може змінювати склад у певних межах (як у FeS).

620 бетаїн

бетаин betaine

Первісно — бетаїн (СH3)3N+CH2C(=O)O–, N,N,N-триметиламо- нійацетат та подібні цвітерйонні сполуки, похідні інших амінокислот. Розширено — нейтральна молекула, що має зарядо-розділені форми з онієвим атомом, який не містить гідрогенних атомів і не приєднаний до аніонного атома.

Бетаїни не можуть бути представлені без формальних зарядів.

Пр., (СH3)3P+CH2S(=O)O–, (Ph)3P+CH2CH2O–.

бетаїн, нітрилієвий 4438 бібліотека, віртуальна 953 бібліотека, динамічна 1650

621 бібліотека з бібліотек

библиотека из библиотек library from libraries

У комбінаторній хімії — стратегія пришвидшення створення бібліотек, де існуюча бібліотека піддається відносно малій модифікації з метою генерувати нову бібліотеку. Так уникається необхідності розробок спеціальних методів для створення нової бібліотеки.

622 бібліотека з пропусками

библиотека с отбрасыванием omission library

У комбінаторній хімії — бібліотека, при створенні якої спеціально пропущені певні її члени. Встановлення пониженої активності в такому пулі дозволяє зробити висновок про те, що пропущений в цьому пулі структурний блок є важливим для величини досліджуваної активності.

бібліотека, комбінаторна 3260 бібліотека, незміщена 4317 бібліотека, неповна 4376 бібліотека, універсальна 7621 бібліотека, упорядкована 7625 бібліотека, цілеспрямована 8187

623бібліотечний еквівалент

эквивалент библиотеки library equivalent

У комбінаторній хімії — число зразків, що дорівнює числу сполук у бібліотеці. Застосовується зокрема до бібліотек, в яких індивідуальні гранули кодовані, тоді бібліотечним еквівалентом є число гранул, що дорівнює числу сполук у бібліотеці.

624бідентатний ліганд

бидентатный лиганд bidentate ligand

Ліганд, який має два атоми або центри, що координуються з одним центральним атомом у комплексі. Пр., 1,10фенантролін є бідентатним лігандом заліза.

625 бідна полімером фаза

обедненная полимером фаза polymer-poor phase

У хімії полімерів — фаза у двофазній рівноважній системі, до складу якої входить полімер та низькомолекулярна речовина, в якій концентрація полімера є низькою.

626 бiлок

белок protein

Полiмер, утворений з пептидiв за реакцiєю полiконденсацiї не менше 50 (умовно) молекул α-амiнокислот, якi в певнiй послiдовностi з’єднуються пептидними зв’язками.

...–CO–NH–CHR–CO–NH–CHR’–CO–NH–CHR"–...

Гiдролiзується спочатку до пептидiв, насамкiнець — до амiнокислот. Важливий складник усiх живих органiзмiв. Класифікація білків: альбуміни, глобуліни, протаміни, гістони, проламіни, склеропротеїни, кон’юговані протеїни, фосфорпротеїни, хромопротеїни, нуклеопротеїни, ліпопротеїни, глікочи мукопротеїни.

Синонім — протеїн.

білок, простий 5655

627 бімодальний розподіл

бимодальное распределение bimodal distribution

Розподіл, що характеризується наявністю двох максимумів на кривій частотного розподілу.

628 бiмолекуляpна реакцiя

бимолекуляpная pеакция bimolecular reaction

1.Елементарна реакцiя, в якiй беруть участь двi молекулярнi частинки.

2.Реакція, в лімітуючій стадії якої беруть участь дві частинки.

51

629 бімолекулярний

бимолекулярный bimolecular

Термін стосується процесів, в яких беруть участь дві молекулярні частинки.

630бінарна інтеркаляційна сполука графіту

бинарное интеркалятционное соединение графита binary graphite intercalation compound

Інтеркаляційна сполука графіту, що містить одну хімічну сполуку окрім графіту, при цьому йони (або інші рівноважні форми), які можуть утворитись з такої сполуки, не вважаються за іншу хімічну форму.

631бінарна кислота

бинарная кислота binary acid

Кислота загальної формули HnX, де X — неметал.

632 бінарна сполука

бинарное соединение binary compound

Сполука, яка складається з атомів двох різних елементів. Пр.,

HCl, Al2O3, NaCl (але не NaClO ), H2Sx, де х ≥ 2, солі з аніонами Sx2– (пр., Na2S → Na2Sx), (х = 2 — 6), SxСl2, з Hlg- — SbHlg3 (Hlg = F, Cl, Br, I) i SbHlg5 (Hlg = F, Cl, а з Br — у

комплексах [SbBr6]–), AsF3, AsCl3, AsF3 F–.

633 біномінальний розподіл

биноминальное распределение binomial distribution

Дискретний розподіл, який дає ймовірність (P(X, N)) спостереження Х раз певної події А у фіксованому числі N неза-

лежних спроб:

P(X, N) = N! ((X!)(N – X)!)–1pXqN–X

де p — ймовірність настання події А, q — ймовірність відсутності події А, так що p + q =1.

634 біоактивна конформація

биоактивная конформация bioactive conformation

Конформація ліганда, в якій він приєднується до ензиму і діє як субстрат чи інгібітор.

635 біодеградація

биодеградация biodegradation

Руйнування субстанцій, каталізоване ензимами in vitro чи in vivo. Розрізняють три види біодеградації:

1.Первинна — зміна хімічної структури субстанції з втратою нею основних своїх специфічних властивостей.

2.Прийнятна для середовища — біодеградація внаслідок якої зникають небажані властивості сполук. Співпадає з первинною, при умові її перебігу в природному середовищі.

3.Кінцева — цілковите руйнування сполуки до повністю окиснених чи відновлених форм простих молекул (таких як

СО2/метан, нітрат/амоніак, вода). Треба зазначити, що такі продукти можуть бути шкідливішими, ніж вихідні.

