Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

1499 густина електричного струму

плотность электрического тока electric current density

Векторна величина, скалярний добуток якої з площею перетину дорівнює електричному струмові.

1500 густина електродного струму

плотность электрического тока electrode current density

Для випадку нехтувано малого заряджувального струму та однієї електродної реакції — густина електричного струму (j), що проходить через електрод, пов’язана з густиною потоку частинок В рівнянням:

J = nF(NB)/νB,

де n — зарядове число електродної реакції, (NB) — нормальна компонента вектора NB на границі електрод-розчин, νB — стехiометричне число компонента В.

густина електродного струму, парціальна 4916 густина, електронна 2003

1501 густина ентропiї

плотность энтpопии entropy density

Ентропiя, що припадає на одиницю об’єму. Використовується лише для систем з макроскопiчниими розмірами.

1502 густина заpяду

плотность заpяда charge density

1.Iмовiрнiсть перебування одиницi заряду в елементi об’єму довкола певної точки. Вираховується як добуток електричного заряду частинки та густини iмовiрностi його перебування в заданiй точцi.

2.Електричний заряд поділений на об’єм, який він займає.

1503 густина зіткнень

плотность столкновений collision density

Загальна частота зіткнень для всіх молекул, що знаходяться в даному об’ємі, поділена на цей об’єм.

1504 густина ймовiрностi

плотность веpоятности density of probability

У квантовiй механiцi — вiдношення ймовiрностi знаходження системи в даному елементi об’єму до величини цього елемента об’єму; розраховується як квадрат модуля хвильової функцiї системи (добуток хвильової функції та її комплексно спряженої функції).

1505 густина магнітного потоку

плотность магнитного потока magnetic flux density

1.Векторна величина (B), що характеризує магнітне поле. Визначається рівнянням:

B = F / I L,

де F – сила, що діє на провідник, по якому йде струм І, і який має довжину L та розташований перпендикулярно до ліній індукції.

2.У месбаурівській спектроскопії — густина магнітного потоку біля ядра (за даними експерименту) в тих випадках, коли магнітна надтонка взаємодія може бути описана ефективним полем. В інших випадках мусять бути вказаними компоненти вектора магнітної надтонкої взаємодії.

1506 густина обмінного струму

плотность обменного тока* exchange current density

Термін стосується рівноважних електродних реакцій. Протікання струму через електрод при рівноважному

потенціалі не фіксується, однак рівновага є динамічною, отже електродні реакції відбуваються з однаковими швидкостями в прямому та зворотному напрямках, даючи в результаті нульовий “чистий” струм. Густина обмінного струму реакції є власне тією густиною струму, що в умовах рівноваги однаково протікає в обох напрямках. Швидкість електродної реакції можна виразити через густину струму Велика густина обмінного струму вказує на швидку електродну реакцію, а мала — на повільну.

густина обмінного струму, середня 6463 густина, оптична 4757 густина, парціальна масова 4919 густина, поверхнева 5210

1507 густина поверхневого заряду

плотность поверхностного заряда surface charge density

Величина, що визначається як електричний заряд на поверхні, поділений на площу поверхні.

1508 густина потоку

плотность потока flux density

У багатокомпонентній суміші густина потоку частинок — вектор, що показує напрямок, в якому рухаються частинки, і кількість речовини, яка проходить через площину, перпендикулярну до цього вектора, за одиницю часу через одиницю площі.

1509 густина потоку енергії

плотность потока энергии energy flux density

Для спрямованого в одному напрямку випромінення — енергія, яка переноситься за певний час через малу площу, перпендикулярну до напрямку потоку енергії, віднесена до цього інтервалу часу і до цієї площі.

густина, спінова 6767

1510 густина станів

плотность состояний density of states

1. Відношення числа станів квантово-механічної системи з безперервним чи квазі-безперервним спектром, які відповідають дуже малому відрізкові енергії Е, до величини цього відрізку, або похідна числа квантово-механічних станів N(E) по енергії E:

NE = dN(E)/dE.

2.У хімії твердого тіла — число енергетичних рівнів, що лежать у певному інтервалі енергій.

3.Число квантових станів, що припадає на одиницю інтервалу енергії, або імпульсу чи іншої квантованої величини. Може бути екстенсивною (де обчислюється загальна кількість станів

впевному обємі чи в усій системі) та інтенсивною (де визначається кількість станів, що припадає на одиницю обєму, площі чи довжини).

1511 густина струму

плотность тока current density

1. Векторна величина jB для частинок В у даній точці розчину, яка вказує напрямок перенесення зарядів потоком цих частинок, а також число цих зарядів, що проходять через площину, перпендикулярну до цього вектора, віднесене до часу й площі:

jB = zBFNB,

де zB — заряд частинки В, NB — густина потоку частинок В у даній точці, F — стала Фарадея.

111

2. У випадку електрохімічних елементів — струм, віднесений до одиниці істинної площі електрода.

густина струму, середня 6464

1512 густина фарадеївського струму

плотность фарадеевского тока

Faradaic current density

Міра швидкості міжфазних реакцій, константа пропорційності між якими є добутком зарядового числа на сталу Фарадея.

густина, частинкова 8216 густина, чисельна 8237

1513 далека внутрімолекулярна взаємодія

дальнее внутримолекулярное взаимодействие long-range intramolecular interaction

У хімії полімерів — взаємодія між сегментами, далеко розташованими в ланцюзі, які наблизились один до одного внаслідок вигинання макромолекули. Цей тип взаємодії тісно пов'язаний з виключеним об'ємом сегмента, величина якого залежить від усіх взаємодій, включно зі взаємодією сегментів та молекул розчинника. У випадку, де не виникає непорозумінь, слово внутрімолекулярний пропускають.

1514 дальній порядок

дальний поpядок long-range order

В описi надструктур та кристалiчних тiл — упорядкування атомiв або молекул на вiдстанi 104 — 105 елементарних комiрок.

