Добавил:
bettaalpha553@gmail.com Discord @punk0tta#0252 TG punk0tta Inst v_is_vsevolod Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BUDMECH.pdf
Скачиваний:
57
Добавлен:
21.05.2021
Размер:
26.3 Mб
Скачать

ДО ЗМІСТУ ПІДРУЧНИКА

24.Розпірні системи

Зм і с т г л а в и

24.1. Лінія впливу розпору

24.2. Лінії впливу зусиль в тришарнірній арці

24.3. Лінії впливу зусиль в арковій фермі

Розпірними називають системи, в яких дія вертикального навантаження призводить до появи не лише вертикальних, а й горизонтальних опорних реакцій, які назваються розпором. На рис.24.1

представлено приклади таких систем.

Рис.24.1

Типовим представником розпірних систем є тришарнірна арка (рис.24.1,а), яка утворюється попарним поєднанням двох кривих брусів та основи за допомогою трьох шарнірів. Слід звернути увагу на те, що обидві опори є шарнірно– нерухомими. У принципі, для визначення реакццій форма брусів та їх структура не мають значення. Так, на рис.24.1,б показано тришарнірну арку, в

якій бруси замінено простими фермами. Тут також обидві опори шарнірно– нерухомі.

Горизонтальні реакції опор (розпір) передаються на конструкції, що розташовані нижче,

ускладнюючи їхню роботу. Ця вада може бути усунута введенням, так званої, затяжки –

24.Розпірні системи

2

додаткового стержня, який з’єднує піварки (рис.24.1,в). У цьому випадку одна з опор стає шарнірно– рухомою, причому при дії вертикального навантаження в обох опорах виникають лише вертикальні реакції, а розпір сприймається затяжкою і гаситься всередені самої арки. На рис.24.1,г

показано тришарнірну арку, навантаження на яку передається з надбудови в окремих вузлах і також призводить до появи розпору в опорах A і B тришарнірної арки.

24.1. Лінія впливу розпора

Нехай на несиметричну розпірну систему, яка складається з двох дисків довільної форми діє вертикальна рухома сила P = 1 (рис.24.2,а).

Рис.24.2

Визначимо вертикальні опорні реакції з умови рівноваги системи двох відокремлених від основи дисків:

M B = 0

 

VAl -1×(l - x) = 0 VA

=

l - x

.

 

 

 

 

 

 

 

l

M A = 0

 

-VBl +1× x = 0 VB

=

x

.

 

 

 

 

 

l

Таким чином, вертикальні реакції опор є лінійними функціями координати x. Графіки означених функцій, тобто лінії впливу опорних реакцій VA та VB , н побудовано на н рис.24.2,б н та

24.2,в н відповідно. н Звертаємо н увагу, н що н отримані н лінії н впливу н мають н такий н самий н вигляд, н як н і н для двоопорної балки чи ферми.

Горизонтальні опорні реакції дорівнюють одна одній. Це випливає з умови рівноваги:

24.Розпірні системи

3

Fx = 0 H A H B = 0 H A = H B =H .

Величини реакцій, тобто величину розпору, визначимо з аналізу рівноваги кожного з дисків від дії на систему рухомої одиничної сили. При цьому, як завжди, розглядатимемо рівновагу того диска, до якого в даний момент не прикладено силу.

Сила P = 1 у межах лівого диска

Сила P = 1 у межах правого диска

 

 

 

 

 

 

M C

= Hf VB (l c) = 0 H =

l c

VB .

M C = −Hf + VB c = 0 H =

c

 

 

 

f

 

VA .

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язок рівняння рівноваги при розташуванні сили на лівому диску визначає ліву пряму лінії впливу розпору, а при розташуванні сили на правому диску – праву пряму. Отже, ліва пряма шттрихується в межах лівого, а права – в межах правого диска (рис.24.2,г). Ординату лінії впливу під ключовим шарніром обчислено з подібності трикутників.

У переважній більшості випадків ключовий шарнір розташується в середині прогону. Тоді лінії впливу опорних реакцій набувають вигляду, представленому на рис.24.3.

