Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

2075 електрохроматографія

электрохроматография electrochromatography

Метод хроматографічного розділення, в якому рухома рідка фаза, під дією прикладеної різниці потенціалів проходить крізь нерухому фазу (тобто в умовах електроосмосу). Деколи розділення покращується при застосуванні електрофорезу. Саме розділення здійснюється завдяки різній спорідненості аналізованих компонентів до твердої фази, на якій відбуваються процеси адсорбції/десорбції, внаслідок чого швидкість їх переміщення рідкою фазою є різною.

2076 електрохромія

электрохромия electrochromism

Зміна кольору речовини під дією прикладеної електричної напруги. Зустрічається у випадку бістабільних сполук, де можливе електрохімічне перемикання двох кольорів, яке викликається генеруванням різних редокс станів хімічної частинки, що мають різні електронні смуги поглинання.

2077 електрохромний ефект

электрохромный эффект electrochromic effect

Див. ефект Штарка

2078 електроциклiчна реакцiя

электроциклическая реакция electrocyclic reaction

Перициклічна реакція, яка є внутрiмолекулярним циклоприєднанням i йде з утворенням σ-зв'язку мiж кiнцями кон’югованої лiнiйної π-системи, що супроводиться зменшенням у нiй на одиницю кiлькостi π-зв'язкiв, а також обернений процес (ретро-циклоприєд- + + нання). Може бути як термiчною, так i

фотохімiчною, яка звичайно відбувається стереоспецифiчно. Термічно може йти чотирма стереохімічними шляхами, два з яких дисротаторні, а два — конротаторні. При тому, переважна стереохімічна спрямованість електроциклiчних термічних реакцій визначається кількістю електронів, що беруть участь у синхронному процесі: якщо маємо 4n електронів — процеси будуть конротаторними, якщо 4n+2 — дисротаторними для перехідного стану з топологією Гюккеля, а для перехідних станів з топологією Мебіуса справедливе зворотне твердження.

2079 елемент

элемент element

1.Певний тип атомів з однаковим зарядом ядра (з однаковим протонним числом).

2.Найпростіша речовина, яка може бути одержана в хімічній реакції. Вона складається з атомів з ідентичним атомним номером. Визначення елемента, як простої речовини, яка не може бути розкладена хімічно на простіші, виходить з ужитку.

3.У електрохімії — пристрій, де хімічна енергія перетворюється в електричну.

4.Об’єкт із сукупності, яка становить певну систему.

2080 елемент d-блоку

элемент d-блока d-block element

Елемент 3 — 12 груп (крім лантаноїдів і актиноїдів) періодичної таблиці, в атомі якого зовнішньою є d-під- оболонка електронів. Проста речовина — метал.

2081 елемент f-блоку

элемент f-блока f-block element

Елемент, що належить до лантаноїдів (з атомними номерами 58 — 71) та актиноїдів (з атомними номерами 90 — 103), в

атомі якого зовнішньою є f-підоболонка електронів. Проста речовина — метал.

2082 елемент p-блоку

элемент p-блока p-bloc element

Елемент 13 — 18 груп (крім гелію) періодичної таблиці, в атомі якого зовнішньою є p-підоболонка електронів. Простою речовино такого елемента може бути метал, неметал або напівметал (Ge, Po).

2083 елемент s-блоку

элемент s-блока s-bloc element

Елемент 1 і 2 груп періодичної таблиці, в атомі якого зовнішньою є ns-атомна орбіталь електронів (n = головне квантове число зовнішньої електронної оболонки). Проста речовина (крім Гідрогену) — метал (лужний — 1 група, або лужноземельний — 2 група).

елемент, гальванічний 1109

2084 елемент Даніеля

элемент Даниэля

Daniel cell

Елемент, що має склад: Zn/Zn2+ || Cu2+/Cu. Електрорушійна сила цього елемента становить 1.1 вольт і практично не залежить від температури.

елемент, електрохімічний 2071 елемент, концентраційний 3400 елемент, корозійний 3450 елемент, паливний 4873

2085 елемент плівки

элемент пленки film element

Невелика гомогенна частина плівки, що включає дві поверхні розділу та будь-яку рідину між ними.

2086 елемент симетрiї

элемент симметрии symmetry element

1. Оператор, що перетворює певний об'єкт (математичний чи матерiальний) тотожно самого в себе. Основними елементами є вiсь симетрiї Сn, площина симетрiї m та центр симетрії. Осi можуть бути рiзного порядку n залежно вiд кута θ, на який треба повернути молекулу, щоб її нове та вихiдне зображення спiвпали. Порядок осi визначається так: n = 360/θ (n повинно бути цiлим числом), напр., якщо θ = 60°, то n = 360/60 = 6, тобто маємо вiсь шостого порядку С6, як у бензенi. Центр симетрiї є в фулеренах.

2. Геометричне місце точок (точка, лінія, площина), відносно яких здійснюються операції симетрії.

елемент симетрії, одиничний 4604 елемент, слідовий 6648 елемент, стандартний 6883 елемент, сухий 7149 елемент, тетратомний 7381

елемент, фотогальванічний 7813 елемент, фотоелектролітичний 7822 елемент, фотоелектрохімічний 7826 елемент, хімічний 8023

2087 елемент хіральності

хиральный элемент chirality element

Загальна назва для осі хіральності, площини хіральності чи центра хіральності.

151

2088 елементаpна комiрка

элементаpная ячейка unit cell

Найменша частина кристала, яка регулярно пoвторюється, будучи вписана в паралелепіпед, що має всi характернi риси просторових ґраток (окрiм трансляцiйної симетрiї) i дозволяє вiдтворювати всі ґратки шляхом простого повтору комірки в напрямках трьох її рiзних граней. Повторенням елементарної комірки створюється структура монокристалу. На відміну від низькомолекулярних сполук, елементарна комірка полімерних кристалів звичайно містить тільки частини макромолекул, а регулярність повторення може бути неідеальною.

2089 елементаpна реакцiя

элементаpная pеакция elementary reaction,

Реакцiя, що проходить без проміжних стадiй. У такій реакції не спостерігається і не постулюється наявність інтермедіатів. Вона складається з одного етапу і проходить тiльки в одному напрямку — вiд реактантів до продуктiв, тобто це реакцiя, на шляху якої є лише один потенцiальний бар'єр (перехідний стан) або його нема зовсiм. Такі реакції є етапами складеної реакції.