1515 дальтон

дальтон dalton

Несистемна одиниця маси, рівна уніфікованій атомній одиниці маси. Використовується в біохімії та молекулярній біології, але не схвалена Загальною конференцією ваг та мір.

1516 дальтонiд

дальтонид daltonide

Хімiчна сполука, склад якої є сталим і визначається простим стехiометричним спiввiдношенням складників. На фазових дiаграмах склад — властивiсть їм вiдповiдають максимуми. Твердi фази змiнного складу (якi не вiдповiдають стехiометричному спiввiдношенню компонентiв) вiдносяться до бертолiдiв.

1517 дані

данные data

1.Інформація (найчастіше цифрова), одержана в експерименті, взята з опублікованих праць чи отримана в результаті розрахунків. При цьому мають бути точно описані умови їх отримання та способи розрахунків. Представляються та організовуються у спосіб зручний для подальшої обробки та аналізу. У хімії даними є: факти, закони, залежності, структури та цифри.

2.У хемінформатиці — інформація, представлена у формалізованому вигляді, придатному для автоматизованої обробки.

дані, навчальні 4201 дані, тестові 7369

1518 дативний зв’язок

дативная связь dative bond

Координаційний зв’язок, що утворюється при взаємодії між молекулярними частинками, одна з яких служить донором, а

інша — акцептором електронної пари, напр., зв’язок N→B у комплексі H3N→BH3. Такий зв’язок відрізняється від звичайного ковалентного більшою полярністю, більшою довжиною та є слабкішим. Сполуки з таким зв’язком розпадаються в газовій фазі гетеролітично.

датування, радіоактивне 5790 датування, радіокарбонове 5807 датування, радіологічне 5811 датування, уран-торієве 7627

1519 двійковий код

двоичный код binary code

У комбінаторній хімії — спосіб опису співвідношення між набором тегів і відповідних їм лігандів, де про ідентичність структурного блоку свідчить присутність або відсутність даного тега або набору тегів (тобто використовуються два біти

1 та 0).

1520 двоваpiантна система

двухваpиантная система bivariant system

Система з двома термодинамiчними ступенями свободи.

1521 двовимірна хроматографiя

двумерная хроматография two-dimensional chromatography

Хроматографія (паперова і тонкошарова), де використовується елюювання із вимушеним рухом компонентів послідовно у взаємоперпендикулярних напрямках (звичайно зі застосуванням різних елюентів).

1522 двопараметрове рiвняння впливу замiсникiв

двухпараметровое уравнение (влияния заместителей) dual-substituent-parameter equation

1.Загально — будь-яке рiвняння, що виражає ефект замiсника через два параметри.

2.У фізико-органічній хімії — рiвняння, що враховує сумісний вплив пара- та мета-замiсникiв (i = м- чи п-) на реактивнiсть, спектроскопiчнi властивостi i т.п. у бензенi чи iнших ароматичних системах:

Pi = ρ I i σ I + ρRi σR,

де Pi — величина властивостi, пов'язана з уведенням замiсника Х, вiднесена до властивостi, коли замiсником Х є Н, σI та σR — iндуктивнi та резонанснi константи замiсникiв вiдповiдно, ρI i та ρRi — вiдповiднi коефiцiєнти регресiї.

1523 двофотонне збудження

двуфотонное возбуждение two-photon excitation

Збудження, що виникає при поглинанні молекулярною частинкою або атомом одночасно чи послідовно двох фотонів. При послідовному поглинанні термін стосується випадку, коли другий фотон поглинається тоді, коли перший поглинений ще перебуває в частинці.

1524 двофотонний процес

двуфотонный процесс two-photon process

Фотофізична чи фотохімічна подія, що викликає двофотонне збудження.

1525 двохелектронний донор

двухэлектронный донор two electron donor

У хімії комплексів — ліганд, що дає центральному атому два електрони. Напр., фосфіни, фосфіти, вода, аміни, олефіни.

1526 двохосновні кислоти

двухосновные кислоты dibasic acids

Кислоти, що мають два здатних до заміщення атоми H. Утворюють два ряди солей, напр., H2SO4 дає NaHSO4 та

Na2SO4.

1527 де (дес)

де (дес) de (des)

Префікс, що означає усунення певного структурного елемента (елементів чи певної групи) з молекули. Пр., Н в дегідрохолієвій кислоті, О — в дезоксиефедрині.

1528 деаерація

деаэрация deaeration

Видалення газів, зокрема повітря чи кисню, з рідин фізичними чи хімічними методами.

1529 деалкiлювання

деалкилирование dealkylation

Вiдщеплення алкільної групи вiд молекул зi замiною її на атом Н (або без заміни). Реакція полегшується зi зростанням атомної маси елемента, з яким зв'язаний алкiл (C < N < O < S), i особливо легко вiдбувається у випадку онiєвих форм:

R–S–Me —a→ R–SH

1530 деамiнування

дезаминирование deamination

1. Перетворення, що полягає в заміні амiногрупи на атом Н (при вiдновленнi) чи iншу групу або ж елiмiнування з утворенням етиленового зв'язку (через солі діазонію).

R–NH2 —[H] → R–H

2. У біохімії — усунення аміногруп з амінокислот. В організмі такий процес відбувається в печінці і є початком розкладу амінокислот.

1531 дебай

дебай debye

Позасистемна одиниця електричного дипольного моменту. Це електричний дипольний момент двох зарядів по 10–10 фран-

клінів віддалених на 1 ангстрем.

1 Д = 10–18 Фр см = 3.33564 10–30 Кулон метр.

