- •Авторитаризм: визначення та суттєві риси.
- •Авторитаризм: поняття та форми.
- •Авторитарная монархия
- •«Старая» олигархия
- •«Новая» олигархия
- •Полуконкурентный авторитаризм
- •Социалистический авторитаризм
- •Военные режимы
- •Адміністративно-територійльний устрій: поняття та форми.
- •Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба.
- •Взаємовідносини держави і громадянського суспільства за різних політичних режимів.
- •Виборча система сучасної України.
- •Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •Генеза та еволюція поняття "геополітика".
- •Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.
- •2.1. Проблемы, возникающие в сфере взаимодействия природы и общества
- •2.2. Глобальные проблемы в сфере общественных отношений
- •2.3. Глобальные проблемы развития человеческой цивилизации
- •Головні функції політичних систем.
- •Головні характеристики традиційних політичних систем.
- •Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •Демократизація: виначення та основні моделі демократичних перетворень.
- •Демократичні політичні режими.
- •Джерела легітимності влади.
- •Етнічні процеси в сучасності: процеси диференціації та інтеграції.
- •Засоби боротьби з тероризмом.
- •Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •Інформаційно-кібернетичний підхід вивчення політичної системи.
- •Історичні форми демократії.
- •Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави.
- •Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •Легальність та легітимність політичної влади.
- •Методи вирішення політичних конфліктів.
- •Національна свідомість та національна ідея.
- •Об'єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •Ознаки та основні функції держави.
- •Основні елементи політичної культури.
- •Основні концепції походження держави.
- •Основні поняття етнополітології: етнос, народ, нація, національна меншина.
- •Основні риси модернізованих політичних систем.
- •Основні теорії виникнення тоталітаризму.
- •Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
- •Основні функції політики.
- •Партії в Україні: партійний спектр України.
- •Політика: поняття та типологія.
- •Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •Політична етика: визначення та зміст.
- •Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •Політична модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •Політична модернізація: сутність та типологія.
- •Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •Політична психологія: визначення, зміст, головні проблеми.
- •Політичне лідерство: поняття та типологія.
- •Політичне маніпулювання: поняття та мажі маніпулювання.
- •Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
- •Політичний процес: поняття, специфіка та структура.
- •Політичний режим: визначення та сенс поняття
- •Поняття "об'єднання громадян", "громадська організація" та "громадське об’єднання" – їх визначення у науці та законодавстві.
- •Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •Поняття політичної еліти та типи політичних еліт.
- •Типы элит: по объему своих полномочий и уровню компетенции:
- •По степени своей интегрированности в политическую систему:
- •По характеру своего воздействия на массы:
- •По способу своего формирования и методам давления на общественное мнение:
- •Поняття та ознаки партії.
- •Поняття та принципи правової держави.
- •Поняття та структура політичних партій.
- •Поняття та типи політичної участі.
- •Поняття та функції політичних комунікацій.
- •Причини виникнення держави.
- •Причини та умови виникнення тероризму.
- •Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
- •Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •Системний підхід вивчення політичної системи.
- •Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і система гільдій.
- •Структура політичної влади.
- •Структурні компоненти політичної системи.
- •Структурно-функціональний підхід вивчення політичної системи.
- •Суб'єкти політичної влади: соціальні, інституціональні і функціональні.
- •Суб'єкти та об'єкти політики.
- •Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •Сутність виборчої системи і типологія виборів.
- •Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
- •Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •Сутність соціальної держави.
- •Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень.
- •Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •Теорії еліт (г.Моска, в.Парето, р.Михельс).
- •Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •Тероризм як чинник сучасної політики.
- •Типи виборчих систем у світовій практиці. Достоїнства і недоліки кожної виборчої системи.
- •Типи партійних систем: їх характеристика
- •Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •Типологія легітимності політичної влади.
- •Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •Типологія політичних конфліктів
- •Типологія політичних систем.
- •Форма правління: визначення та основні різновиди.
- •Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
- •Форми тоталітарних режимів.
- •Функції політичних партій.
- •Функції політичного лідера.
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної еліти.
- •Функціонування українських засобів масової інформації.
- •Характерні риси багатопартійності в Україні.
Форма правління: визначення та основні різновиди.
Под формой правления понимается структура и статус высших органов государственной власти (глава государства, парламент, правительство), а также порядок взаимоотношений между ними. По формам правления государства делятся на монархии и республики.
Монархия — форма правления, при которой верховная государственная власть принадлежит одному лицу (монарху) и передаётся по наследству;
Республика — при которой источник власти — народное большинство; высшие органы власти избираются гражданами на определенный срок.
Монархия может быть:
абсолютная (всевластие главы государства);
конституционная (полномочия монарха ограничены конституцией).
Республика может быть:
парламентская (президент — глава государства; правительство ответственно только перед парламентом);
президентская (президент — глава государства; правительство ответственно перед президентом);
Президентская республика характеризуется соединением в руках президента полномочий главы государства и главы правительства. Формальным отличительным признаком президентской республики является отсутствие должности премьер- министра, а также жесткое разделение властей.
Особенностями президентской республики являются: внепарламентский метод избрания президента и формирования правительства; отсутствие парламентской ответственности, т. е. возможности роспуска парламента президентом.
В парламентарной республике провозглашается принцип верховенства парламента, перед которым правительство несет политическую ответственность за свою деятельность. Формальным отличительным признаком парламентарной республики является наличие должности премьер-министра.
Во второй половине XX в. появились смешанные формы правления, сочетающие в себе черты президентской и парламентарной республик.( Сюда относиться Украина)
Форми демократії : їхні сильні та слабкі сторони.
Демократия — вид политического устройства государства, при котором народ осуществляет законодательные и исполнительные функции власти непосредственно (прямая демократия) либо через своих представителей (представительная демократия)
В зависимости от того, как народ участвует в управлении, кто и как непосредственно выполняет властные функции, демократия делится на:
прямую;
представительную.
Прямая демократия
Прямая демократия — это непосредственное участие граждан в подготовке, обсуждении и принятии решений. Такая форма участия доминировала в античных демократиях. Сейчас она возможна в небольших населенных пунктах, общинах, на предприятиях и т. п. при решении вопросов, не требующих высокой квалификации.
Плебисцитная демократия — это вид прямой демократии, который также подразумевает непосредственное волеизъявление народа. Однако здесь влияние граждан на процессы властвования ограничено. Они могут посредством голосования только одобрить или отвергнуть проект закона либо другого решения, который подготовлен правительством, партией или инициативной группой. Такая форма демократии допускает возможность манипулирования волей граждан с помощью двусмысленных формулировок вопросов, выносимых на голосование.
Представительная демократия
Представительная демократия — ведущая форма политического участия граждан в современных политических системах. Ее суть — опосредованное участие субъектов в принятии решений. Граждане выбирают в органы власти своих представителей, которые призваны выражать их интересы, от их имени издавать законы и отдавать распоряжения. Такая форма демократии необходима в условиях огромных социальных систем и сложности принимаемых решений.
Для демократической жизни общества важно не только кто правит, но и как правит, как организована система правления. Названные вопросы определяет конституция страны, которая многими людьми воспринимается как символ демократии.
.