Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

3589 легкозаймистий

легковоспламеняющийся flammable

Термін стосується матеріалу або речовини, що має точку займання нижче від 37.8 °C (100 °F).

3590 лейкооснова

лейкооснование, [лейкосоединение] leuco base [compound]

Безбарвна сполука, що є продуктом вiдновлення барвника й вiдзначається розчиннiстю в лужних розчинах і здатнiстю пiсля процесу нанесення на тканину знову легко окиснюватися у вихiдний барвник. Звичайно вони є аміноабо гідроксипохідним трифенілметану чи дигідроксиполіциклічною ароматичною сполукою, що при окисненні утворює поліциклічні хінонові барвники (проміжні в кубовому фарбуванні). Пр., барвник iндиго перетворюють в безбарвний лейкоiндиго, який знову легко окиснюється з утворенням барвника. Використання цієї назви, яка обмежується технологією барвників, IUPAC не рекомендує. Синонім — лейкосполука.

3591 лейкотриєни

лейкотриены leucotrienes

Лінійні С20 ендогенні метаболіти арахідонової кислоти (ікоза- 5,8,11,14-тетраєнойна кислота) з термінальною карбоксильною групою і чотирма або більше подвійними зв‘язками (три з яких кон‘юговані) як і іншими групами. Субклас ікосаноїдів.

3592 лептон

лептон lepton

Елементарна частинка, якій, крім електромагнітних, властиві слабкі взаємодії. У всіх процесах вона поводить себе як точковий заряд, який не має геометричних розмірів. Сюди відносяться 6 типів частинок, у т.ч. електрони, мюони, електронні та мюонні нейтрино, важкі лептони.

3593 летальна доза

летальная доза lethal dose

Кількість речовини чи фізичного чинника (радіації), що при поглинанні її тілом викликає смерть. Позначається LD.

летальна доза, абсолютна 15

3594 летальна концентрація

летальная концентрация lethal concentration

Концентрація потенційно токсичної речовини в довкіллі (LC), що спричиняє смерть протягом певного часу її експозиції.

летальна концентрація, абсолютна 16

3595 летальний синтез

летальный синтез lethal synthesis

Метаболічне утворення високотоксичних сполук з нетоксичних (біоактивація), яке часто веде до відмирання клітини, в котрих це відбувається. Синонім суїцидний метаболізм.

3596 летка органічна речовина

летучее органическое вещество volatile organic compound

У хімічній екології — вторинний продукт вуглехімії або нафтохімії з високим тиском пари за звичайних умов, що легко випаровується і тому занечищує довкілля, нагромаджуючись в ґрунтах та ґрунтових водах. Це може бути низькомолекулярний спирт чи етер, ацетон, хлорпохідне метану, бензен, піридини і т.п.

261

3597 леткий

летучий volatile

Термін стосується твердих та рідких речовин, що легко випаровуються, бо мають високий тиск пари за нормальних умов.

3598 леткість

летучесть volatility

Здатність речовини, твердої або рідкої, легко випаровуватись, пов’язана з низькою точкою кипіння та високим тиском пари при даній температурі (найчастіше при нормальній).

3599 летучий попіл

летучий пепел fly ash

У хімії атмосфери — тонко подрібнені частинки золи (попелу) у відхідних газах процесів горіння палив.

3600 лецитини

лецитины lecithins

Холінові естери фосфатидних кислот. Окремі сполуки називаються за систематичною номенклатурою.

3601 лiази

лиазы lyase

Ферменти, що каталiзують негiдролiтичне вiдщеплення атомiв або груп вiд субстрату (по зв'язках C–C, C–N, C–S, C–Hlg) з утворенням подвiйних зв'язкiв i зворотнi реакцiї приєднання до подвiйних зв'язкiв.

3602 лiат-іон

лиат-ион lyate ion

Йон, що утворився при втраті протона молекулою розчинника (напр., у водi — ОH–, в оцтовiй кислотi — СH3COO–, в амоні-

аку — NH2–), виникає в результатi його автопротолiзу i є спряженою основою пiсля передачi iншiй частинцi протона, яка вiдiграє в цiй рiвновазi роль спряженої кислоти (йон лiонiю).

2 H2O OH– + H3O+

3603 лiве обертання

левое вращение levo-rotation

Властивiсть оптично активної сполуки, що полягає в обертаннi площини поляризацiї прохiдного променя свiтла проти годинникової стрiлки, якщо спостерiгати в напрямковi джерела свiтла. Лiвообертальну молекулярну форму позначають символом (–), ранiше використовувався символ l.

3604 лівообертальний

левовращающий levorotatory

Той, що має властивість обертати площину поляризації світла проти годинникової стрілки, якщо спостерігати в напрямку розповсюдження променя.

3605 лівообертальний енантіомер

левовращающий энантиомер levorotatory enantiomer

Енантіомер, що обертає площину поляризації світла проти годинникової стрілки. У хімічних назвах позначається префіксом (–).

3606 лівоповоротна спіраль

левовращающая спираль left-handed sense of a helix

Спіраль, витки якої закручуються проти годинникової стрілки в напрямкові від спостерігача. Пр., спіраль ізотактичного поліпропілену: ...TG TG TG ...

3607 лiгаза

лигаза ligase

Фермент, що каталiзує взаємоприєднання двох молекул, зокрема утворення зв'язкiв C–O, C–S, C–N, C–C, пов'язане з розщепленням пiрофосфатного зв'язку в молекулi АТФ або iн. нуклеозидтрифосфатiв.

3608 лiганд

лиганд ligand

1.У неорганічній хімії — атом чи група, приєднані до центрального атома в координаційній молекулярній частинці, що становлять внутрiшню координацiйну сферу комплексної сполуки. Залежно вiд числа здатних до координацiї електронодонорних атомiв, ліганд буває моно-, ди- i полiдентантним. Може також бути хiральним, макроциклічним.

2.У біохімії — молекула, що зв’язується з рецептором, викликаючи біологічну дію, або певна частина поліатомної молекули, приєднана до тієї частини її, яка називається центральною.

3.В аналітичній хімії — молекула або аніон, які здатні зв’язуватися з йоном металу з утворенням комплексу.

4.У хімії ліків — будь-яка молекула, здатна приєднуватись до місця зв’язування.

