практикум 3 семестр

3.2. ТОНКА КИШКА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Вивчення гістологічної будови тонкої кишки необхідне, передусім, для формування чітких уявлень про фізіологію травлення. Цей орган забезпечує змішування їжі, хімічну обробку речовин, що надходять до організму, і головне, всмоктування в кров і лімфу розчинених продуктів травлення. Високий вміст у кишковому секреті ферментів, що розчиняють органічні речовини їжі, передбачає формування в слизовій оболонці природних захисних бар’єрів. В умовах фізіологічної норми активність ферментів травлення співпадає зі станом тканинних бар’єрів, але навіть незначне порушення гомеостазу організму може зсунути цю рівновагу і викликати ушкодження слизової оболонки, а в подальшому — розвиток патологічних процесів чи захворювань. У зв’язку з постійним існуванням у просвіті кишок чужорідних антигенів, що надходять з їжею, в стінці тонкої кишки є численні скупчення лімфоїдної тканини для реалізації локальних імунних реакцій і модуляції стану імунореактивності організму. Високі регенераторні потенції епітелію кишок, з одного боку, є необхідною умовою ефективного кишкового травлення, а з другого боку, втрата контролю над цитопроліферативними процесами в кишковому епітелії може стати причиною розвитку пухлин. Крім того власний ендокринний апарат тонкої кишки забезпечує регуляцію моторної і секреторної функцій інших відділів травного тракту, впливає на функції органів різних систем організму людини. Тому зрозуміло, що порушення функції будь-якого відділу кишок може не тільки залишити організм без поживних речовин, а й призвести до формування поліорганної патології.

МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Уміти розрізняти за гістологічною будовою тонку кишку, їївідділи, диференціюватимікроскопічніісубмікроскопічніособливостіструктурнихелементів ворсинки, клітин крипт, розуміти гістофізіологію органа, оцінювати можливості регенерації йогоскладників. Знаннягістологічноїбудовитонкоїкишкиєфундаментомподальших успіхів студентівувивченніможливихпатологічнихзміноргана, апрактичномулікареві— длявибору об’єму профілактичного обстеження, методів діагностики й ефективної схеми лікування пацієнтів з захворюваннями кишок.

Для цього необхідно вміти (конкретна мета):

1.Визначати ембріональні зачатки, з яких розвивається тонка кишка, уявляти гістогенез різних її відділів і оболонок.

2.Виявляти загальні закономірності будови стінки шлунково-кишкового тракту.

3.Визначати в гістологічному препараті стінки тонкої кишки — оболонки, шари, їх тканинний і клітинний склад.

4.Визначати гістологічні особливості будовиділянки переходушлункаудванадцятипалу кишку, голодної і клубової кишок.

5.Розрізнятинамікроскопічномутаультрамікроскопічномурівніклітиниепітеліюворсинок і крипт тонкої кишки.

6.Пояснюватимеханізмирізнихвидівкишковоготравленнявсистемі“ворсинка—крипта” (порожнинного, пристінкового, мембранного і внутрішньоклітинного), всмоктування речовин.

7.Визначати основні види ендокринних клітин кишок, їх функціональне значення.

8.Уявляти будову і значення кишково-асоційованої лімфоїдної тканини (КАЛТ).

9.Визначати особливості вікових змін будови тонкої кишки і шляхів регенерації її структурних елементів.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння з загальної та спеціальної гістології:

1.Виявляти у гістологічному препараті складові частини слизової оболонки.

2.Диференціювати одношаровий циліндричний облямований епітелій, одношаровий плоский епітелій, пухку волокнисту сполучну, гладку м’язову, лімфоїдну і нервову тканини.

3.Розрізняти кінцеві відділи й елементи системи вивідних проток екзокринних залоз. Виявляти одноклітинні екзокринні залози — келихоподібні клітини.

4.Визначати екзокринні багатоклітинні залози за будовою їх кінцевих відділів і вивідних проток.

5.Вміти диференціювати скупчення лімфоїдної тканини у вигляді поодиноких вузликів або дифузних утворень.

6.Визначати вегетативні ганглії, периферичні нерви.

Інформацію, необхідну для формування й корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:

1.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Гістологія людини.— Львів: Мир, 1992.— С. 48, 248-250.

