Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

464 асиметрична індукція

асимметрическая индукция asymmetric induction

1.Явище, що проявляється у впливі наявних хіральних елементів у молекулі на утворення в ній нових. Асиметрична індукція тим ефективніша, чим ближчим є реактивний центр до хірального елемента.

2.Традиційний термін для опису отримання в хімічному процесі неоднакової кiлькостi стереоiзомерних форм внаслідок утворення продукту з новим хiральним центром з попередника, де цей центр був прохіральним, при використаннi в реакцiї оптично активних речовин (каталiзатора, фермента, реагенту, розчинника й т.п.), або з оптично активного попередника — тодi утворенi в неоднакових кiлькостях хіральнi форми будуть діастереоiзомерами.

465 асиметрична молекула

асимметрическая молекула asymmetric molecules

Молекула, яка не має елементів симетрії. Всі асиметричні молекули хіральні, тобто всі сполуки, які складаються з них, оптично активні, але не всі хіральні молекули асиметричні, оскільки деякі з них можуть мати вісь обертання.

466 асиметрична плівка

асимметрическая пленка asymmetric film

Плівка, сполучена з двома різними об’ємними фазами. Коли фази однакові, то плівку називають симетричною.

467 асиметричне перетворення

асимметрическая перегруппировка asymmetric transformation

Перетворення рацемата в чистий енантіомер чи в суміш, де один з енантіомерів є в надлишку, або в суміш діастереоізомерів, в якій один з них переважає. Цей процес називають також дерацемізацією.

468 асиметричне перетворення другого роду

асимметрическая перегруппировка второго рода* asymmetric transformation of the second kind

Кристалізаційно індуковане асиметричне перетворення, коли утворені в результаті асиметричного перетворення першого роду діастереосиметричні аддукти суттєво відрізняються за розчинністю. Пр., лише (R)А·(R)В кристалізується з розчину, тоді за рахунок зміщення рівноваги, пов’язаної з видаленням при кристалізації одного з діастереомерів, А може бути виділене у вигляді кристалічного діастереомера (R)А·(R)В.

469асиметричне перетворення першого роду

асимметрическая перегруппировка первого рода asymmetric transformation of the first kind

Асиметричне перетворення, результатом якого є рівноважна суміш аддуктів А·В, що містить неоднакові кількості діастереоізомерів (R)-A· (R)-В та (S)-A·(R)-В. Відбувається при додаванні до двох легко взаємоперетворювальних енантіомерів хірального субстрату А рівної кількості або надлишку другої енантіомерно чистої хімічної форми (R)-B, що не рацемізується.

470асиметричний

асимметрический asymmetric

Термін стосується структур, які не мають елементів симетрії, тобто, які належить до точкової групи симетрії С1. IUPAC зазначає, що використання цього терміна є достатньо вільним, інколи (некоректно) його використовують у випадку відсутності в частинки осі обертання-відбивання (альтернуючої осі), тобто в значенні хіральності. Закріпився також у традиційних термінах: асиметричний атом C, асиметричний синтез, асиметрична індукція і т. ін.

471 асиметричний атом

асимметрический атом asymmetric atom

1.Традиційна назва (за Вант-Гоффом) атома C в органiчних сполуках, до якого приєднані чотири різних замісники (атоми або групи), що зумовлює хiральнiсть сполуки.

2.Заміщений різними замісниками тривалентний атом, що утворює молекули пiрамiдальної будови, яким зокрема може бути напр., N, з вiльною електронною парою, котра є еквiвалентною четвертому замiсниковi хоч вона і вiдмiнна вiд трьох iнших реальних замiсникiв. Рiзнозамiщенi похідні є оптично активними, але тiльки при загальмованiй пiрамiдальнiй iнверсiї, напр., у циклiчних сполуках — оксазиридині, 1,2- оксазолiдині, а також в ациклiчних кисневмісних сполуках азоту (MeOOCCH2CMe2)–N(OMe)(OEt).

472 асиметричний водневий зв'язок

асимметрическая водоpодная связь asymmetric hydrogen bond

Водневий зв’язок X.…H….Y мiж атомом H, зв'язаним хімiчним зв’язком з електронегативним атомом X, та атомом Y, що є також електронегативним, у випадку, коли віддалі X.…H та H….Y є різними. Це зокрема водневі зв’язки у воді, карбонових кислотах.

473асиметричний каталiз

асимметрический катализ asymmetric catalysis

Каталiз, в якому каталiзатор виступає асиметризуючим агентом через творення двох дiастереомерних промiжних комплексiв з реагентом, котрi надалi дають продукт реакцiї, збагачений одним з енантiомерiв.

474асиметричний синтез

асимметрический синтез asymmetric synthesis

Традиційний термін для стереоселективного синтезу хіральних сполук. Такий синтез, що йде з утворенням хiральної молекули з прохiральної (енантiоселективний синтез) або хiрального фрагмента в молекулi (дiастереоселективний синтез) за допомогою оптично активного асиметризуючого реагенту або фiзичного чинника (при цьому стереоізомерні продукти утворюються в нерівних кількостях). Hе можливо одержати оптично активну речовину, якщо всi реагенти й середовище оптично неактивнi, навiть якщо оперувати з рацематами.

475асиметричний центр

асимметрический центр asymmetric centre

Тетраедричний атом у молекулі, оточений чотирма різними лігандами. Характерною його ознакою є те, що переміна місцями будь-яких двох лігандів біля нього приводить до нового стереоізомера, що не може суміститися з вихідним.

Синоніми — стереогенний центр, центр хіральності, хіральний центр.

476асиметрія

асимметрия asymmetry

1.Відсутність у об’єкті будь-яких елементів симетрії.

2.У хроматографії — фактор, що описує форму хроматографічного піка, а саме відхилення її форми передбаченої законом Гауса.

