Аналіз браку

На відміну від загальної величини браку, тобто суми цін продукції, яку не можна реалізувати, втрати від браку — це ті витрати, які бере на свій рахунок, тобто на собівартість, підприємство. У табл. 12.12 наведено порядок розрахунку цих двох сум.

Під час аналізу підраховують не тільки загальну суму браку, а й відносну його величину (% браку). Останній показник є дуже зручним для вивчення динаміки утворення браку. Далі необхідно вивчити види, причини й місця виникнення браку. Важливим є визначення також винуватців браку, рівня їхньої кваліфікації і сум­лінності.

Брак і втрати від браку, тис. грн.

Показник	За мину-лий період	За звітний період	Відхилення
1. Собівартість забракованих виробів і деталей	30	28	–2
2. Витрати на виправлення браку	15	12	–3
3. Загальна сума браку (ряд. 1 + ряд. 2)	45	40	–5
4. Вартість браку за ціною використання	3	4	+1
5. Суми, утримані з постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби	3	2	–1
6. Суми, утримані з винуватців браку	1	—	–1
7. Усього повернуто та утримано (ряд. 4 + ряд. 5 + ряд. 6)	7	6	–1
8. Втрати від браку (ряд. 3 – ряд. 7)	38	34	–4
9. Виробнича собівартість продукції	7030	7145	
10. Частка в собівартості продукції, %
а) браку продукції	0,64	0,56	–0,08
б) втрат від браку	0,54	0,48	–0,06

Аналіз ритмічності виробництва

1. Узагальнюючим показником є коефіцієнт ритмічності (К_ритм), який розраховується способом найменшого числа. У табл. 12.13 наведено дані для такого розрахунку.

Дані щодо випуску продукції в подекадному розрізі

Декада	Обсяг виробництва за місяць, %		Зараховується в плановий ритм, %
	за планом	фактично
Перша	33	23	23
Друга	33	30	30
Третя	34	47	34
Усього	100	100	87

За даними таблиці, коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,87, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.

1.2.Наприклад, у розпорядженні аналітика є інформація Випуск тп у січні 2000 року, тис. Грн.

Декада	За планом	Фактично
Перша	—	68
Друга	—	119
Третя	—	153
Усього	304	340

Виходимо з того, що йдеться про січень 2000 року, а в ньому за календарем 19 робочих днів, з яких на першу декаду припадає 4, на другу — 8, а на третю — 7 днів, тобто за середньодобового випуску продукції за планом у 16 тис. грн. (304 : 19) планові завдання в розрізі декад становитимуть відповідно 64, 128 і 112 тис. грн. (табл. 12.15).

Вихідні уточнені дані для розрахунку коеф. ритмічності ВИРОБНИЦТВА у січні 2000 року

Декада	За планом		Фактично		Зараховується в плановий ритм, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Перша (4 робочі дні)	64	21	68	20	20
Друга (8 робочих днів)	128	42	119	35	35
Третя (7 робочих днів)	112	37	153	45	37
Усього	304	100	340	100	92

Якщо залік виконувати на підставі відносних показників (а це найбільш об’єктивний у даному разі показник), то коефіцієнт ритмічності дорівнюватиме:

К_ритм = (20 + 35 + 37) : 100 = 0,92.

Отже, робота підприємства в січні була неритмічною.

показник комплектності виробництва

Дані для розрахунку комплектності виробництва виробу «А» у філії № 1

№ деталі	Витрати деталей на один виріб	Випуск деталей, шт.			Кількість комплектів, шт.
		за планом	фактично	% виконання
1	1	120	90	75	90
2	3	360	396	110	132
3	5	600	540	90	108
4	1	120	180	150	180
Усього виробів		120			90

Рівень комплектності виробництва визначає саме та деталь, яка стримує процес складання готового виробу. У нашому прикладі це деталь № 1, яка забезпечує складання тільки 90 штук виробів «А». Отже, коефіцієнт комплектності виробництва становить 75 % (90 : 120).