1532 дегалогенування

дегалогенирование dehalogenation

Усунення галогенiв з галогеновмiсних сполук елiмiнуванням атомiв галогену (сусiднiх — з утворенням кратних зв'язкiв, вiддалених — з утворенням циклiв, у мiжмолекулярнiй реакцiї пiд дiєю металiв — простого зв'язку), або замiщенням на атом Н пiд дiєю вiдновникiв:

1533 дегiдратацiя

дегидратация dehydration

1. Термiчне або хімiчне вiдщеплення вiд органічних чи неорганічних сполук пiд дiєю дегiдратантiв чи температури

структурних елементiв води (H+ та OH–) з утворенням кратних зв'язкiв або циклiв:

H3C–CH2–OH —a→ CH2=CH2 + H2O a: H2SO4

2. Видалення невалентно зв'язаної води з речовин (зневоднення).

1534 дегідратуючий агент

дегидратирующий агент dehydrating agent

Речовина, яка через свою високу спорідненість до води, здатна видаляти її з середовища. Зв’язується з водою оборотно і може бути регенерована, звичайно, нагріванням.

1535 дегідро

дегидро dehydro

Префікс, що означає усунення з молекули атомів Н.

1536 дегідроарени

дегидроарены dehydroarenes

Молекулярні частинки, звичайно проміжні, формально утворені відщепленням атома Н від кожного з двох атомів у арені

зображають з потрійним зв‘язком. Підкласи: дегідробензени (І), дидегідронафталени (ІI) і т.п.

1537 дегiдрогалогенування

дегидрогалогенирование dehydrohalogenation

Вiдщеплення галогенiдiв водню з утворенням кратних зв'язкiв або циклiв, що вiдбувається термiчно або пiд дiєю каталiзаторiв (луги, оксиди металiв), полегшується зi зростанням атомної маси галогену:

ClCH2–CH2Cl —a→ CH2=CH2Cl a: 500 oC, каталізатор

1538 дегiдрогенiзацiя

дегидрогенизация, [дегидрирование] dehydrogenation

Вiдщеплення водню вiд сполук, що веде переважно до утворення ненасичених зв'язкiв.

Синонім — дегiдрування.

дегідрогенізація, оксидативна 4656

1539 дегiдрополiконденсацiя

дегидрополиконденсация dehydropolycondensation

Полiконденсацiя пiд дiєю оксидантів за рахунок вiдщеплення водню. Так, з ацетилену пiд дiєю солей мiдi добувають карбiн, з бензену — полiфенiлени.

1540 дегiдроциклiзацiя

дегидроциклизация dehydrocyclization

Циклiзацiя, що супроводить каталiтичну дегiдрогенiзацiю алканiв i алкенiв з утворенням бензену i його похiдних через промiжнi гомолітичні розриви зв'язкiв C–H і виникнення циклоалканiв.

дегідроциклізація, каталітична 3005

1541 дегiдрування

дегидрирование dehydrogenation

Див. дегiдрогенiзацiя.

1542 деградація

дестpукция degradation

Розпад полімерів пiд дiєю фiзичних, хімiчних або бiологiчних чинникiв, що викликає змiну хімiчної будови полiмеру і

113

зменшення ступеня полiмеризацiї. Супроводиться істотною зміною властивостей полiмеру.

1543 деемульсація

деэмульгация demulsification

Руйнування емульсій за допомогою хімічних чи фізичних чинників (як правило з метою подальшого розділення фаз, що утворились).

1544 дезактивація

дезактивация deactivation

1.Втрата енергії збудженою молекулярною частинкою.

2.У екологічній хімії — усунення радіоактивних речовин з поверхні місцевості, предметів, води і т.п.

дезактивація, безвипромінювальна 600

1545 дезактивація каталізатора

потеря активности катализатора catalyst deactivation

Див. розклад каталізатора

1546 дезасемблер

дезассемблер disassembler

У нанохімії — система наномашин, що здатна розділити об’єкт на атоми разом з записом його структури на молекулярному рівні. Отримана інформація далі може бути використана для копіювання об’єктів (за допомогою асемблера) або з метою дизайну.

1547 дезекранування

дезэкранирование deshilding

В ЯМР-спектроскопiї — вплив електронної оболонки спостережуваного та сусiднiх з ним ядер на зовнiшнє магнiтне поле, який полягає в його послабленні. Зовнiшнє магнiтне поле iндукує циркуляцiї в електроннiй хмарцi. Результуючий магнiтний момент є зорiєнтованим проти зовнiшнього поля, так що локальне поле на центральному атомi послаблюється, а хімічні зсуви набириють вищих значень.

1548 дезiнтеграцiя

дезинтеграция disintegration

Глибоке подрiбнення речовини пiд дiєю фiзичних чинникiв. Може супроводитись суттєвою змiною її хімiчних властивостей.

1549 дезінфекція

дезинфекция disinfection

Знищення більшості (не обов’язково всіх) шкідливих мікроорганізмів додаванням хімічних речовин, нагріванням, освітленням УФ та ін.

1550 дезокси

дезоксdesox-

Префікс, що означає усунення з молекули гідроксигрупи.

1551 дезоксирибонуклеїнова кислота

дезоксирибонуклеиновая кислота [ДНК] desoxyribonucleic acid, [deoxyribonucleic acid, DNA]

Високомолекулярна нуклеїнова кислота, де мономерними одиницями є сполучені фосфодіестерними зв‘язками дезоксирибонуклеотиди, які містять 2-дезокси-D-рибозу в β-фураноз- ній формі, як вуглеводову компоненту. Молекулярна маса становить 4 — 16 млн., а в ДНК фагів досягає 150 млн. В її

первинній структурі — в полінуклеотидному ланцюгу — нема розгалужень. У всіх природних ДНК гетероциклічні аглікони приєднані до дезоксирибозного залишка через атом N в положенні 9 пуринової або в положенні 3 піримідинової основ. При гідролізі ДНК дає дезоксирибозу, фосфат йон та чотири гетероциклічних аміни — зазвичай аденін, тимін, гуанін, цитозин. ДНК різних організмів може бути хімічно різною (за співвідношеннями різних дезоксирибонуклеотидів, відмінністю пуринових або піримідинових основ: напр., наявністю 5-оксиметилцитозину, 6-метиладеніну), але

3'

макромолекулярна організація полімерних ланцюгів (подвійна спіраль) є однотипною і універсальною. На рисунку показано сегмент ДНК. Позначається ДНК.