асиметрія, молекулярна 4052

477 асоцiат

ассоциат associated molecules

Угруповання (малостiйке порiвняно з валентними сполуками) двох чи бiльше однакових або й рiзних частинок, пов'язаних мiж собою невалентними зв'язками (кулонiвською взаємодiєю,

41

водневими зв'язками, диполь-дипольною чи вандерваальсiвською взаємодiями), що знаходиться в рідкій чи газовій фазах.

478 асоціативна десорбція

ассоциативная десорбция associative desorption

Десорбція з одночасним утворенням сполуки, фрагменти якої до того були окремо адсорбованими на поверхні. Процес зворотній до дисоціативної адсорбції.

479 асоціативна йонізація

ассоциативная ионизация associative ionization

У мас-спектрометрії: процес, коли два збуджені атоми або складніші молекулярні частинки взаємодіють з утворенням, завдяки достатній сумарній внутрішній енергії, одного йонного продукту приєднання.

480 асоціативна комбінація

ассоциативная комбинация associative combination

У мас-спектрометрії: реакція йона (довільного) з нейтральною частинкою з утворенням однієї зарядженої частинки.

481 асоціативна реакція на поверхні

ассоциативная реакция на поверхности associative surface reactions

Реакція сполучення частинок, що відбувається на поверхні за хімічним рівнянням

H* + CH2CH2* → 2* + C2H5*,

де знак * означає поверхневий центр, або частинку зв’язану з таким центром.

Це зворотна до дисоціативної реакції на поверхні.

482 асоціативне заміщення

ассоциативное замещение associative substitution

У хімії комплексних сполук — реакція заміщення, коли вихідний комплекс проходить через перехідний стан, де координаційне число є вищим. Тобто це заміщення одного ліганда на інший в координаційній сфері комплексу, коли на початку відбувається приєднання ліганда до комплексу з утворенням проміжної сполуки — асоціату.

AX + Y XAY–

XAY– → X– + AY

483 асоцiацiя

ассоциация association

Утворення агрегатiв, що складаються з двох чи бiльше окремих однакових чи рiзних частинок або з протилежно заряджених йонiв, що утворюють йоннi пари чи iншi менш чiтко визначенi кластери йонiв i утримуються разом за рахунок невалентних взаємодiй (електростатичними силами, дипольдипольною взаємодiєю, вандерваальсiвськими силами, взаємодiєю з переносом заряду, водневими зв'язками i т.п.).

nA = (A)n

Такий процес не веде до зміни фазового складу системи. Термін протилежний до дисоціація, але не використовується для опису утворення чітко визначених аддуктів шляхом колігації чи координації.

484 Астат

астат astatine

Хімічний елемент, символ At, атомне число 85, радіоактивний, масове число найживучішого ізотопу 210, стабільних ізотопів не має. Електронна конфігурація [Xe]4f146s25d106p5; група 17, період 6, p-блок. Ступінь окиснення –1 (At–, AgAt нероз-

чинний), +1 (AtO–), +5 (AtO3–).

Проста речовина — астат.

485 атактична макромолекула

атактическая макромолекула atactic macromolecule

Регулярна макромолекула, в якій основні конфігураційні ланки не є ідентичними, тобто конфiгурацiї асиметричних атомiв сусiднiх мономерних ланок в основному ланцюговi чергуються нерегулярно.

486 атактичність

атактичность atacticity

У хімії полімерів — відсутність порядку в розташуванні основних неідентичних конфігураційних ланок у макромолекулі.

487 атмоліз

атмолиз* atmolysis

Розділення суміші газів завдяки різній швидкості їх дифузії через спеціальні мембрани.

488 атмосфера

атмосфера atmosphere

1.У хімії атмосфери — вся маса повітря, яке оточує Землю, включно з хмарами та речовинами, що є там присутні в різних концентраціях. Вона простягається на сотні кілометрів від поверхні, перебуває в безперервному русі. Склад: азот 78.1 %, кисень 20.9 %, аргон 0.934 %, та біля 0.036 % карбондіоксиду, решта компонентів є в слідових кількостях. Поділяється на шари — тропосферу (шар найближчий до землі) та стратосферу (шар над тропосферою).

2.Несистемна одиниця тиску, 1 атм = 101325 Па.

атмосфера, еталонна 2249 атмосфера, йонна 2872 атмосфера, стандартна 6856

489 атом

атом atom

Найменша частинка елемента, що зберiгає його хімiчнi властивостi; електрично нейтральна частинка, що складається з позитивно зарядженого ядра, яке практично визначає його масу (більше за 99,9 %), та електронів, що оточують ядро й визначають розміри атома.

атом, аномерний 376 атом, асиметричний 471

490 атом-атомна поляризовність

атом-атомная поляризуемость atom-atom polarizability

Величина (π), що використовується в теорії збурень як міра зміни електронної густини (q) атома s викликана зміною

електронегативності (кулонівського інтеграла — αr) атома r:

π = δqs / δαr.

491 атом Бора

атом Бора

Bohr atom

Запропонована Бором модель атома, що пояснює емісію та абсорбцію випромінення як результат переходу між стаціонарними електронними станами, що відповідають перебуванню електрона на тій чи іншій орбіті, яка знаходиться на певній відстані від ядра.

атом, воднеподібний 1013 атом вуглецю, псевдоасиметричний 5731

атом вуглецю, тетраедральний 7375 атом вуглецю, тригональний 7560 атом, гарячий 1124 атом, дигональний 1641 атом, координаційний 3419 атом, корінний 3448 атом, містковий 4010 атом, носійний 4491 атом, об’єднаний 4540 атом, периферійний 5069 атом, референтний 6129 атом, скелетний 6617 атом, спіро6786 атом, фіктивний 7728 атом, центральний 8111

492 атом-замісник

замещающий атом substituent atom (group)

Атом, що заміщає один чи більше атомів Н в родоначальній структурі.