3609 ліганд π-акцепторний

π-акцепторный лиганд

π-acceptor ligand

Ліганд, що забирає електрони від центрального атома металу шляхом взаємодії незаповненої орбіталі ліганда із заповненою орбіталлю атома металу.

3610 ліганд π-донорний

пи-донорный лиганд pi-donor ligand

Ліганд, що віддає електрони центральному атомові металу шляхом взаємодії заповненої орбіталі ліганда з незаповненою орбіталлю атома металу.

ліганд, бідентатний 624 ліганд, містковий 4013 ліганд, монодентатний 4130 ліганд, мультидентатний 4160 ліганд, сильний 6528 ліганд, слабкий 6644 ліганд, триподальний 7576 ліганд, фантомний 7682 ліганд, хелатний 7964

3611 лігатний атом

лигатный атом* ligating atom

1. У хімії комплексних сполук — атом ліганда, який утворює зв’язок з центральним атомом координаційного центра. Позначається грецькою буквою κ перед символом цього атома, записаним похило після назви ліганда, а сама назва разом з вказаним лігатним атомом береться в дужки. Напр,. (2-аміно- етанолато-κO), (метиламіно-κN).

2. У хімії органометалічних сполук — атом у заміснику, що зв’язаний з атомом металу в молекулі органометалічної сполуки. У випадку, коли у заміснику є кілька атомів, які можуть утворювати зв’язок з атомом металу, то тут, щоб уникнути неточностей, за аналогією до хімії комплексних сполук також використовується κ-номенклатура. У випадку, коли лігатним є один з атомів С у заміснику віддається перевага позначенню цього атома цифровим локантом перед суфіксом у назві замісника. Напр.,

CH3CH2CH2CH2CH2 — пентан-1-іл; CH3CH2CH2C(Me)H — пентан-2-іл.

3612 лігнани

лигнаны lignans

Рослинні продукти низької молекулярної маси, утворені головним чином внаслідок оксидативного сполучення двох п- пропілфенольних частин по їх β-вуглецевих атомах. Продукти з одиницями, з’єднаними іншим способом, є неолігнанами. Пр., галбацин (лігнан) і (–)-еусидерин (неолігнан).

OCH3

3613 лігніни

лигнины lignins

Макромолекулярні складники деревини, що відносяться до лігнанів, і складаються з фенольних пропілбензенових ланок, з’єднаних різними сторонами (похідні різних фенолоспиртів).

3614 лігніт

лигнит lignite

Різновид молодого бурого вугілля з великим вмістом води, низькими теплотворними характеристиками та типовими включеннями слабкозвугленої деревини.

3615 лiквiдус

ликвидус liquidus

Лінія на фазовій діаграмі бінарної системи (чи поверхня на потрійній фазовій діаграмі), що показує залежність температури тверднення при охолодженні (чи температури завершення топлення при нагріванні) від складу суміші при рівновазі.

3616 ліки

медикамент drug

Будь-які речовини або їх суміші, які використовуються для лікування та профілактики хворіб (англійський термін часто використовується і для наркотиків). Попадаючи в живий організм, вони можуть змінити одну чи кілька його функцій, діяти на збудників хворіб, викликаючи терапевтичний ефект. Можуть бути як природного, так і штучного походження.

3617 лiмiтуюча стадiя реакцiї

лимитирующая [скоростьопpеделяющая] стадия rate-limiting step

Елементарна стадiя хімiчної реакцiї, що визначає швидкiсть цiлого процесу, це звичайно найповiльнiша з усіх елементарних реакцiй складеного хімiчного процесу.

IUPAC визнає синонімами вирази швидкість контролююча,

швидкість визначаюча, швидкість лімітуюча.

3618 лімітуючий реактант

лимитирующий реагент limiting reactant

Реактант у певній реакції, що присутній у меншій кількості, ніж належить за стехіометрією цієї реакції, і тому його кількість лімітує кількість продукту реакції. Пр., еквімолярні кількості H2(g) і O2(g) дадуть 1 моль пари (H2O(g)) і 0.5 моль залишку O2(g) — отже водень тут є таким реактантом.

лінії, заважаючі 2340

3619 лінійна вольтаметрія

линейная вольтаметрия*

linear potential sweep voltammetry (LSV)

Вольтаметрія, де витримується лінійна зміна потенціалу між робочим і допоміжним електродами з часом. Робочий

електрод є поляризовним мікроелектродом (пр., капельний ртутний електрод, статичний ртутний електрод, різні тверді електроди), тоді як допоміжним та електродом порівняння є електроди з великою поверхнею і порівняно неполяризовні.

3620 лінійна деформація

линейная деформация linear strain

Зміна довжини, поділена на початкoву довжину.

3621 лінійна комбінація атомних орбіталей

линейная комбинация атомных орбиталей linear combination of atomic orbitals

Математичний метод представлення хвильової функції молекулярної орбіталі як лінійної комбінації атомних орбіталей, вибраних як базисні функції. Скорочення — ЛКАО.

3622 лінійна макромолекула

линейная макромолекула linear macromolecule

Макромолекула, для структури якої в основному характерне багатократне повторення лінійних послідовностей ланок, що є похідними (уявними чи справжніми) молекул з низькою молекулярною масою.

3623 лінійна область

линейная область linear range

Область концентрацій, в якій інтенсивність сигналу є прямо пропорційною до концентрації хімічних частинок, що викликають цей сигнал.

3624 лiнiйна полiконденсацiя

линейная поликонденсация linear polycondensation

Полiконденсацiя бiфункцiйних мономерiв або олігомерів, у результатi якої утворюються лiнiйнi полiмери.

3625 лінійна поляризація світла

линейная поляризация света linear light polarization

Характеристика, що відображає спосіб, в який кінцева точка електричного вектора променя поляризованого світла рухається вздовж напрямку поширення світла, в даному випадку — по прямій лінії.

3626 лiнiйна структура

линейная структура linear structure

Структура молекул, не менш, нiж трьохатомних, в якiй всi атоми лежать на однiй лiнiї, напр., H–C≡C–H, H–C≡N, O=C=O

.

3627 лiнiйна формула

линейная формула line formula

Двовимірне зображення молекулярних частинок, в якому атоми з’єднуються лініями, що представляють зв’язки, без вказування на їх розташування в просторі. Така формула має, таким чином, лише топологiчний сенс: H–O–H.