1552 дейонізація

деионизация deionization

У хімії води — вилучення розчинених йонів із розчину при пропусканні його через колонку з йонообмінниками, що обмінюють різні катіони на протони, а аніони на гідроксиланіон.

1553 дейтерієвий ізотопний ефект

дейтериевый изотопный эффект deuterium isotope effect

Пониження швидкості реакції, спричинюване заміщенням атомом дейтерію атома гідрогену в молекулярному центрі, де відбувається реакція.

1554 дейтерій

дейтерий deuterium

Гідроген-2, 21H, ізотоп Гідрогену, що містить один нейтрон і один протон у своєму ядрі.

1555 дейтерон

дейтерон deuteron

Специфічна назва атома 2Н. Катіон 2Н+ називається дейтероном, 2Н– — дейтерид аніон, 2Н — дейтерогрупа.

1556 дейтерування

дейтерирование deuteration

Уведення в сполуку одного чи кiлькох атомiв дейтерiю. Окремим випадком є iзотопний обмiн водню (дейтерообмiн) шляхом гетеролiтичного замiщення, що каталiзується основами й пiдсилюється зi зростанням С–Н кислотностi.

1557 дека

дека deca

Префікс у системі СІ для множника 10. Напр., декалітр.

1558 декантація

декантация decantation

Відділення рідини від суспензії чи від важчої незмішувальної рідини обережним зливанням так, щоб решта суміші залишилася в посуді.

1559 декарбоксилювання

декарбоксилирование decarboxylation

Вiдщеплення карбоксильної групи вiд органiчних кислот iз замiною її на Н та видiленням вуглекислоти. Вiдбувається термiчно (зокрема, з ароматичними гетероциклiчними карбоксильними сполуками). У бiохімiї важливе значення має ферментативне декарбоксилювання.

R–COOH → R–H + CO2

1560 декарбоксилювання за Крапчо

декарбоксилирование Крапчо

Krapcho decarboxylation

Декарбоксилювання малонатних естерів, β-кетоестерів, α-ціаноестерів, α-сульфонілестерів у диполярних апротних розчинниках, при підвищених температурах в присутності

A(електроноакцептор) = COOR, COR, CN, SO2R MX = LiCl, NaCl, LiI, KCN, н-Bu4NOAc

S (диполярний апротний розчинник) = DMSO, DMF, HMPT

води і/або солей з утворенням естерів, кетонів, нітрилів чи сульфонільних похідних, відповідно.

1561 декарбонiлювання

декаpбонилиpование decarbonylation

Елiмiнування оксиду вуглецю з органiчної сполуки термiчно, каталiтично (пр., Pd/C) або пiд дiєю певних реагентiв.

СlCO–COCl — AlCl3 → Cl2C=O + CO

1562 декартові координати

декартовы координаты cartesian coordinate

Система, що дозволяє однозначно описати положення точки в просторі за допомогою трьох цифр (або на площині—за допомогою двох), що становлять відстань від перпендикулярно проведених ліній (осей координат). Початок координат знаходиться в точці де перетинаються всі ці три лінії.

1563 декодування

декодирование decode

У комбінаторній хімії — використання аналіту-замінника для визначення шляху реакції, що відбувається на твердій підкладці; дозволяє передбачити структуру члена комбінаторної бібліотеки та послідовності реакцій для його виготовлення.

1564 деконволюція

деконволюция* deconvolution

У комбінаторній хімії — ідентифікація та ізоляція активної сполуки з суміші багатьох сполук, отриманих комбінаторним синтезом.

1565 декопуляція

отщепление* uncoupling

Перетворення, в яких симетричний субстрат розчеплюється (cleaved) на два ідентичні фрагменти, які далі можуть зазнавати прилучення, вилучення або і те, і друге. Необхідною

є симетричність субстрату щодо розчеплюваного (cleaved) зв‘язку та щоби стехiометричний коефіцієнт продукту дорівнював 2. Систематична назва містить: а) назви прилучуваних груп чи молекулярних частинок, б) назви вилучуваних груп чи молекулярних частинок зі складом "де-", в) назву перетворення "-декопуляція". Пр.,

а) S-гідроген-декопуляція;

Me3СS–SСMe3 → 2 Me3СSH

б) 2/де-бром-декопуляція; BrCH2CH2CH2CH2Br → 2 CH2=CH2

в) гідрокси, оксо-де-гідро-декопуляція. PhCH=CHPh → 2 PhCOOH

1566 декрепітація

декрепитация decrepitation

Вибухове розтріскування та руйнування органічних та неорганічних матеріалів. Може супроводжуватись характерними звуками, напр., при нагріванні нітрату плюмбуму

Pb(NO3)2.

1567 декстран

декстран dextran

Розгалужений полі-α-D-глікозид мікробного походження, який має глікозидні зв’язки переважно С-1 … С-6.

1568 декстрин

декстрин dextrin

Полі-α-D-глікозид середньої молекулярної ваги, утворюваний з крохмальних компонентів (амілопектинів) при дії амілаз (гідролізуючих крохмаль ензимів).

1569 декстро

декстро dextro

Префікс або дескриптор, що означають правообертальну форму сполуки. Пр., d-глюкоза. У формулах позначається d-

або (+)-.