атоми, віцинальні 967 атоми, гемінальні 1153 атоми, гетеротопні 1230 атоми, діастереотопні 1787 атоми, заслонені 2422

493 атомізація

атомизация atomization

В аналітичній полум’янній спектроскопії — перетворення аналітів (аналізованих речовин), що перебувають у газовому стані, у вільні атоми.

494 атомна маса

атомная масса

atomic mass, [atomic weight]

Маса спокою атома в його основному ядерному та електронному стані виражена в атомних масових одиницях.

Синонім — атомна вага.

атомна маса, відносна 888

495 атомна масова одиниця

атомная массовая единица atomic mass unit

Одиниця маси (m), що дорівнює 1/12 маси спокою атома

нукліда 12С в його ядерному й електронному основному стані. m = 1.6605402·10–27 кг.

496 атомна одиниця

атомная единица atomic unit

Одиниця, що належить до системи, основаної на шести базових величинах:

двох, пов’язаних з атомом Н: довжина — радіус Бора, енергія

— абсолютне значення його потенціальної енергії в основному стані; двох, пов’язаних з електроном: маса — маса спокою елек-

трона, заряд — його елементарний заряд; двох сталих: момент кількості руху (стала Планка поділена на 2π) та електростатична силова постійна.

497 атомна орбiталь

атомная оpбиталь atomic orbital

Одноелектронна хвильова функцiя, що є результатом розв’я- зування рівняння Шредінгера для атома і описує електрон в ефективному полi ядра та iнших електронiв. У випадку атома є

функцiєю вiддалi вiд ядра й кутів, що визначають її спрямування в просторi, описується трьома квантовими числами — головним, побічним та магнітним.

498атомна орбіталь слейтерівського типу

атомная орбиталь слейтеровского типа

Slater type atomic orbital (STO)

Див. орбіталь Слейтера.

499атомна поляpизацiя

атомная поляpизация atomic polarization

Змiщення атомiв у молекулі один вiдносно одного внаслiдок дiї електричного поля. Характеризується атомною поляризовнiстю αa, що, як правило, складає не бiльше 10 % електронної поляризовностi. Чисельно величина атомної поляризацiї Pa визначається за рiвнянням:

Pa = (1/3ε0)Naαa,

де Na — число Авоґадро, ε0 — діелектрична проникнiсть пустоти.

500 атомна рефракцiя

атомная pефpакция atomic refraction

Величина Ra, що є добутком атомної маси А на питому рефракцiю r:

Ra = A r = A/(ρ (n2 – 1)/(n2 + 2)),

де ρ — густина простої речовини, n — показник заломлення. Атомна рефракцiя зростає зi збiльшенням числа електронiв у атомi та змiнюється зi змiною валентного зв'язку, в який входить даний атом, але залишається постійною в широкому діапазоні змiни густини речовини. Вираховується за адитивною схемою як частка експериментальної молярної рефракцiї, що припадає на один атом молекули. Так порахована атомна рефракцiя вiдрiзняється вiд визначеної для простих речовин.

501 атомна силова мікроскопія

атомная силовая микроскопия atomic force microscopy (AFM)

Мікроскопія, що використовується для відтворення вигляду поверхні (чи великої молекули) з точністю до окремого атома, шляхом механічного дослідження контурів поверхні за допомогою спеціальної скануючої голки, мікроскопічний рух якої вверх та вниз при пересуванні над поверхнею фіксується спеціальним п’єзоелектричним сенсором.

502 атомна спектральна лінія

атомная спектральная линия atomic spectral lines

Спектральна лінія, що відповідає частоті випромінення утвореного внаслідок певного електронного переходу між енергетичними рівнями в атомі.

503 атомна теорія Дальтона

атомная теория Дальтона

Dalton's atomic theory

Теорія будови речовини, основними положеннями якої є такі:

—речовина складається з малих, неподільних частинок — атомів;

—усі атоми даного елемента однакові;

—атоми різних елементів мають різну масу;

—атоми об’єднуються в певних пропорціях при утворенні сполук.

504 атомна флуоресценція

атомная флуоресценция atomic fluorescence

Процес, при якому після абсорбції фотона атомом й переходом на вищий енергетичний рівень внаслідок збудження відбувається спонтанна або вимушена емісія фотона.

43

505 атомне ядро

атомное ядро atomic nucleus

Щільна позитивно заряджена центральна частина атома, що містить усі атомні протони й нейтрони, без орбітальних електронів. Зосереджує в собі майже всю масу атома, але займає лиш невеликий його об’єм.

506 атомний заряд

атомный заряд atomic charge

Заряд (ζ), який має певний атом у молекулі, визначається так:

ζ = ZA – qA,

де ZA — атомний номер A; qA – електронна густина на атомі A.

507 атомний кристал

атомный кpисталл atomic crystal

Кристал, в якого головними є ковалентнi зв'язки мiж атомами, що стоять у вузлах ґраток (напр., алмаз). Характеризується високою твердiстю, малими електрота теплопровiднiстями.

508 атомний номер

атомный номер atomic number

Число, яке відповідає зарядові атомного ядра, тобто числу протонів у ньому. Атомний номер пишеться в періодичній таблиці поруч з символом елемента. Синонім — атомне число.

509 атомний об’єм

атомный объем atomic volume

Об’єм, який займає один граматом певного елемента.

510 атомний остов

атомный остов atomic core

Частина атома з усіма повністю заповненими оболонками, що лежать нижче валентної оболонки, але без валентних електронів.

511 атомний радіус

атомный радиус atomic radii

1.Половина віддалі, на якій знаходяться сусідні атоми в структурі простої речовини. Величина залежить від алотропної видозміни елемента.