Рис.24.3

24.Розпірні системи

4

Ще раз наголосимо, що лінії впливу реакцій опор не залежать від структури піварок, тобто вони тіж самі і для арок і для аркових ферм.

24.2. Лінії впливу зусиль в тришарнірній арці

Унаслідок дії рухомої сили в перерізах тришарнірної арки виникають внутрішні зусилля,

величина яких змінюється залежно від поточного розташування сили. Оскільки сила є вертикальною, для визначення зусиль можна скористатись формулами, які були виведені для розрахунку тришарнірних арок на дію нерухомого навантаження (див. п 9.3):

M x = M xб Hyx .

(9.9)

Qx

= Qxбcosϕx Hsinϕ x .

(9.10)

N x

= −(Qxб sin ϕx + H cos ϕx ).

(9.11)

Тут M x ,Qx , Nx – відповідно згинальні моменти, поперечні та поздовжні сили в перерізі

тришарнірної арки з абсцисою x; M xб ,Qxб , Nxб – аналогічні зусилля в перерізі еквівалентної балки;

yx ,sin ϕx ,cos ϕx – геометричні характеристики осі тришарнірної арки у місці перерізу; H

розпір арки.

Рис.24.4

24.Розпірні системи

5

Таким чином, для побудови ліній впливу зусиль за формулами (9.9) – (9.11)

необхідно

насамперед побудувати лінії впливу розпору арки, а також згинального моменту та поперечної сили в еквівалентній балці.

Для симетричної тришарнірної арки (рис.24.4,а) лінія впливу розпору має стандартний вигляд

(рис.24.4,б). Далі для евівалентної балки (рис.24.4,в) показано стандартні лінії впливу згинального моменту (рис.24.4,г) та поперечної сили (рис.24.4,д) у перерізі, положення якого характеризується абсцисою x (див. п.22.1). Саме ці графіки є базовими для побудови ліній впливу в перерізах тришарнірної арки.

Лінія впливу згинального моменту

Для побудови лінії впливу згинального моменту в прерізі k тришарнірної арки, представленої на рис.24.5,а формула (9.9) може бути переписана у наступному вигляді:

л.в.M k = л.в.M kб - л.в.H × yk

(24.1)

Зідно до цієї фомули лінію впиву згинального моменту можна одержати як різницю двох графіків. Перший графік – це лінія впливу згинального моменту в перерізі k еквівалентної балки,

яка побудована на рис.24.4,г, а другий – це лінія впливу розпору (рис.24.4,б), помножена на коефіцієнт, який дорівнює ординаті перерізу k в тришарнірній арці. Зазначені графіки показані на рис.24.5,б та 24.5,в.

Обидва графіки відкладаються від спільної базової лінії (рис.24.5,г). Заштриховані ділянки, які є різницею графіків, представляють собою лінію впиву згинального моменту в тришарнірній арці.

Відклавши заштриховані ділянки від спільної базової лінії маємо остаточний вигляд лінії впливу

M k (рис.24.5,д).

Як видно з остаточного вигляду лінії впливу M k , вона складається з трьох відрізків. Ліівий відрізок розташовано лівіше перерізу, середній – між перерізом і ключовим шарніром С, правий між шарніром С і правою опорою. Середня пряма перетинає базову лінію, тобто лінія впливу має,

так звану, нульову точку. Положення нульової точки може бути проконтрольовано з графічних міркувань: нульова точка повинна бути розташована під точкою перетину двох прямих. Перша пряма проходить через ліву опору і переріз, а друга – через праву опору і ключовий шарнір С.

Слід зазначити, що для деяких перерізів середній відрізок і базова лінії можуть перетнутися правіше ключового шарніра С. У цьому випадку нульова точка буде фіктивною.