2090 елементарна стадiя реакції

элементарная стадия реакции reaction step

Елементарна реакцiя, що становить одну зi стадiй (етап) багатостадiйної реакцiї, в якiй iнтермедiат (або на першiй стадiї — реактант) перетворюється в наступний iнтермедiат (або на останнiй стадiї — у продукт).

Синонім — елементарний етап реакції.

2091 елементарна частинка

элементарная частица elementary particle

В ядерній хімії — частинка, що, як на сьогодні вважається, не має спостережуваної структури при середніх енергіях (фотон, лептон і т. п.).

2092 елементарний заряд

элементарный заряд elementary charge

Електромагнітна фундаментальна фізична стала, рівна заряду протона, використовується як атомна одиниця заряду:

е = 1.602177 10–19 С.

2093 елементарний процес

элементарный процесс elementary process

Процес взаємодії молекулярної частинки з елеметарною частинкою, напр., прилучення, відрив чи перенос електрона.

2094 елементарний хімічний акт

химический элементарный акт elementary chemical reaction

Перетворення одної чи декількох молекулярних частинок-

реактантів у молекулярні частинки-продукти. Відбувається за короткий час порядку 10–12 с для адіабатних та 10–15 с для

неадіабатних реакцій.

елементи, внутрішні перехідні 991 елементи, перехідні 5060 елементи, типові 7389 елементи, трансуранові 7532

2095 елементний аналіз

элементный анализ elemental analysis

Аналітичний метод, що полягає у кількісному визначенні елементів, що входять до складу органічної речовини.

2096 елементоорганічна сполука

элементоорганическое соединение elementorganic compound

Сполука, молекула якої мiстить зв'язок вуглець — елемент (не враховуючи таких елементів, як Н, О, N, а також S та галогени).

2097 елімінанд

элимининанд* eliminand

Атом або група, що відокремлюються в реакції елімінування без заміни іншим атомом або іншою групою.

2098 елімінування

элиминирование elimination

Перетворення, в яких два або більше атомів або груп (елімінандів, відокремлюються у виглядi йона чи нейтральної частинки з субстрату без замiни iншими:

а) гемінально, утворюючи карбен, нітрен і т. п.; б) віцинально — з утворенням або підвищенням кратності

ненасиченого зв‘язку (олефіну, карбонільної групи і т.п.), а у випадку вилучення з двох віцинальних позицій, з‘єднаних подвійним зв‘язком — з утворенням потрійного зв‘язку; в) з позицій, розділених одним атомом, з утворенням реактивних інтермедіатів;

г) або з позицій в субстраті, розділених більше, ніж одним атомом, з утворенням чи розширенням ненасиченої системи. Перетворення, які супроводяться циклоутворенням, у це поняття не входять. Слід відрізняти елімінування від вилучення (detachment), тб. від перетворення, коли одна хімічна частинка тільки фрагментується на дві внаслідок розриву ковалентного зв‘язку між двома атомами.

Розрізняють такі типи елімінування за структурою продуктів. 1. Елімінування з утворенням одного олефінового або ацетиленового зв‘язку. Назва містить:

а) локант 1/ і назву елімінанда нижчого пріоритету, б) локант 2/ і назву елімінанда вищого пріоритету, в) суфікс "-елімінування"; якщо елімінанди одинакові, то

а) локанти 1/2/; б) склад "ди" або "біс"; в) назву елімінанда, г) суфікс "-елімінування". Приклади й назви:

1) 1/2/дибромо-елімінування (в індексуванні) CH3CH(Вr)CH(Вr)(CH3)2 —Zn→ CH3CH=C(CH3)2

2)1/гідро,2/[триметиламоніо]-елімінування (в індексуванні) CH3CH2CH2CH(NMe3+)CH3 → CH3CH2CH2CH=CH2

2. Елімінування з утворенням кратного зв‘язку між С і атомом іншого елементу. Назви складаються як і для утворення окремих олефінових зв‘язків, але назви елімінандів супроводять нахиленими атомними символами місця елімінування. Якщо елімінанди одинакові, місця субстрату нумеруються в порядку зменшення атомного числа.

Приклади й назви:

а) 1/О-гідро,2/С-сульфонато-елімінування (в індексуванні) CH3CH2CH(SO3–)–OH → CH3CH2–CHO

б) 1/О,2/С-дигідро-елімінування (в індексуванні)

(CH3)2CHОН → CH3CОCH3

3. Елімінування з утворенням карбенів і нітренів. Назви складаються як і при утворенні окремих олефінових зв‘язків, тільки ставляться локанти "1/", "1/", а для нітренів атомний символ. Приклади й назви:

а) 1/гідро,1/хлоро-елімінування

CHCl3 → Cl2C:

б) 1/,1/дійодо-елімінування

CH2I2 → :CH2

в) 1/N-гідро,1/N-[фенілсульфінілокси]-елімінування

R–NH–OSO2Ph → R–N:

3. Елімінування з утворенням кон‘югованих, кумульованих або інших ненасичених субстратів з довгими ланцюгами. Це випадок, коли елімінування відбувається від двох сусідніх

атомів або ж від одного атома з утворенням карбену або нітрену. Назви утворюються як і в попередніх випадках, а залишок ненасиченої системи не входить до назви перетворення. Приклади й назви:

а) 1/гідро,2/гідроксиокси-елімінування

(CH3)2C(ОН)–СН2СОСН3 –(Н+)→ (CH3)2C=СНСОСН3

б) 1/,1/дибромо-елімінування

(CH3)2CBr–CO–Br –(Zn)→ (CH3)2C=C=O

Якщо елімінанди вилучаються з місць, розділених одним чи більше атомами, то та частина субстрату, в якій відбувається елімінування, нумерується послідовно відділеними знаком / арабськими цифрами, де за атом 1/ приймається положення, від якого вилучається елімінанд, названий першим. З цією модифікацією використовуються і попередні правила. Приклади й назви:

а) 1/гідро,3/хлоро-елімінування

(CH3)2C(Cl)–C≡CН → (CH3)2C=C=C

б) 1/О-гідро,3/С-хлоро-елімінування

Ph–C(Cl)(=N–OH) → [ Ph–C–N=O ↔ Ph–C+=N–O–]

2099 α-елімінування

α--елиминирование

α--elimination

Перетворення загального виду

R2Z(X)(Y) → R2Z + XY (чи X + Y, чи X+ + Y–),

де центральний атом Z є звичайно атомом C. Зворотна реакція називається α-приєднання.