636 біодоступність

биодоступность bioavailiability

У хімії ліків — здатність ліків перейти в необхідне для їх дії місце в організмі. Вимірюється як частка від загальної кількості ліків, уведених в організм (за певною процедурою), що стала доступною для дії та знаходиться у крові.

637 біоелектроніка

биоэлектроника bioelectronics

Застосування біомолекулярних принципів у мікроелектроніці, напр., для створенння біосенсорів чи біочіпів.

638 біоізостерна група

биоизостерическая группа bioisosteric group

У хімії ліків — група, заміщення якою іншої групи в молекулі ліків не приводить до зміни їх біологічної активності.

639бiокаталiз

биокатализ biocatalysis

1.Прискорення хімічних перетворень речовин в організмі, зокрема за участю ферментів. Відбувається з утворенням проміжних комплексів субстрат-фермент. Здійснюється за м’яких умов і відзначається великою селективністю та ефективністю.

2.Використання біологічних систем чи їх компонентів для прискорення хімічних реакцій.

640бiокаталiзатор

биокатализатоp biocatalyst

1.Органiчна сполука живих органiзмiв, що пришвидшує (як правило, незрiвнянно бiльше, нiж на це здатнi в подiбних реакцiях звичайнi каталiзатори) протiкання бiологiчних процесiв, напр., ензими, гормони.

2.Ензим або його комплекс, що входять до складу організмів чи клітинних культур (у вільній від клітин чи цілоклітинній формі), які каталізують метаболічні реакції в живому організмі або перетворення субстратів у хімічних реакціях.

641 бiологiчна активність

биологическая активность biological activity

У хімії ліків — здатність речовини викликати певну біологічну дію. Кількісно визначається за певними стандартизованими біологічними тестами, такою мірою зокрема є обернена концентрація ліків, неохідна для того, щоб досягнути визначеного рівня даної біологічної дії.

642бiологiчна потреба кисню

биологическая потребность в кислороде biological oxygen demand (BOD)

Див. біохімічна потреба кисню.

643бiологiчне окиснення

биологическое окисление biological oxidation

Окиснення пiд впливом ферментiв, що виконують роль пере-

носникiв електронiв або протонiв.

644 бiолюмiнесценцiя

биолюминесценция bioluminescence

Хемiлюмiнесценцiя, що супроводжує хімiчнi процеси в живих органiзмах. Вона генерується в каталізованих ензимами реакціях, зокрема при окисненні люциферину люциферазою. В переважній більшості випадків в таких реакціях бере участь аденозинтрифосфат.

645 біомаса

биомасса biomass

1.Матеріали, що є продуктами росту мікроорганізмів, рослин або тварин.

2.У хімії довкілля — вага повністю висушеного органічного матеріалу, який є продуктом діяльності живих організмів.

646 біоміметика

биомиметика biomimetics

Розділ науки на границі між хімією та біологією, де розробляються синтетичні системи на основі інформації, отриманої з біологічних систем.

647 біоміметичний

биомиметический biomimetic

Термін стосується лабораторної процедури, яка призначена імітувати природний хімічний процес, а також до сполук, що імітують структуру та функції біологічних матеріалів.

648 біомінералізація

биоминерализация biomineralization

Синтез неорганічних кристалічних або аморфних мінералоподібних речовин живими організмами. Серед мінералів, синтезованих біологічно — флуороапатит, магнетит (Fe3O4), кальцій карбонат (CaCO3).

649 біонанотехнологія

бионанотехнология bionanotechnology

Розробка біологічних матеріалів та спеціальних процесів, де використовуються наноматеріали чи нанотехнології. Включає молекулярні мотори, біоматеріали, технологію маніпуляції з окремими молекулами, технологію біочіпів.

650 біоперетворення

биопревращение bioconversion

Перетворення речовини в іншу біологічними засобами. Пр., ферментація цукрів у спирти.

651 біополімер

биополимер biopolymer

Полімер, макромолекули якого (включаючи білки, нуклеїнові кислоти та полісахариди) синтезуються в живих організмах (рослинах, мікроорганізмах, тваринах та інших живих істотах).

652 біосенсор

биосенсор biosensor

Молекулярний сенсор, що має аналітично селективну границю поділу фаз, до якої прилягає або з якою інтегрований датчик, функція якого полягає в передачі взаємодії між поверхнею і аналітом прямо або через хімічні медіатори. У біосенсорі на поверхні зосереджено біомолекули, біорозпізнавальні структури або аналогічні до них.

653 бiосинтез

биосинтез biosynthesis

Синтез органiчних і неорганiчних сполук у живих органiзмах, вiдбувається в клiтинах пiд дiєю ферментів. Характер бiосинтезу визначається спадковою iнформацiєю, закодованою в генетичному апаратi органiзму.

654 біосфера

биосфера biosphere

В екології — простір, що включає нижчу частину тропосфери (де перебувають живі організми) та поверхню Землі включаючи океани. Тут утворюються хімічні речовини, що потрапляють в атмосферу, воду та землю.

655 біотест

биоиспытания bioassay

Процедура визначення концентрації, чистоти, біологічної активності субстанції (вітаміна, гормона, антибіотика, фермента та інш.) шляхом вимірювання певних показників, які відбивають їх дію на організм, тканину, клітину, фермент чи рецептор шляхом порівняння з певним еталоном.

656 біотехнологія

биотехнология biotechnology

Технологія, де поєднуються природознавчі та інженерні науки з метою використання організмів, клітин, їх частин або їх молекулярних аналогів для виробництва певних хімічних речовин та матеріалів.

657 біотрансформація

биотрансформация biotransformations

Будь-яке хімічне перетворення речовин, до якого причетні живі організми чи ензими. Протилежність до абіотичних перетворень.

