Основними показниками є:

1. Рентабельність активів (майна):

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина активів].

2. Рентабельність поточних активів:

[прибуток у розпорядженні підприємства (ф.2) · 100]: [середня величина поточних активів].

3. Рентабельність інвестицій:

[прибуток до сплати податку · 100]: [валюта балансу за мінусом короткострокових зобов’язань].

4. Рентабельність власного капіталу:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [джерела власних засобів].

Цей показник визначає величину прибутку, що його одержують з кожної гривні, вкладеної в підприємство.

5. Рентабельність реалізованої продукції:

[прибуток у розпорядженні підприємства · 100]: [сума виручки від реалізації продукції].

Розрахунок індексу ліквідності

Показник	Сума, тис. грн.	Кількість днів, необхідна для перетворення активів на готівку	Разом (гр.1 · гр.2)
А	1	2	3
1. Готівка	40 000
2. Дебіторська заборгова­ність	90 000	25	2 250 000
3. Товарні запаси	120 000	30	3 600 000
Усього	250 000		5 850 000

За даними табл. 8.7. індекс ліквідності дорівнюватиме: 5850000 / 250000 = 23,4 дня. Отже, даному підприємству необхідно 23,4 дня для перетворення поточних активів на готівку.

Кредиторська заборгованість на 1 березня — 840 тис. грн. Дебіторська заборгованість на 1 березня — 620 тис. грн. Залишок коштів на поточному рахунку — 55 тис. грн. Тоді рівень поточної платіжної готовності становитиме (55 · 100) : : (840 – 620) = 25%.

За звітний період (щодо основних засобів і нематеріальних активів) сума амортизації становить 480 тис. грн; чистий прибуток — 2100 тис. грн; виручка від реалізації — 39478 тис. грн. Коефіцієнт чистої виручки — 0,06, тобто [(2100 + + 480) : 39478]. Цей коефіцієнт показує, що на кожну гривню реалізованої продукції припадає 6 коп. чистої виручки.

Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період

Показник	Минулий звітний період	Звітний період	Відхи.
1. Виручка від реалізації, тис. грн.	58000	63000	5000
2. Кількість днів періоду, що аналізується	360	360	0
3. Одноденна виручка, тис. грн.	161,11	175,00	13,89
4. Середній залишок оборотних коштів, тис. грн.	5133	5207	74
5. Оборотність оборотних коштів, днів (ряд. 4 · ряд. 2 / ряд. 1)	31,86	29,75	–2,11
6. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість оборотів (ряд. 1 /ряд. 4)	11,30	12,10	0,80
7. Коефіцієнт завантаження коштів в обо-роті, коп. (ряд. 4 /ряд. 1)	8,85	8,27	–0,58

Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 2,1 дня (29,75 – 31,86 = – 2,11). Це привело:

1. до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,8 (12,10 – 11,30 = 0,8);

б) до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,58 коп. (8,27 – 8,85 = – 0,58).

На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середнього залишку оборотних засобів.

Вплив першого фактора визначається так.

Середній залишок оборотних коштів (минулий рік) / одноденну виручку за звітний рік за мінусом оборотності оборотних коштів за минулий рік. У нашому прикладі оборотність оборотних коштів прискорилася на 2,1 дня, оскільки:

зростання обсягу виручки від оборотності прискорилося на 2,5 дня (5133 / 175 – 31,8 = 2,5);

натомість збільшення середнього залишку оборотних коштів на 74 тис. грн. уповільнило оборотність оборотних коштів на 0,4 дня (74 / 175 = 0,4 дня). Разом: – 2,5 + 0,4 = – 2,1 дня.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують на звітну одноденну виручку. За даними нашого прикладу, прискорення оборотності оборотних коштів на 2,11 дня вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 369,2 тис. грн. (– 2,11 · 175 = – 369,2 тис. грн.).

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо, наприклад, торік для одержання однієї грн. виручки було витрачено 8,85 коп. оборотних коштів, то у звітному році — тільки 8,27 коп., тобто менше на 0,58 коп. на кожну грн. виручки.

Отже, загальна сума економії оборотних коштів з усього обсягу виручки становить:

(– 0,58 · 63000) : 100 = – 365,4 тис. грн. (різниця на 2,1 тис. грн., порівняно з попереднім розрахунком 369,2 тис. грн., пояснюється округленням чисел під час розрахунку).

АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ВІД ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, тис. грн.

Показник	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна
A	1	2	3
1. Надходження власного капіталу	337	332	– 5
2. Отримані позики	220	200	– 20
3. Погашення позик	– 70	– 80	+ 10
4. Сплачені дивіденди	– 35	– 45	+ 10
5. Інші платежі	– 10	– 5	– 5
6. Чистий рух коштів від надзвичайних подій (р. 1 + р. 2 – р. 3 – – р. 4 – р. 5)	442	402	– 40
7. Рух коштів від надзвичайних подій	4	6	2
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	446	408	44

Цикл обороту засобів підприємства становить 72 дні. Річні витрати — 6 000 000, оборотність коштів становитиме 360/72 = 5 (днів), а мінімальна сума грошей, яку під­приємство може тримати в обороті, визначається: 6 000 000 / 5 днів = = 1 200 000 грн.