24.Розпірні системи

6

Рис.24.5

Лінія впливу поперечної сили

Для побудови лінії впливу поперечної сили в прерізі k тришарнірної арки, представленої на рис.24.6,а формула (9.10) може бути переписана у наступному вигляді:

л.в.Q = л.в.Qб × cos ϕ

k

- л.в.H ×sin ϕ

k

(24.2)

k

k

 

 

Тут л.в.Qkб , л.в.H – відповідно лінія впливу поперечної сили в перерізі k еквівалентної балки

(рис.24.4,д) і розпору тришарнірної арки (рис.24.4,б), ϕk – кут між віссю x і дотичною до осі арки в перерізі k.

24.Розпірні системи

7

Рис.24.6

 

 

 

 

Складові спввідношення (24.2), тобто графіки функцій Qб cos ϕ

k

, H sin ϕ

k

показано на

k

 

 

рис.24.6,б та 24.6,в відповідно. На рис.24.6,г виконується графічне віднімання графіків. Для цього обидва графіка відкладаються від спільної базової лінії. Ділянки, які не належать водночас до обох функцій, це й буде різниця графіків, тобто лінія впливу поперечної сили в перерізі k тришарнірної арки. І нарешті на рис.24.6,д зображено зазначену лінію впливу, відкладену від горизонтальної базисної лінії.

Лінія впливу поперечної сили, так само як і лінія впливу згинального моменту, складається з трьох прямих відрізків. Ліва пряма проходить через опору А до перерізу k. Середня пряма – від перерізу k до ключового шарніра С. Вона паралельна лівій прямій. Нарешті, права пряма – від

24.Розпірні системи

8

шарніра С до опори В. Середня пряма перетинає базову лінію. Положення цієї точки можна перевірити графічно: вона має бути розташована під точкою перетину прямої, що проходить через опору А паралельно дотичній до осі арки в перерізі k, і прямої, яка проходить через ключовий шарнір С і опору В. Для деяких перерізів середній відрізок і базова лінії можуть перетнутися правіше ключового шарніра С. У цьому випадку нульова точка буде фіктивною.

Лінія впливу поздовжної сили

Для побудови лінії впливу поздовжної сили в прерізі k тришарнірної арки (рис.24.7,а) формула

(9.11) може бути переписана у наступному вигляді:

л.в.N

k

= л.в.Qб ×sin ϕ

k

- л.в.H × cos ϕ

k

(24.3)

 

k

 

 

Тут, як і раніше, л.в.Qб , л.в.H

лінія впливу поперечної сили в перерізі k еквівалентної балки

k

 

 

 

 

 

 

(рис.24.4,д) і лінія впливу розпору тришарнірної

арки (рис.24.4,б), ϕk

кут між віссю x і

дотичною до осі арки в перерізі k.

 

 

 

 

 

 

Рис.24.7

24.Розпірні системи

9

Складові спввідношення (24.3), тобто графіки функцій Qб sin ϕ

k

, H cos ϕ

k

показано на

k

 

 

рис.24.7,б н та 24.7,в. н На н рис.24.7,г виконується графічне додавання графіків. Для цього обидва графіка відкладаються по різні сторони від спільної базової лінії. Ділянки, які не належать водночас до обох функцій, це й буде сума графіків, тобто лінія впливу поздовжної сили в перерізі k тришарнірної арки. На рис.24.7,д зображено зазначену лінію впливу, відкладену від

горизонтальної базисної лінії.

Лінія впливу поздовжної сили, так само як і лінія впливу згинального моменту і поперечної сили, складається з трьох прямих відрізків. Ліва пряма проходить через опору А до перерізу k.

Середня пряма – від перерізу k до ключового шарніра С. Вона паралельна лівій прямій. Нарешті,

права пряма – від шарніра С до опори В.

24.3. Лінії впливу зусиль в арковій фермі

Розглянемо побудову зусилля в стержні 1 аркової ферми (рис.24.8,а).

Рис.24.8

24.Розпірні системи

10

Ферма складається з двох наскрізних дисків– піварок, які з’єднуються ключовим шарніром С.

Стріла під’йому f = 2h . Прогон ферми складається з восьми панелей, отже l = 8d . Будемо вважати, що одинична сила рухається по верхньому поясу.