658 біохімічна потреба кисню

биохимическая потребность в кислороде biochemical (biological) oxygen demand (BOD)

1. Віднесена до одиниці об’єму системи кількість кисню, спожита в результаті дихальної активності мікроорганізмів, які ростуть на присутній у зразку органічній сполуці, при збереженні певних умов — температури (звичайно 20°), тривалості (звичайно 5 діб). Звичайно вимірюється в міліграмах О2 на 1 літр.

2. У хімії води — кількість кисню необхідна для окиснення розчинених органічних речовин у пробі води при аеробному (бактеріологічному) розкладі. Позначається БПК. Використовується для оцінки ступеня забруднення води органічними сполуками. Біологічне окиснення різних речовин відбувається з різною швидкістю. Повне окиснення усіх речовин триває

біля 20 діб, тому розрізняють БКПповн та БКП5 — кількість кисню, що поглинулась за 5 діб.

Синонім — біологічна потреба кисню.

659 біохімічне занечищення

биохимическое загрязнение biological impurity

Забруднення, що є продуктом життєдіяльності живих організмів (бактерії, віруси та ін.) та супроводжуючим їх продуктом, включаючи пірогени.

660 біохімія

биохимия biochemistry

Хімія живих об’єктів. Вивчає хімічний склад і будову речовин, з яких складаються живі організми, хімічні реакції, що в них протікають, дію на організми лікарських препаратів та інших біогенних речовин, метаболізм хімічних речовин в організмах, фізико-хімічні процеси в живих організмах, біоенергетику, ензимологію. Біохімія тісно переплітається з біофізикою та молекулярною біологією.

661 біочиста вода

биочистая вода biopure water

У хімії води — вода, що є стерильною, вільною від пірогенів, а вміст твердих речовин в якій не перевищує 1 чнм.

662 біочіп

биочип biochip

Інтегральна схема, в якій електричні та логічні функції здійснюється молекулами певним чином приготованих білків. Система мікроскопічних розмірів, що використовується в біоаналізах.

663 біполімер

биполимер bipolymer

Кополімер, отриманий при кополімеризації двох мономерів.

53

664 бірадикал

бирадикал biradical

Хімічна частинка з парним числом електронів та з двома радикальними центрами, які є практично незалежними.

Cl Cl

Cl Cl

Слід відрізняти від бірадикалоїдів, де два радикальні центри взаємодіють між собою, та триплетних карбенів, де два радикальних центри локалізовані на одному й тому ж атомі.

Бірадикали можуть мати принаймні два різні електронні стани з різною мультиплетністю — синглетний (спарені електрони) або триплетний (неспарені електрони). Найнижчий енергетичний триплетний рівень бірадикала лежить нижче або трошки вище від його синглетного рівня. Вiльні радикали, що мiстять два неспарені електрони на двох окремих атомах, iстотно стабiлiзуються, якщо цi атоми роздiленi кон’юґованою

ароматичною системою зв’язкiв (пр., бірадикал Чiчiбабiна). Синонім — дирадикал.

665 бірадикалоїд

бирадикалоид biradicaloid

Хімічна частинка, що має два радикальних центри, які виразно взаємодіють між собою.

666 біс

бис bis

Префікс, що використовується замість ді- у творенні складених назв, напр., біс(м-нітрофеніл)-.

667 Бісмут

висмут bismuth

Хімчний елемент, символ Ві, атомний номер 83, атомна маса 208.98, електронна конфігурація [Xe]4f146s25d106p3; група 15, період 6, p-блок. Стабільний природний ізотоп 209Ві. Має два стабільні ступені окиснення: +5 і +3, але відомі також –3, +1, +2, +4. Існують комплекси катіонних форм (пр., [Ві6О6(OH)3]3+). Солі Ві+5 — сильні оксиданти, солі Ві3+ легко гідролізуються до основних солей. Хімія бісмуторганічних сполук обмежена.

Проста речовина — бісмут. Метал, т. пл. 271.3 °С, т. к.1564 °С, густина 9.8 г см–3, найбільш діамагнітний з металів, крихкий. При нагріванні вище т. пл. легко окиснюється, за звичайних умов покривається захисною оксидною плівкою. При високих температурах згорає до Ві2О3. Інші оксиди Ві2О4 і Ві2О5. Взаємодіє з галогенами й сіркою, з концентрованою H2SO4 i HNO3, розчиняється в хлоридній кислоті.

668 бісмутани

висмутаны bismuthanes

Насичені гідриди тривалентного бісмуту загальної формули

BinHn+2.

669 бісмутини

висмутины bismuthines

Сполука BiH3 та її гідрокарбільні похідні, що отримуються внаслідок заміщення одного, двох чи трьох атомів H (первинні, вторинні та третинні бісмутани, відповідно): RBiH2, R2BiH, R3Bi (R ≠ H).

677 біфотонне збудження

бифотонное возбуждение biphotonic excitation

Послідовне поглинання двох фотонів (з однаковими чи різними довжинами хвиль). Енергія збудження є сумою енергій двох фотонів.

678біфотонний процес

бифотонный процесс biphotonic process

Процес, що відбувається внаслідок біфотонного збудження.

679бiфункцiйний каталiз

бифункциональный катализ bifunctional catalysis

Каталiз бiфункцiйними хімiчними сполуками, що вiдбувається за механiзмом, в якому обидвi групи беруть участь у лiмiтуючiй стадiї через циклiчний промiжний комплекс. Каталiтична дiя такого каталiзатора є бiльшою, нiж адитивна дiя двох рiзних каталiзаторiв, кожен з яких має одну з двох функцiйних груп бiфункцiйного каталiзатора.

Цей термін не рекомендується використовувати для опису концертних (узгоджених) дій двох різних каталізаторів, це є концертний каталіз.

680 біфуркація

бифуркация bifurcation

Розгалуження шляху реакції з мінімальню енергією на два шляхи в певній точці на поверхні потенціальної енергії.