Отже, для підтримання ліквідності протягом року підприємство повинно тримати в обороті 1 200 000 грн. Якщо в обороті буде менше грошей, це призведе до погіршання фінансового стану, якщо більше — це буде невигідним для підприємства, бо за одержані в борг кошти треба платити відсотки. Цей розрахунок рекомендується робити, коли надходження грошових кош­тів є рівномірними.

виробничо-комерційний цикл

Припустімо, підприємство купує сировину і матеріали в кредит на 1,5 місяця, тримає на складі про­тягом 1 місяця, а після цього запускає у виробництво. Виробничий цикл дуже короткий, однак готова продукція перед реалізацією зберігається на складі ще 1 місяць. Строк кредиту для дебіторів 2 місяці.

Період обороту коштів становить (у місяцях):

1. період оборотності запасів сировини і матеріалів — 1,0.

2. мінус кредит постачальників —1,5;

3. період оборотності готової продукції — 1,0;

4. строк кредиту для дебіторів — 2,0;

5. усього період обороту коштів — 2,5.

Як бачимо, між перерахунком грошей за сировину, матеріали і одержанням грошей (включаючи прибуток) від дебіторів минає 2,5 місяця.

Цей аналіз можна зробити і щодо конкретних дат. Наприклад, підприємство купує сировину і матеріали 3 січня. Тоді оборот коштів матиме такий вигляд:

1. Закупівля сировини і матеріалів — 3 січня.

2. Передання матеріалів у виробництво (через 1 місяць після їх набуття) — 3 лютого.

3. Розрахунок з постачальниками (1,5 міс. після набуття) — 18 лютого.

4. Продаж готової продукції (через 1 міс. з моменту запуску у виробництво) — 3 березня.

5. Надходження грошей від дебіторів — 3 травня.

Таким чином, період обороту коштів становить 2,5 місяця — починаючи з 18 лютого, коли було сплачено гроші постачальникам, і закінчуючи 3 травня, коли надійшли гроші від дебіторів. Період обороту грошей можна визначити за даними ф. 1 «Баланс» і ф. 2 «Звіт про фінансові результати».

Наприклад, певне підприємство характеризується такими дани­ми (тис. грн.): обсяг реалізованої продукції — 180 000; дебітори — 75 000, запаси — 30 000; кредитори — 45 000. Період обороту коштів визначатиметься в такий спосіб:

1. Період оборотності запасів [(30 000 : 180 000) 12 = 2 міс.]

2. Період інкасації боргу [(75 000 : 180 000) 12  5 міс.]

3. Період оборотності кредиторської заборгованості [(45 000 : : 180 000) 12 = 3 міс.]

Звідси:

• період оборотності запасів — 2 міс.;

• період оборотності кредиторської заборгованості — 3 міс.;

• період інкасації боргу — 5 міс.;

• період обороту коштів — 1,5 міс.

Отже, підприємство розрахується з постачальниками, коли мине 1 міс. з моменту продажу запасів, оскільки період оборотності запасів становить 2 міс., а строк кредиту — 5 міс. Така методика аналізу оборотності грошових запасів широко застосовується в західних фірмах.

Рентабельність ВК АНАЛІЗ РУХУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Показник	Статутний капітал	Пайовий капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподіле- ний прибуток	Неоплачений капітал	Вилучений капітал
А	1(3)*	2(4)	3(5)	4(6)	5(7)	6(8)	7(9)	8(10)
1. Залишок на початок року	3610	—	200	—	70	2	–30	–20
2. Надходження	200	—	—	3029	10	80	20	40
3. Використання	—	—	—	–400	10	72	—	30
4. Залишок на кінець року	3830	—	200	2629	70	10	10	–10
5. Абсолютна зміна залишків	220	—	—	2629	—	8	–20	–10
6. Коефіцієнт надходження (ряд. 2 / ряд. 4)	0,052	—	—	1,152	0,142	8	2	4
7. Коефіцієнт вибуття (ряд. 3 / ряд. 1)	—	—	—	—	0,142	36	—	15

Ефективність капіталу найліпше характеризується його рентабельністю (табл. 8.21).

Рівень рентабельності капіталу вимірюється відсотковим відношенням балансового прибутку до величини капіталу. За даними підприємства, що аналізується, рівень рентабельності за звітний період зменшився на 44,2 пункту (91,6 – 135,8).

Методом ланцюгових підстановок розраховується вплив основних факторів на зміну рівня рентабельності.