1570 делокалiзацiя

делокализация delocalization

Квантово-механiчне поняття, що використовується для опису кон‘югованих систем π-зв'язкiв, які не є локалізованими. Вважається, що кожен з делокалізованих зв‘язків має частково подвійний характер або дробовий порядок зв‘язку. Енергія, яка відповідає стабілізації системи порівняно з гіпотетичною альтернативною структурою з формально локалізованими одинарними й подвійними зв‘язками, називається енергією делокалізації. У делокалізації можуть брати участь вільні електронні пари і вакантні р-орбіталі. Делокалізація зображається парціальними зв‘язками або як резонанс канонічних структур.

1571 n→σ*делокалізація n→σ* делокализация

n→σ* delocalization

Делокалізація вільної електронної пари в антизв’язуючій σ-орбіталі.

1572 делокалізована молекулярна орбіталь

делокализованная молекулярная орбиталь delocalized molecular orbital

Молекулярна орбіталь, яка поширюється більше, ніж на два ядра.

115

1573 делокалiзований зв'язок

делокализованная связь delocalized bond

Зв'язок, який знаходиться у структурі, де зв'язуючi орбiталі належать не тiльки парi атомiв, що утворюють цей зв’язок, а охоплюють i сумiжнi атоми, тому зв’язуючі електрони розподiленi не лише на двох сусiднiх атомах зв’язку.

1574 делокалізований електрон

делокализованный электpон delocalized electron

Електрон, що займає делокалізовану молекулярну орбiталь, напр., у молекулах з кон'юґованими подвiйними зв'язками.

1575 дельта ( )

дельта delta

Дескриптор, що використовується для вказування на наявність подвійного зв’язку; суперскрипт при ньому вказує на положення подвійного зв’язку. Пр., 2-бутен СН3СН=СНСН3.

1576 дельта зв’язок

дельта связь delta bond

Хімічний зв’язок, утворений боковими перекриваннями двох d-орбіталей (має форму двох зігнутих ковбасок).

1577 дельтагедрон

дельтагедрон deltahedron

Полігедрон, який має лише трикутні грані, напр., октагедрон, що лежить в основі структури [B6H6]2– — клозо-гексагідро- гексабората (2-).

1578 деметилювання

деметилирование demethylation

Вилучення метильної групи з органiчних сполук зi замiною її, переважно в гетерозв'язках, на атом Н (пр., дiєю йодидної кислоти на метоксильнi сполуки) або, у випадку вiдповiдних четвертинних солей, шляхом декватернiзацiї, напр., при нагрiваннi N-метилзамiщених ароматичних азациклiчних сполук (азинiєвих, азолiєвих солей, ін.)

R3C–X–CH3 → R3C–X–H (X = O, S, N)

1579 демінералізація

деминерализация demineralization

У хімії води — вилучення з води мінеральних речовин, інколи використовується в значенні дейонізація.

1580 денатурація

денатурация denaturation

1.У хімії протеїнів — необоротна зміна фізичних та хімічних властивостей протеїнів при термiчнiй дiї, пiд впливом iнших фiзичних чинникiв або хімiчних реагентiв, зокрема кислот. Відбувається внаслідок часткової або повної зміни вихідної структури макромолекули білків у результаті втрати третинної або третинної та вторинної структур, що є наслідком розриву стабілізуючих такі структури слабких зв‘язків. Супроводиться втратою біологічних функцій протеїну.

2.У хімічній технології — додавання метанолу чи ацетону до етилового спирту, щоб зробити його непридатним для споживання людиною.

1581 дендример

дендример dendrimer

Олігомерна або макромолекулярна сполука, молекули якої мають деревоподібну структуру з великою кількістю

відгалужень, число яких, що далі від центра, то зростає. На відміну від звичайних полімерів, які утворюються внаслідок спонтанної полімеризації, їх отримують одним із двох способів: дивергентного синтезу та конвергентного синтезу.

Такі сполуки широко застосрвуються в комбінаторній хімії, де використовується як розчинна підкладка, і в цьому випадку досліджуваний, прикріплений на дендример-підкладці, матеріал може бути ізольований за допомогою об’ємно ексклюзивної хроматографії. Дендример може також бути прикріпленим до полімера і використаним як тверда підкладка, зі значно збільшеним навантаженням порівняно з початковою смолою.

1582 дендрит

дендрит dendrite

Кристалічна структура, утворена шляхом скелетного росту, яка має деревоподібний вигляд.

1583 дендрон

дендрон dendron

Окрема гілка дендримера.

1584 денітрифікація

денитрификация denitrification

1.Відновлення нітратів до нітритів, динітрооксидів чи азоту. Процес каталізується мікроорганізмами.

2.Етап у циклі азоту в природі, що полягає у відновленні нітратів до нітритів, нижчих оксидів азоту, амоніаку чи молекулярного азоту, що здійснюється бактеріями ґрунту і є важливою частиною процесу розкладу мертвих організмів. Процесові сприяють тепло та анаеробні умови.

1585 денітрогенування

денитрогенирование denitrogenation

Вилучення сполук азоту, зокрема з промислових газів.

1586 дентатність

дентатность denticity

Кількісна характеристика донорно-акцепторних властивостей лігандів, що визначається як число координаційних місць, які займає ліганд у внутрішній координаційній сфері комплексу. Ліганд може бути монодентантним, якщо займає одне місце, та полідентантним, якщо займає кілька місць.

1587 деполiмеpизацiя

деполимеpизация depolymerization

Зворотний до полiмеризацiї процес розпаду полiмера на простiшi сполуки, де зберігається структура мономеру: мономери, димери й т.п.

1588 деполяризатор

деполяризатор,[электроактивное вещество] depolarizer, [electroactive substance]

1. У вольтамперометрiї та спорiднених методах — речовина, що при введеннi в розчин змiнює величину електродної поляризацiї за рахунок електрохімiчного вiдновлення чи окиснення (в т.ч. з розривом чи утворенням хімiчних зв'язкiв) у стадiї переносу заряду на електродi. Термiн, згiдно з рекомендаціями IUPAC, не стосується до прекурсорів.