2.Гистология / Под редакцией Афанасьева Ю. И., Юриной Н. А.— М.: Медицина, 1999.—

С. 104—105, 140—141, 146—151, 325—328, 418—419.

3.Баринов Э. Ф., Кабак К. С., Кимбаровская Е.М. и др. Справочник по цитологии и общей гистологии.— Донецк: Изд-воДонецкогомедицинскогоуниверситета, 1993.— С. 6, 42— 43, 45, 50, 55, 56, 59, 63, 94—95.

Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів:

ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С. Гістологія людини.— Львів: Мир, 1992. — С. 287296.

2.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю. И., Юриной Н. А.— М.: Медицина, 1999.— С. 523536.

3.Баринов Э.Ф. и др. Атлас электронной микроскопии по частной гистологии.— Донецк:

Изд-во Донецкого медицинского университета, 1998.— Т. 2.— С. 5, 11-14.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Хем А., Кормак Д. Гистология.— М.: Мир, 1983.— Т.4, С. 137-152.

2.Гистология / Под ред. Улумбекова Э. Г., Челышева Ю. А.— М.: ГЭОТАР, 1997.— С. 589-593.

3.Гистология, цитологияиэмбриология. Атлас/ Подред. ВолковойО.В., Елецкого Ю.К.—

М.: Медицина, 1996.— С. 334-344.

4.Быков В. Л. Частная гистология человека.— СПб.: Sotis, 1997.— С. 96-103.

5.Тестовые задания по частной гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф, Чайковского Ю.Б.— Донецк: Изд—во Донецкого медицинского университета.— 1995.— Т.1.— С. 259-262, 264—266, 274—287.

6.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.

7.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.

8.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Тонка кишка, джерела розвитку, хід гістогенезу.

2.Будова стінки тонкої кишки, тканинний склад оболонок.

3.Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки.

4.Будова ворсинки. Одношаровий призматичний облямований епітелій, його клітинний склад, особливості будови стовпчастих ентероцитів. Власна пластинка ворсинки, клітинний склад пухкої сполучної тканини, що її утворює. М’язові елементи ворсинки. Лімфатичні та кровоносні капіляри.

5.Крипта, клітинний склад її епітелію.

6.Гістофізіологія тонкої кишки (порожнинне, пристінкове, мембранне та внутрішньоклітинне травлення).

8.Кишково-асоційована лімфоїдна тканина в стінці тонкої кишки.

9.Ендокриннийапараттонкоїкишки. Основнівидиендокриноцитів, їхтопографіяіфункції.

10.Особливості будови переходу шлунку у дванадцятипалу кишку, структура голодної і клубової кишок. Морфофункціональна характеристика дуоденальних залоз.

11.Особливості мікроциркуляції та іннервації тонкої кишки.

12.Вікові зміни тонкої кишки.

13.Можливості регенерації структурних елементів тонкої кишки.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Згіднозграфомлогічноїструктуритеми(додаток3.2.1) розгляньтеджереларозвиткутонкої кишки, її гістогенез. Під час вивчення будови органа з’ясуйте загальний план його будови, наявність слизової, підслизової, м’язової та серозної оболонок (мал. 3.2.1, 3.2.2), їх тканинний склад, особливості іннервації та васкуляризації, функціональне значення кожної з оболонок. Враховуючи, що специфічні функції тонкої кишки забезпечуються, головним чином, слизовою оболонкою, зверніть увагу на особливості її будови: рельєф, характер покривного епітелію, клітинний склад та кровопостачання власної пластинки. У рельєфі слизової оболонки тонкої кишкитребавизначатитакіструктури, якворсинкаікрипта(мал. 3.2.3). Використовуючималюнки 3.2.4-3.2.6, 3.2.8, розгляньте будову і клітинний склад покривного епітелію ворсинки і крипти (клітини різних типів: стовпчасті ентероцити, келихоподібні екзокриноцити, клітини з ацидофільною зернистістю, ендокринні і малодиференційовані клітини), відзначте кількість, локалізаціюіфункціюперерахованихвидівклітин. З’ясуйтезначенняструктурно-функціонального взаємозв’язку ворсинки і крипти у забезпеченні діяльності органа, роль крипти в регенерації епітелію слизової оболонки (мал. 3.2.4). У сполучнотканинній основі ворсинки слід розрізняти поодинокігладкіміоцити, численніскупченнялімфоцитів, макрофаги, плазмоцити, звернітьувагу на роль цих клітин (мал. 3.2.10). Відзначте особливості іннервації і мікроциркуляції ворсинки (наявність у центрі лімфатичного капіляра, що сліпо починається, і кровоносних капілярів на периферії ворсинки) (мал. 3.2.9). Визначте роль останніх в гістофізіології органа. З’ясуйте за рахунокчогоздійснюєтьсяпорожнинне, пристінкове, мембраннеівнутрішньоклітиннетравлення (мал. 3.2.7), якіструктуриберутьучастьупроцесахвсмоктуванняітранспортупоживнихречовин