Лінія впливу розпору (рис.24.8,б) має стандартний вигляд, показаний на рис.24.4,б. Ордината під ключовим шарніром дорівнює

l

=

8d

=

d

.

4 f

4 × 2h

 

 

 

h

Для визначення зусилля в стержні 1 скористаємось методом наскрізних перерізів. Проведемо переріз, який поділяє ферму на дві частини (переріз І– І). Складемо рівняння моментів стосовно точки k, яка є точкою Ріттера для шуканого зусилля N1. Для випадку розташування рухомої сили на лівій половині ферми аналізуємо рівновагу її правої частини, при розташуванні сили на правій половині – рівновагу лівої частини.

Сила P = 1 на лівій половині ферми

Сила P = 1 на правій половині ферми

 

 

 

 

 

M k = 0 N1h -VB 6d + H × 2h = 0;

M k = 0 - N1h +VA 2d - H × 2h = 0;

N =

6d

V - 2H .

N =

2d

V

 

- 2H .

 

 

A

1

h

B

1

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кожен з двох одержаних розв’язків складається з двох доданків. Перший – залежить від

вертикальних реакцій опор, лругий – від розпору. Іншими словами, перші доданки визначають лінію впливу N10 у звичайній балковій фермі (рис.24.8,в), а другий – лніію впливу розпору,

помноженою на певниий коефіцієнт. Отже, у загальному вигляді розв’язок можна записати наступним чином:

л.в.N1 = л.в.N10 - л.в.H × 2.

На підставі сказаного лінію впливу N1 можна побудувати як різницю двох інших ліній впливу. Це зручно виконати шляхом накладання графіків (рис.24.8,г). Заштриховані ділянки, які не належать водночас обом лініям впливу, визначають різницю графіків, тобто лінію впливу зусилля N1. Остаточний вигляд відкладеної від горизонтальної базисної лінії впливу зусилля N1

представлено на рис.24.8,д.

24.Розпірні системи

11

Слід зазначити, що лінія впливу має нульову точку, положення якої визначається перетином двох прямих. Перша пряма проходить через опору А и точку Ріттера k, а друга – через опору В і

ключовий шарнір С.

О П А

25.татично неви начувані фер и

 

 

 

 

 

 

 

Зміст глави

 

 

 

 

 

 

 

 

. .

анонічні рівн нн

етоду сил

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

. . Ви наченн

вантажни коефіцієнтів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

. .

 

посі

одно о вантажу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

.

посі

пружні

вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.3.

іні впливу основни невідо

и

і

усил в стержн

фер

 

 

 

 

 

 

25.4.Приклад ро ра унку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.1. Канонічні рівняння методу сил

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іні

и

впливу

на ивают

рафіки,

кі

пока уют ,

к

інюют с

ти чі

інші

пара етри

напружено–дефор овано о стану, коли по споруді пере

і

уєт с

одинична вертикал на сила.

По удова лта

використанн

ліній пливу

дл

статично

ви начувани

алок, фер

та арок

ро л нута в

лава

22, 23, 24. Проте по удова ліній впливу дл статично неви начувани систе ,

 

окре а фер

,

ає певні осо ливості. Вона пол

ає в то у,

о нас

перед нео

ідно по удувати

лініі впливу основни невідо и , то то ро крити статичну неви начуваніст .

 

 

 

 

 

е ай статично

неаи начувана фер а,

о

ає один

надлишковий

стержен

рис.25.1,а ,

пере уває під дією одинчно вертикал но сили,

ка пере і

уєт с по вер н о у по су.

ис.25.1

25. татично неви нач вані ерми

2

 

 

Основна систе

а представлена на рис.25.1, .