3628 лiнiйне спiввiдношення вiльних енергiй (ЛСВЕ)

линейное соотношение свободных энергий linear free energy relation

Лiнiйна кореляцiя мiж логарифмами констант швидкостi для однiєї серiї реакцiй з логарифмами констант рiвноваги вiдповiдної стандартної серiї реакцiй. Наявність її зумовлюється тим, що логарифм константи рівноваги (при сталих температурі й тискові) пропорційний зміні стандартної енергії Гіббса, а логарифм константи швидкості є лінійною функцією енергії активації Гіббса. Типовi представники ЛСВЕ — рiвняння Бренстеда й рiвняння Гаммета. Використовується для аналізу впливу структури або середовища на зміни вільних енергій в

263

хімічних і фізичних процесах. До таких співвідношень відносять також лінійні кореляції між логарифмами констант швидкості або констант рівноваги одного ряду реакцій з відповідними логарифмами констант швидкості або константи рівноваги спорідненого ряду реакцій.

3629 лiнiйне спiввiдношення енергiї сольватацiї

линейное соотношение энергии сольватации linear solvation energy relationship

Рівняння, яке включає параметри розчинника в лінійну чи полiлiнiйну регресію, що кількісно описує вплив розчинника на константи швидкості чи рівноваги реакції.

3630 лінійний

линейный lineic

Атрибут фізичної величини, отриманої діленням на довжину. Лінійна маса нитки є маса, що припадає на одиницю її довжини.

3631 лінійний дефект

линейный дефект linear defect

Нерегулярність будови кристалічних ґраток, що проявляється вздовж певниої лінії.

3632 лінійний кополімер

линейный сополимер linear copolymer

Кополімер, що складається з лінійних макромолекул.

3633 лінійний ланцюг

линейная цепь linear chain

Ланцюг, що не має точок розгалуження безпосередньо між граничними ланками.

3634 лінійний обрив ланцюга

линейный обрыв цепи linear chain termination

Зникання активних центрів ланцюгової реакції, що відбувається внаслідок взаємодiї активного центра з молекулою (або стінкою реактора) i утворенням неактивного радикала, який в даних умовах не може продовжувати ланцюг.

3635 лінійний перенос енергії

линейный перенос энергии linear energy transfer

Середня енергія, локально передана середовищу зарядженою частинкою з певною енергією, що припадає на одиницю пройденої відстані.

3636 лiнiйний полiмер

линейный полимеp linear polymer

Полімер, що складається з лінійних макромолекул, тобто таких, які утворюють довгi нерозгалуженi ланцюги.

3637 лінійно повторювальні групи

линейно повторяющиеся группы line repetition groups

1.Можливі симетрії, що розташовані в одному напрямку з фіксованими повторювальними відстанями.

2.У хімії полімерів — лінійні ланцюгові конформації в кристалічному стані.

3638 лінійно-центрова модель

линейно-центровая модель* line-of-centres model

У теорії хімічних реакцій — версія теорії зіткнень, в якій зроблено допущення, що реакція може відбутись, якщо при

зіткненнях частинок компонента їх енергії вздовж лінії, що з’єднує центри мас цих частинок, більша від певної порогової енергії.

3639 лінійчатий спектр

линейчатый спектр line spectrum

Спектр випромінювання, що містить дуже вузькі смуги (лінії), які відповідають переходам між станами у вільних атомах. Пр., спектр водню містить 4 вузькі лінії у видимій частині.

лінія, атомна спектральна 502 лінія, ізокінетична 2592 лінія, нульова 4514

3640 лінія поглинання

линия поглощения absorption line

Вузька область довжин хвиль, в якій речовина поглинає світло. Серія дискретних ліній поглинання може бути використана для надійної ідентифікації багатьох простих хімічних речовин.

3641 лінія регресії

линия регрессии regression line

Лінія, побудована за певним кореляційним рівнянням, що найточніше відображає опис експериментальних даних з використанням даної модельної кореляційної залежності.

лінія, резонансна 6072 лінія, стартова 6903

3642 лінія фазової piвноваги

кpивая фазового pавновесия phase equilibrium line

Лінія (пряма або крива) на графiку фазової рiвноваги, яка розмежовує областi існування окремих фаз.

3643 лінкер

линкер linker

У комбінаторній хімії — бiфункцiйний фрагмент молекули, що прикріплює сполуку до твердої чи рідкої підкладки і який можна розщепити, від’єднавши таким чином сполуку від підкладки. Старанний вибір лінкера дозволяє відщеплювати сполуки в умовах, коли самі вони залишаються стабільними.

лінкер, безпечний 605 лінкер, безслідний 607

3644 лiогель

лиогель lyogel

Структурованi системи полiмер — розчинник, якi утворюються при сильному набуханнi зшитого полiмера, вiдтак, це багатий на рiдину гель, якому притаманні великi оборотні деформацiї завдяки скрiплюючим структуру лабільним зв'язкам мiж частинками.

3645 лiонiй-іони

лионий-ионы lyonium ions

Позитивно зарядженi йони протонованих молекул розчинника (напр., йони гiдроксонiю H3O+, ацилонiю RC(OH)2+ ), що є продуктами автопротолiзу H-активних розчинникiв (або продуктами приєднання протона до органiчного розчинника в присутностi кислоти). Такі йони виступають як спряженi кислоти, що утворюються в однаковій кiлькостi з лiат-йонами.

2 RCOOH RCOO– + RC(OH)2+

3646 лiотpопний ряд

лиотpопный pяд, [ряд Гофмейстера] lyotropic [Hofmeister] serie

Ряд іонiв, що розташованi в порядку пiдсилення чи послаблення їх впливу на властивостi розчинника (в'язкiсть, поверхневий натяг, розчиннiсть i т.п.), а також на швидкiсть реакцiй у даному розчинниковi та iншi фiзико-хімiчнi процеси.

Пр., залежно вiд іонного радiуса катiони утворюють ряд Mg2+

> Ca2+ > Sr2+ > Ba2+ > > Li+ > Na+ > К+ > Rb+ > Сs+, анiони — SO42– > PO43– > CH3COO– > > Cl– > Br– > NO3– > I– > CNS–. Цi ж

ряди можна спостерiгати в колоїдних процесах коагуляцiї, адсорбцiї та iн. Синонім — ряд Гофмейстера.

3647 ліофільний

лиофильный lyophilic

Термін стосується опису характеру взаємодії певної групи (чи молекули в цілому) із середовищем. Термін має якісне значення “той що любить розчинник”. У залежності від розчинника молекула/група може бути — гідрофільною, ліпофільною, олеофільною.