(мал. 3.2.5).

Визначте морфологічні критерії диференціації ділянки переходу шлунку у дванадцятипалу кишку, особливості будови дванадцятипалої кишки. В ній ворсинки широкі та короткі, у підслизовій основі розташовані складні трубчасто-альвеолярні слизові залози, секретякихбереучастьурозщепленнівуглеводів, нейтралізаціїсоляноїкислотишлункового соку, активації ферментів підшлункової залози.

Розгляньте будову, функції та класифікацію ендокринних клітин в епітелії слизової оболонки тонкої кишки.

Визначтеособливостібудовипідслизовоїоснови, м’язовоїісерозноїоболонок. Услизовій тапідслизовійоболонкахстінкатонкоїкишкиміститьсолітарнітазгрупованілімфатичнівузлики,

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Об’єкти, що вивчаються:

I.Гістологічні препарати для самостійного вивчення:

1.Слизова оболонка голодної кишки. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 3.2.3, Б).

II.Демонстраційний препарат:

1.Дванадцятипала кишка. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале збільшення

(мал. 3.2.1).

III.Електронні мікрофотографії:

1.Ворсинки тонкої кишки СЕМ. Зб. 150. Атлас, т. 2, мал. 28, с. 33

2.Епітелій ворсинки тонкої кишки: а) зб. 5000; б) зб. 7000. Атлас, т. 2, мал. 29, с. 33

3.Мікроворсинки облямівки епітеліоцитів тонкої кишки: поздовжній зріз (а), зб. 3000; поперечний зріз (б), зб. 25000. Атлас, т. 2, мал. 32, с. 35.

4.Міжклітинні контакти облямованих клітин епітелію слизової оболонки тонкої кишки. Трансмісійна електронна мікроскопія (б); зб. 100000. Атлас, т. 2, мал. 33, с. 36.

5.Поперечний зріз крипти слизової оболонки тонкої кишки. Зб. 6000. Атлас, т. 2, мал. 35,

с. 37

6.Епітелій крипти слизової оболонки тонкої кишки. Зб. 15000. Атлас, т. 2, мал. 36, с. 37

7.Келихоподібна клітина крипти слизової оболонки товстої кишки; а) зб. 10000, б)

зб. 15000. Атлас, т. 2, мал. 37, с. 38

8.Ентероендокринні клітини епітелію крипт слизової оболонки дванадцятипалої кишки: EC-клітини (а); зб. 20000; S-клітини (б); зб. 2000. Атлас, т. 2, мал. 39, с. 39.

IV. Малюнки, схеми:

1.Слизова оболонка голодної кишки. Мал. 3.2.3, А.

2.Гістоархітектоніка ворсинки тонкої кишки. Мал. 3.2.4, А.

3.Схема процесу всмоктування жиру в епітелії ворсинки тонкої кишки. Мал. 3.2.5, А.

4.Схема ультрамікроскопічної будови апікальної частини стовпчастих облямованих ентероцитів. Мал. 3.2.6.

5.Схема різних типів травлення в тонкій кишці. Мал. 3.2.7.

6.Схема мікроскопічної й ультрамікроскопічної будови крипт тонкої кишки. Мал. 3.2.8, А, Б.

7.Схема будови кровоносного і лімфатичного русла стінки тонкої кишки. Мал. 3.2.9.

8.Участь лімфоїдної тканини кишки в імунній відповіді. Мал. 3.2.10.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”