Аналіз дохідності облігацій

1.1.Проаналізуємо доцільність придбання облігації з нульовим купоном номінальною сумою 1000 грн., яка продається за ціною 750 грн. і яку буде погашено через 2 роки. Зважимо, що підприємство має можливість альтернативного розміщення коштів із нормою прибутку 14%. Аналіз проведемо двома способами:

1) розрахуємо теоретичну вартість облігації, спираючись на норму прибутку альтернативного варіанта розміщення коштів, та порівняємо її з поточною ринковою ціною;

2) обчислимо дохідність облігації за формулою, похідною від (9.6):

та порівняємо її з нормою прибутку альтернативного проекту, що дасть можливість вибрати прибутковіший напрям інвестування коштів.

За першим способом:

V(t) = 1000 : (1 + 0,14)² = 769,5 (грн.).

Як показав розрахунок, теоретична вартість облігації (769,5 грн.) вища за її поточну ціну (750 грн.), що дає підстави розглядати її як вигідний об’єкт інвестування.

За другим способом:

Оскільки одержане значення дохідності облігації вище, ніж у альтернативному варіанті на 1,4%, то придбання такого цінного паперу також слід визнати доцільним.

1.2. Проаналізуємо доцільність придбання підприємством дворічної облігації номіналом 1000 грн. зі що­річною виплатою купонної ставки 15%. Облігацію можна придбати за ціною 950 грн.; середньоринкова норма дохідності становить 17%.

Як і в попередньому прикладі, аналіз можна провести двома способами. Перший спосіб полягає в розрахунку теоретичної вартості на основі середньоринкової дохідності та її порівнянні з ринковою ціною. Другий спосіб — це розрахунок очікуваної норми дохідності облігації (d), як невідомої величини рівняння (9.7), за умови, що внутрішня вартість дорівнює ринковій ціні. Порівняння одержаної норми дохідності із середньоринковою уможливить прийняття обґрунтованого рішення щодо придбання даного виду цінних паперів. Скористаємося цим способом і розрахуємо очікувану норму дохідності облігації.

Отже, формула (9.7) — це рівняння з одним невідомим d — дохідністю облігації. Для визначення невідомої величини знову вдамося до способу послідовних ітерацій, описаного вище (9.4). Нехай дохідність цінного паперу до моменту погашення дорівнює d₁ = 18%, тоді:

Ця сума (953 грн.) вища за поточну ціну облігації, тому реальна норма дохідності має бути вищою ніж 18%. Виконаємо обчислення за умови, що d₂ = 20%:

(грн.).

Сума 923,2 грн. нижча за поточну ціну облігації 950 грн., тому значення невідомої величини d міститься в межах від 18 до 20% і становить 18,2%:

.

Отже, дворічна облігація з купоном 15%, придбана з дисконтом 50 грн., має очікуваний рівень дохідності до моменту погашення 18,2%. Оскільки отримане значення перевищує середньоринкову норму дохідності (17%), то придбання такої облігації можна визнати доцільним.

Аналіз дохідності акцій. Акції з постійними (сталими) дивідендами.

V(t)= , (9.10)

де Е — грошовий потік у вигляді дивідендів; d — середньоринкова (або інша прийнятна) норма дохідності. Аналогічно розраховується вартість безстрокових облігацій.

Проаналізуємо доцільність придбання підприємством акцій відкритого акціонерного товариства за ринковою ціною 200 грн. та щорічною виплатою дивідендів 35 грн., якщо середньоринкова норма прибутку становить 25%.

Розрахуємо теоретичну вартість акції:

V(t)= 35 : 0,25 = 140 (грн.).

Отже, внутрішня вартість даних акцій (140 грн.) є значно нижчою проти їх ринкової ціни (200 грн.), і підприємству не рекомендується купувати ці акції, оскільки їхню ціну завищено.

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Акції з дивідендами, що рівномірно зростають.

Якщо дивіденди, що їх виплачують власникам акцій, постійно та рівномірно зростають, то на внутрішню вартість таких цінних паперів впливатимуть базова величина дивідендів (E) та темпи їх приросту (h). Базова модель (9.5) в цьому випадку матиме вигляд:

. Повертаючись до прикладу 6, проаналізуємо привабливість акцій, якщо щорічний темп приросту дивідендів становитиме 10%.

(грн.).

Отже, в такому разі придбання акцій за ринковою ціною 200 грн. треба визнати вигідним вкладенням коштів, оскільки внутрішня вартість таких цінних паперів (256,7 грн.) є значно вищою за поточний курс.