3648 ліофільний золь

лиофильный золь lyophilic sol

Асоційований колоїд, в якому оборотно утворюються агрегати з малих молекул, також макромолекули з колоїдними розмірами.

3649 лiофiльний колоїд

лиофильный коллоид lyophilic colloid

Колоїд, в якому частинки дисперсної фази сольватовані дисперсiйним середовищем, напр., золь желатини у водi, каучуку в бензенi.

3650 лiофiльнiсть

лиофильность, [сольвофильность] lyophilicity

Здатнiсть речовини взаємодiяти з рiдким середовищем, завдяки якій такi речовини можуть розчинятися, змочуватись, набрякати в розчинниках. Синонім — сольвофiльнiсть.

3651 ліофобний

лиофобный lyophobic

Термін стосується характеру взаємодії певної групи (чи молекули) з середовищем і має якісне відносне значення “той, що боїться розчинника”, “той, що відштовхує розчинник”. У залежності від розчинника група/молекула може бути — гідрофобною, ліпофобною і т.ін.

3652 лiофобний колоїд

лиофобный коллоид lyophobic colloid

Колоїд, в якому частинки дисперсної фази не сольватованi дисперсiйним середовищем, пр., золi благородних металiв у водi.

3653 лiофобнiсть

лиофобность [сольвофобность] liophobicity

Властивiсть компонентiв (або окремих функцiйних груп їх молекул) двофазної системи, яка зумовлена тим, що сили притягання між однаковими частинками значно перевищують сили притягання між різними компонентами, і це спричинює їх взаємну нерозчинність, нездатність змочуватися один одним чи набрякати один в одному.

Синонім — сольвофобнiсть.

3654 лiпiди

липиды lipids

Не строго окреслений термін для речовин біологічного походження, які розчинні в неполярних розчинниках. Сюди відносять різноманітні групи органічних молекул, що містять довгі вуглеводневі ланцюги або кільця і є гідрофобними. Це похiднi вищих жирних кислот, спиртiв або альдегiдiв, серед яких простi мiстять лише залишки алiфатичних кислот або альдегiдiв i спиртiв, зокрема глiцерину, а складнi — залишки фосфорної або фосфонових кислот, моноабо олiгосахаридiв. Вони можуть бути як здатними до омилення, такі як гліцериди (жири й олії) та фосфоліпіди, так і нездатними до омилення, переважно стероїди.

3655 ліпідна плівка

липидная пленка lipid film

Плівка олії на воді.

3656 ліпополісахариди

липополисахариды lipopolysaccharids

Природні сполуки, що містять трисахаридну повторювану ланку (дві гептозові одиниці та октулозонову (octulosonic) кислоту) з олігосахаридними бічними ланцюгами й 3-гідро- кситетрадекановими кислотними ланками (вони є основною складовою стінок клітин грам-негативних бактерій).

3657 лiпопротеїн

липопротеин lipoprotein

Клатратний комплекс, який містять ліпід, що знаходиться в протеїновому господарі без ковалентного зв‘язування, таким чином, що комплекс має гідрофільну зовнішню поверхню, під якою вміщається весь протеїн і полярні кінці будь-яких фосфоліпідів. Є розчиннi i нерозчиннi у водi, якi проте розчиняються в органiчних розчинниках.

3658 ліпофільний

липофильный lipophilic

Термін стосується хімічних частинок (чи їх частин), що мають здатність розчинятись у жироподібних розчинниках, напр., вуглеводнях.

3659 лiпофiльнiсть

липофильность, [олеофильность] lipophilicity

1.Спорідненість сполук або частин їх молекул до вуглеводнiв, жироподiбних речовин, масел.

2.Помітна здатність речовини розчинятися в жирах. Ліпофільність визначають за розподілом речовини в двофазній системі рідина-рідина (вода й 1-октанол, ліпофільні речовини переходитимуть в октанольний шар, гідрофільні залишатимуться у воді) або тверде тіло — рідина (методом високоефективної рідинної хроматографії).

Синонім — олеофiльнiсть.

3660 ліпофобний

липофобный lipophobic

Термін стосується хімічних частинок (чи їх частин), що не проявляють тенденції розчинятись у жироподібних розчинниках.

3661 Літій

литий lithium

Хімічний елемент, символ Li, атомний номер 3, атомна маса 6.941, електронна конфігурація [He]2s1; група 1, період 2, s-

265

блок. Природний Li складається з двох стабільних ізотопів (6, 7 (основний)). Утворює ряд сполук Li(І), переважно йонних, але зв’язок С–Li у літійорганічних сполуках ковалентний.

Проста речовина — літій.

Метал, т. пл. 180.54 ºС, т. кип. 1347 ºС, густина 0.531 г см–3.

Реагує з водою (дає LiOH + H2), галогенами, азотом, з воднем (дає гідрид LiH при 500 ºС), тільки йому серед лужних металів властиві нерозчинні карбонати й флуориди. Взаємодіє з киснем (оксид Li2O), утворення пероксидних сполук при окисненні не характерне, Li2O2 утворюються непрямо.

3662 лiтiйорганiчний реагент

литийорганический реагент organolithium reagens

Лiтiйорганiчна сполука, яка використовуються в органiчному синтезi для введення лiтiю в органiчнi сполуки (пр., н-бу- тиллiтiй, фенiллiтiй рiзних концентрацiй), для введення алiфатичних або ароматичних залишкiв, для генерацiї карбенiв, трансметалювання, дегалоїдування з метою утворення нових зв'язкiв, iн.

3663 літр

литр litre

Несистемна одиниця об’єму, 1 л = 10–3 м3.

3664 ЛКАО

ЛКАО

LCAO

Див. лінійна комбінація атомних орбіталей.

3665 логарифмічний нормальний розподіл

логарифмическое нормальное распределение logarithmic normal distribution

Використовується для опису макромолекулярних ансамблів. Безперервний розподіл з диференціальною функцією розподілу за масами у формі:

fw(x)dx = a–1π–1/2x exp(– a–2ln(x/b))dx

де х — параметр, що характеризує довжину ланцюга, такий як відносна молекулярна маса чи ступінь полімеризації, a, b — емпіричні параметри.