 

Оскіл ки навантаженн

ру аєт с

по фер

і,

то

величина основно о невідо

о о

алежит

 

координати z, то то є функцією положенн

сили в

кожний

о ент часу X1

X1

z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

анонічне рівн нн

 

етоду сил при ді одинично о навантаженн

на уває ви л ду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

1

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(25.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

1P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ут 11 – пере і

 

енн

основно

систе

и від ді

одинично о основно о невідо

о о

X1

1

у

напр

 

і ц о о невідо

 

о о, і воно

оже

ути о числене а фор

улою

аксвела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

N N l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(25.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Величина 1P – це функці ,

о пока ує, к

 

 

 

інюєт с

пере

і

енн

у напр

і основно о

невідо

о о

X1

під час ру у вертикал но

одинично сили P

 

1 по вер н о

у по су основно

систе

и.

і ичний

іст ціє

функці ви начаєт с

 

 

індекса

и

 

це пере

і

енн

в напр і сили X1

від ді

ру о

о

сили

P

1, то то це ліні

 

впливу пере і

енн

 

в напр

 

і відкинуто о опорно о

стержн .

іншо о

оку, на підставі теоре

и про в ає

ніст пере

і

ен

 

ожна стверджувати,

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(25.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

свою чер у,

P1 – пере і

енн

 

в напр

 

і вертикал но

ру о

о

сили

P

1,

ка

оже

пере увати в усі

точка

вантажно о по су основно

систе

и,

від ді сили

X1

1 , то то це епюра

про инів вантажно о по су основно систе

 

и від ді основно о невідо

о о X1

1.

 

 

 

 

 

аки

чино

,

дл

ви наченн

вантажно о пере

і енн

 

 

ожна по удувати епюру про инів

вантажно о по су від ді одинично о невідо

о о.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.2. Визначення вантажних коефіцієнтів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.2.1.

посіб одного вантажу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

посі

пол

ає

у

послідовно

у

ви наченні

 

 

вертикал ни

 

пере

і

ен

 

вантажно о по су,

спричинени

дією на основну систе

у основно о невідо о о

X1

1,

то то в стані

рис.

. ,а .

ут

слід

в

ти

до

ува и,

 

о в

стержн

фер

 

и

ину

не

ає,

і

то

у

досит

о числювати

пере

і

енн

лише ву лів вантажно о по су.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

нео

ідно

 

послідовно

утворити р д

допо іжни

 

станів

стан

 

,

стан

D,

стан

)

прикладанн

до відповідни

ву лів вантажно о

 

у дано у випадку вер н о

у

по су одинични

вертикал ни

сил

рис.

.

,

– .

кожно

у стані о числити

 

усилл

 

в усі

стержн

основно

25. татично неви нач вані ерми

3

 

 

систе и. В ре ул таті ати

е

о чотири ножини

усил

N1, NC , ND , NE . Пере і

енн ву лів

вантажно о по су ви начає о

а фор улою

аксвела (див.п.

. ):

 

 

 

C1

1

NC N1l ;

 

 

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D1

1

ND N1l ;

 

(25.4)

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1

1

NE N1l .

 

 

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Очевидно, о в дано у випадку всі пере і енн

удут

від є ни и, оскіл ки

ні напр и

протилежні напр а одинични

сил у допо

іжни стана .

 

 

ис.25.2

Відклавши пере і енн від а исно ліні та єднавши пр и и відрі ка и отри ає о епюру про инів P1 рис. . ,д .

25.2.2 посіб пружних вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

нши

спосо о

по удови епюри про инів є спосі

пружни

вантажів. посі

а уєт с

на

поді ності

епюри

про инів по су фер и та

епюри

инал ни

о

ентів в

авантаженій

осереджени и сила

и однопро оновій

алці.

 

 

 

 

 

 

 

Під дією сили

X1

1 фер а дефор

уєт с .

ву ли

інюют

своє положенн .

а рис.

. ,а

пока ано пере і енн

ву лів вантажно о по су C,D,E в нове положенн

C1,D1,E1,

ке ви начає

епюру про инів по су.

 

 

 

 

 

 

 

 

25. татично неви нач вані ерми

4

 

 

 

 

 

 

 

ис.25.3

 

 

 

Епюру про инів в де о

іл шено

у

асшта і винесено на рис. . , . ути ла у по су у

ву ла

ожна вира ити чере

кути на илу йо о стержнів

 

 

 

 

 

 

 

 

AC

 

CD

;

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

CD

DE ;

(25.5)

 

 

 

 

E

EB

DE .