681 бiчний ланцюг

боковая цепь side chain

Система сполучених один з одним атомiв, що вiдгалужується вiд довшої ланцюгової системи атомiв (головного ланцюга), або вiд кiльцевої системи, напр., бензену чи циклогексану.

682 бiчноскелетне перегрупування

перегруппировка бокового скелета backbone rearrangement

Перегрупування, що вiдбувається в бiчному ланцюзі ароматичного або гетероароматичного циклів, електронний вплив яких iстотно позначається на перебiговi процесу.

683 благородний метал

благородный металл noble metal

Метал, що має високий позитивний стандартний електродний потенціал і знаходиться низько в ряду активності металів. Стійкий до окиснення (корозії) на повітрі, де довго зберігає металічний полиск. Належить до металів з гібридизацією атомних оболонок

s2d8 → s0d10.

Це зокрема Ni, Pd та Pt. До таких металів також належать срібло та золото.

684ближнiй поpядок

ближний поpядок short-range order

Упорядковання атомiв чи молекул у зонi близького оточення частинки. Поняття застосовується при описi фазових переходiв i є фундаментальним у теорiях рiдин i розчинiв.

685близькодіюча внутрімолекулярна взаємодія

близкодействующее внутримолекулярное взаимодействие short-range intramolecular interaction

У хімії полімерів — стерична або інша взаємодія, котрої зазнають атоми, групи атомів або ті й інші, розташовані поруч у ланцюзі. Атоми або групи, що взаємодіють, зазвичай віддалені одне від одного менш, ніж 10 послідовними

зв’язками у ланцюгу. В разі, коли не виникає непорозумінь, можна випустити слово “внутрімолекулярні”.

686 блок

блок block

У хімії полімерів — частина макромолекули, що складається з багатьох структурних ланок та характеризується принаймні одною структурною або конфігураційною ознакою, не властивою сусіднім фрагментам ланцюга.

блок, будівельний 710

687 блок елементів

блок элементов block of elements

Сукупність елементів кількох груп, для яких є спільним характер атомних орбіталей найвищої за енергією заповнюваної електронної оболонки (підоболонки). Розрізняють s-, p-, d-, f-блоки, відповідно до характеру заповнюваних атомних орбіталей.

блок, нерегулярний 4394 блок, регулярний 6049 блок, тактичний 7167

блокатор, конформаційний 3383

688 блоккополiмер

блоксополимеp block copolymer

Лiнiйний полiмер, макромолекули якого мiстять два чи бiльше види блокiв, сполучених лiнiйно, напр., –AAAAAAABBBBBBBAAAAAAA–

У макромолекулі таких полімерів сусідні блоки є структурно різними, тобто сусідні блоки складаються з структурних ланок, які походять від різних мономерів, або від одного мономера, але з різним складом або з різною послідовністю розташування структурних ланок.

689 блоккополiмеризацiя

блоксополимеризация block copolymerization

Синтез полiмерiв з олiгомерiв або з олiгомерiв i мономерiв, де в утворених макромолекулах чергуються гомополiмерні блоки рiзних мономерiв.

690 блокмакромолекула

блокмакромолекула block macromolecule

Макромолекула, яка складається з блоків, сполучених у лінійній послідовності.

691 блокполімер

блокполимер block polymer

Полімер, макромолекули якого складаються з лінійно безпосередньо (або через ланку) сполучених між собою блоків.

блокполімер, тактичний 7168

692 блокполімеризація

блокполимеризация block polymerization

Полімеризація, при якій утворюється блок-полімер.

693 бозон

бозон boson

Елементарна частинка з цілочисловим спіном (0, 1, 2,...). Бозони взаємодіють між собою так, що в однаковому кванто-

55

вому стані може перебувати дві або більше цих частинок. До бозонів відносяться: фотони, гравітони, мезони. Підкоряються статистиці Бозе — Ейнштейна.

694 больцманівський фактор

больцмановский фактор

Boltzmann factor

У будь-якій рівноважній системі число молекул, що посідають певну енергію εi є пропорційним до фактора exp(–εi/kT), де k

— стала Больцмана, а T — абсолютна температура.

695 Бор

бор boron

Хімічний елемент ІІІ групи, символ В, атомний номер 5, атомна маса 10.81, електронна конфігурація [He]2s22p1. Має два стабільних ізотопи 10В і 11В. Для бору звичайним є ступінь окиснення +3. Утворює зв’язки В–В, існують циклічний боразол — неорганічний бензен, B3N3H6, та його похідні. Сполуки ВХ3 є сильними основами Льюїса. Розвинена хімія борорганічних сполук (ВX2R, BXR2, BR3 та ін.).

Проста речовина — бор. Т. пл. 2300 °С, сублімується при 2550 °С, густина 2.34 — 2.37 г см–3. Другий після алмазу за твердістю. Погано проводить електричний струм. Інертний, лиш слабко взаємодіє з оксидантами. На повітрі згорає лише при 700 °С, утворює оксид В2О3, який у воді дає боратну кислоту Н3ВО3. Водень не взаємодіє з бором, але відомі борогідриди ВnHn+4 (n = 2 — 10), ВnHn+6 (менш стійкі). З галогенами утворює галогеніди типу ВHlg3. З азотом при 900 °С бор дає нітрид бору BN.

бор, галогеніди 1088 бор, гідриди 1265 бор, нітриди 4435 бор, оксиди 4683 бор, оксокислоти 4708

696 бор

бор bohr

Атомна одиниця довжини, 1 бор = 5.29172249×10–11 м.

697 борани

бораны boranes

Молекулярні гідриди бору (ВnНn+4, ВnНn+6). Пр., пентаборан В5Н9. Електронодефіцитні сполуки (B2H6, B4H10), в яких кожен атом В має координаційне число 4, а Н — 2. Їх молекулам властиві двоелектронні трицентрові зв’язки. Розкладаються водою до борної кислоти та водню, легко оксидуються, нижчі з них самозагораються на повітрі. З лугами дають гіпоборати (пр., К2[B2H6)2], і зокрема диборан з гідридами металів або їх алкільними похідними — борогідриди металів (пр., LiBH4, Al(BH4)3). Токсичні.