3666 логіт

логит logit

У тестах конкурентного зв’язування — дозове співвідношення логіт-лог, в якому відповідь (R) визначається

R = logit(y) = log(y/(1 – y)),

де y = b/b0, b — частка зв’язаного трасера, b0 — значення b у відсутності неміченого ліганда в системі. Логітперетворення даних аналізів часто приводять до спрямлення кривої залежності показів від дози, що полегшує аналіз з використанням статистичних методів.

3667 лог-нормальний розподіл

лог-нормальное распределение log-normal distribution

Функція розподілу F(y), в якій логарифм величини є нормально розподіленим:

F(y) = fgauss (lny)

де fgauss (x) — функція розподілу Гауса.

Такою функцією описується розподіл частинок аерозолю за розмірами.

3668 локалізована мобільна адсорбція

локализованная подвижная адсорбция localized mobile adsorption

Мобільна адсорбція, в якій адсоpбат переважну частину часу перебуває на адсорбційних центрах, але може мігрувати або десорбуватися та реадсорбуватись у іншому місці.

3669 локалiзована молекуляpна орбiталь

локализованная молекуляpная оpбиталь localized molecular orbital

Молекулярна орбiталь, що простягається не на всю молекулу, а лише на певний її фрагмент, та є просторово виділеною з- поміж інших орбіталей, напр., молекулярна орбiталь типу σ, що наближено описує C–H зв'язок у метанi.

3670 локалiзований зв'язок

локализованная связь localized bond

Хімiчний зв'язок, в якому електрони подiленi тiльки мiж двома ядрами атомiв, що перебувають у даному зв'язку.

3671 локальна конформація

локальная конформация local conformation

У хімії полімерів — конформація макромолекули в межах однієї структурної ланки.

3672 локальний мінімум

локальный минимум local minimum

В обчислювальній хімії — одна з точок на поверхні потенціальної енергії молекулярної частинки, в якій величина енергії має мінімальне значення. Математично визначається як точка, в якій всі елементи діагональної матриці Гесса є позитивними. Така точка відповідає певній конформації. Уся поверхня може мати багато мінімумів, найнижчий з яких називається глобальним мінімумом, знаходження якого серед усіх інших є складною задачею, зокрема при оптимізації геометрії.

3673 локант

локант locant

У хімiчнiй номенклатурi — цифра, буква, або цифра з буквою, якi вказують на положення того чи iншого атома або групи в молекулi. Можуть бути буквові (з використанням малих латинських або грецьких букв), або цифровi. Останніми позначають положення замiсника або зв'язку в структурi молекули, з'єднуючи їх з рештою слова дефiсом. Двi або бiльше цифр, роздiлених комами (без пробілу, в зростаючому порядковi, якщо вони рiзнi) вказують на положення кiлькох однакових замiсникiв. Локанти штрихованi вважаються старшими за нештрихованих, якщо цифри однаковi, але вони молодшi вiд нештрихованих вищої цифри. Пр., 2, 2, 2', 3, 3', 3",4. Буквові локанти записуються курсивом, в алфавітному порядковi, букви латинського алфавіту передують буквам грецького, штрихованi вважаються старшими вiд нештрихованих. Пр., N,α,2-триметил.

3674 лонсдейліт

лонсдейлит lonsdaleite

У вуглехімії — одна з алотропних видозмін вуглецю з гомодесмічною кристалічною структурою, в якій атоми С перебувають у sp3-гібридизації і зв’язані з іншими чотирма атомами С σ-зв’язками, як і у алмазі, але розташовані дещо інакше.

3675 лорентцова форма смуги

лорентцова форма полосы

Lorentzian band shape

Форма смуги, що описується функцією:

F(ν – ν0) = π–1 γ ((ν – ν0)2 – γ2)–1,

де F(ν – ν0) — функція розподілу за частотою, ν0 — положення середини смуги, γ — половинна ширина смуги на половині її висоти.

3676 лот

лот lot

У хемометриці — кількість матеріалу, яка вважається однією сукупністю для відбору зразків.

3677 Лоуренсій

лоуренсий lawrencium

Хімічний елемент, символ Lr, атомний номер 103, атомна маса 262.11, електронна конфігурація [Rn] 7s25f146d1; період 7, група 3, f-блок (актиноїд). Cтупінь окиснення +3.

Проста речовина — лоуренсій. Метал, т. пл. 1627 °С. Отримано бомбардуванням ізотопів каліфорнію йонами 10В та 11В. Найдовший час напіврозкладу (біля 30 с) має ізотоп 256Lw.

3678 луг

щелочь alkali

Гідроксид лужного металу. У випадку водних розчинів термін є синонімом до терміна основа.

3679 лудження

травление etching

Знiмання окисної плiвки з поверхні за допомогою вiдновникiв (пр., камфори при лудженнi мiдi).

3680 лужна похибка

щелочная ошибка alkaline error

Систематична похибка, яка має місце, коли скляні електроди використовуються для визначення pH сильно лужних розчинів. Електрод відкликається на йони натрію ніби на йони Н+, даючи істотно занижені показники pH.

3681 лужний

щелочной alkaline

Такий, що має pH більше за 7.

3682 лужні метали

щелочные металлы alkali metals

Ряд із 6 елементів першої групи періодичної таблиці Li, Na, K, Rb, Cs, Fr (літій, натрій, калій, рубідій, цезій, францій). Всі мають зовнішню s1 оболонку та утворюють М+ йони (єдиний ступінь окиснення +1). Мають виражені відновні властивості, бо легко віддають єдиний електрон зовнішньої валентної оболонки. Легко реагують з водою, даючи луг та водень. Для усіх, крім Fr, відомі металорганічні сполуки М–R, серед яких особливо важливими в органічному синтезі є літійорганічні сполуки. Це м’які метали, які мають низькі температури плавлення, і є настільки реактивними, що не зустрічаються в природі у вільному стані. Францій існує лише в радіоактивній формі.

3683 лужність

щелочность alkalinity

1.Міра здатності речовини нейтралізувати кислоти. Визначається титруванням.

2.У хімії води — здатність води нейтралізувати йони Н+, пов’язана з наявністю карбонатів, бікарбонатів чи гідроксидів.