1597 десикант

десикант desiccant

1. Хімічний зневоднюючий агент, осушувальний засіб. Речовина, здатна поглинати або хімiчно зв'язувати воду середовища (молекулярнi сита, адсорбенти, хімічні речовини). За ефективністю найширше використовувані можна розта-

шувати в ряд: CaCl2 < CaO < NaOH < MgO < CaSO4 < H2SO4 <

силікагель < P2O5.

2. У сільському господарстві — речовина (гербіцид), що використовується для висушування рослин на корені перед збиранням з метою покращення умов їх механічного обробітку.

1598 десиметризація

десимметризация desymmetrization

Модифікація об‘єкта таким чином, що він втрачає один чи кілька елементів симетрії, зокрема тих, які зумовлюють хіральність (дзеркальна площина, центр інверсії, обертальновідбивальна вісь), як це відбувається при перетворенні прохіральної молекулярної частинки в хіральну.

1599 десиметризація за Тростом

десимметризация по Тросту

Trost desymmetrization

Отримання енантіомерно чистих азидоабо аміновмісних п’ятиабо шестичленних кілець шляхом каталізованої сполу-

ками паладію десиметризації з використанням N-нуклеофіла. Відбувається з утворенням паладієвого комплексу, який є похідним хірального ліганда та π-алілпаладій хлориду.

1600 дескриптор

дескриптор descriptor

1.У комбінаторній хімії — числове представлення молекулярних властивостей, включаючи пов’язані з об’ємом властивості (пр., logP, молекулярна вага), двовимірні (2-D) особливості (сполучення атомів), або тривимірні (3-D) особливості (форма молекули). Повний набір дескрипторів становить

відбиток пальця.

2.У комп’ютерній хімії — одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю чи характеристиці об’єкта.

дескриптор, геометричний 1172 дескриптор, електростатичний 2047 дескриптор, квантово-хімічний 3071 дескриптор, молекулярний 4087 дескриптор, структурний 7018 дескриптор, топологічний 7453

1601 дескриптори r, s

дескрипторы r, s r, s

Стереодескриптори псевдоасиметричних атомів.

117

1602 дескриптори R, S

дескрипторы R, S R, S

Прийняті позначення (за системою Кана — Інгольда — Прелога) абсолютної конфігурації чотирикоординатних (квадрилігандних) та шестикоординатних (сексилігандних) стереогенних центрів.

1603 дескриптори Re, Si

дескрипторы Re, Si Re, Si

Дескриптори для позначення граней тригонального атома. Стереогетеротропна грань тригонального атома позначається Re, якщо ліганди тригонального атома розташовані за годинниковою стрілкою в порядку їх пріоритетності за Каном — Інгольдом — Прелогом, коли на них дивитись зі сторони грані. Протилежне розташування позначається Si.

1604 десмотpопiя

десмотpопия desmotropism

Таутомерiя, коли швидкiсть встановлення таутомерної рiвноваги дуже мала, що дає можливiсть препаративного видiлення таутомерів, напр., десмотропами називали енольну i кетонну форми етилацетату. Термiн виходить з ужитку.

1605 десольватація

десольватация desolvation

1.У полум’яній спектроскопії — процес випаровування розчинника з аерозолю, при якому він перетворюється в сухий аерозоль.

2.У хімії ліків — процес вилучення води, що оточує певну молекулу перед тим, як вона провзаємодіє з іншою, напр., перед тим, як молекула ліків буде взаємодіяти з місцем зв’язування.

1606 десоpбцiя

десоpбция desorption

1.Процес, зворотний до сорбцiї, пов'язаний з видаленням адсоpбата з поверхнi адсорбента або речовини, абсорбованої в усьому об'ємi абсорбенту.

2.Процес, при якому раніше адсорбована речовина в міжфаз- номушарізамінюєтьсяіншою–сильнішимадсоpбатом.

десорбція, асоціативна 478

1607 десорбція поля

десорбция поля field desorption

У мас-спектрометрії — утворення йонів у газовій фазі з розташованого на твердій поверхні матеріалу (емітера) в присутності сильного електричного поля. Термін (не зовсім влучний) означає буквально десорбцію електричного поля матеріалу у вигляді йонів певного типу з досліджуваного зразка. Насправді процес набагато складніший, бо процеси йонізації відбуваються як у твердому тілі, так і в паровій фазі.

десорбція, реакційна 5861 деструкція, гідролітична 1305

1608 деструкцiя макромолекул

дестpукция макромолекул destruction of macromolecules

Розпад макромолекул (макрорадикалів чи інших високомолекулярних частинок) на фрагменти, жоден з яких не є мономером.

деструкція полімера, оксидативна 4657 деструкція, радіаційна 5776 деструкція, термічна 7304

1609 десульфонування

десульфониpование desulfonation

Замiна сульфогрупи в молекулi органiчної сполуки на атом H пiд дiєю води в кислому середовищi:

Ar–SO3H + H2O → ArH + H2SO4

1610 десульфуризація

десульфуризация, [десульфирование] desulfurization

1. Вилучення атома S зi сполуки або вiдповiдного S-вмiсного фрагмента, де S є в двовалентному станi, шляхом замiни його на H або O за допомогою реакцiй вiдновлення або окиснення вiдповiдно, а також шляхом екструзiї атома S з циклiв або ж з дисульфiдних сполук з утворенням кратних зв'язкiв.

PhC(S)–SS–C(S)Ph —a→ PhC≡CPh a: Ni

2.Процес при якому сірка видаляється з таких матеріалів як вугілля чи нафта. Може здійснюватися шляхом хімічної обробки, магнітної сепарації, флотації і т.п.

3.У технологiї або препаративній практиці — вилучення сполук, що мiстять S, з речовин та їх сумiшей.

4.Сюди ж відносять і десульфонування.