2.Половинна відстань між ядрами атомів одного й того ж елемента, коли атоми зв’язані одинарним ковалентним зв’язком або знаходяться в кристалі металу.

512 атомний символ

атомный символ atomic symbol

Умовне позначення хімічних елементів у формулах та періодичній таблиці. Це одна, дві або три літери латинського алфавіту, перша з яких — велика.

513 атомний спектр

атомный спектр atomic spectrum

Лінійчатий спектр, одержаний при випромінюванні світла збудженими атомами або йонами внаслідок квантованих електронних переходів між рівнями енергії.

514 атомний спектральний аналіз

атомный спектральный анализ atomic spectrum analysis

Спектральний аналіз, в основі якого лежить інтерпретація інформації, що присутня в атомних спектрах.

515 атомоцентрований радикал

атомоцетрированный радикал atom centered radical

Термiн, що використовується для розрiзнення радикалiв залежно вiд того, на якому атомi зосереджений неспарений електрон (тб. вказує на природу атома з найбiльшою спiновою густиною), пр., C-, О-, N-центрованi радикали.

517 атрактивна взаємодія

аттрактивное взаимодействие attractive interaction

Взаємодія між атомами, яка при зменшенні віддалей між їх ядрами викликає зниження енергії системи. На енергетичному профілі системи відповідає ділянці, де енергетично вигідне зближення ізольованих нейтральних атомів відбувається без утворення хімічного зв’язку між ними.

518 атрактор

аттрактор attractor

У кінетиці коливальних процесів — набір точок у фазовому просторі (може бути одна точка або крива лінія), до яких з розвитком системи прямує точка, що представляє в даний момент часу стан диссипативної системи.

519 атропоiзомерiя

атpопоизомеpия atropoisomerism

Вид стереоiзомерiї, що виникає внаслiдок значного обмеження свободи обертання навколо одинарного зв'язку. Високий бар'єр внутрiшнього обертання через стеричнi перешкоди (80

— 130 кДж моль-1) викликає появу енантiомерних атропоiзомерiв, які можуть бути виділені як окремі хімічні сполуки, напр., орто-заміщені біфеніли.

520атто-

атто-

atto

Префікс у системі СІ для 10–18, символ: а.

521ауксини

ауксины auxins

Фізіологічно активні речовини, які регулюють ріст рослин. У малих дозах вони стимулюють розвиток, у перебiльшених — можуть привести до загибелi рослин (пр., фенiлоцтова, β-iндо- лiлоцтова, нафтилоцтова кислоти, похiднi пiколiнової кислоти). Синоніми — фітогормони, рослинні гормони.

522 ауксотропія

ауксотропия auxotrophy

Нездатність організму синтезувати певні органічні сполуки, потрібні для його росту.

523 ауксохромна група

ауксохpомная гpуппа auxochrome

Атом, група або субструктура в молекулі, яка істотно впливає на інтенсивність абсорбції молекули, зокрема на iнтенсивнiсть

кольору барвника при наявностi хромофора, викликаючи також i деякий батохромний зсув спектра (звичайно електронодонори –OR, –SR, –NR2, де R = H, Alk).

524 Аурум

золото gold

Хімічний елемент, символ Au, атомний номер 79, атомна маса 196.9665, електронна конфігурація [Xe]4f146s15d10; група 11, період 6, d-блок. Cтабільний ізотоп 197Au. Зустрічається в ступенях окиснення +5 (в AuF5), +2 (в комплексах з S- лігандами), найчастіше +1 (лінеарний, Au+ комплексотворний) та +3 (планарний), проте солі Au+ розкладаються до стабільних Au3+ + Au. При взаємодії Au3+ з амоніаком утворюється гримуче золото Au2O3(NH3)4, вибухає при 145 °С. Відомі ауруморганічні сполуки RAuHlg2, R2AuHlg, R3Au.

Аурум дає стабільні інтерметалічні сполуки з іншими

металами та кластерні сполуки, пр., Au11I3L7 (L = фосфін). Синонім — золото.

Проста речовина — золото.

525 аут-ізомер

аут-изомер out-isomer

Один із ізомерів біциклічних систем з достатньо довгими містками, в якого

. N N . екзоциклічні зв’язки біля голови містка або вільні електронні пари спрямовані назовні структури.

526 афінна хроматографія

афинная хроматография affinity chromatography

Окремий випадок хроматографії, де для розділення використовується біологічна специфічність взаємодії аналізованої речовини (аналіту) з лігандом.

527 афіцид

афицид aphicide

Речовина, здатна труїти тлю.

528 ахіральна молекула

молекула ахиральная achiral molecule

Молекула, яка має принаймні одну дзеркально-обертальну вісь симетрії Sn. Це молекула, конфігурації чи конформації якої властива ідентичність з її дзеркальним відбитком. Ідентичність може досягатись суміщеням між собою шляхом виконання тої чи іншої кількості переміщень і/або обертань.

529 ахіральний об’єкт

ахиральный объект achiral object

Об’єкт, зокрема молекулярний, який може бути суміщений із своїм дзеркальним відбитком шляхом виконання тої чи іншої кількості трансляцій і/або обертань.

530 ахіральний хромофор

ахиральный хромофор achiral chromophore

Хромофорна система в молекулах, яка має принаймні одну дзеркальну площину симетрії.

531 ахiральнiсть

ахиральность achirality

Властивiсть молекул (на вiдмiну вiд хiральних) сумiщатися зi своїм дзеркальним вiдображенням. Такi молекули оптично неактивнi, хоч можуть показувати оптичну активнiсть у

розчинах хiральних розчинникiв. Ознакою ахіральності є наявність принаймні одної дзеркально-обертальної осі Sn.

