36)Граматика як розділ мовознавства .Основні поняття граматики.Предмет граматики ,її розділи.

Граматика- 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм,синтаксичних категорій і конструкцій); 2) наука, яка вивчає будову мови.Що стосується граматики як науки, то розрізняють:

1) формальну, яка вивчає граматичні форми та їх структуру, і контенсивну (семантичну), яка вивчає значення цих форм і структур; 2) синхронічну, що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі, і діахронічну, яка вивчає мовну будову в її історичному розвитку. Із синхронічної граматики виокремлюють функціональну, яка вивчає функції граматичних одиниць.

Граматика складається з двох розділів: морфології й синтаксису.Морфологія- розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень.

До морфології належить і вчення про частини мови.Можна сказати, що морфологія — це граматика слова.Синтаксис (від гр. syntaxis "побудова, порядок") - розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення. Іншими словами, синтаксис — це граматика зв'язного мовленняПоділ граматики на морфологію й синтаксис є умовним. Словотвір, або дериватологія-займає проміжне місце між лексикологією і граматикоюУ структурі мови граматиці належить центральне місце, а фонетиці й лексиці — периферійне. Фонетика — це

матеріальна периферія, а лексика — смислова. Оскільки граматика має узагальнюючий характер, то в ній найяскравіше виявляються найбільш суттєві риси структури мови, а це ще одне свідчення належності граматики до центральної частини, ядра мови.Однією з особливостей граматики є її абстрактність. Що правда, абстрактною є й лексика. Основні одиниці граматики — морфема для морфології і конструкція (речення) для синтаксису. Правда, є й інші погляди щодо цього. Дехто вважає, що їх значно більше й серед них називає слово, словоформу, словосполучення, просте речення, складне речення, надфразну єність ц навіть текст. Однак таке розуміння основних одиниць морфології та синтаксису не є коректним хоча б тому, що кожен мовний рівень повинен мати тільки одну основну одиницю.

37)Граматичне значення слова ,його типи .

Граматичне значення - узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне (стандартне) вираження. граматичне значення відрізняється від лесичного масовістю, груповим характером свого виявлення, тобто воно властиве великим групам слів. Крім цього,граматичне значення відрізняється від лексичного:1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обов'язковим (не можна вжити слово, не використавши пртаманні йому граматичні значення роду, числа, відмінка тощо). Оскільки граматичне значення характерне для багатьох слів, конструкцій тощо, то воно є значно частотнішим від лексичного. 2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значення пов'язане з узагальненням властивостей предметів і явищ дійсності, то граматичне значення — з узагальненням властивостей слів, з абстрагуванням від їх лексичнго значення. Саме тому на відміну від лексичних значень,

кількість яких є неосяжною, граматичні значення кількісно обмежені й строго фіксовані. 3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності. 4. Способом вираження. Граматичне значення має регулярне (стандартне) вираження. Про наявність граматичного значення в мові можна говорити. Граматичні значення бувають трьох типів: дериваційні, реляційні й модальні.

ДЕРИВАЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ — це незмінні, постійні показники слова, що дають йому певну граматичну класифікаціюТак, значення роду іменників, виду дієслів, перехідності,зворотності є дериваційними.

РЕЛЯЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ (ВІД лат. relatio "відношення") є змінними. Вони видозмінюються від однієї словоформи до іншої. Реляційні значення використовуються мовою для зв'язку слів у реченні. До них належать значення роду прикметників, значення відмінків, значення особи та ін МОДАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ виражають відношення людини до висловленої думки і до об'єктивного світу — ствердження, заперечення, умовність, бажаність, запитання, волевиявлення тощо.