Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками

Виконання норм виробітку, %	Кількість робітників-відрядників
	минулий період	звітний період
від 80 до 90	11	49
від 90 до 100	110	122
від 100 до 110	509	450
від 110 до 120	89	106
від 120 до 130	58	46
від 130 до 140	17	14
від 140 до 150	6	3
від 150 і вище	—	—
Усього:	800	790

Дані табл. 13.11 свідчать, що кількість робітників-відрядників, які не виконали норм виробітку, у звітному періоді збільшилась і становить 21,6% [(49+122) : 790 · 100] проти 15,2% [(11+110) : : 800 · 100] у базовому періоді. Отже, стан виконання норм виробітку на підприємстві погіршав.

За даними таблиці можна розрахувати середній рівень виконання норм виробітку (К_нв) робітниками-відрядниками, використовуючи середньоарифметичну зважену:

К_нв= = =105,4%.

А середній рівень виконання норм виробітку без урахування робітників, які не виконали норм, становив 109%:

Отож, за умови виконання норм виробітку всіма робітниками-відрядниками продуктивність праці зросла б на 3,41% .

Виконання норм виробітку в цілому по підприємству передбачалося планом на рівні 104%. Таким чином, план з продуктивності праці робітників-відрядників перевиконано на 1,35% .

Оскільки питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників становить 76% [(790 : 958) 100], то середньогодинна продуктивність праці робітника зросла на

1,06% , а трудомісткість продукції знизилась на 1,05% .

Факторний аналіз зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу в натуральних одиницях

Показник	План	Факт	Відхилення	Алгоритм розрахунку впливу фактора	Розрахунок впливу фактора	Вплив фактора, шт.
Обсяг випуску продукції, шт. (Vn)	5486	6336	+850
Витрати n-матері-алу на випуск продукції, кг (Мn)	8229	9187	+958		+958 : 1,5	+639
Кількість придбаного n-матеріалу, кг (Кn)	8650	9734	+1084		+1084 : 1,5	+723
Зміна залишків n-матеріалу за період, кг (ΔОn)	+10	–4	–14		– (–14) : 1,5	+9
Відходи з n-матері­алу, кг (Вn)	411	551	+140		– (+140) : 1,5	–93
Витрачання n-матеріалу на оди-ницю продукції, кг (Рn = Мn : Vn)	1,5	1,45	–0,05			+211

Таким чином, перевиконання плану з випуску продукції за n-видом матеріалу на 15,5% зумовлене переважно зростанням обсягів запасів n-матеріалу на 12,5% та зниженням матеріаломісткості одиниці продукції на 3%. Вивчаючи причини, що вплинули на зміну обсягу виробництва, головну увагу необхідно приділити наднормативним відходам n-матеріалу, які спричинили негативний вплив на випуск продукції.

За даними табл. 13.17 на основі розрахованих відхилень визначають економію або перевитрату матеріалів за рахунок зменшення чи збільшення матеріаломісткості продукції:

Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт ф),

де Е — економія (–) або перевитрата (+) матеріалів внаслідок зміни матеріаломісткості, тис. грн.;

Δ Мм — зміна матеріаломісткості, грн.

Повертаючись до табл. 13.14, бачимо, що фактичний рівень матеріаломісткості перевищує запланований на +1,34 коп. на одиницю продукції. Розрахуємо рівень перевитрати матеріалів: Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт_ф) = (+1,34) коп. · 8500 тис. грн. = +113,9 тис. грн.

Додатковий випуск продукції (резерв випуску) розраховують множенням економії або перевитрат матеріалів (Е) на плановану матеріаловіддачу або діленням цих перевитрат на плановану матеріаломісткість продукції:

де  — додатковий випуск або резерв випуску продукції, тис. грн.

Резерв випуску продукції становить:  = Е · Мв₀ = Е : Мм₀ = = 113,9 · 2,95= 113,9 : 0,3386 = 336 тис. грн. Отже, за рахунок збільшення матеріаломісткості продукції на 3,95% випуск продукції зменшився на 336 тис. грн., що становить 4% запланованого обсягу випуску.

Матеріаломісткість

,де Мм — матеріаломісткість продукції, грн.;К — обсяг випуску продукції (в одиницях);Н^п — норма витрачання n-матеріалу на одиницю продукції (у натуральних вимірниках);Цⁿ — ціна одиниці n-виду матеріалу за період, що його аналізують, грн.;Цт — відпускна ціна одиниці продукції, грн.

Матеріаловіддача

,де Мв — матеріаловіддача продукції, грн.

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві необхідно також розраховувати такі показники:

• швидкість обороту матеріальних запасів, який обчислюється діленням середнього (за період) залишку матеріальних запасів у грошовому виразі на середнє добове споживання в цьому самому періоді:

,де То — швидкість обороту матеріальних запасів, у днях; — розмір запасу n-виду матеріалу на початок періоду (у грошовому виразі); — розмір запасу n-виду матеріалу на кінець періоду (у грошовому виразі);Сⁿ — середнє добове споживання n-матеріалу, грн.

• оборотність матеріальних запасів, яка розраховується ділення вартості товарної продукції на середній залишок запасів:

,

• термін зберігання запасів, який дорівнює відношенню календарної кількості днів у періоді, що розглядається, до оборотності матеріальних цінностей:

Тз = Т : R, де Тз — термін зберігання матеріальних запасів, днів;Т — тривалість періоду, днів;R — оборотність матеріальних запасів, кількість оборотів.

Для розрахунку загальної потреби підприємства в n-виді матеріалу використовують формулу:

де Пⁿ — загальна потреба підприємства в n-виді матеріалу;

Нⁿ — норма витрат n-матеріалу за всіма і-видами продукції k-видів діяльності;

— норма запасу n-матеріалу на складі, який необхідно мати для забезпечення ритмічної роботи підприємства;

і — певний вид продукції, на виготовлення якої витрачається n-матеріал;

k — вид діяльності підприємства, а саме: виробництво продукції, приріст незавершеного виробництва, експериментально-дос­лідні роботи, ремонтно-експлуатаційні потреби, утворення нормативних залишків на кінець періоду.

Забезпеченість матеріальними запасами визначається у днях та розраховується за формулою:

Зⁿ = Оⁿ : Cⁿ,

де Зⁿ — забезпеченість n-видом матеріалу в днях;

Оⁿ — фактичний обсяг запасу n-виду матеріалу (у натуральних вимірниках);

Cⁿ – середнє добове споживання n-матеріалу (у натуральних вимірниках).