 

 

к

о ро

л дати епюру про инів

к епюру

инал ни

о ентів в однопро оновій

алці,

ожна ви начити величини поперечни

сил на діл нка

алки

 

 

 

 

 

QAC

tg AC

 

 

AC ;

 

 

 

 

 

QCD

tg CD

 

 

CD ;

(25.6)

 

 

 

QDE

tg DE

DE ;

 

 

 

 

 

 

 

 

QEB

tg EB

EB .

 

 

ут унаслідок

али ни кутів тан енси

а інено са

и и кута

и. Відповідна епюра поперечни

сил

по удована на рис. . ,в.

25. татично неви нач вані ерми

5

 

 

алі

ви начи о фіктивні осереджені

сили,

кі

ожут

спричинити отри

ану епюру Q

рис. .

, . а начені сили дорівнювати ут

 

 

 

 

 

 

PC

QCD QAC AC

C C ;

 

 

PD

QDE

QCD

CD

DE

D ;

(25.7)

 

PE

QEB QDE

EB

DE

E .

 

Отже, дл

ви наченн

сил нео ідно

о числити

кути

ла у вантажно о

по су фер и,

спричинені дією одинично о невідо о о

X1 1. л

ц о о слід утворити допо іжні стани,

послідовно приклавши до кожно о ву ла вантажно о

по су основно систе и

два одиничні

осереджені

о енти, спр

овані в протилежні сторони

рис.

.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

ис.25.4

 

 

 

 

ак, дл

ви наченн

кута

ла у у ву лі

прикладає

о до н о о два

осереджені одиничні

о

енти

рис. .

, .

а іни

о

о енти

пара и сил

рис. . ,в .

аке

навантаженн є

са

о рівноважени

. Опорні реакці і

усилл

в іл шості стержнів дорівнюют

нулю. Від інні від

25. татично неви нач вані ерми

6

 

 

нул

лише

усилл в стержн ,

кі

е посередн о при

икают до ву ла

.

а рис. . ,в вони

виділені товсти и ліні

и.

Виконавши статичний ро ра унок стану ,

ви начає о сукупніст

усил

NC

в стержн

фер

и і,

рештою,

а фор улою

аксвела (див.п.

.

) о числює о кут

ла

у,

кий дорівнює фіктивній

осередженій силі дл ву ла :

 

 

 

 

 

 

 

 

C

C1

1

N1NCl

PC .

 

(25.8)

 

 

 

 

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анало ічну процедуру дійснює о дл ву лів D та фіктивні осереджені сили дл ци ву лів

D

D1

1

N1NDl

EA0

 

 

 

E

E1

1

N1NEl

EA0

 

 

 

(рис. . , –ж . ре ул таті на оди о

PD ;

(25.9)

PE .

25.3. Лінії впливу основних невідомих і зусиль в стержнях ферм

іні

 

впливу основно о невідо о о X1

удуєт с

на підставі ро в

анн

канонічно о рівн нн

(25.1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X1

1P .

 

 

 

(25.10)

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

іні

 

впливу

усилл в уд – ко у стержні фер

и k ожна одержати а допо о ою фор ули

накладанн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

. . k

 

k . .

1

. .

k ,

 

(25.11)

 

 

 

 

 

1

 

P

 

 

де N k

усилл

в стержні k в одинично

у стані

л.в.N k

– ліні

впливу

усилл в стержні k,

1

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

по удована в статично ви начуваній основній систе

і.

 

 

 

 

25.4. Приклад розрахунку

Виконає о по удову ліній впливу усил в стержн статично неви начувано фер и, представлено на рис.25.5,а.

ис.25.5

25. татично неви нач вані ерми

7

 

 

тержні фер и ают такі жорсткості нижній по с і підвіска– EA;

вер ній по с і стійки 2EA;

ро коси 1,5EA.

