- •2)Предмет та об’єкт мовознавства .Зміст та основні завдання курсу.
- •4) Методи дослідження мови
- •5) Проблема походження мови .Походження і розвиток мови
- •6)Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури .Розвиток і функціонування мов у різні історочні епохи.
- •7)Природа ,сутність і будова мови
- •8)Основні та другорядні функції мови
- •9)Мова як знакова система
- •10)Мова і мовлення
- •11)Структура мови
- •12)Синхронія та діахронія (ф де Соссюра )
- •13)Загальна характеристика мов світу
- •14)Зіставне вивчення мов світу
- •16 )Індоєвропейська мовна сім’я ,її групи та підгрупи
- •17)Фонетика як лінгвістична дисципліна
- •18)Звуки мови ,їх вивчення та класифікація.
- •19)Фізичний аспект характеристики звуків
- •20)Фізіологічний аспект вивчення звуків
- •21)Фонетичне членування мовленэвого потоку
- •22)Склад. Наголос ,його типи .Інтонація
- •23)Позиційні зміни звуків (редукція голосних ,оглушення кінцевих дзвінких ,протеза )
- •24)Комбінаторні зміни звуків (акомодація ,асиміляція ,дисиміляція ,діереза ,епентеза ,метатеза )
- •25) Живі і історичі процеси
- •26)Спонтанні зміни звуків (конвергенція та дивергенція)
- •27)Фонологія, її основні поняття
- •28)Поняття фонеми і просодеми, відмінність фонеми від звука. Диференційні та інтегралні ознаки фонем
- •29)Позиції фонем ,варіанти (алофони )
- •30 )Московська та Санкт-Петербурзька фонологічні школи
- •31)Лексикологія. Розділи лексикології .
- •32)Слово як одиниця мов. Значення слова .
- •33)Основні лексико-семантичні категорії.
- •34)Поняття фразеології .Класифікація фразеологізмів .
- •35)Поняття лексикографії.Типи словників .
- •36)Граматика як розділ мовознавства .Основні поняття граматики.Предмет граматики ,її розділи.
- •37)Граматичне значення слова ,його типи .
- •38)Граматичні категорії
- •39)Морфеміка як розділ мовознавства. Морфема та словоформа .Поняття мореми ,її диференційні риси .
- •40)Конститутивні види морфем. Позиційні типи морфем.
- •42)Синтаксис як розділ мовознавства .Словосполучення та речення .
34)Поняття фразеології .Класифікація фразеологізмів .
Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові.Фразеологізми — стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються:якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його
вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново. фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю. Отже, фразеологізм, із одного боку, зближується зі словом, а з іншого — зі словосполученням. Виходячи з вищенаведених характеристик, можна дати таке визначення фразеологізму:
Фразеологізм — відтворювана ОДИНИЦЯ МОВИ з двох або більше слів,цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переносяться на нову (іншу) ситуацію. Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В.В. Виноградов (1894—1969).За цією класифікацією фразеологізми поділяють на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні І одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.Наприклад: собаку з'їсти "бути майстром у якійсь справі". Тут власні значення слів собака і їсти не відіграють жодної ролі, бо неможливо пояснити, чому знання й досвід
передбачають поїдання собак .До фразеологічних зрощень належать такі фразеологізми, як: укр. точити ляси (баляндраси). Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами , під якими розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як склалося значення ідіом, — складна етимологічна проблема. Ідіоми неможливо дослівно перекласти на іншу мову. До
ідіоми в іншій мові можна лише відшукати ідіому відповідник, якщо така є, або перекласти її одним словом чи вільним словосполученням. Фразеологічні ЄДНОСТІ - семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів.
Значення фразеологічної єдності виникає внаслідок узагальненого переносного значення вільного словосполучення. Це результат образного метафоричного переосмислення словосполучення. Фразеологічні сполучення — звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення.Наприклад: брати участь, досада бере. Ті мовознавці, що дотримуються широкого розуміння фразеології, тобто відносять до неї комунікативні одиниці(речення) і будь-які влучні (крилаті) фрази, виділяють четвертий тип фразеологізмів — фразеологічні вирази.Фразеологічні вирази — стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням.Фразеологічні вирази — це прислів'я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників, діячів науки й культури: Не все золото, що блищить. Фразеологізми — це майже завжди яскраві, образні вирази. Вони є важливим експресивним засобом мови. Кожна культурна людина повинна володіти цим скарбом літературної мови.