елімінування, анти390 елімінування, відновне 885 елімінування, мономолекулярне 4140 елімінування, мультивалентне 4158 елімінування, син6555

2100 еліптична поляризація світла

эллиптическая поляризация света elliptic light polarization

Характеристика, що відображає спосіб, в який кінцева точка електричного вектора променя поляризованого світла рухається вздовж напрямку поширення світла. Це випадок, коли вона рухається по еліпсу.

2101 еліптичність

эллиптичность ellipticity

Див. кут еліптичності

2102 елюат

элюат eluate

У хроматографiї (колонковiй, тонкошаровiй чи паперовiй) — розчин, що мiстить речовину, вимиту з адсорбента пiсля або пiд час процесу роздiлення.

2103 елюент

элюент eluent

У хроматографiї — рухома фаза, розчинник або сумiш розчинникiв, переважно органiчних, чи газ, що подається в хроматографічну колонку для розділення компонентів шляхом їх почергового вимивання.

2104 елюїт

элюит* eluit

У хроматографiї — речовина, що вимивається з хроматографічної колонки (аналіт або зразок) при проходженні через неї рохомої фази.

2105 елюотропний ряд

элюотропный ряд eluotropic serie

У рідинній хроматографії — ряд розчинників, розташованих за їх полярністю, яка оцінюється за експериментально визначеними силою вимивання або індексом полярності. За індексом полярності (наведено в дужках) розчинники розташовуються в ряд: флуороалкани (–2), циклогексан (0.04), толуол (2.4), тетрагідрофуран (4.0), діоксан (4.8), ацетонітрил (5.8), нітрометан (6.0), вода (10.2).

2106 елюційна смуга

полоса вымывания* elution band

У хроматографії — синонім хроматографічного піка.

2107 елюційна хроматографія

элюентная хроматография elution chromatography

Хроматографія, що ґрунтується на розділенні речовин шляхом пропускання елюента (рідини або газу) через хроматографічний шар після введення зразка.

2108 елюювання

элюирование elution

Вимивання речовин з хроматографічної колонки відповідним розчинником. Найчастіше проводиться аж до повного виходу компонента з хроматографічного шару.

елюювання, поетапне 5272

2109 еманаційний термічний аналіз

эманационный термический анализ emanation thermal analysis

Термоаналітичний метод, в якому виділення радіоактивної еманації з субстанції вимірюється як функція температури під час того, як субстанція нагрівається за певною програмою.

2110 емісійний спектр

эмисcионный спектр emission spectrum

Графік відносної інтенсивності випромінення як функції величин, що пов’язані з енергією фотона, такими як частота, хвильове число, довжина хвилі.

2111 емісія

эмиссия emission

1.В екологічній хімії — виділення газів, світла чи тепла. Звичайно відбуваються при хімічних виробництвах, спалюванні твердих палив, роботі різних машин.

2.У фотохімії — випромінювання атомом світла при переході з вищого стану на нижчий.

3.У квантовій хімії — випромінювальна дезактивація збудженого стану, тобто перенос енергії з молекулярної частинки в електромагнітне поле.

емісія, термоелектронна 7333

2112 емпiрична формула

эмпирическая формула empirical formula

Хімічна формула, в якій відображено лише якісний склад речовини й кількісне співвідношення у ній елементів. Записується у вигляді послідовного переліку їх символів з цифровими субскриптами при них. У такій формулі субскрипти є найменшими цілими числами, що виражають співвідношення (пропорцію) атомів усіх присутніх елементів (їх мольне співвідношення в складі речовини). Відповідає найпростішій з можливих формул для складу сполуки. В органічній хімії

153

спочатку вказують зі субскриптами символи C і H, а далі за алфавітом — інші елементи складу. Напр., для оцтової кислоти це СH2O, яка показує, що кожному молеві вуглецю в сполуці відповідають 2 молі водню і 1 моль кисню, як у формальдегіді, глюкозі тощо.

2113 емпіричний факт

эмпирический факт empirical fact

Факт, встановлений внаслідок прямого спостереження чи після виконання певного експерименту.

2114 емульгатор

эмульгатор emulsifier

Поверхнево-активна речовина, яка в невеликих кількостях у розчині сприяє утворенню емульсії або збільшує її колоїдну стабільність, зменшуючи швидкість агрегування чи коалесценції.

2115 емульгування

эмульгирование emulsification

Розпилення матеріалів (жирів, олієподібних речовин) до частинок з настільки малими розмірами, що утворюється стійка емульсія (звичайно у воді).

2116 емульгуючий агент

эмульгирующий агент emulsifying agent

Речовина, додавання якої робить емульсію більш стабільною.

емульсії, гомогенізація 1379

2117 емульсiйна полiмеpизацiя

эмульсионная полимеpизация emulsion polymerization

Полiмеризацiя, яка вiдбувається в емульсiї. Починається в мiцелах, які незабаром перетворюються у частинки полiмера колоїдних розмiрiв i відтак полiмеризацiя йде на поверхнi цих частинок. Проходить звичайно з великою швидкiстю, навiть при низьких температурах, що дає можливiсть одержувати полiмер великої молекулярної маси i з досить вузьким молекулярним розподiлом. Проводять у водних емульсiях, часто стабiлiзованих поверхнево-активними речовинами.

2118 емульсiя

эмульсия emulsion

Плинна колоїдна система, в якiй як дисперсна фаза, так i дисперсійне середовище є незмішуваними рiдинами, розмiри диспергованих частинок можуть бути бiльшими вiд характерних для колоїдiв. Пр., молоко. Часто стабілізується поверхневоактивними речовинами чи полімерами. Звичайно не є стабільною, а метастабільною, на противагу до мікроемульсій. Емульсія позначається О/В (O/W), якщо неперервною фазою є водний розчин, та В/О (W/O), якщо неперервною фазою є органічна рідина (олія).

2119 енаміни

енамины enamines

Алкеніламіни, зокрема вініламіни зі структурою R2NCR=CR2.