тупінь статичної невизначуваності

О числює о ступін статично неви начуваності

 

 

 

n

п

2

 

22

3

2 12

1.

 

 

 

Оскіл ки кіл кіст

опорни

в

ей дорівнює

 

іні

ал но

ожливій кіл кості, очевидно,

о

айви

ожна вважати один

і стержнів решітки.

 

 

 

 

 

 

Вибір основної системи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основну систе у утвори

о шл

о ро рі у

ори онтал но о стержн підвіски

рис.25.5, .

е ко впевнитис , о перетворена в такий спосі

фер а утворена спосо о

діад

і, отже,

є

ео етрично не інюваною.

а основне невідо е X1

ерет с

усилл , ке ді в

ори онтал но

у

стержні підвіски.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

анонічне рівн нн

етоду сил

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

1

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

1P

 

 

 

 

 

 

опоміжний стан основної системи

Ви наченн опорни реакцій рис.25.6,а

M B

0

VA 12 1 2 1 2 0

VA

0;

M A

0

VB 12 1 2

1 2 0

VB

0;

Fx

0

H A 1 1 0

 

H A

0.

ри оно етричні функці кутів на илу стержнів ви начи о по ео етричній с е і фер и

sin

l2 7

4

0,8000;

cos

l1 2

 

4

 

 

0,6000.

l1 7

32 42

l1 7

32 42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

l7 11

2

 

0,5547;

cos

l6 7

 

3

 

 

0,8320.

l6 11

32 22

 

l6 11

32 22

 

 

 

 

 

 

 

Внутрішні зусилля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а підставі о нак нул ови стержнів до оди

о висновку,

о стержен - є нул ови

 

 

 

 

 

 

N3

8 0.

 

 

 

25. татично неви нач вані ерми

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ис.25.6

 

 

Виконавши ро рі

- ро

 

л дає

о рівнова у ліво половини фер а рис.25.6, .

 

Fy

0

N2

8 sin

0

 

N2

8

0;

 

 

M7

0

N2

3

4

1 2

0

 

N2

3

0,5;

 

 

M2

0

N7

8

4

1 6

0

N7

8

1,5.

 

о л дає

о рівнова у ву лів.

 

 

 

 

 

 

 

Ву ол

рис.25.6,в):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx

0

N2 3

 

N2 1

 

N2

8 cos

0

 

N2 1

0,5;

 

Fy

0

N2

7

N2

8 sin 0

 

 

N2 7

0.

Ву ол

рис.25.6, ):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25. татично неви нач вані ерми

9

 

 

 

Fx

0

 

N11 6 cos

N11 12 0

N11 6

1

 

1, 202;

 

 

 

 

0,8320

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy

0

 

N11 7

N11 6 sin

0

N11 7

N11 6 0,5547

0,667.

 

Ву ол

рис.25.6,д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx

0

 

N6 7

N6 11 cos

0

N6 7

N6 110,8320

 

1,000;

 

 

 

Fy

0

 

N6 1

N6 11 sin

0

N6 1 N6 110,667

0,667.

 

 

Ву ол

рис.

.6,е):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fy

0

 

N1 7 sin

N1 6

0

N1 7

N1 6

 

0,833;

 

 

 

 

0,8000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fx

0

 

N1 2

N1 7 cos

0

N1 2

N1 7 0,6000

0,5.

 

 

е ул тати ро ра унку

усилл

допо

іжно о стану

 

 

наведено на рис. 25.6,ж.

 

N1

 

Визначення вільного члена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інію впливу 1P ,

ка еквівалентна епюрі про инів вантажно о

вер

н о о

по су P1

основно

систе и

рис.

.7,

,

по удує о

етодо

пружни вантажів.