Облігація номінальною вартістю 1000 грн. погашається через 4 роки і має купон 25%. Якою буде дюрація цього цінного паперу за умови виплати відсоткового доходу один раз на рік протягом усього періоду обігу, якщо його дисконтована ціна становить 900 грн.? Якому напряму інвестування коштів має віддати перевагу підприємство, якщо термін окуп­ності альтернативного варіанту інвестування становить 3,5 роки?

Середньозважений строк погашення обчислимо за допомогою табл. 9.4.

Аналіз дюрації цінного паперу

Періоди (і)	Грошовий потік за період, CFi	Дисконт*	Приведена вартість CFi · kd	Зважена приведена вартість	Складові дюрації
1	250	0,800	200	0,222	0,222
2	250	0,640	160	0,178	0,356
3	250	0,512	128	0,142	0,426
4	1250	0,410	512	0,569	2,276
Дюрація					3,280

* Коефіцієнт дисконтування kd знайдено за таблицями приведеної вартості.

Отже, у термінах приведеної вартості період окупності облігації становитиме 3,28 року, що і є середньозваженим строком погашення — дюрацією, а тому підприємству доцільно вибрати саме цей напрям вкладення коштів.

Прогнозний аналіз цінових змін цінного паперу базується на існуванні залежності між змінами ринкових відсоткових ставок і ціною цінного паперу (у відсотках):

(9.14)

де Р — зміна ціни цінного паперу (у відсотках); r^* — прогнозована відсоткова ставка на ринку; r — чинна відсоткова ставка.

Вплив відсоткових ставок на зміну вартості цінного паперу в грошовому вираженні обчислюється за формулою:

(9.15)

де ΔР — зміна ціни цінного паперу (у грошовому вираженні); Р — ринкова ціна цінного паперу.

Проаналізуємо зміну вартості облігації, яка нині продається за ціною 900 грн., якщо дюрація дорівнює 3,28 року, а прогноз свідчить про підвищення відсоткових ставок на ринку протягом поточного року з 25% до 35%.

Отже, підвищення ринкових ставок на 10% призведе до зниження ціни облігації на 26,24%, або на 236,16 грн., і ринкова ціна облігації через рік становитиме 663,84 грн.

Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій

Підприємство має три варіанти формування портфеля фінансових інвестицій (П₁, П₂, П₃), основні характеристики яких наведено в таблиці 9.5. Необхідно проаналізувати портфелі з погляду співвідношення «дохідність — ризик» та вибрати оптимальний. Аналіз ефективності портфелів проведемо за допомогою коефіцієнтів Трейнора та Шарпа.

Якщо перед підприємством постає завдання вибору оптимального портфеля з позиції співвідношення «дохідність — ризик», а портфель проаналізовано за коефіцієнтом Трейнора, то перевагу слід віддати другому портфелю. Якщо ж аналіз здійснено за коефіцієнтом Шарпа, то з погляду ефективності управління другий Таблиця 9.5

Аналіз коефіцієнтів ефективності управління портфелями цінних паперів

Портфелі (П)	do, %	dp, %	р, %		kT		kS
					розрахунок	значення	розрахунок	значення
П1	20	27	18	0,85		8,24		0,39
П2	20	30	21	1,20		8,33		0,48
П3	20	32	25	1,50		8,00		0,48

і третій портфель виявилися однаковими і на одиницю ризику підприємство матиме 0,48 одиниць винагороди. Зауважимо, що ризик третього портфеля проти другого є вищим на 4%, тоді як дохідність нижча тільки на 2%, тому підприємству, яке прагне знизити ризик, варто спинити свій вибір на другому портфелі. Ці характеристики портфеля показують, в якій мірі та з якою імовірністю фактична дохідність може відрізнятися від очікуваної.

коефіцієнт відновлення платоспроможності строком на 6 місяців:

,

де К_пк, К_пп — значення коефіцієнта покриття на кінець і початок звітного періоду;

К_пнр — нормативне значення коефіцієнта покриття;

6 — період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т — звітний період у місяцях.

Якщо коефіцієнт відновлення менший за 1, то це свідчить про те, що підприємство в найближчі 6 місяців не має реальної можливості відновити платоспроможність.

+++++

Виходячи з даних балансу (див. додаток 1) розрахуємо коефіцієнти.

Коефіцієнт покриття на початок року: на кінець року . Коефіцієнт забезпечення власними коштами на початок року ; на кінець року .

Отже, коефіцієнт відновлення становитиме:

Виходячи з одержаних даних необхідно зробити висновок, що підприємство в найближчі 6 місяців має можливість відновити свою платоспроможність.