Синонім — десульфування.

1611 десятковий

десятичный decadic

В математиці — такий, що має в основі числення десятки. Напр., десятковий логарифм.

1612 десятковий абсорбанс

десятичная экстннкция decadic absorbance

Десятковий логарифм з від‘ємним знаком від одиниці мінус абсорбтанс (α), виміряний на однорідному зразку

А = – lоg(1– α)

1613 детектування одиничних молекул

детектирование единичных молекул single molecule detection

Спостереження за динамікою одиничної (окремої) молекули. Метод доповнює інформацію отримувану при усередненні даних по ансамблю (напр., метод ЯМР) та отримуваних рентгеноскопічним аналізом при дослідженні статичної сукупності молекул. Для спостережень за окремимим молекулами використовують такі методи як імпульсна оптична спектроскопія, атомно-силова мікроскопія.

1614 детергент

детергент detergent

1.Водорозчинна поверхневоактивна речовина (або суміш таких речовин), яка надає миючих властивостей її розбавленим розчинам. Такий розчин стає здатним змочувати різні поверхні, забирати з них бруд та залишки олійних речовин у водну фазу, очищаючи таким чином поверхню. Сюди відносять найрізноманітніші синтетичні речовини. Особливістю їх будови є наявність у молекулі гідрофільної та гідрофобної (звичайного довгого алкільного ланцюга) груп. Напр., натрій лаурил сульфат CH3(CH2)11OSO2ONa.

2.Будь-яка поверхнево-активна речовина, яка не є милом.

детермінант, слейтерівський 6646

1615 детерміністична модель

детерминистическая модель deterministic model

У хемометриці — математична модель, що забезпечує отримання «точних» (завжди однакових, та порахованих з належною точністю) вихідних даних за певним вхідним параметром, напр., певне рівняння.

1616 детермінований хаос

детерминированный хаос deterministic chaos

Нерегулярна, непередбачувана поведінка динамічної системи, що спостерігається в певній області значень її параметрів та характеризується високою чутливістю до початкових умов.

1617 детермінована система

детерминированная система deterministic system

Система, поведінка якої у часі є детермінованою, тобто існує правило (пр., у вигляді диференціальних рівнянь), що визначає її майбутнє, виходячи із заданих початкових умов.

1618 детерміновано хаотична система

детерминировано хаотические системы deterministic chaotic system

У кінетиці коливальних процесів — система, яка має властивість втрачати інформацію про початкові умови.

1619 детоксикація

детоксикация detoxification

1.Процес хімічного перетворення токсичних молекул у практично не токсичні або принаймні менш токсичні.

2.Процедура, яка застосовується до отруєного пацієнта з метою стимулювання фізіологічних процесів та зменшення наслідків отруєння.

1620 детонація

детонация detonation

Хімічне перетворення вибухової речовини. Процес поширення в газі, рідині чи твердому тілі екзотермічної хімічної реакцiї у вигляді вузької зони, що рухається відносно речовини з понадзвуковою швидкістю. Така реакція збуджується не передачею тепла від шару, що прореагував, до шару, що не прореагував, а внаслідок ударного стиску та відповідного нагрівання, викликаного ростом тиску продуктів реакції. Тому детонація можлива лише в системах, де продукти реакції займають більший об'єм, ніж реактанти.

дефект, лінійний 3631

1621 дефект маси

дефект массы mass defect

Різниця між масою ядра та сумою мас протонів та нейтронів, що утворюють це ядро.

дефект, точковий 7490

1622 дефекти кpисталiчних ґраток

дефекты кpисталлической pешетки lattice defects

Усi вiдхилення вiд iдеальної перiодичностi розташування атомів або йонів у вузлах кристалічних ґраток кристалу. Це:

—точкові дефекти, де всі розміри їх сумірні з міжатомними віддалями (вакансії, міжвузлові атоми, а також фонони — тимчасовi збудження йонiзуючим промiнням чи дiєю електричних або магнiтних полiв);

—одновимірні або лінійні дефекти — ланцюжки точкових дефектів (дислокації. дисклінації);

—двовимірні або поверхневі (дефекти упаковки, границі двійників кристалів, зерен, міжфазні границі в сплавах, поверхні кристалу);

—тривимірні або об’ємні (пори, тріщини, включення інших фаз).

Наявність дефектів полегшує зокрема міграцію йонів у йонних кристалах, підвищує їх електропровідність.

1623 дефекти Френкеля

дефекты Френкеля

Frenkel defects

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у розміщенні певної кількості атомів чи йонів у міжвузлях, при чому частина вузлів може залишитись незайнятою.

1624 дефекти Шоткі

дефекты Шотки

Schottky defects

Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у перенесенні певної кількості атомів чи йонів з вузлових позицій усередині кристала на його поверхню, частина вузлів відповідно залишаються незайнятою.

1625 дефлокуляція

дефлоккуляция deflocculation

Процес зворотний до коагуляції чи флокуляції, тобто розпад агрегатів з утворенням колоїдно стійких суспензій чи емульсій. Синонім — пептизація.

1626 деформацiйне коливання

дефоpмационное колебание bending vibration

Коливання атомiв у молекулi, при якому змiнюється кут мiж хімiчними зв'язками.

деформація, лінійна 3620

1627 деци

деци deci

Префікс у системі СІ для коефіцієнта 10–1, символ: д.

1628 децiанування

децианирование decyanation

Замiщення в органiчних нiтрильних сполуках цiаногруп на атоми H (вiдновленням гідразином, боргiдридами, цинком, дiєю лужних металiв у рiдкiм амоніаку та ін.), або елiмiнування їх з утворенням кратних зв'язкiв:

Py–CH2CN + N2H4.H2O — → Py–CH3

(NC)3C–C(CN)3 — → (CN)2C=C(CN)2

джерело, когерентне 3193

1629 джерело радіоактивності

радиоактивный источник radioactive source

Певна кількість радіоактивного матеріалу, що використовується як джерело йонізуючої радіації.