2120 енантіозбагачений

энантиообогащенный enantioenriched

Термін стосується хіральної речовини, енантіомерне відношення в якій є більшим, ніж 50:50, але меншим, ніж

100:0 (%).

2121 енантіоконвергенція

энантиоконвергенция enanthioconvergence

Переважне утворення одного енантіомера або певного складу суміші енантіоізомерів як продукту реакції, коли два різних енантіоізомери реактанту використовуються в реакції.

енантіомер, лівообертальний 3605 енантіомер, правообертальний 5539

2122 енантіомери

энантиомеpы enantiomers

Стереоiзомери, що є взаємними дзеркальними вiдображеннями (дзеркальнi iзомери) i не можуть бути накладенi один на одного, бо вiдрiзняються конфiгурацiєю. Вони обертають площину поляризованого свiтла в протилежнi сторони, але на однаковi кути (влiво — l– або (–)-форма, лiвообертальна; вправо — d- або (+)-форма, правообертальна). У симетричному оточеннi проявляють однаковi властивостi, в несиметричному — різнi. З хiральними сполуками реагують з рiзними швидкостями, з ахiральними — з однаковими. За iншими фiзичними властивостями не відрізняються між собою. Синонім — оптичні антиподи.

2123 енантіомеризація

энантиомернзация enantiomerization

Інтерконверсія енантіомерів.

2124 енантіомерія

энантиомерия enantiomerism

Ізомерія енантіомерів.

2125 енантіомерне відношення

энантиомерное отношение enantiomeric ratio

Відношення між процентними вмістами енантіомерів у суміші, напр., 70(+):30(–).

2126 енантіомерний надлишок

энанатиомерный избыток enantiomeric excess

Спосіб вираження енантіомерного складу зразка (позначається еe). Напр., для зразка, який містить 90 % (+)енантіомера і 10 % (-)енантіомера енантіомерний надлишок складає 80 %.

2127 енантіомерні групи

энантиомерные группы enantiomeric groups

Хіральні групи, які є дзеркальними відбитками одна одної.

2128 енантіомерні ланки

энантиомерные единицы enantiomeric units

У хімії полімерів — дві конфігураційні ланки, що відносяться до однієї і тієї ж структурної ланки, якщо вони є несумісними дзеркальними відбитками.

2129 енантіомерні перетворення

энантиомерные преобразования enantiomeric transformations

Вироджені перетворення, коли початкові і кінцеві стани енантіомерні. Напр., інверсія човникоподібної конформації 4-метилциклогептатріену.

2130 енантіомерно чистий

энантиомерно чистый enantiomerically pure (enantiopure)

Термін стосується зразка, всі молекули якого є однаковими за хіральністю (тобто належать до одного різновиду хіральності).

2131 енантіоморф

энантиоморф enantiomorph

Один з пари хіральних об‘єктів або моделей, які є несумісними дзеркальними відбитками один одного. Термін енантіоморфний застосовується також до дзеркальних відбитків споріднених груп внутрі молекулярної частинки.

2132 енантіоморфні ланцюги

энантиоморфные структуры enantiomorphous chains

У кристалiчних полiмерних структурах — ланцюги, протилежнi за хіральністю, але з однаковою конформацiєю. Напр., ланцюги ізотактичного поліпропілену, що мають структури TG+TG+TG+ та G– TG– TG– T , де знаки “+” та “–” означають різну гелісність (різний напрямок закручування спіралі).

2133 енантiоселективний каталіз

энантиоселективный катализ enantioselective catalysis

Каталіз реакцiй селективного утворення одного з можливих енантіомерів хірального продукту з ахіральних реактантів. Використовується при синтезі біоактивних сполук.

2134 енантiоселективнiсть

энантиоселективность enantioselectivity

Стереоселективнiсть, що стосується реакцiй, в яких утворюється переважно один з можливих енантіомерів. Проявляється в утворенні нерацемічної суміші енантіомерів, коли лише проміжна взаємодія відбувається з нерацемічним хіральним реагентом (напр., з відновником, з хіральним каталізатором, особливо з ферментами).

2135 енантiотопiя

энантиотопия enantiotopism

Cтереохiмiчна ситуацiя, в якiй два однакових структурних елементи (енантiотопнi атоми, групи) в одному прохіральному центрi є нерiвноцiнними хімiчно (при дiї оптично активних реагентiв) чи фiзико-хімiчно. Виникає тоді, коли при замiщеннi одного з таких елементiв можна прийти до одного енантіомера, а при замiщеннi другого — до його антиподу. Енантiотопними можуть бути також вiльнi електроннi пари й подвiйнi зв'язки (коли залежно вiд пiдходу реагенту утворюється той чи iнший антипод).

Термiн цей має сенс не для одного взятого атома чи групи, а лише при порiвняннi об'єктiв — у межах однiєї молекули або пари молекул. Так, енантiотопні атоми H у FCH2Cl, у C2H5OH (при окисненні в альдегiд дiєю алкогольдегiдрогенази вiдходить лиш певний атом H з двох енантiотопних в групі CH2, що стає очевидним у мiченiм варiантi CHD), атоми дейтерiю в оптичних антиподах 1-дейтероетанолу. Енантiотопiю можна спостерiгати в спектрах ПМР речовин (пр., оптичних антиподів iзопропiлфенiлкарбiнолу Ph–HC(OH)–CH*Me2 та Ph–(HO)CH–CH*Me2) у хiральних розчинниках за помiтною рiзницею хімзсувів енантiотопних протонiв H*, яка становить

Δδ = 0.025 мч (в (+)-1-(1-нафтил)-етиламiнi).

2136 енантiотопний

энантиотопный enantiotopic

В стереохімії термін стосується:

1.структурно ідентичних атомів або груп у молекулах, які взаємопов'язані між собою елементами симетрії другого порядку (дзеркальна площина, центр інверсії, дзеркальнообертальна вісь); заміщення одної з пар енантiотопних груп утворює одну з пар енантіомерів.

2.граней (сторін) молекули — коли комплексування або приєднання до одної з двох сторін подвійного зв‘язку або іншої молекулярної площини, приводить до хіральних молекулярних частинок, такі дві грані називаються енантiотопними.

