28. Пояснити мету та шляхи державної антиінфляційної політики.

Антиінфляційна політика – комплекс заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Історично сформувались два основних шляхи такої політики: 1. Дефляційна політика (регулювання попиту) (базується на методах обмеження грошового попиту через грошово-кредитний та податковий механізми шляхом зниження державних видатків, підвищення відсоткової ставки за кредит, посилення податкового пресу, обмеження грошової маси тощо. Особливість дії дефляційної політики полягає у тому, що вона, як правило, викликає уповільнення економічного зростання та, навіть, кризові явища). 2. Політика доходів (передбачає паралельний контроль над цінами та заробітною платою шляхом повного їх заморожування або встановлення меж їх росту)

29. Визначити особливості проведення грошової реформи в Україні 6 – 12 вересня 1996 р.

Реформи: Перший етап (січень-листопад 1992 р.): В грошовий обіг з 10 січня 1992 р. було запроваджено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування. На цьому етапі Уряд України розпочав формувати власний емісійний механізм і отримав можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі. Другий етап (листопад 1992 р. - серпень 1996 р.): Функції рубля в грошовому обігу на території України припинилися. Український карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і тимчасова, валюта, а також були створені економічні і фінансові передумови для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу та засобу платежу. Третій етап (2-16 вересня 1996 р.): успішно була проведена грошова реформа, в результаті якої була введена в оборот постійна грошова одиниця - гривня. Головним досягненням було дотримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків

30. Визначити сутність валюти та охарактеризувати види валюти.

Валюта - гроші, що використовуються в міжнародних розрахунках. Валюта обслуговує зовнішню торгівлю товарами і послугами, міжнародний рух капіталу, переведення прибутків з країни в країну, зовнішні позички та субсидії, міжнародний туризм, державні і приватні грошові перекази тощо.

Види валюти: Євро - безготівкова регіональна грошова одиниця, що застосовується в Європейському Союзі.

Валюти країн світу можуть поділятися на групи в залежності від тих чи інших ознак. Найбільш часто розрізняють: резервну валюту, валюту, що вільно використовується, і тверду валюту. Резервна валюта - це валюта (або валюти), в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття негативного сальдо платіжного балансу. Валюта, що вільно використовується - такими валютами в наш час є долар США, японська ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк і німецька марка. Тверда валюта - це валюта, що характеризується стабільним валютним курсом. Валютний курс - це ціна однієї валюти, виражена в валютах інших країн.

31. Визначити сутність валютного курсу та охарактеризувати види валютних курсів.

Валютний курс - це ціна гро шової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Здійснення зовнішньоекономічних операцій та пов'язаного з цим обміну однієї національної валюти на іншу потребує встановлення співвідношення обміну між валютами - валютного курсу.

Види валютних курсів: 1. Фіксований (передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, що підтримується державними органами); 2. Плаваючий (гнучкий) (самостійно формується під впливом попиту та пропозиції на іноземну валюту на валютному ринку. Плаваючі валютні курси послабляють стабільність цін і можуть посилювати інфляційні процеси в економіці); 3. Змішаний (Це керований валютний курс, що дозволяє перебороти абсолютизацію жорсткого фіксування чи вільного плавання. Режим керованого плавання означає, що уряд у разі необхідності виходить на ринки іноземної валюти, щоб вплинути на валютний курс національної валюти). Україна належить до групи країн з плаваючим (гнучким) валютним курсом. Але цей режим вільного ринкового плавання може бути скоригований державою з урахуванням конкретної економічної ситуації.