532 ацени

ацены acenes

Поліциклічні ароматичні вуглеводні, які складаються з лінійно конденсованих бензенових кілець. Найпростішим з них можна вважати антрацен, відомий і гептацен, але зі збільшенням кількості конденсованих ядер їх стійкість падає, хоча описані похідні й ундекацена. Хімічно

активні: легко окиснюються (навіть киснем повітря), утворюючи хінони, приєднують дієнофіли, гідруються передовсім по центральних атомах C. Легко відривають електрони в атомів лужних металів з утворенням ароматичних аніонрадикалів.

533 ацеталi

ацетали acetals

Діетери гемінальних діолів із загальною структурою R2C(OR')2 (R' ≠ H). Первісно термін застосовувався лише до похідних альдегідів (один R = H), тепер, за рекомендацією IUPAC, прийнятий і для кетонів, як загальний. Змішані ацеталі мають різні групи R', при нагріванні диспропорціонуються.

Відносно стабільні в лужному середовищі, у кислотному — гідролізуються, як і при кип’ятінні в воді, до відповідних оксосполук. Зазнають алкоголізу, гідруються до спиртів. Ацетальотворення використовується для захисту карбонільних груп.

534 ацетилацетонати

ацетилацетонаты acetylacetonates

зв’язаних з металом, може бути 1 — 4.

CH3

535 ацетилени

ацетилены acetylenes

Ациклічні (розгалужені або нерозгалужені) та циклічні вуглеводні, які мають один або більше –C≡C– зв’язків.

536 ацетиленова група

ацетиленовая группа acetylene group

Група, що мiстить потрiйний зв'язок мiж атомами C, якi мають sp-гiбридизацiю: –C≡C–.

537 ацетиленова сажа

ацетиленовая сажа acetylene black

Окремий тип сажі, яка утворюється при екзотермічному розкладі ацетилену. Характеризується більш високим ступенем агрегації і кристалічності в порівнянні з іншими видами сажі (практично чиста графітова форма). Слід відрізняти від сажі, яка побічно утворюється при виробництві ацетилену електродуговим методом.

538 ацетиленовий зв'язок

ацетиленовая связь acetylenic bond

Потрiйний зв'язок мiж двома атомами вуглецю –С≡С– (в sp- гiбридизацiї), що утворюють шiсть електронів. Має найвищу серед міжвуглецевих зв’язків енергію дисоціації, яка складає 130 ккал моль-1.

45

539 ацетиліди

ацетилениды acetylides

Сполуки, які утворюються внаслідок заміщення одного або обох атомів H в ацетилені на метал або катіонну групу. Пр., мононатрій ацетилід NaC≡CH. Сюди відносяться карбіди металів (пр., K, Ca, Al, також перехідних елементів пр., Cu, Ag, Au) які містять С22– або С2R– форми, Гідролізуються до етину, ацетиліди перехідних металів вибухові. Перехідні метали утворюють комплексні ацетиліди (пр., [M(C≡CR)n]x–), в яких метал знаходиться в нижчому оксидаційному стані.

540 ацетилiд-йон

ацетиленид-ион acetylide ion

Анiон алкiну, що утворюється дiєю на алкiн алкоголяту або лужного металу:

RC≡C–H + C2H5ONa → RC≡C– + Na+ + C2H5OH

541 ацетоксиалкоголь-карбонільне перетворення за Серіні

преобразование Серини

Serini acetoxyalcohol-carbonyl transformation

Перетворення моноацетатів гліколів у кетони при нагріванні з цинковим порошком. Реакція протікає з оберненням конфігурації. Застосовується в хімії стероїдів.

>C(OH)–CH(OАc)– → >CH–CO–

542 ацетолiз

ацетолиз acetolysis

Частковий випадок ацидолізу. Розщеплення гетерозв'язкiв у молекулах пiд дiєю оцтової кислоти (або її ангiдридiв) з утворенням вiдповiдних ацетатiв:

544 ацидиметричне титрування

ацидиметрическое титрование acidimetric titration

Кислотно-основне титрування, в якому основу титрують стандартним розчином кислоти.

545 ацидиметрiя

ацидиметрия acidimetry

Титрометричний метод визначення концентрації основ, основних солей чи слабких кислот заснований на вимірюванні кількості кислоти, що пішла на їх нейтралізацію.

546 ацидозіз

ацидозиз acidosis

Патологічний стан, при якому концентрація субстанцій в рідині тіла, що можуть давати йони Н+, є нормальною, а рН крові є нижчою від норми.

547ацидокомплекс

ацидокомплекс acidicomplexe

Комплексна сполука, лігандами в якiй є лише анiони кислот — ацидоліганди, здатнi обмiнюватися в розчинах на iншi молекули, зокрема розчинника, й утворювати комплекси зi змiшаними лігандами.

548ацидолiз

ацидолиз acidolysis

Обмінне розщеплення, в т.ч. сольволітичне, хімічного зв’язку

в органічних сполуках під дією органiчних або неорганiчних кислот. У першому випадку вони можуть виконувати pоль pозчинника і при цьому застосовують ще й мiнеральнi кислоти як каталiзатори, напp.,

RCO–OCOR + HХ → RCO–Х + RCOOH де Х = OCOR`, SH.

549ацидулянт

ацидулянт* acidulant

Речовина, яка добавляється до їжі або напою для зниження рН, аби надати кислого чи терпкого присмаку. Пр., фосфатна кислота додається до напоїв кола.

550ацилалі

ацилали acylals

Діестери гемінальних діолів, що мають загальну формулу

R2C[OC(=O)R]2.

551 ацил-катiони

ацил-катионы acyl cations

Катiони, що мають загальну формулу R–C+=O, плоскi, позитивний заряд зосереджений на атомi C. Особливо стiйкими є тi, в яких карбенiєвий атом має просторову заслону, пр., 2,4,6- триметилбензоїл.