2137 енантiотопнi групи (атоми)

энантиотопные атомы (группы) enantiotopic atoms (groups)

Атоми або групи в сполуцi, при замiщеннi кожного з яких третiми атомом чи групою можна прийти до рiзних енантіомерів: пр., у МеCH2OH у симетричному оточеннi такi два атоми H є еквiвалентними, але в несиметричному можуть поводитись по рiзному, зокрема при взаємодiї з хiральним реагентом реагують з рiзною швидкiстю. Ці групи переводяться одна в

бути тільки в ахiральних молекулах. Оскільки розташування таких груп у молекулах є ідентичним (за між’ядерними віддалями, валентними кутами), їх не можна розрізнити між собою в ахiральних умовах ні за допомогою фізичних методів (в т.ч. у ПМР спектрах), ні в реакціях за участю ахiральних реагентів. Вони відрізняються лише в експериментах, в яких забезпечується розрізнення між лівим і правим на молекулярному рівні (при взаємодії з нерацемічною хіральною молекулярною частинкою, реагентом чи каталізатором, зокрема, з ферментами).

2138 енантiотопні ядра

энантиотопные ядра enantiotopic nuclei

Ядра, які належать до енантiотопних груп. Положення таких ядер в молекулі співвідносяться між собою як два дзеркальних відбитки, тобто вони ідентичні в скалярному розумінні. Енантiотопні ядра є ізохронними.

2139 енантiотопомеризацiя

энантиотопомеризация enantiotopomerization

Топомеризацiя, яка пов'язана зі зміною орієнтації енантiотопних груп (пр., пiрамiдальна iнверсiя амiнiв).

2140 енантіотропний перехід

энантиотропный переход enantiotropic transition

Перехід у рідиннокристалічних системах, що відбувається вище від температури плавлення.

2141 ендергонічна реакція

эндергоническая реакция endergonic (or endoergic) reaction

У загальноприйнятому розумінні — реакція, для якої зміна сумарної стандартної енергії Гіббса ( G°) є додатною. Деколи цей термін використовується для випадку додатного значення зміни ентальпії ( H°) при абсолютному нулі температури. Синонім — ендоергічна реакція.

2142 ендергонічний

эндергонический endergonic

Термін стосується змін, що відбувається зі зростанням вільної енергії, або реакцій, які потребують енергії для того, щоб відбутися.

155

2143 ендо

эндо endo

Дескриптор, що вказує на відносну орієнтацію групи, приєднаної до немісткового атома в біциклоалканах. Стосується такої групи, яка знаходиться між головами містка в біциклічній молекулі зі сторони більшого з містків.

2144 ендогениий

ендогенный endogenous

Викликаний причинами внутрішнього походження, чи має внутрішнє походження.

2145 ендо-екзо iзомерiя

эндо-экзо изомеpия endo, exo isomerism

Iзомерiя мiсткових бiциклiв типу норборану (бiцикло[2.2.1]- гептану) та його аналогiв, що полягає в займаннi замiсником рiзних положень вiдносно мiстка: екзо-

замicники знаходяться по ту сторону мiсткового циклу).

2146 ендоензими

эндоферменты endoenzymes

Ензими, що каталізують розрив внутрішніх зв’язків полімеру. Напр., ендонуклеази, що здатні розривати фосфодіестерні зв’язки в нуклеїнових кислотах.

2147 ендотеpмiчна реакцiя

эндотеpмическая pеакция endothermic reaction

Хімiчна реакція, що вiдбувається зi збiльшенням внутрiшньої енергiї або ентальпiї системи та поглинанням тепла.

2148 ендотермічний процес

эндотермический процесс endothermic process

Фізичний процес чи хімічна реакція, що йдуть з поглинанням тепла (енергії). Зміна ентальпії в таких процесах є додатною.

2149 ендотоксини

эндотоксины endotoxins

У хімії води — отруйні речовини в бактеріях, які вивільняються при руйнуванні клітин. Синонім — пірогени.

2150 енергетична зона

энергетическая зона energy band

Сукупність делокалізованих в межах всього кристала орбіталей, в якій енергії сусідніх орбіталей є настільки близькими, що її можна вважати суцільною за енергією зоною.

2151 енергетична щілина

энергетическая щель energy bandgap

У хімії твердого тіла — проміжок між нижньою границею електропровідної зони та верхньою границею валентної зони в напівпровідниках чи ізоляторах.

2152 енергетичне розгалуження ланцюгів

энергетическое разветвление цепей energy chain branching

Розгалуження ланцюгів шляхом утворення коливальночи електронно-збуджених молекул у в одному з екзотермічних етапів ланцюгової реакції з їх наступним розпадом або

реакцією з утворенням двох чи більше атомів чи радикалів. Напр.,

F2 + C•H2I → F• + FICH2* FICH2* → I• + C• H2F

H• + F2 → F•+ HF*

HF* + H2 → HF + H2* H2* + F2 → H• + HF + H•

Збуджені молекулярні частинки позначено зірочкою *.

.

2153 енергетичне розрізнення

энергетическое разрешение energy resolution

У радіохімії — найменша різниця між енергіями двох частинок або фотонів, що здатні бути розрізненими приладом.

2154 енергетичний вихід люмінесценції

энергетический выход люминесценции energy yield of luminescence

Відношення енергії, випроміненої у вигляді люмінесценції, до енергії, абсорбованої зразком.

2155 енергетичний поріг

энергетический порог energy threshold

У радіохімії — гранична кінетична енергія падаючої частинки чи енергія падаючого фотона, нижче від якої не може відбуватись певний процес.

2156 енергетичний профіль

энергетический профиль energy profile

Схематичний графік енергії реагуючої системи як функції координати реакції. Термін енергія в даному випадку може означати ентальпію, внутрішню енергію чи вільну енергію. Використовується при описі механізмів реакції.

2157 енергетичний рівень

энергетический уровень energy level

Певна величина енергії, яку може мати електрон в атомі або молекулі.

2158 енергетичнi рiвнi молекули

энеpгетические уpовни молекулы molecular energy levels

Дискретнi значення енергiї молекули, що визначаються умовами квантування окремих видів її енергії.

2159 енергія

энергия energy

1.Загальна міра різних видів руху матерії та різних взаємодій. Розрізняють її різні форми — механічна енергія, хімічна енергія, електрична енергія і т.п. Різні форми енергії можуть перетворюватись одна в одну, але при цьому частина енергії перетворюється в тепло.