698 боранілідени

боранилидены

boranylidenes [borenes, borylenes]

Хімічні сполуки RB:, які містять електрично нейтральний одновалентний атом В з двома формально незв’язуючими електронами. Аналоги карбенів, нітренів.

699 бориди металів

бориды металлов metal borides

Сполуки бора з металами. Відзначаються високою твердістю, нелеткістю, високими температурами топлення, хімічною інертністю. Одержуються сплавленням оксидів металів з карбідом або оксидом бору. Їх склад не відповідає формальним ступеням окиснення як бору, так і металу:

МВ3, МВ4, МВ6, МВ10, МВ12, М2В5, М3В4, М3В, М4В, М5В, М3В2, М7В3,

700боринові кислоти

бориновые кислоты borinic acids

Сполуки, що мають структуру R2BOH.

701Борій

борий bohrium

Хімічний елемент, символ Bh, атомний номер 107, атомна маса 262 (час напіврозкладу 0.1 с), eлектронна конфігурація [Rn]5f147s26d5; група 7, період 7, d-блок (постактиноїд).

Отримано штучно, бомбардуванням. 204Bi ядрами 54Cr.

702 бороксоли

бороксолы boroxols

Циклiчнi ангiдриди органоборних кислот. Легко гiдролiзуються до RB(OH)2, зi спиртами утворюють RB(OR’)2, з киснем, пероксидами оксидуються до спиртiв.

703 боронiєвi солi

борониевые соли boronium salts

Солi чотирикоординацiйного бору, де бор входить в анiонну

частину солi: R(X)BY2–M+, R = H, органiчний залишок, Hlg, OR, SR, NR2, iн.; X, Y = Hlg, SR, амiн, iн. Гiдролiзуються,

оксидуються, зазнають алкоголiзу, здатнi обмiнювати замiсники.

704 боронові кислоти

бороновые кислоты boronic acids

Сполуки, що мають структуру RB(OH)2.

705 бризантна вибухова речовина

бризантное взрывчатое вещество high explosive

Вибухова речовина, яка нормально горить, коли її запалити на відкритому повітрі, але вибухає при сильному механічному чи детонуючому ударі.

706 бродiння

бpожение fermentation

1.Ферментативний окисно-відновний процес, результатом якого є розклад органічних речовин, насамперед вуглеводів, до простіших сполук (напр., спиртів, органічних кислот, метану), і який протікає як без доступу кисню (напр., метанове бродіння), так і в присутності кисню (напр., цитратне бродіння). Це природний процес, який викликається певними мікроорганізми (або вилученими з них ферментами). Енергія, що при цьому виділяється використовується для їх життєдіяльності, а продукти — в біосинтезі, деякі — як захисні засоби в боротьбі з конкурентами.

2.У біотехнології — процес, в якому клітини (мікроорганізмів, рослин, тваринні клітини) вирощуються в біореакторі в рідкому чи на твердому середовищі з метою перетворення органічних речовин у біомасу або певні продукти. Бродіння застосовується в промисловості для одержання етанолу, деяких органічних кислот (напр., глюконової, цитратної), у виробництві напоїв (вин, пива, кефіру й ін.), для очистки стічних вод (метанове бродіння). Різні види бродіння звичайно називаються за головним продуктом, що утворюється в результаті процесу (напр., спиртове), або ж за субстратом, який підлягає розкладові (напр., пектинове).

Синонім — ферментація.

бродіння, бутиратне 714

бродіння, лактатне 3562 бродіння, маслянокисле 3743 бродіння, молочнокисле 4103 бродіння, спиртове 6749

707 Бром

бром bromine

Хімічний елемент, символ Br, атомний номер 35, атомна маса 79.904, електронна конфігурація [Ar] 4s23d104p5; група 17, період 4, p-блок. Природний бром має два стабільні ізотопи — 79Br і 81Br. Найстабільніший ступінь окиснення –1 (Вr–). Утворює також ковалентні сполуки в ступенях окиснення +1 (пр., BrF), +3 (пр., BrF3, [BrF4]–), +5 (пр., BrF5, [BrO3]–) та +7 ([BrO4]–). Відомі міжгалогенні сполуки брому (пр., BrF3, BrF5), а також сполуки з фосфором (РBr3, PBr5), з сіркою (S2Br2).

Оксиди: Br2O, BrO3, BrO2. Кислоти: HBr, HBrO, HBrO3.

Проста речовина — бром. Молекулярна форма Br2, діамагнітна, т. пл. –7.2 °С, т. кип. 58.78 °С, густина 3.11 г см–3. Br2 розчиняється в органічних розчинниках, утворює комплекси з гетероатомними розчинниками (пр., з діоксаном), з водою, розчиняючись, гідролізується до HOBr + HBr.

бром, оксокислоти 4709

708 брюсселятор

брюсселятор brusselator

Один з різновидів механізму хімічних коливальних реакцій. Він включає перетворення реактанів А та В в продукти C та D за наступними чотирма реакціями:

A → X

2X + Y → 3Y

B + X → Y + C X → D.

Якщо концентрації А та В підтримувати постійними, то концентрації X та Y будуть коливатись в часі. Графік залежності концентрацій X від Y становить замкнену криву (граничний цикл, що є атрактором для цієї системи), до якої прямують концентрації X та Y незалежно від того, якими були їх початкові величини.

709 броунiвський рух

бpоуновское движение

Brownian motion

1.Спонтанний невпорядкований рух частинок у системі.

2.У колоїдній системі — постiйне, хаотичне, стрибкоподiбне перемiщення частинок дисперсної фази в дисперсiйному середовищi, викликане спiвударами частинок дисперсної фази з молекулами середовища, що перебувають у термiчному русi. Броунiвський рух кулькоподібних частинок описується рiвнянням Ейнштейна:

x2 = RT / 3πηrN,

де x2 — середнє значення квадрата змiщення частинки в довiльному, але певному напрямковi x, η — в’язкiсть, r — радiус частинки.

