7)Природа ,сутність і будова мови

Так, скажімо, німецький мовознавець Август Шлейхер (1821—1868), який започаткував натуралістичний напрям у мовознавстві, вважав, що мова — природний організм, який народжується, розвивається, старіє й умирає. Німецькі вчені Макс Мюллер (1823—1900) та

Йоганн-Готфрід Гердер (1744—1803) розглядали мову як явище психічне. Ж.-Ж. Руссо (1712—1778), Мішель Бреаль(1832—1915), а згодом обґрунтували Поль Лафарг (1842—1911), Антуан Мейє (1866-1936), Жозеф Вандрієс (1875—1960), Фердинанд де Соссюр (1857—1913), Альбер Сеше

(1870—1946), Ш. Баллі (1865—1947), яких вважають основоположниками соціологічного напряму в мовознавствіМова, безумовно, не є біологічним явищем, бо вона не закладена в біологічній природі людини. Мову не можна розглядати і як явище психічне. Оскільки психіка в кожної людини своя, неповторна, то за умви психічної природи мови на світі було б стільки мов,скільки людей.

Мова — явище суспільне. Вона виникла в суспільстві.

8)Основні та другорядні функції мови

Про те, що мова є явищем суспільним, засвідчують її функції. Так, основними функціями мови є комунікативна і мислетворча, які мають виразний соціальний характер.КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ (від лат. communicatio "спілкування") — функція спілкування. існують й інші комунікативні засоби,

наприклад, жести й мімікаспілкуючись за допомогою мови, всі люди приблизно однаково розуміють висловлене. Тому-то мову вважають найважливішим засобом людського спілкування. До того ж комунікативну функцію виконує не тільки звукове мовлення, а й написані чи надруковані тексти. МИСЛЕТВОРЧА ФУНКЦІЯ МОВИ — функція формування й формулювання думки. Мислення (думка) не тільки виражається словом, але й здійснюється в ньому. Не випадково один із найвидатніших мовознавців XIX ст. Гумбольдт назвав мову "органом, який творить думку".Існують додаткові похідні від основних функцій функції. Від комунікативної – фатична ,репрезентативна ,емотивна ,експресивна ,волюнтативна ,прагматчна ,естетична .Із мислетворчою пов’язані – когнітивна й акумулятивна .Деякі частвові функції ,наприклад інформативна або референтна ,пов’язані з обидвома головними .Ісі функції ,як правило , реалізуються ні ізольовано ,а врізноманітних поєднаннях .Функції мови не можна сплутувати з функціями мовних одиниць (фонем ,морфем ,лексем)про які й тимиться у відповідних розділах .

9)Мова як знакова система

У світі існують різноманітні системи знаків ,які служать для передачі інформації .Н : дорожні знаки ,воєнні сигнали ,азбука Морзе та ін. Різні системи знаків вивчає особлива наука – семіотика . Знак – матеріальний ,чуттєво сприйманий предмет ,який є представником іншого предмети і використовується для отримання ,зберігання і передачі інформації .отже своє значення знак отримує в певній системі .Поза системою він не є знаком ,бо нічого не означає . Мова є однією із знакових систем. У цьому легко переконатися ,взявши до уваги той факт ,що будь-який знак іншої семіотичної системи передати словом чи якимось іншим виразом .Так скажімо ,можна показати рукою на двері ,та можна й записати словом «Вийдіть» .Однак не все ,що є в мові можна вважати знаком ,а лише те ,що служить для передачі інформації .Окремо взяті звуки не є знаком .Немає підстав уважати повноцінним знаком морфему ,бо самостійно вона значення не виражає ,а тільки у складі слова .А ось лексема – є справжнім знаком ,бо має план вираження і план змісту .Речення не можна вважати знаком ,бо воно вже складається зі знаків . Особливе місце мови серед знакових систем пояснюються ще й тим ,що мова є найпотужнішим засобом формування думки .