552 ацилоїнестерна конденсація

ацилоиновая конденсация acyloin ester condensation

Перетворення, що полягає у відновлювальній димеризації естерів за допомогою лужних металів (пр., Na) в ацилоїни (α- оксикетони). Відбувається на поверхні металу за радикальним механізмом. Діестери реагують внутрімолекулярно з утворенням циклічних ацилоїнів (метод синтезу великих циклів).

2RCOOR' → [R(NaO)C=C(ONa)R] –(H2O)→ RCH(OH)COR

553 ацилоїни

ацилоины acyloins

α-Гідроксикетони загальної формули RCH(OH)C(=O)R. Перетворюються у відповідні дикетони, гліколі та ін.

554 ацилоксильний радикал

ацилоксильный радикал acyloxyl radical

Оксигенцентрований радикал, які містить ацильну групу,

зв’язану з атомом О. Пр., RC(=O)O·, RC(=NR)O·, RS(=O)O·.

555 ацилотропiя

ацилотропия acylotropism

Таутомерiя, що полягає в рiвноважному переносi ацильної групи або залишка СH-кислоти мiж гетероатомами в сполуках:

AcO–CR=CR'–CR"=O → O=CR–CR'=CR"–OAc

556 ацильне розщеплення

ацильное расщепление acyl cleavage

Розщеплення карбонiльних сполук пiд дiєю лужних агентiв (HO–, NH2–) до карбонових кислот чи амiдiв.

R–C(O)–R + HO– → R(HO)C(–O–)R → RH + RCOO–

557 ацильне число

ацильное число acyl number

Величина, що характеризує вмiст ацильних груп у речовинi, чисельно дорiвнює масi КOH, що необхiдна для гiдролiзу естерiв, галогенангідридів або амiдiв у 100г речовини.

558 ацильна група

ацильные группы acyl groups

Група, утворена відніманням одної або більше гідроксильних груп (гідроксигруп) від оксокислот з загальною формулою RkE(=O)l(OH)m (l ≠ 0), та N,S-заміщені аналоги таких ацильних груп. В органічній хімії неспецифічною ацильною групою є звичайно карбоксильна ацильна група. Пр., CH3C(=O)–, CH3C(=NR)–, CH3C(=S)–, PhS(=O)2–, HP(=N)–, R–P(=O)<.

559 ацильна хімічна частинка

ацильная частица acyl species

Ацильний інтермедіат (ациланіон, ацилрадикал й ацилкатіон), що є формально похідним від оксокислот RkE(=O)l(OH)m (l ≠ 0) при вилученні гідроксильного катіона НО+, гідроксильного радикала НО· або гідроксильного аніона НО–, відповідно. Така частинка може бути представленою канонічними формами з негативним зарядом, неспареним електроном або з позитивним зарядом на кислототвірному елементі оксокислоти.

Пр., ацилієві йони — RC–(=O), RS–(=O)2, RC–(=S); RC–(=NH); ацилрадикали — RC•(=O), RS•(=O)2;

ацилкатіони — RC+(=O) ↔ RC≡O+.

560 ацилювання

ацилиpование acylation

Введення ацильної гpупи RCO в молекулу, часто в присутностi каталiзаторiв (реакцiї Фрiделя — Крафтса, Шотен

— Баумана та iн.), напp.

561 ацилювання за Неніцеску

ацилирование по Неницеску

Nenitzescu acylation

Перетворення, яке полягає у відновному ацилюванні циклоалкенів хлорангідридами кислот у циклоалкани в присутності AlCl3 і відповідного циклоалкану (відновлення зв’язку С–Сl здійснюється воднем, що виділяється внаслідок автоконденсації циклоалкану під дією алюміній хлориду при ~70°, пр.,

2С6Н12 → С12Н22 + 2Н

Систематична назва — гідро,ацил-приєднання, [hydro,acyladdition]

–НC=CН– → –ClCH–C(СOR)– → –CH2–C(СOR)–

На схемі показана окрема ланка циклу.

562 ацилювання за Фріделем — Крафтсом

ацилирование по Фриделю — Крафтсу

Friedel — Crafts acylation

Ацилювання ароматичних сполук за допомогою ацилхлоридів у присутності кислот Льюїса (передовсім AlCl3, також ZnCl2, BF3, POCl3 та ін.), каталітична дія яких полягає в поляризації ацилюючого агента, аж до утворення карбенієвого йона (пр., RC+O). Здійснюється при нагріванні в інертних органічних розчинниках. Систематичні назви перетворень:

1. Ацилювання, ацил-де-гідрогенування, [acylation, acyl-de- hydrogenation]

ArH RCOCl→ ArCOR

2. Арил-де-хлорування, [aryl-de-chlorination] RCOCl ArH→ ArCOR

563 аци-нітросполуки

аци-нитросоединения aci-nitro compounds

Назва гідрокарбіліденазинових кислот R2C=N+(–O–)ОН. Вживати аци-нітро як префікс в систематичній номенклатурі при утворенні назв окремих сполук IUPAC не рекомендує.

564 аци-нiтро-таутомерiя

аци-нитро-таутомерия aci-nitro-tautomerism

Рiвновага α-нiтроалкільних сполук у нейтральному або лужному cередовищі з їх аци-формою (нiтроновою кислотою) та спiльним анiоном:

>CHNO2 >C=NO2– + H+ >C=N(=O)OH

565 ацитнiсть

ацитность acity

Величина, що характеризує кислотнi властивостi чистого рiдкого розчинника та його здатнiсть сольватувати йони. Напр., для н-гептану вона дорiвнює 0.00, для пiридину 0.24, для води 1.00, для трифлуороцтової кислоти 1.72.

566 аци-форма

аци-форма aci-(nitro) form

Кислотна таутомерна форма сполуки, що перебуває в станi рiвноваги з iншими таутомерними формами, напр., ациформа

>C=N+(O–)OH в аци-нітро-таутомерній рівноважній системі нітроалканів.