710 будівельний блок

структурный блок building block

У комбінаторній хімії — один з числа використовуваних у синтезі комбінаторних бібліотек взаємозамінних реагентів, частина структури якого входить у кінцевий продукт.

711 букмістерфулерен

букмистерфулерен buckminsterfullerene [buckyball]

Форма вуглецю (алотроп), що містить 60 сполучених між собою у замкнену сітку атомів C, утворюючи сферу у вигляді

футбольного м’яча. Індивідуальні молекули його називають бакіболами. Синонім — фулерен.

712 бусинко-пружинкова модель

модель шарик-пружинка bead-spring model

Модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв’язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.

713бусинко-стрижнева модель

модель шарик-стержень bead-rod model

Модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв’язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.

714бутиратне бродiння

маслянокислое бpожение butyric fermentation

Див. маслянокисле бродіння.

715 буфер

буфер buffer

Набір речовин (чи хімічних форм), що підтримують значення рН розчину постійним (або з дуже незначними змінами). Це звичайно пари: слабка кислота — відповідна сіль кислоти або слабка основа — відповідна сіль основи. Пр., суміш 50:50 1 M ацетатної кислоти й 1 M натрій ацетату підтримує pH біля 4.7.

буфер, оснόвний 4848

716 буферна ємнiсть

буферная емкость buffer capacity

Здатнiсть буферного розчину протистояти змiнi рH при додаваннi кислоти або основи. Виражається кількістю молiв сильної кислоти або сильної основи, необхiдних для змiни рH на одиницю, при додаваннi їх у лiтр буферного розчину.

717 буферний розчин

буфеpный pаствоp buffer solution

Розчин, який має здатність пiдтримувати сталими задані значення pH чи окисно-вiдновних потенцiалiв середовища при варiацiях чинників, здатних викликати змiну цих показникiв (розведення, внесення додаткових компонентiв), що досягається певними спiввiдношеннями концентрацiй розчинених речовин.

718 буферний розчин сталої йонної сили

буферный раствор, поддерживающий постоянную ионную силу ionic-strength adjustment buffer

Буферний розчин з високою йонною силою, що додається до аналiзованого й каліброваного розчинiв з метою забезпечення в них однакової йонної сили при рiвнiй активностi йонiв Н+ в цих розчинах.

719 вага

вес weight

Сила (W), що діє на тіло в гравітаційному полі. У випадку, коли йдеться про тіла, що знаходяться на Землі, це сила, з

57

якою речовина притягається гравітацією до Землі. Виражається через масу тіла (m):

W = mg,

де g — гравітаційне прискорення (біля 9.8 м с-2 на Землі).

вага, еквівалентна 1880 вага, молекулярна 4053 вага, питома 5107 вага, статистична 6906

720 вагове набрякання

весовая набухаемость weight swelling

У йонобмінній хроматографії — число грамів розчинника, увібраного одним грамом сухого йонобмінника.

721 вагове титрування

весовое титрование weight titration

Титрування, в якому кількість титранту знаходять зважуванням стандартного розчину, витраченого до кінцевої точки.

722 ваговий аналіз

весовой анализ gravimetric analysis

Аналітичний метод, що базуються на визначенні маси осаду, отриманого в результаті проведення певної хімічної реакції при кількісному аналізі тестованого зразка.

723 ваговий процент

весовой процент percentage by weight

1.Число грамів елемента, що містяться в 100 г сполуки.

2.Число грамів розчиненого, що містяться в 100 г розчину.

724 важка вода

тяжелая вода heavy water

Вода, що містить значну кількість (до 100%) дейтерію у формі D2O чи DHO, має густину 1.11 г см-3.

вакансия кристаллической решетки lattice vacancy

Дефект кристала, що представляє собою не зайнятий частинкою вузол кристалічної ґратки. Вакансія є центром деформації — частинки, які оточують вакантний вузол, зміщуються відносно положення рівноваги в вузлах кристалічних ґраток, що веде до появи внутрішнього поля напруг навколо вакансій. Вакансія може нести заряд (при захопленні електрона).

727 вакуум

вакуум vacuum

Стан простору, який характеризується повною відсутністю будь-яких речовин чи молекулярних частинок. У випадку часткового вакууму простір може містити надзвичайно малі кількості газу при дуже низьких тисках.

728 вакуумна сушка

вакуумная сушка vacuum drying

Видалення рідин з твердих тіл з використанням вакууму, що дозволяє здійснювати процес при низьких температурах, чим можна запобігти розкладові нестійких речовин.

729 валентна зона

валентная зона valence band

Континуум енергетичних рівнів із найвищою енергією в напівпровіднику (чи ізоляторі), що повністю зайнятий електронами при 0 К. Така зайнята електронами зона лежить нижче міжзонної енергетичної щілини.

730 валентна оболонка

валентная оболочка valence shell

Атомна оболонка, яка відповідає найвищому значенню головного квантового числа n і на якій знаходяться електрони, здатнi утворювати хімiчний зв’язок. Валентні електрони на цій оболонці більш віддалені від ядра, ніж інші електрони, тому вони беруть участь у хімічних реакціях.

731 валентна таутомеризація

валентная таутомеризация valence tautomerization

Прості оборотні та, як правило, швидкі ізомеризації чи вироджені перегрупування, які включають утворення і розрив

простих та/чи подвійних зв’язків, без міграції атомів або груп. Напр., електроциклічні перетворення.

732 валентна таутомерiя

валентная таутомерия valence tautomerism

Ізомерія, викликана динамiчним рiвноважним перерозподiлом електронів зв’язкiв без мiграцiї атомів або груп.