кожно

у ву лі

основно

систе и

ви начаєт с

пружний вантаж, кий чисел но дорівнює куту

ла

у

іж стержн и вантажно о

по су у ву лі від ді

одинично о невідо о о X1

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25. татично неви нач вані ерми

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ис.25.7

 

 

 

 

 

 

Пружний вантаж для вузла 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а рис.25.7,в

пока ано допо іжний стан дл

 

ви наченн

кута

ла у у ву лі

. л

ви наченн

усил в стержн

 

фер и

одиничні о

енти

 

а інено

пара и

сил. усилл

N2

ц о о стану

пока ано на рис.25.7,в. О численн

кута

ла у

а фор улою

аксвела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

1

C

P2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N2 N1l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EA0 k 1

 

 

 

 

 

 

дійснюєт с в та л.25.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.2

 

 

 

 

 

 

 

l

 

EA

 

l

 

N

 

N2

N2 N1l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EA0

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

 

3

 

2

 

 

1,5

 

0,5

 

0,25

0.1875

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7-8

 

3

 

1

 

 

3

 

-1,5

-0,25

1,1250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-7

 

4

 

2

 

 

2

 

0

0,333

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3-8

 

4

 

2

 

 

2

 

0

-0,333

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-7

 

5

 

1,5

 

 

3,333

 

-0,833

-0,417

1,1579

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25. татично неви нач вані ерми

11

 

 

 

 

 

2-8

 

5

 

1,5

 

 

3,333

 

0

0,417

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

2,4704

 

 

Отже P

2,4704 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пружний вантаж для вузла 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а рис.

.7, пока ано допо

іжний стан дл ви наченн

кута ла у у ву лі . Одиничні

о

енти а

інено пара

и сил. усилл

 

N3 ц о о стану пока ано на рис.25.7, . О численн кута

ла

у а фор

улою аксвела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

1

C

P3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EA0

 

N3 N1l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

дійснюєт с в та л.25.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

EA

 

 

l

 

 

N

 

 

N3

 

N3 N1l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2–3

3

 

2

 

 

 

1,5

 

 

0,5

 

0,25

 

0,1875

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3–4

3

 

2

 

 

 

1,5

 

 

0,5

 

0,25

 

0,1875

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3–8

4

 

2

 

 

 

2

 

 

0

 

0,667

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2–8

5

 

5

 

 

 

1

 

 

0

 

–0,417

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4–8

5

 

5

 

 

 

1

 

 

0

 

0,417

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

0,375

 

 

 

 

 

 

аки

чино

P

0,375 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пружний вантаж для вузла 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

наслідок си

етрі основно систе

и пружний вантаж дл

ву ла

такий са

ий,

к дл

ву ла

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

P

2,4704 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

2

EA0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епюра згинальних моментів від пружніх вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пружні вантажі

прикладают с

до

однопро оново

 

алки,

ка оделює вантажний

по с

основно систе и рис.25.

,д . Епюра

инал ни

о

ентів M0

по удована на рис.25.7,е.

 

епюра

арактери ує про ини вантажно о у дано у випадку вер н о о по су

еп.

,

к

о

вважати

о ву ли,

кі

оделюют с

опора

и

алки,

не

ают

про инів.

Епюра про инів

є

еквівалентною ліні

впливу пере і

енн

1P .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лінія впливу основного невідомого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іні

впливу основно о невідо

о о X1 ви начаєт с ро в

анн

канонічно о рівн нн

25.6):

25. татично неви нач вані ерми

 

 

12

 

 

 

 

 

1

1P

. .

1

. . 1P .

11

 

45,602

 

 

 

Відповідний рафік л.в. X1 представлено на рис.25.7,л.

Лінія впливу зусилля в стержні 7-8 ферми

іні впливу

усилл в стержні

 

k

фер

и удуєт с

відповідно до фор ули 25.11 . л

о рано о стержн

вона на уває ви л ду

 

 

 

 

 

 

 

. .

7

8

7

8 . .

1

. .

7

8

 

 

1

 

 

P

 

 

 

 

 

 

1,5 . .

1

. .

7 8.

 

 

 

 

 

 

 

 

0

ут . . 07 8 - ліні впливу усилл дл дано о стержн в статично ви начуваній основній систе і.

Процес по удови ліні впливу пока ано на рис. .8.

ис.25.8