567 багата полімером фаза

обогащенная полимером фаза polymer-rich phase

У хімії полімерів — фаза у рівноважній двофазній системі, до складу якої входить полімер та низькомолекулярна речовина, в якій концентрація полімера є високою.

568 багатоатомнi спирти

многоатомные спирт polyatomic alcohols

Спирти, що мiстять не менше трьох гідроксигруп при насичених атомах вуглецю (глiцерини, еритрити i т.п.).

569 багатокомпонентна система

многокомпонентная система multicomponent system

Система, що складається з багатьох компонентiв, якi можуть перебувати в однiй чи в кiлькох фазах.

570багатократне розсіювання

многократное рассеяние multiple scattering

Послідовне повторне розсіювання випромінення в розсіюючому середовищі.

571багатониткова макромолекула

многожильная макромолекула * multi-strand macromolecule

Макромолекула, складена з структурних ланок, які сполучені в такий спосіб, що сусідні структурні ланки з’єднані одна з одною через більше, ніж чотири атоми.

572 багатонитковий ланцюг

многожильная цепь* multi-strand chain

У хімії полімерів — ланцюг, який складається з структурних ланок сполучених так, що сусідні структурні ланки з’єднані одна з одною через більше, ніж чотири атоми або більше, ніж через два з кожної зі сторін структурної ланки.

573 багатостадiйна реакцiя

многостадийная реакция stepwise reaction

Реакцiя, що складається не менше, ніж із двох послiдовних елементарних стадiй (етапiв), де утворюється хоча б одна промiжна сполука.

Синонім — поетапна реакція.

47

580 базисний набір

базисный набор basis set

Набір атомних орбіталей, представлених певними математичними функціями, за допомогою яких створюються молекулярні орбіталі при квантово-механічних розрахунках. Напр., STO-4G або 6-31G* і подібні вирази означають тип використаних математичних функцій, STO-означає слейтерівський тип орбіталей, а G — гаусів. Найширше вживаними базисними наборами є STO-1G та STO-1G* (H and He), STO-2G та STO2G* (H to Xe), STO-3G та STO-3G* (H to Xe), STO-4G та STO4G* (H to Xe), STO-5G та STO-5G* (H to Xe), STO-6G та STO6G* (H to Xe), 3-21G, 3-21G*, та 3-21G** (H to Ar), 4-21G, 4- 21G*, та 4-21G** (H to Ne), 6-21G, 6-21G*, та 6-21G** (H to Ar), 4-31G, 4-31G*, та 4-31G** (H to Ne), 5-31G, 5-31G*, та 5- 31G** (H to F), 6-31G, 6-31G*, та 6-31G** (H to Ar), 6-311G, 6- 311G*, та 6-311G** (H to Ar).

581 базиснi орбiталi

базисные орбитали basis orbitals

Формально визначенi за допомогою спрощених рiвнянь орбiталi (близькi до атомних), комбiнацiя яких дозволяє описати атомнi та молекулярнi орбiталi в лiнiйному наближеннi.

Вiдомi слейтерiвськi rkexp(ηr)Y(θ,ϕ), гаусовi rkexp(ηr2)Y(θ,ϕ)

та декартовi гаусовi xaybzcexp(ηr2) базиснi орбiталi.

582 базитнiсть

базитность basity

Величина, що характеризує основнi властивостi чистого рiдкого розчинника та його здатнiсть сольватувати йони. Напр., для н-гептану вона дорiвнює 0.00, для води 1.00, для трифлуороцтової кислоти 0.00, для пiридину 0.96.

583 базовий стан

базовое состояние basic state

У хемометриці — специфічний стан системи, що використовується як основний при оцінці інших станів системи. Часто він співпадає зі станом, який система має при мінімумі енергії, тобто з основним станом.

584 байєрiвське напруження

байеровское напряжение

Baeyer’s strain

Надлишок енергії, яку має молекулярна частинка чи перехідна структура у випадку відхилення її основних геометричних параметрів (довжин зв’язків, валентних або діедральних кутів) від стандартних значень цих параметрів у подібних за хімічною будовою молекулярних частинках. Це зокрема напруженість, що виникає внаслідок деформацiї валентних кутiв у циклах порiвняно з ациклiчними аналогами (така напруженість є пропорцiйною квадратовi вiдхилення кута вiд стандартного значення).

585 байт

байт byte

У комп’ютерній хімії та хемінформатиці — основна одиниця кількості інформації, що дорівнює наборові 8-ми розрядів двійкового коду (біту). Більшими одиницями є: кілобайт, мегабайт, гігабайт та терабайт.

592 бар’єр реакції

барьер реакции reaction barrier

Енергетичний бар’єр хімічної реакції. У вібраційно адіабатичній теорії перехідного стану його висота є різницею нульових енергій активованого комплексу та реактантів.

бар’єр реакції, потенціальний 5455

593 бар’єр типу І

барьер типа І type-I barrier

У молекулярній динаміці — енергетичний бар’єр у вхідній долині поверхні потенціальної енергії реакції (тій долині, якою входять реактанти).

594 бар’єр типу ІІ

барьер типа ІІ type-II barrier

У молекулярній динаміці — енергетичний бар’єр у вихідній долині поверхні потенціальної енергії реакції (долині, якою виходять продукти).

бар’єр, торсійний 7473 бар’єр, характеристичний 7949

595 Барій

барий barium

Хімічний елемент, символ Ba, атомний номер 56, атомна маса 137.33., електронна конфігурація [Xe]6s2; група 2, період 6, s-блок. Природний барій складається з суміші стабільних ізотопів, серед яких переважає 138Ba. В сполуках ступінь окиснення +2 (солі Ba2+). Відомі сполуки з карбоном — карбід BaC2, з фосфором — фосфід Ва3Р2.