733 валентне коливання

валентное колебание stretching vibration

Нормальне коливання в молекулі, яке вiдбуваються вздовж осi зв’язку мiж атомами та у першому наближеннi вiдповiдає виключно змiнам вiдстанi мiж ними.

734 валентний електрон

валентный электрон valence electron

Електрон зовнішньої (валентної) оболонки атома, який є здатним утворювати зв’язки з іншими атомами. Звичайно це електрон оболонок з найвищим значенням головного квантового числа n (зокрема електрон s- та p-підоболонок у ковалентних зв’язках, але також d-підоболонки в донорно-акцеп-

торних зв’язках). Пр., основний стан електронної конфігурації германію (Ge, IV група) 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d10 4s2 4p2 де 4s2 та

4p2 — валентні електрони. Групи елементів з подібними електронними конфігураціями (розташуванням валентних електронів на їх орбіталях) мають подібні хімічні властивості.

735валентний зв’язок

валентная связь valence bond

У теорії валентного зв’язку — хімічний зв’язок, утворений перекриванням напівзаповнених атомних орбіталей двох суміжних атомів.

736валентний ізомер

валентный изомер valence isomer

Структурний ізомер, взаємопов’язаний з іншим ізомером у

перициклічних реакціях. Напр., бензен Дьюара, призман та бензвален є валентними ізомерами бензену.

737 валентний кут

валентный угол bond angle

Кут мiж напрямками хімiчних зв’язкiв певного атома в молекулах та кристалах. Він не змiнюється (або дуже мало) для атомiв у певних валентних станах при переходi вiд однiєї сполуки до iншої.

738 валентний перехід

валентный переход valence transition

Перехід, що спостерігається в деяких матеріалах, до складу яких входять атоми рідкоземельних та актиноїдних елементів, в яких електронна заселеність 4f або 5f орбіталей змінюється за зовнішніх умов, напр., при зміні температури та тиску.

Приклад. Перехід при тиску приблизно 0.65 ГПа, коли чорний

напівпровідниковий Sm2+S2– змінюється на золотий металіч-

ний (Sm3+ + e–)S2–.

739 валентнiсть

валентность valency

Здатнiсть атомiв вступати в хімiчний зв’язок лише з певною кiлькiстю iнших атомiв, що здiйснюється в результатi взаємодiї електронiв верхніх електронних оболонок. Кiлькiсною мiрою валентностi даного атома виступає число атомiв певного елемента, валентність якого вважається відомою, що їх здатний приєднати даний атом. Звичайно валенитість атома визначає максимальне число одновалентних атомів (історично це атоми H або Cl), що можуть сполучатись з атомом певного елемента або можуть заміщати атом цього елемента. У випадку атомів O (що є двовалентними), які приєднує даний елемент, утворюючи оксиди ЕnOm, валентність відповідає числу 2m/n.

валентність, вільна 933 валентність, змішана 2495

740 вальденівська інверсія

вальденовское обращение

Walden inversion

Інверсія конфігурації асиметричного центра молекули під час хімічної реакції, коли хімічна форма Хabcd (де Х — карбон), маючи дане тетраедральне розташування зв’язків щодо Х, перетворюється в хімічну форму Хabcе, яка має протилежну відносну конфігурацію. Характерне для SN2 реакцій, в яких при тетраедричному атомі C входження реагенту і від’єднання відхідної групи відбуваються синхронно таким чином, що реагент входить зі сторони, протилежної до відхідної групи, наслідком чого настає обернення хіральної конфігурації. В

реакціях SN1, інтермедіатом яких виступають карбенієві йони, ймовірна атака з кожної із двох сторін площини утворюваного йона, і спостерігається повна або часткова рацемізація. Наявність такої інверсії під час хімічного перетворення іноді вказують у хімічному рівнянні за допомогою стрілковидного символу від реактантів до продуктів, вказаного на поданій тут схемі.

741 Ванадій

ванадий vanadium

Хімічний елемент, символ V, атомний номер 23, атомна маса 50.9415. електронна конфігурація [Ar]4s23d3; група 5, період 4,

d-блок. Супені окиснення від –1 до +5. Стан +5 значною мірою ковалентний, зустрічається в комплексах. V(ІV) — частково йонний, група [VO]2+ вельми стабільна, квадратнопірамідальної координації. V(ІІІ) переважно йонний, октаедральний або тетраедральний. V(ІІ) йонний, сильний відновник. V(І), (0), (–1) (пр., [Vdipy3]+, [V(CO)6]) значною мірою ковалентні. Всі згадані стани комплексотворні. Карбіди ванадію VС, V4С3. Оксиди: пентаоксид V2О5, діоксид VО2, триоксид V2О3, монооксид VО.

Проста речовина — ванадій. Метал, т. пл. 1890 ºС, т. кип. 3380 ºС, густина 5.96 г см–3. Горить у кисні або хлорі, розчиняється в HNO3, гірше в H2SO4 та в розплавлених лугах.

ванадій, оксиди 4684

742 вандерваальсівське розширення

вандерваальсово уширение van der Waals broading

Розширення спектральних ліній, викликане зіткненнями різних нейтральних частинок.

743 вандеpваальсiвський зв’язок

вандеpваальсовская связь van der Waals bond

Зв’язок, значно слабкiший вiд звичайних хімiчних зв’язкiв, викликаний силами Ван дер Ваальса: це, зокрема, сили притягання, зумовленi рухом електронiв у атомах, напр., утримання графiтних шарiв, але особливо чiтко цей зв’язок може бути описаний у випадку комплексiв, утворених атомами iнертних газiв (енергiя зв’зку He–He становить лише 83 Дж моль-1, довжина 289 пм).

744 вандерваальсівський комплекс

вандерваальсов комплекс van der Waals complex

Молекулярна система, в якій окремі індивідуальні частини утримуються разом за рахунок притягальних сил, основний вклад в які вносять дисперсійні сили. Раніше так називали комплекс, що утворений за рахунок будь-яких сил, інших, ніж у ковалентних зв’язках.