3684 лужноземельні метали

щелочно-земельные металлы alkaline earth metals

Ряд із 6 елементів другої групи (берилій, магній, кальцій, стронцій, барій, радій) періодичної таблиці. Валентна оболонка s2. Сильні відновники, легко віддають електрони. Їх оксиди називають лужними землями. Відомі металорганічні

сполуки HlgМR та MR2, серед яких магнійорганічні сполуки широко використовуються в органічному синтезі. Ці метали менш реактивні, ніж лужні, проте в природі у вільному стані не зустрічаються. Вони крихкі, але тим не менш ковкі і штампуються. Добре проводять електричний струм, при нагріванні горять на повітрі.

3685 люкс

люкс lux

Одиниця освітленості, похідна від одиниць СІ системи, 1 лкс = лм м–2. Освітленість поверхні площею 1 м2 при падаючому на неї світловому потоці 1 лм.

3686 люмен

люмен lumen

Похідна від одиниць системи СІ одиниця світлового потоку, що дорівнює світловому потоку, випромінюваному точковим джерелом у тілесному куті 1 ср при силі світла 1 кд.

3687 люмiнесценцiя

люминесценция luminescence

Спонтанне свiтлове випромiнювання збудженими молекулами абсорбованої ними енергiї з електронного чи коливального збудженого стану, який не є в термічній рівновазі з середовищем. При цьому випромінювання відбувається протягом часу пiсля поглинання енергiї молекулою, не коротшого, нiж перiод свiтлових хвиль.

люмінесценція, антистоксова 408 люмінесценція, ексимерна 1905 люмінесценція, ексиплексна 1907 люмінесценція, сповільнена 6794

люмінесценція, хімічно індукована електронообмінна 8039

3688 люмiнофоp

люминофоp luminophor

1.Частина молекулярної частинки (атом чи група атомів), на якій зосереджується електронне збудження, що асоціюється з певною емісійною смугою (аналог до хромофора в спектрах поглинання).

2.Речовина, що люмiнесцiює в певнiй областi спектра внаслiдок випромiнювання енергiї збудження. Напр., розчини флуоресцентних барвникiв, сцинтилятори.

3.Люмінесцентна речовина прикладного призначення.

3689 Лютецій

лютеций lutetium

Хімічний елемент, символ Lu, атомний номер 71, атомна маса 174.967, електронна конфігурація [Xe]4f146s25d1; період 6, група 3, f-блок (лантаноїд). Утворює лантаноїдні сполуки в ступені окиснення +3.

Проста речовина — лютецій.

Метал, т. пл. 1663 ºС, т. кип. 3302 ºС, густина 9.84 г см–3.

3690 магічна кислота

магическая кислота magic acid

Еквімолекулярна суміш HSO3F та SbF5. Це суперкислота, має кислотність вищу від кислотності 100 % сульфатної кислоти.

3691 магічні числа

магические числа magic numbers

В ядерній хімії — числа 2, 8, 20, 50, 82, 126. Значення їх полягає в тому, що коли число протонів або нейтронів (особливо обох) рівне цим числам, ядра звичайно бувають особливо стійкими.

3692 магнетоелектрохімія

магнетоэлектрохимия magnetoelectrochemistry

Розділ електрохімії, де вивчаються явища та процеси, що відбуваються під впливом магнітного поля.

3693 магнетон Бора

магнетон Бора

Bohr magneton

Атомна одиниця магнітного моменту. Фундаментальна фізич-

на електромагнітна стала (μВ), визначається за рівнянням:

μВ = eh/4πme = 9.2740154 ×10–24 А м2,

де e — заряд електрона, h — стала Планка, me — маса спокою електрона.

магнетон, ядерний 8352

3694 Магній

магний magnesium

Хімічний елемент, символ Mg, атомний номер 12, атомна маса 24.305, електронна конфігурація [Ne]3s2; група 2, період 3, s- блок. Природний Mg складається з трьох стійких ізотопів (24Mg (основний), 25Mg, 26Mg). Має єдиний ступінь окиснення +2. Сполуки переважно йонні, але в магнійорганічних (MgR2, RMgX) зв’язки Mg–С ковалентні. Відомі комплекси з O- i N- лігандами, в яких Mg 6-координований (пр., [Mg(H2O)6]2–).

Проста речовина — магній.

Лужноземельний метал, т. пл. 648.8 °С, т. кип. 1107 °С, густина 1.74 г см–3. На повітрі горить при підпалюванні, в присутностівологиокиснюється, покриваючисьзахисноюплівкою.

3695 магнiтна еквiвалентнiсть

магнитная эквивалентность magnetic equivalence

Випадок, коли ядра мають однакову резонансну частоту в ядерному магнiтному резонансi та iдентичнi спiн-спiновi взаємодiї з оточуючими групами. Якщо спiн-спiнова взаємодiя мiж магнiтно iдентичними ядрами в спектрi не проявляється, такi ядра є хімiчно iдентичними, хоча протилежне твердження не обов'язково вiрне. Спін-спінова взаємодія між магнітно-еквіва- лентними ядрами не впливає на мультиплетність відповідного сигналу ЯМР.

3696 магнiтна пpоникнiсть

магнитная пpоницаемость magnetic permeability

Тензорна величина (μ), пов’язана з магнiтною iндукцiєю (B) та з напруженістю зовнiшнього магнiтного поля (H) рівнянням:

B = μH.

3697 магнiтна сприйнятливiсть

магнитная воспpиимчивость magnetic susceptibility

Безрозмiрна величина (κ), що характеризує здатнiсть певної речовини до змiни намагнiченості J при змінi напруженостi зовнiшнього магнiтного поля H:

κ = H/J.

Розрiзняють питому магнiтну сприйнятливiсть (вiднесену до 1 г) та молярну (вiднесену до 1 моль). У парамагнетиків та дiамагнетикiв вона є малою, до того ж у дiамагнетикiв вiд'ємною, у феромагнетикiв може бути великою. У парамагнетиків, що мають частинки з неспареними електронами (радикали) буде тим більшою, чим більшим є вміст таких частинок.

3698 магнітне відхилення

отклонение в магнитном поле magnetic deflection

У мас-спектрометрії — відхилення йонного пучка в результаті руху йонів у магнітному полі.