1630 джоуль

Джоуль

Joule

Стандартна одиниця енергії чи роботи. Позначається Дж. Це робота сили в 1 Н при переміщенні нею тіла масою 1 кг на відстань 1 м у напрямку дії сили.

1631 дзеркальна iзомерiя

зеркальная изомерия optical isomerism

Див. оптична ізомерія.

1632 дзеркальна площина

зеркальная плоскость симметрии mirror plane, [plane of symmetry]

Елемент симетрії (σ) молекули, який є площиною, що поділяює її на дві половини так, що кожен атом в одній половині молекули при віддзеркаленні у цій площині відповідає

119

такому ж атомові у другій половині. Може бути горизонтальною σh (перпендикулярною до головної осі), або вертикальною σv (якщо містить головну вісь). Лінійні молекули мають безліч площин симетрії, що включають вісь С∞.

1633 дзеркальне відбиття

зеркальное отражение

specular reflectance (reflection factor)

В оптичній спектроскопії — величина (ρ), що визначається як сила випромінення, віддзеркаленого від поверхні системи (Prefl), поділена на силу (P0) падаючого випромінення:

ρ = Prefl /P0.

Синонім — фактор відбиття.

1634 дзеркально-обертальна вісь симетрії

зеркально-поворотная ось симметрии n-fold rotation-reflection axis of symmetry

Елемент симетрії молекули Sn, що відповідає обертанню молекули на 360°/n навколо осі та наступному віддзеркаленні від перпендикулярної до цієї осі площини симетрії, а отримана в результаті цього конфігурація не відрізняється від початкової. Напр., тетраедральні частинки АВ4 мають три таких осі S4.

1635 дивергентний синтез

дивергентный синтез divergent synthesis

У супрамолекулярній хімії — багатостадійний синтез олігомерних або полімерних сполук, макромолекули яких мають деревоподібну структуру з великою кількістю відгалужень, здійснюваний за схемою: до певного остова (серцевини) поступово приєднують різні фрагменти за допомогою реакцій, молекула при цьому нарощується ніби шарами від центра.

1636 диверсивність

фактор разнообразия, разнообразие, вариативность diversity

У комбінаторній хімії — відсутність взаємозалежності у наборі, пр., будівельних блоків або членів комбінаторної бібліотеки, за їх властивостями, такими як атомна сполучність, фізичні властивості, дані обчислень або біоактивність.

1637 диверсивний реагент

вариативный реагент diversity reagent

У комбінаторній хімії — один з набору реагентів, за допомогою якого варіюють структуру бібліотечних продуктів, як противага до такого реагенту, який приводить до однакових перетворень для кожного члена бібліотеки. Термін є аналогічним до терміна структурний блок, але може використовуватись для розрізнення від інших недиверсивних реагентів.

1638 дивність

странность strangeness

Адитивне квантове число властиве зокрема фотонам, набирає значень цілих чисел.

1639 дигідроксилювання за Шарплессом

дигидроксилирование по Шарплессу

Sharpless dihydroxylation

(DHQD)2-PHAL = 1,4-біс(9-О-дигідрохінідин)фталазин (DHQ)2-PHAL = 1,4-біс(9-О-дигідрохінін)фталазин

дигідроксилювання олефінів, що мають різні за величиною замісники: RL — найбільший, RM — середнього розміру, RS — найменший.

1640 дигональна гiбpидна орбiталь

дигональная гибpидная оpбиталь digonal hybrid sp

Одна з двох гiбридних орбiталей, утворених з атомних орбiталей s та p. Кут між такими гібридними орбіталями становить 180° (в ацетиленi).

1641 дигональний атом

дигональный атом digonal atom.

Атом, сполучений з лише двома іншими атомами, зв’язками, що лежать на одній лінії. Це зокрема двозамiщений атом C в sp-гiбридизацiї, що утворює зi сусiднiм атомом один потрiйний зв'язок та один одинарний, даючи лiнiйну систему, як, напр., в ацетиленах: –C≡. В цьому випадку він ще називається — ацетиленовий атом С.

дизайн, комп’ютерний молекулярний 3296

1642 дизайн лігандів

дизайн лигандов ligand design

Проектування хімічної природи ліганда (замісника), виконане з використанням структурної інформації про місце його прилучення (часто з метою зробити максимальною енергію його взаємодії з іншими структурними елементами) та/або попередньо отриманої інформації типу структура-властивість. Метою такого дизайну є розв’язок конкретної практично важливої задачі створення речовин з необхідними властивостями.

1643 дизайн ліків

дизайн лекарств drug design

Проектування молекулярних структур нових лікарських речовин, що включає не лише дизайн лігандів, але також передбачення фармакокінетики та токсичності цих речовин. При цьому широко використовуються методи хемометрики: планування експерименту, багатофакторний статистичний аналіз та ін.

дизайн ліків, комп’ютерний 3295 дизайн, молекулярний 4088

1644 дилатанciя

дилатанcия dilatancy

1.У колоїднiй хімiї — явище, протилежне до тиксотропiї. Полягає у невеликому опорi системи при низькiй напрузi зсуву й високому опорi при високих зсувних зусиллях або у затвердiванні колоїдних систем при швидкому русi i поверненні до початкового стану пiсля його припинення.

2.Зміна об’єму матеріалу, викликана деформацією зсуву.

1645 дилатаційний перехід

дилатационный переход dilational [dilatational] transition

1.Перехід, при якому кристалічна структура видовжується (чи стискається) вздовж одного (чи більше) кристалографічних напрямків зі збереженням симетрії кругом цього напрямку. Напр., перехід CsСl-типу структур у структуру кам’яної солі, при якому відбувається видовження вздовж осі третього порядку.

2.Перехід, пов’язаний з дилатансією.