745вандерваальсівський радіус

вандерваальсов радиус van der Waals radius

Половина вiдстанi, на якiй мiж однаковими валентно незв'язаними атомами зрiвноважуються сили притягання та вiдштовхування.

746варіаційна мікроканонічна теорія перехідного стану

вариационная микроканоническая теория переходного состояния microcanonical variational transition-state theory

Удосконалена теорія перехідного стану, в якій поверхня поділу змінюється так, щоби швидкість, розрахована для даної енергії, була мінімальною. Інтегрування виразу для швидкості по всіх енергіях, з врахуванням розподілу швидкостей, дає канонічну чи теплову швидкість.

747 варіаційна теорія перехідного стану

вариационная теория переходного состояния variational transition state theory

Одна з модифікацій загальновідомої теорії перехідного стану, в якій розташування поверхні поділу на поверхні потенціальної енергії не є постійним. Швидкість розраховують при різних положеннях поверхні поділу, а найменша з розрахованих швидкостей вважається найближчою до істинної.

748 варіаційний принцип

вариационный принцип variational principle

У квантовій хімії — принцип, згідно з яким для молекулярних систем підстановка в рівняння Шредінгера наближеної

59

хвильової функції приводить до енергії, що є вищою, ніж істинна енергія системи. З двох функцій кращою є та, що дає при її використанні в розрахунках нижчу енергію системи. Принцип широко використовується в різних квантово-хіміч- них методах розрахунків основних станів молекул.

749 ват

ватт watt

Одиниця потужності 1 ват = Дж с–1 = м2 кг с–3. Це потужність, при якій робота в 1 Дж виконується за 1 с.

750 вебер

вебер weber

Похідна від одиниць СІ системи одиниця магнітного потоку, 1 вебер = м2 кг с–2 А–1. Це магнітний потік, при зменшенні якого до нуля за 1 секунду в пов’язаному з ним контурі опором в 1 ом проходить кількість електрики 1 кулон.

751 вектор

вектор vector

1.У математиці — відрізок прямої з визначеним напрямком.

2.У біохімії — здатний до реплікації елемент ДНК, що використовується для перенесення генів у організм чи між організмами.

вектор, перехідний 5056

752 вектор розсіяння

вектор рассеивания scattering vector

Вектор різниці між векторами поширення хвиль падаючого та розсіяного пучків.

753 величина ET

величина ET

ET value

Показник йонізуючої здатності (полярності) розчинника, що ґрунтується на вимірюванні довжини хвилі λ максимуму смуги з найбільшою довжиною хвиль у видимому спектрі поглинання мезойонного 4-(1,4,6-трифенілпіридиніл-1)-2,6-ди- фенілфеноксиду в розчинникові.

ET = 2.859 × l0-3 ν,

або

ET = 2.859 × 104 λ-1,

де ET виражається в ккал/моль, ν

— в см-1, λ — нм.

Синонім — стала Дімрота — Райхарта.

величина ET, нормалізована 4471

754величина Rf

величина Rf

Rf value

У паперовiй та тонкошаровiй хроматографiях — відношення відстаней, пройдених одночасно центром плями певної сполуки та рухомою фазою (фронтом елюенту). За стартову точку відліку береться центр нанесеної краплі проби. Характеризує дану сполуку за певних стандартизованих умов одержання хроматограми.

755величина Rm

величина Rm

Rm value

У паперовiй і тонкошаровiй хроматографiях величина, що лiнiйно залежить вiд вiльної енергiї переносу речовини з однiєї фази до другої, вона є логарифмічною функцією величини RF:

Rm = lg(1/Rf – 1) .

Rm є адитивною величиною вiдносно окремих складників молекули чи хімiчного зв’язку в данiй хроматографiчнiй системi.

величина, безрозмірна 606 величина, вимірна 798 величина, екстенсивна 1920 величина, інтенсивна 2803 величина, основна 4842

величина, парціальна молярна 4920

756 величина ρ

величина ρ ro ρ-value

Міра чутливості до впливу замісника на константу швидкості чи рівноваги для даної реакції в певній реакційній серії подібних субстратів. Визначена Гамметом для ефекту замісників у мета- та пара-положеннях до замісника в бензольному кільці, який є реакційним центром, за емпіричним рівняння, що має форму:

log(kx/kH) = ρσx,

де σx — константа, величина якої залежить від природи замісника Х та його положення в молекулі реактанту.

Більш загально (і не лише для ароматичних серій) ρ-величини (з відповідними субскриптами і суперскриптами) використовуються для визначення чутливості реакційних серій ряду різних органічних сполук до будь-яких замісникових ефектів, що подається за допомогою модифікованого набору σ-конс- тант у рамках емпіричної ρσ-кореляції.

Реакції з додатним ρ прискорюються замісниками з додатними σ-константами. Оскільки знак σ було визначено так, що замісники з додатними σ збільшують кислотність бензойної кислоти, такі замісники характеризуються здатністю притягати електрони з ароматичного кільця. З цього виходить, що реакції з додатним значенням ρ мають перехідний стан (чи продукт реакції) такий, що різниця енергії між цим станом та реактантами зменшується при зниженні електронної густини на реактивному центрі субстрату.

757 величина резонансного ефекту

величина резонансного эффекта resonance effect magnitude

У месбауеровській спектроскопії — відношення різниці між інтенсивністю пропущеного чи розсіяного гамма-випромінен- ня при максимальному резонансі до інтенсивності потоку у відсутності резонансу.

величина, стандартна термодинамічна 6880 величина, умовно істинна 7618 величина, частинкова 8215 величини, радіаційні 5784 величини, спектральні 6722 величини, фотонні 7850

758 вердазильний радикал

вердазильный радикал verdazyl radical

Відносно стабільний радикал з делокалізованим неспареним електроном, що походить від гідразилу H2NN•H та його похідних. Серед таких радикалів особливо важливі з шестичленним

кільцем.