3699 магнiтне екpанування ядpа

магнитное экpаниpование ядpа magnetic screening [shielding] of nucleus

Екранування ядра атома (змiна напруженостi магнiтного поля в мiсцi його знаходження порiвняно з напруженiстю накладеного зовнiшнього магнiтного поля), зумовлене накладанням магнiтного поля власної електронної оболонки, iндукованого сильним зовнiшнiм магнiтним полем, та магнiтних полiв сусiднiх електронних оболонок (електронiв кратних зв'язкiв, вiльних електронних пар). Екранування ядра викликає зсув хімiчних сигналiв ЯМР у напрямку менших напруг накладеного статичного магнiтного поля при постiйнiй частотi змiнного поля або бiльших частот змiнного поля при постiйнiй напрузi статичного. Напр., екранування протона є результатом накладання нерiвноцiнних полiв принаймнi трьох електронних струмiв: локальних дiамагнiтних полiв, дiамагнiтних і парамагнiтних полiв сусiднiх атомiв та полiв мiжатомних струмiв.

3700 магнiтне квантове число

магнитное квантовое число magnetic quantum number

Одне з чотирьох квантових чисел атомних орбіталей, позначається звичайно m. Його величина пов’язана з азимутальним квантовим числом l і воно може мати наступні значення: –l, -l+1,.., 0,.., l–1, l. Визначає орієнтацію атомної орбіталі в просторі, квантуючи проекцiю орбiтального моменту електрона на напрямок зовнiшнього магнiтного поля. Якщо l = 2, то дозволеними значеннями m будуть –2, –1, 0, +1, +2. Це означає, що існує 5 по різному орієнтованих орбіталей цього типу, в даному випадку 5 d-орбіталей, які по різному орієнтовані відносно осей системи.

3701 магнітний момент

магнитный момент magnetic moment

Векторна величина, векторний добуток якої з густиною магнітного потоку гомогенного поля є рівний торку.

3702 магнітний момент протона

магнитный момент протона proton magnetic moment

Атомна фундаментальна фізична стала

μp = 1.410607×10–20 J T–1.

3703 магнітний перехід

магнитный переход magnetic transition

Перехід у системах атомів між станами з невпорядкованими та впорядкованими магнітними моментами. Коли впорядкована фаза має чисте спонтанне намагнічення, температура магнітного впорядкування називається температурою Кюрі. Коли чисте спонтанне намагнічення впорядкованої фази залишається рівним нулеві, температура магнітного впорядкування називається температурою Нееля. Температура, при якій дві феромагнітні підмножини ферімагнетиків просто анулюють одна одну називається температурою компенсації.

3704 магнітний потік

магнитный поток magnetic flux

Скалярний добуток густини магнітного потоку та площі.

3705 магнiтний резонанс

магнитный pезонанс magnetic resonance

Абсорбція енергiї змiнного електромагнiтного поля з характеристичною частотою ν, що вiдповiдає умовi резонансу:

hν = g μBH,

де g — g-фактор, μB — магнетон Бора або магнетон ядра, H — напруженiсть магнiтного поля.

3706 макродифузiйний контроль

макродиффузионный контроль macroscopic diffusion control

Лiмiтування швидкостi реакцiї швидкiстю змiшування шляхом дифузiї (або просто перемiшування) реактантiв.

макройон, ізойонний 2591

3707 макролід

макролид macrolide

Природна сполука (антибіотик), що є макроциклічним лактоном, заміщеним одним або більше залишками деоксисахарів

(термін є абревіатурою “macrolactone glycoside antibiotics” за Р. Вудвордом). Залежно від кількості атомів в макроциклах поділяються на групи: 12, 14, 16 і більше; кожна з таких груп далі поділяється на основі загальної структури лактонової частини або сахаридних замісників. Сюди відносяться такі антибіотики, як пікроміцин, еритроміцин, телітроміцин, олеандроміцин.

макромолекул, гнучкість 1364

3708 макpомолекула

макpомолекула macromolecule

Молекула з високою відносною молекулярною масою (більше кiлькох тисяч), структура якої звичайно складається з багатократно повторюваних ланок, що є похідними реальних чи уявних молекул з низькою відносною молекулярною масою.

макромолекула, атактична 485 макромолекула, багатониткова 571 макромолекула, гребіньчата 1490 макромолекула, драбинчата 1851 макромолекула, зірчаста 2488 макромолекула, ізотактична 2640 макромолекула, лінійна 3622 макромолекула, нерегулярна 4393 макромолекула, однониткова 4613 макромолекула, регулярна 6047 макромолекула, синдіотактична 6553 макромолекула, спіро6789 макромолекула, стереоблочна 6928 макромолекула, стереорегулярна 6947 макромолекула, тактична 7166

3709 макромолекулярний

макромолекулярный macromolecular

Той, що має високу відносну молекулярну масу.

3710 макромолекулярний ізоморфізм

макромолекулярный изоморфизм macromolecular isomorphism

Статистична співкристалізація різних структурних повторювальних ланок, які можуть належати або до ланцюга того ж кополімера (кополімерний ізоморфізм) чи походити з іншого гомополімерного ланцюга (гомополімерний ізоморфізм).

3711 макромономер

макромономер macromonomer

Мономер, що складається з макромолекул.

3712 макромономерна ланка

макромономерное звено macromonomeric unit

Найбільша структурна ланка, внесена однією макромономерною молекулою в структуру макромолекули.

3713 макромономерна молекула

макромономерная молекула macromonomer molecule

Макромолекула, що має одну кінцеву групу такої будови, що дозволяє їй діяти як мономерній молекулі, вносячи лише одну мономерну ланку до ланцюга утвореної макромолекули.

3714 макропори

макропоры macropore

У колоїдній хімії та каталізі — пори ширина яких перевищує

50 нм.

3715 макрорадикал

макрорадикал macro radical

Макромолекула, що одночасно є радикалом, маючи радикальний реакційний центр, що несе неспарений електрон. Розрiзняють нейтральнi та зарядженi (анiон-, катiон-) макрорадикали.

3716 макросіткова смола

макросеточная смола macroreticular resin

Йонообмінна смола з сітковою пористою матрицею, що робить її ефективною при вилученні колоїдів, бактерій, а також розчинених аніонів.

3717 макроскопічна кінетика

макроскопическая кинетика macroscopic kinetics

Розділ кінетики, що досліджує перебіг у часі процесів, які відбуваються у всьому об’ємі системи, напр., зміни в концентраціях реактантів та продуктів.

3718 макроскопічна плівка

макроскопическая пленка macroscopic film

Плівка, що має латеральні розміри понад 100 мкм.

3719 макроцикл

макроцикл macrocycle

1.Циклічна макромолекула, чи макромолекулярна циклічна частина макромолекули.