2.У механіці — сума потенціальної та кінетичної енергії.

3.У термодинаміці — внутрішня енергія або збільшення термодинамічної енергії, що є сумою теплоти та роботи, наданих системі.

4.Для фотона E = hν, де h — стала Планка, ν — частота випромінення.

5.У релятивістичній фізиці E = mc2, де m маса, c — швидкість світла.

2160 енергiя активацiї

энергия активации activation energy

Емпiрична величина Ea, яка експериментально визначається із залежностi константи швидкостi k вiд температури за рiвнянням Арренiуса

Ea = RT2(dlnk/dT).

де R — газова стала, Т — термодинамічна температура.

Ea має розмiрнiсть кДж моль-1 (або ккал моль-1). Вiдповiдає енергiї, яку мусять набути частинки реактантів, щоб вони могли вступити в хімiчну реакцiю, i визначається як рiзниця мiж енергiями нульових коливальних рiвнiв активованого комплексу й вихiдних речовин.

Для газофазних реакцій в залежності від того, в яких одиницях виміряні константи швидкості — в одиницях тиску (kp) чи концентрації (kс), Ea може мати різні числові значення. Оскільки

kc = kp (R T)n

(тут n — порядок реакції), то

(Ea)p = (Ea)c – (n – 1) R T.

енергія активації Гіббса, стандартна 6859

2161 енергія активації електродної реакції

энергия активации электродной реакции energy of activation (of an electrode reaction)

Величина (U ), що визначається за рівнянням, аналогічним до рівняння Арренiуса, в якому замість швидкості реакції чи

константи швидкості взято величину електричного струму (І):

U = – RT(∂lnI0/∂lnT–1)р,с

де І0 — струм обміну.

У випадку наявноcті перенапруги (η) рівняння набирає вигляду

U = – RT(∂ln|I|/∂lnT–1)р,с,η...

де І — струм, що проходить від електрода до електроліту.

енергія активації, ефективна 2299 енергія активації, загальна 2344 енергія активації, ізодіелектрична 2581

енергія активації, характеристична 7944

2162 енергія випромінення

энергия излучения radiant energy

Загальна випромінена енергія, передана чи отримана як випромінення за певний час. У випадку, коли сила випромінення є сталою в часі, то це добуток сили випромінення та часу.

енергія відштовхування, Гіббсова 1238 енергія, внутрішня 1001

2163 енергія Гельмгольца

энергия Гельмгольца

Helmholtz energy

Термодинамічна функція стану системи (A), що дорівнює внутрішній енергії (U) мінус добуток термодинамічної температури (T) та ентропії (S).

A = U – TS

Синонім — вільна енергія Гельмгольца.

2164 енергія Гельмгольца границі поділу фаз

энергия Гельмгольца межфазной поверхности interfacial Helmholtz energy

Величина (As), що задається рівнянням

As = Us – TS s,

де Us — енергія границі поділу фаз (interfacial energie), Ss — ентропія границі поділу фаз (interfacial entropy).

енергія Гельмгольца, поверхнева надлишкова 5216

2165 енергія гетеролітичної дисоціації зв’язку

энергия гетеролитической диссоциации связи heterolytic bond dissociation energy

Енергія (DA+B–), яка потрібна для розриву даного зв’язку (А–В) при гетеролізі. Напр., для нейтральної молекули АВ у газовій

фазі

АВ → А+ + В–

DA+B– = DA–B + IA° – EB°,

де DA+B–— енергія гетеролітичної дисоціації, DA–B — енергія гомолітичної дисоціації зв’язку, IA° — адіабатна енергія йонізації радикала A•, EB° — спорідненість до електрона радикала B•.

2166 енергія Гіббса

энергия Гиббса

Gibbs energy

Термодинамічна функція стану системи (G), що дорівнює ентальпії (H) мінус добуток термодинамічної температури (T) та ентропії (S).

G = H – TS

Синонім — вільна енергія Гіббса.

2167 енергія Гіббса границі поділу фаз

энергия Гиббса межфазной поверхности interfacial Gibbs energy

Має три визначення:

Gs = Us + pVs,= Hs – TS s, (Gs)` = Us – γAs = (Hs)` – TS s,

(Gs)`` = Us + pVs – γAs =(Hs)``– TS s,

де Us — енергія границі поділу фаз (interfacial energie), p — тиск, Vs — об’єм границі поділу фаз (interfacial volume), γ — поверхневий натяг або натяг на границі поділу фаз (surface or interfacial tension), As — площа поверхні, S s — ентропія границі поділу фаз (interfacial entropy).

енергія Гіббса, парціальна молярна 4921 енергія Гіббса, поверхнева надлишкова 5217

2168 енергія границі поділу фаз

энергия поверхности раздела фаз interfacial energy

Енергія, що задається рівнянням

Us = U – Ua – Ub = U – Va(Uma /Vma) – Vb(Uba/Vmb),

де U — загальна енергія системи, Ua і Ub — енергія, віднесена

до маси фаз a і b об’ємів Va і Vb, що підпорядковуються умові

V = Va + Vb + Vs,

де V — загальний об’єм, Vs — об’єм границі поділу фаз

(interfacial volume).

2169 енергiя ґратки

энеpгия pешетки lattice energy

1.Змiна внутрішньої енергiї ( U при 0 К) в процесi взаємного вiддалення елементiв структури кристала з вiддалi, на якiй вони знаходяться в кристалi в рiвноважному станi, до нескінченностi.

2.Енергія, яка виділяється при уявному процесі, в якому ізольовані йони, які знаходились на нескінченній віддалі один від одного, зблизились з утворенням кристала йонної сполуки.

2170 енеpгiя делокалiзацiї

энеpгия делокализации delocalization energy

Рiзниця мiж енергiєю, розрахованою для реальної молекули, що має систему кон’югованих подвiйних зв'язкiв, i для гiпотетичної молекули, що має такі ж, але локалiзованi, подвiйнi зв'язки.

2171 енергія дисоціації

энергия диссоциации dissociation energy

Енергія, необхідна для того, щоб певна частинка продисоціювала на дві частинки. Позначається D. Індекси 0 та е використовуються, щоб позначити, що частинка дисоціює з основного стану (D0) та з мінімуму потенціальної енергії (De).