Проста речовина — барій.

М’який сріблясто-білий метал, т. пл. 725 °С, т. кип. 1640 °С, густина 3.51 г см–3. Горить на повітрі. З водою реагує з виділенням водню і утворенням гідроксиду барію.

596 баріон

барион barion

Ферміон, що включає нуклони (протони й нейтрони) і ще 6 важчих частинок (гіперонів).

597барн

барн

barn

Позасистемна одиниця площі, барн = 10–28 м2.

598батохромна група

батохpомная гpуппа bathochrome

Атом чи група, що, будучи введеною в молекулу органiчної речовини, зсуває спектр поглинання чи випромiнення в бік довших хвиль.

599 батохромний зсув спектра

батохромный сдвиг спектра bathochromic spectral shift

Поглиблення забарвлення речовини, тобто довгохвильовий (в сторону низьких частот) зсув її спектра пiд впливом структурних змiн у молекулах, що можуть бути викликанi дiєю розчинника, температури або введенням замiсникiв i iн.

Синонім — червоний зсув.

600 безвипромінювальна дезактивація

безызлучательная дезактивация radiationless deactivation

Втрата енергії збудження без емісії фотонів чи хімічних змін.

49

601 безвипромінювальний iнтрахромофорний перехiд

внутрихромофорный безызлучательный переход intrachromophoric radiationless transition

Процес переносу електронної енергiї, що вiдбувається всередині системи термiв молекули.

602безвипромiнювальний перехід

безызлучательный переход radiationless transition

Перехід, пов’язаний з перерозподiлом енергiї в квантовій системі або переносом енергiї вiд неї до оточення, коли перенос не супроводжується її видiленням чи поглинанням випромiнення (фотонів), а вiдбувається перетворення енергiї збудження електронiв у коливально-обертальну енергiю.

603безвипромінювальний розпад

безызлучательный распад radiationless decay

Див. безвипромінювальна дезактивація.

604 бездифузійний перенос

бездиффузионный перенос diffusionless transition

Перенос, що не включає дифузію молекулярних частинок на довгі віддалі, такі які перевищують типові міжатомні віддалі.

605 безпечний лінкер

надежно связанный линкер “” safety-catch linker

У комбінаторній хімії — лінкер, що відщеплюється здійсненням двох різних реакцій замість нормально одної, через що забезпечується більший контроль над моментом відщеплення

продукту. Так, сульфамідна смола, наведена нижче, повинна бути спочатку проалкільована, щоб стати чутливою до розщеплення шляхом нуклеофільного заміщення.

безпорядок, конфігураційний 3375 безпорядок, конформаційний 3382 безпорядок, ланцюгово-орієнтаційний 3581 безпорядок, структурний 7017

606 безрозмірна величина

безразмерная величина dimensionless quantity

Величина з розмірністю одиниця, числова величина, незалежно від способу її отримання.

607 безслідний лінкер

бесследный линкер traceless linker

У комбінаторній хімії — лінкер, що не залишає жодних залишків у сполуці після відщеплення, тобто він заміщається

атомом H. Напр., германійвмісний лінкер, що руйнується кислотами

608 бейнітний перехід

бейнитный переход bainite transition

У металургії — перехід між гранецентрованою кубічною ґраткою та об’ємноцентрованою ґраткою. Напр., перехід між аустенітом (гранецентрована кубічна ґратка) та мартенситом (об’ємноцентрована ґратка).

609бекерель

беккерель becquerel

Одиниця радіоактивності, рівна одному розпадові за секунду.

610бензенієві йони

бензениевые ионы benzenium ions

Аренієві йони, що є похідними бензену або його заміщених похідних.

611 бензидинне перегрупування

бензидиновая перегруппировка benzidine rearrangement

Внутрiмолекулярне перегрупування гiдразосполук у похiднi бензидину (пара- або орто-iзомери). Відбувається пiд дiєю кислот або термiчно.

C6H5–NHNH–С6H5 → п-H2N–C6H4–C6H4–NH2-п

612 бензилове перегрупування

бензиловая перегруппировка benzylic acid rearrangement

Перегрупування α-дикетонiв під каталітичною дією основ у α- оксикислоти (характерна реакція 1,2-дикетонів). У ряду циклічних 1,2-дикетонів супроводиться звуженням циклу на одиницю.

RCO–COR + Н2О → R2C(OH)–COOH

Систематична назва перетворення — 1/О-гідро,3/оксидо-(1/→2/арил)-мігро-приєднання.

613 бензильна група

бензильная группа benzylic group

Арилметильна група та її похідні, утворені шляхом заміщення атомів Н.

614 бензильний інтермедіат

бензильный интермедиат benzylic intermediate

Карбаніон, карбенієвий іон або радикал, формально утворений відщепленням одного гідрона, гідрида або атома Н, відповідно, від групи СН3 толуолу або його заміщених похідних. Пр., бензильний радикал С6Н5С•Н2.

615 бензини

бензины benzynes

1,2-Дидегідробензен (арин, похідний бензену) і його похідні, утворені заміщенням. Застосовувати термін м- і п-бензин щодо 1,3- і 1,4- дидегідробензенів (тб. бензен-1,3-діілу та бензен-1,4- діілу), відповідно за IUPAC є помилковим.

616 бензоїнова конденсація

бензоиновая конденсация benzoin aldehyde condensation

Перетворення двох молекул ароматичних альдегідів у відповідні α-оксикетони (бензоїни) при каталітичній дії ціанідів або гетероароматичних карбенів (пр., тіаміну в біохімічних процесах). Відома також аналогічна формоїнова конденсація формальдегіду.

2ArCHO → Ar–CHOH–CO–Ar

Відбувається за схемою