Дані щодо залишків незавершеного виробництва станом на кінець кварталу, тис. грн.

Показник	На початок року	На 1.04.	На 1.07.	На 1.10.	На кінець року
1. Незавершене виробництво:
норматив	550	550	600	600	620
фактично	830	790	885	940	1020
відхилення	+280	+240	+285	+340	+400
у тому числі: 2. Вартість замовлень, які призупинено виконанням	110	150	150	150	100
3. Вартість зайвих, зіпсованих та втрачених деталей, напівфабрикатів (оперативні дані планово-диспетчерського бюро)	50	105	180	215	140

Згідно з даними табл. 12.17 плановий приріст незавершеного виробництва передбачався в розмірі 70 тис. грн. (620 – 550), або на 12,7 %. Фактично ж цей приріст становив 190 тис. грн. (1020 –– 830), або 22,9 %. Зрозуміло, що це — негативний процес, адже збільшення випуску товарної продукції у звітному році проти минулого становило лише 6,25 %. До цього треба обов’язково додати, що наднормативні залишки незавершеного виробництва сягають половини і більше від встановленого нормативу і мають тенденцію до зростання. На кінець року вони становили вже 64,5 % від нормативу [(400 : 620) 100].

Корисну інформацію для аналізу дає склад самого незавершеного виробництва. Дані табл. 12.17 свідчать, що наднормативний запас цих залишків майже повністю складається з малорухомих, зайвих або взагалі втрачених деталей. Лише на початку й наприкінці року ці суми помітно зменшуються, що можна пояснити більш ретельними інвентаризаціями, які проводяться в цей період, і відповідними списаннями нереальних сум з балансу.

Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Категорії персоналу і обсяг продукції	Фактично за мину-лий період	За звітний період		Відхилення абсолютне ()		Фактично, %
		за планом	фактично	від плану	від минулого періоду	до плану	до минулого періоду
Усього персоналу, осіб	1415	1400	1354	–52	–61	96,3	95,69
у т. ч.:
1. Працівники основної діяльності (ПОД)	1400	1390	1340	–50	–60	96,4	95,71
із них:
– робітники	1010	1000	958	–42	–52	95,8	94,85
– службовці	390	390	382	–8	–8	97,95	97,95
у т. ч.:
– керівники	15	15	10	–5	–5	66,67	66,67
– спеціалісти	375	375	372	–3	–3	99,2	99,2
2. Непромисловий персонал (неосновної діяльності)	15	16	14	–2	–1	87,50	93,33
Обсяг товарної продукції, тис. грн.	8000	8400	8500	+100	+500	101,19	106,25

З табл. 13.1 бачимо, що на підприємстві у звітному періоді відбулося скорочення персоналу як у цілому, так і за окремими категоріями працівників. Так, фактична чисельність усього персоналу проти планової зменшилась на 52 особи, у тому числі ПОД — на 50 осіб, робітників — на 42 особи. Проти минулого періоду загальна чисельність зменшилась на 61 особу, чисельність ПОД — на 60 осіб, робітників — на 52 особи.

Так, на нашому підприємстві у звітному періоді мала місце відносна економія чисельності основного персоналу — 17 осіб (1390 · 101,19 : 100 – 1390), робітників — 12 осіб (1000 · 101,19 : : 100 – 1000), службовців — 5 осіб (390 · 101,19 : 100 – 390).

Вплив зміни чисельності робітників на обсяг випуску продукції (ТП) можна розрахувати множенням різниці між фактичною і плановою чисельністю робітників на планову кількість робочих днів у звітному періоді, планову середню тривалість робочого дня та планову середньогодинну продуктивність праці одного робітника:

ТП = (–42) · 219 · 8 · 4,794) : 1000 = –353 тис. грн.

Розрахунок свідчить, що якби підприємство не скоротило чисельність робітників на 42 особи у звітному періоді, то воно могло б одержати продукції на 353 тис. грн. більше.