157

2172 енергiя дисоцiацiї зв'язку

энергия диссоциации связи bond dissociation energy

1. Енергія, необхідна для гомолiтичного розриву зв’язку між двома атомами. Вища енергія відповідає сильнішому зв’язку. Оцінюється як ентальпiя (вiднесена до 1 моль), необхiдна для гомолiтичного розриву даного зв'язку (позначається D), напр., для

HOH → H + OH

Залежить від структури сполуки. DH–OH становить 493 кДж моль-1. У пропані енергія розриву С–Н-зв’язку в метильній групі складає 422 кДж моль–1, а в метиленовій — 412 кДж моль–1.

2. Для двохатомної молекули — це максимальна коливальна енергія, яку може мати молекула перед тим як розпастись на атоми в основному стані (спектроскопічна енергія дисоціації, De). З хімічною енергією дисоціації (D0) вона пов’язана рівнянням:

D0 = De – Evib(0),

де Evib(0) — нульова коливальна енергія.

Таке визначення поширено і на багатоатомні молекули.

енергія дисоціації, молярна 4111

2173 енергія електрона

энергия электрона electron energy

У мас-спектрометрії — різниця потенціалів, якою прискорюється електрон перед тим як він у подальшому використовується для йонізації.

енергія електрона, кінетична 3137 енергія, електронна 2004

2174 енеpгiя збудження

энеpгия возбуждения excitation energy

1.Енергiя, необхiдна для переходу молекули, атома чи ядра з основного в збуджений стан. У загальному випадку в молекулi енергiя збудження є сумою електронної, коливальної та обертальної енергiй збудження.

2.Мінімальна енергія, необхідна для переведення системи з одного енергетичного рівня на певний вищий енергетичний рівень.

енергія, зв’язана 2465 енергія, зв’язівна ядерна 2467

2175 енеpгiя зв'язку

энеpгия связи bond energy

У двохатомнiй молекулi — енергiя дисоцiацiї її на атоми в основному станi, в багатоатомнiй — частина загальної енергiї дисоціації усіх зв’язків у молекулi, що припадає на даний зв'язок. Визначається опосередковано (звичайно при температурі 298 К). Так, для метану енергiя зв'язку C–H дорiвнює 1/4 ентальпiї реакцiї

CH4 (г) → С(г) + 4H(г)

тобто, за умови, що всі реагенти перебувають у газовому стані.

2176 енергія зв’язування

энергия связывания binding energy

1. Різниця між загальною енергією молекулярної системи та сумою енергій її ізольованих π- та σ-зв’язків. Її величина залежить від геометричного розташування окремих частин молекули.

2. Різниця між загальною енергією молекулярної частинки та сумою енергій окремих її атомів у відповідному валентному стані.

енергія зв’язування, ядерна 8341

2177 енергiя йонізації

энеpгия ионизации ionization energy

Найменша енергiя, потрiбна для вiдриву одного електрона вiд iзольованої молекулярної частинки (в основному коливальному станi) у газовiй фазi. Цей термiн, за IUPAC, є кращим вiд широко вживаного потенцiалу йонізації (ionization potential).

енергія йонізації, адіабатна 85 енергія йонізації, вертикальна 762 енергія, квантизована внутрішня 3056 енергія, кінетична 3136 енергія, коливальна 3232 енергія, кореляційна 3436 енергія, критична 3496

2178 енергiя локалiзацiї

энеpгия локализации localization energy

Динамiчний iндекс реактивностi, що використовується для характеристики активностi певного положення в молекулi. Енергiя локалiзацiї атома в кон’югованій плоскiй системi визначається як рiзниця між енергiєю, що виникає при вилученнi атомної орбiталі цього атома з вихiдної системи, та енергiєю цiєї ж вихiдної системи. Суттєвим є те, що така АО може бути як заселеною, так i незаселеною. Аналогiчно визначається енергiя локалiзацiї зв'язку.

2179 енергія міжзонної щілини

энергия межзонной щели bandgap energy

Різниця енергій між низом провідної зони та верхом валентної зони в напівпровідниках та ізоляторах.

енергія молекулярної системи, загальна 2345

2180 енергія напруження

энергия напряжения strain energy

Надлишок енергії, що є наслідком стеричного напруження в структурі молекулярної частинки чи перехідного стану, яке виникає внаслідок відхилень її геометричних параметрів від параметрів так званих ненапружених структур зі стандартними довжинами зв’язків, валентними й діедральнимим кутами. Складовими цієї енергії є: незв’язуюче відштовхування, порушення величин кутів, розтяг чи стиск зв’язків, скручування подвійних зв’язків, електростатичні взаємодії. В загальному ці складові розділити важко, бо вони є взаємозалежними. Кількісна оцінка такої енергії полягає у визначенні різниці енергій утворення напруженої та ненапруженої (уявної) структури. Для оцінки використовуються енергії гомодесмічних та ізодесмічних реакцій, а також теплоти утворення ненапружених груп.

Синонім — стерична енергія.

енергія, нульова 4512 енергія, нульова коливальна 4513 енергія, обертальна 4530 енергія, обмінна 4579 енергія, орбітальна 4782

енергія, поверхнева 5211 енергія, поверхнева надлишкова 5215

енергія, порогова 5411 енергія, потенціальна 5450

2181 енергія появи

энергия появления appearance energy

1.Найменша енергія (звичайно в електронвольтах), яка повинна бути надана вихідній молекулі для утворення з неї певного йона (пр., при електронному ударі або абсорбції фотона). Термін потенціал появи (appearance potential) IUPAC

не рекомендує.

2.У мас-спектрометрії — напруга, якій відповідає мінімальна енергія електронів у йонізуючому пучку, необхідна для появи певного фрагментного йона.

3.При фотойонізації — мінімальна енергія кванта світла, який викликає йонізацію молекули, що його абсорбувала.

енергія, резонансна 6070

2182 енергiя резонансу

энеpгия pезонанса resonance energy

Нестрогий термін. Рiзниця мiж експериментально помiряною енергiєю реальної частинки, що мiстить кон’юговані подвiйнi зв'язки, та енергiєю граничної структури з найменшою енергiєю. Енергія резонансу не може бути виміряна, а може бути лише оцінена.