2.Молекула олігомера, що має циклічну будову (умовно — яка має більше 10 атомів у циклі).

3720 макроциклічний ефект

макроциклический эффект macrocycle effect

У хімії комплексних сполук — комплекси з макроциклічними лігандами є стійкішими, ніж комплекси з подібними полідентантними лігандами (які мають такі ж донорні атоми).

3721 максимальна корисна робота

максимальная полезная pабота net maximum work

Максимальна кiлькiсть роботи, яку замкнена система може виконати проти навколишнього середовища, переходячи iзотер- мiчно-iзобарно iз стану 1 до стану 2, дорівнює падiнню термодинамiчного потенцiалу системи (G):

G = G1 – G2.

У хімiї ця величина пов'язується з константою рiвноваги реакцiї, визначеною при постiйних температурi та тисковi.

3722 максимальна робота

максимальная pабота maximum (mechanical) work

Максимальна кiлькiсть роботи, яку система може виконати проти довколишнього середовища iзотермiчно переходячи iз

стану 1 до стану 2, її величина є рiвною втратi вiльної енергiї системи:

F = F1 – F2.

3723 максимальна стерпна доза

максимальная переносимая доза maximum tolerable dose

Найвища кількість речовини, при введенні якої в тіло не настає смерть піддослідних тварин.

3724 максимальна стерпна концентрація

максимальная переносимая концентрация maximum tolerable concentration

В екологічній хімії — найвища концентрація речовини в об’єктах довкілля, яка не спричинює смерть тестованих організмів.

3725 максимальний дозволений рівень

максимальный разрешенный уровень maximum permissible level

Рівень, звичайно комбінація часу та концентрації, поза яким перебування людських істот у присутності даних хімічних чи фізичних чинників у їх безпосередньому оточенні не є безпечним.

3726 максимальний стерпний експозиційний рівень

максимальный переносимый уровень экспозиции maximum tolerable exposure level (MTEL)

Максимальна кількість чи концентрація речовини, при якій може перебувати організм без шкоди для себе впродовж довгого часу.

3727 максимальний час зберігання

максимальное время хранения maximum storage time

Період, протягом якого в матеріалі не відбувається змін концентрацій компонентів (у встановлених межах точності їх визначення).

3728 максимально допустима денна доза

максимально допустимая дневная доза maximum permissible daily dose

Максимальна денна доза субстанції, проникання якої в людське тіло протягом життя не викличе захворювання або загрози здоров’ю (на такому рівні, який може бути викритим сучасними методами досліджень), а також не вплине на наступні покоління.

3729 максимально допустима концентрація

максимально допустимая концентрация maximum allowable concentration

У хімії атмосфери — максимальна концентрація забрудника, яка вважається нешкідливою для здоров’я дорослих людей при його дії лише протягом робочого часу, при тому, що вони дихають чистим повітрям весь інший час.

3730 максимум піка

максимум пика peak maximum

У хроматографії — точка піка, віддаль якої до основи піка, виміряна в напрямку, паралельному до осі сигналу детектора, є максимальною.

3731 мала частинка

маленькая частица small particle

У розсіюванні випромінення — частинка, значно менша від довжини хвилі випромінення в середовищі. На практиці розмір частинок, що вважаються малими, має бути меншим від 1/20 використовуваної довжини хвилі.

3732 малодисперсна система

малодисперсная система paucidisperse system

Колоїдна система, в якій є тільки декілька розмірів частинок.

3733 Манган

марганец manganese

Хімічний елемент, символ Mn, атомний номер 25, атомна маса 54.9380, електронна конфігурація [Ar]3d54s2; група 7, період 4, d-блок. Стабільний ізотоп 55Mn. Ступені окиснення: +2 (катіон, у комплексах), +3 (в комплексах), +4 (MnO2, MnF4, у комплексах) — це оксидант, як і Mn(V), Mn(VІ) (манганати — солі Н2MnО4) і Mn(VІІ) (перманганати — солі НMnО4). Mn(І) і Mn(0) існують у комплексах (пр., K5Mn(CN)6, K5Mn(CN)6).

Відомі нітриди Mn3N2, Mn2N, Mn4N, сульфіди MnS, MnS2, Mn3S4, фосфіди Mn2Р, MnР, карбіди Mn3С, Mn7С3, силіциди Mn2Si, MnSi. Зі зростанням валентності основні властивості послаблюються, а кислотні посилюються.

Проста речовина — марганець. Синонім - марганець.

маніпуляція, генна 1160

3734 манкуд-циклічна системи

манкуд-циклические система* mancude[mancunide]-ring system

Система кілець, що має (формально) максимальне число некумульованих подвійних зв‘язків. Пр., бензен, інден, індол, 4Н-1,3-діоксин.

3735 марганець

марганец manganese

Проста речовина, що складається з атомів Мангану. Метал, т. пл. 1244 °С, т. кип. 1962 °С, густина 7.20 г см–3. Окиснюється при нагріванні, слабко реагує з водою, взаємодіє з галогенами (галогеніди MnХ2), при нагріванні з азотом, сіркою, фосфором, силіцієм, бором та вуглецем.

3736 маркер

метка marker

1.У хімії води — речовина, яка додається у водоносний шар з метою прослідкувати рух підземних вод, а також забруднень які туди потрапляють у певному місці.

2.У хроматографії — референтна речовина, що хроматографується разом зі зразком, для полегшення його ідентифікації.

3.У біохімії — фрагмент відомого розміру, що використовується для порівняння в аналітичних методах, або ген з відомим генотипом і встановленою позицією.

4.Інертна хімічна добавка, яка додається до певних потоків з метою простежити особливості їх руху, або легко ідентифіковна структурна одиниця, яка вводиться в частину молекул основної речовини щоб простежити шлях її перетворення в багатокомпонентних сумішах.

3737 Маркуш-структура

Маркуш-структура

Markush structure

У комбінаторній хімії та в хімічних патентах — назва структури, аналогічна до родової структури, але створена більш загальною в тому, що замісники в корінній структурі не обов’язково чітко ідентифіковані, пр., алкіл, а не СН3-, СН3СН2– і т.п.

3738 мартенситний перехід

мартенситный переход martensitic transition

Бездифузійний перехід (вперше вивчений у стальному сплаві мартенситі), при постійному складі, викликаний зміщеннями координаційних атомів йонів чи молекул на віддалі менші, ніж