2183 енергiя реорганiзацiї

энергия реорганизации reorganization energy

1.Енергiя, що затрачується на всі структурні реорганізації (в реактантах та оточуючому середовищі), необхідні для приведення молекулярних частинок реактанту в реактивну конфігурацію.

2.Більш вузько — енергiя в реакцiї одноелектронного переносу

A + D A•– + D•+,

необхiдна для підлаштування структури (молекулярних частинок реактантів і оточуючих їх молекул розчинника) таким чином, щоб А та D набули конфiгурацiї, необхідної для переносу електрона.

2184 енергія розщеплення кристалічним полем

энергия расщепления кристаллического поля crystal field splitting energy

Різниця енергій між підвищенням енергії одних d-орбіталей металічного йона, що викликається його комплексуванням з лігандом, та пониженням енергії інших.

2185 енергія сольватації

энергия сольватации solvation energy

Зміна енергії Гіббса при переносі молекулярної частинки з вакууму в розчин. Основний вклад в неї вносять: кавітаційна енергія утворення порожнини, що утримує частинку розчиненого в розчині; орієнтаційна енергія частково орієнтованих у порожнині диполів; ізотропна енергія взаємодії електростатичної та дисперсійної природи; анізотропна енергія специфічних взаємодій — водневих зв’язків, донорно-акцеп- торних взаємодій і т.п.

2186 енергiя спаровування

энеpгия спаpивания pairing energy

У координацiйнiй хімiї — енергiя, яка потрiбна для максимального спаровування d-електронiв центрального йона.

енергія, термічна 7305 енергія, термодинамічна 7317

енергія, торсійна 7471 енергія, трансляційна 7517

2187 енергія Фермі

энергия Ферми

Fermi energy

Загальна енергія електронів у незарядженому металі, які перебувають на рівні Фермі.

енергія, хімічна 7997

2188 енергозбагачена хімічна частинка

энергообогащенная частица energized species

Хімічна частинка, яка має енергію, достатню для утворення активованого комплексу, але яка не має структури активованого комплексу. Якщо вона не дезактивуються шляхом зіткнень, то може стати активованим комплексом та перейти в продукти після відповідних коливальних процесів.

2189 ензим

фермент enzyme

Протеїн, який каталізує біохімічні процеси. Синонім — фермент.

ензим, алостеричний 228 ензим, іммобілізований 2715 ензим, структурний 7019

2190 ензимна індукція

ферментная индукция enzyme induction

Процес, при якому ензим індуковано синтезується у відповідності з певною молекулою (індусером). Молекула індусера сполучається з репресором і таким чином запобігає блокуванню оператора репресором.

2191 ензимний активатор

энзимный активатор

activator of enzyme-catalyzed reactions

Активатор реакцій, каталізованих ензимами, який діє шляхом зв’язування з ензимом.

2192 ензимний розклад

ферментное разложение enzymic decomposition

Розклад органічних матеріалів, в якому ензими сприяють перетворенню сполуки з високою молекулярною масою в низькомолекулярні продукти.

2193 ензим-субстратний комплекс

комплекс фермент-субстрат enzyme-substrate complex

Молекулярний асоціат, що утворюється при ферментному каталізі з молекул ферменту та субстрату.

2194 енова реакцiя

еновая реакция ene reaction

Приєднання олефiнів з алільним атомом Н (енів), до ненасичених сполук (енофiлів) з утворенням енового продукту. Це перициклічна реакція, що супроводжується міграцією алільного H та кратного зв'язку в еновій частині. Як енофіли використовують ненасичені сполуки, кратний зв’язок яких активований електроноакцепторними замісниками (пр., малеїновий ангідрид, естери ацетилендикарбонової та пропіолової кислот) і може бути також гетероатомним (пр., діазоестери).

H–CH2CR=CH2 + CH2=CH2 → H–CH2–CH2–CH2CR=CH2

Зворотна реакція називається ретроеновою реакцією.

159

Зміну ентальпії можна виміряти за допомогою калориметрії, однак її абсолютне значення звичайно не можна визначити. Формально вона визначається так:

H = U + PV.

2202 ентальпiя активацiї

энтальпия активации enthalpy of activation

Величина H#, дорiвнює рiзницi мiж молярними стандартними ентальпiями активованого комплексу й реактантів. Визначається зi залежностi константи швидкостi k вiд температури T за рiвнянням:

H# = RT2 (dlnk/dT) – RT = Ea – RT,

де Еa — енергiя активацiї, R — газова стала.

ентальпія активації, стандартна 6860

2203 ентальпія атомізації

энтальпия атомизации enthalpy of atomization

Зміна ентальпії при перетворенні одного моля сполуки в атоми в газовому стані. Всі зв’язки в сполуці рвуться при атомізації і жоден не утворюється, тому її величина завжди додатна.

2204 ентальпія випаровування

энтальпия испарения enthalpy of vaporization

Зміна ентальпії, коли один моль рідини випаровується і утворюється один моль газу. Вона завжди додатна, оскільки випаровування включає подолання сил міжмолекулярного притягання у рідині.

2205 ентальпія гідратації

энтальпия гидратации hydration enthalpy

Зміна ентальпії ( H) при переході А з газової фази у водну

A(g) → A(aq)

при умові, що концентрація А у водному розчині прямує до нуля. Для йонів вона завжди від’ємна через їх сильну взаємодію з молекулами води.

2206 ентальпія границі поділу фаз

энтальпия поверхности раздела фаз interfacial enthalpy

У термінах відповідних енергій (pVs, γAs або (pVs – γAs)) можливі три визначення:

Hs = Us + pVs, (Hs)`= Us – γAs,

(Hs)``= Us + pVs – γAs,

де Us — енергія границі поділу фаз, Vs — об’єм границі поділу фаз, p — тиск, γ — поверхневий натяг, As — площа поверхні.

2207 ентальпія занурення

энтальпия погружения enthalpy of immertion

Синонім — ентальпія змочення

2208 ентальпія зв'язку

энтальпия связи bond enthalpy

Зміна ентальпії при розриві зв'язку в 1 моль певної хімічної частинки у газовій фазі.

ентальпія зв’язку, середня 6465

2209 ентальпія згорання

энтальпия сгорания enthalpy of combustion

Зміна ентальпії, коли один моль сполуки повністю згорає в надлишку кисню. Весь вуглець сполуки при тому перетво-