Глава 5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ |
2 4 8 |
|
|
Глава 5 СИСТЕМА ОРГАН²В ДИХАННЯ
5.1. ПОВІТРОНОСНІ ШЛЯХИ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Органидиханнязабезпечують надходженняповітряігазообмін в легенях, а також виведення газів з організму, що дозволяє підтримувати оптимальний рівень окислювально-відновних процесів у клітинах, тканинах і органах. Поряд з цим, вони беруть участь в інактивації й синтезі біологічно активних речовин, виділенні з організму деяких метаболітів, депонуванні крові, регуляції зсідання крові. Повітроносні шляхи, що постійноконтактуютьіззовнішнімсередовищем, маютьпотужнуспецифічнусистемузахисту
— лімфоїдний апарат, який є місцем розгортання імунологічних реакцій і виникнення таких захворювань, як алергічний риніт, бронхіальна астма тощо.
Знання конкретного морфологічного субстрату, який реалізує газообмін й інші функції системи дихання, створює передумови для вірного розуміння фізіології дихання, а формування уявлень про особливості будови у різні вікові періоди є теоретичним фундаментом для диференційної діагностики і вибору тактики лікування пацієнтів з патологією дихальної системи.
МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Уміти диференціювати мікрота ультрамікроскопічні структурні елементи органів дихання для інтерпретації їх функціональних особливостей, визначення наявності, локалізації і характеру патоморфологічних і патофізіологічних змін у дихальній системі, а також пов’язаних з ними порушень в організмі, що вивчаються на наступних курсах навчання.
Для цього необхідно вміти (конкретна мета):
1.Визначати ембріональні зачатки, з яких розвиваються органи системи дихання.
2.Класифікувати органи дихання.
3.Виявляти загальні морфологічні ознаки повітроносних шляхів.
4.Розрізняти у гістологічному препараті особливості будови оболонок, їх тканинного складу в різних відділах повітроносних шляхів, диференціювати за гістологічною будовою бронхи різного калібру.
5.Інтерпретувати особливості ультрамікроскопічної будови структурних елементів бронхіального дерева, визначати їх функціональний стан.
6.Визначати регенераторні можливості складників повітроносних шляхів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння
зембріології, загальної та спеціальної гістології:
1.Розрізняти зародкові зачатки, з яких розвивається дихальна система.
2.Визначати угістологічномупрепаратіодношаровийбагаторядний миготливий епітелій, пухку волокнисту сполучну, гладку м’язову тканину, гіаліновий та еластичний хрящі.
3.Розрізняти у гістологічному препараті слизову оболонку, її складники.
4.Диференціюватиугістологічномупрепаратікінцевівідділиівивідніпротокиекзокринних залоз, визначати характер їх секреторних продуктів.
Інформацію, необхідну для формування та корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:
1. Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К.С. Гістологія людини.— Львів: Мир, 1992. — С. 46-
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”
Глава 5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ |
2 4 9 |
|
|
51, 375-377.
2.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.— М.: Медицина, 1999.—С. 119122, 139-150, 151-152, 199-201, 224-230, 253-257.
3.Баринов Э. Ф., Кабак К. С., Кимбаровская Е.М. и др. Справочник по цитологии и общей гистологии.— Донецк, 1993.— С. 41-42, 56, 63, 67-69.
4.Практикум з цитології, ембріології та загальної гістології / Під ред. Баринова Е.Ф.,
Чайковського Ю.Б. — Київ, 1999.— С. 91-110, 144-159, 172-186.
Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів:
ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К.С. Гістологія людини.— Львів: Мир, 1992.— С. 235243.
2.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.— М.: Медицина, 1999.— С. 616-625.
3.Баринов Э.Ф. и др. Атлас электронной микроскопии по частной гистологии. — Донецк:
Изд-во Донецкого медицинского университета, 1998.— Т. 2.— С. 63-65, 68-73.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Хэм А., Кормак Д. Гистология. — М.: Мир, 1983.— Т. 4.— С. 203-223.
2.Гистология / Под. ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А.— М.: ГЭОТАР, 1997, С. 631662.
3.Гистология, цитология и эмбриология. Атлас / Под. ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К.
— М.: Медицина, 1996.— С. 268-281.
4.Быков В.Л. Частная гистология человека.— СПб.: Sotis, 1997.— С. 131-142.
5.БариновЭ.Ф., ЧайковскийЮ.Б. идр. Тестовыезаданияпочастнойгистологии(Органы кроветворения и иммунной защиты, дыхательной и мочеполовой систем. Кожа и ее производные).— Донецк-Киев, 1995.— Т. 2. — С. 74-86.
6.Burkitt H.G., Young B., Heath J.W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.
7.Junqueira L.C., Carneiro J., Kelley R.O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.
8.Ross M.H., Romrell L.J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1.Розвиток органів дихання.
2.Загальна морфофункціональна характеристика системи органів дихання.
3.Повітроносні шляхи, оболонковий склад їх стінки, значення.
4.Загальний план будови різних відділів повітроносних шляхів.
5.Будова носової порожнини, гортані, трахеї.
6.Бронхіальне дерево. Загальний план будови бронхів. Особливості будови бронхів різного калібру.
7.Структурні основи пристосування стінки повітроносних шляхів до проведення, очищення, зволоження і зігрівання повітря.
8.Вікові зміни і регенераторні можливості дихальних шляхів.
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Вивчіть закономірності ембріонального розвитку системи органів дихання, можливі дефекти розвитку (ларингомаляція — недорозвинення гортані, аплазія — відсутність легені при наявності рудиментарного головного бронха, бронхогенні кісти тощо).
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”
Глава 5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ |
2 5 0 |
|
|
Відповідно до графу логічної структури (додаток 5.1.1) з’ясуйте, що органи дихання мають два відділи з різною функціональною значимістю: 1) повітроносні шляхи, які забезпечують транспорт повітря, його очищення, зволоження, іонізацію, зігрівання; 2) респіраторний відділ, де відбувається газообмін між повітрям і кров’ю.
Розгляньте склад повітроносних шляхів — порожнина носа, гортань, трахея, бронхи різного калібру. Зверніть увагу на ключові ознаки будови їх стінки (наявність слизової, підслизової, фіброзно-хрящової і адвентиційної оболонок), особливості морфології кожної оболонки, їх гістофізіологію (мал. 5.1.1-5.1.3).
З’ясуйте, що характерною ознакою будови слизової оболонки повітроносних шляхів є наявність в її складі одношарового багаторядного війчастого епітелію. Розгляньте його клітинний склад (війчасті, келихоподібні, стовбурові, ендокринні, облямовані клітини, клітини Клара, антигенпрезентуючі клітини: дендритні клітини та клітини Лангерганса) (мал. 5.1.4). Визначте функціональне значення кожного виду клітин, роль їх кооперацій (наприклад: формування мукоциліарного комплексу, лімфо-епітеліального симбіозу) у здійсненні специфічних функцій повітроносних шляхів і забезпеченні їх структурного гомеостазу. З’ясуйте фізіологічний сенс зменшення кількості мукоцитів і війчастих клітин, а також зростання числа клітин Клара в міру зменшення калібру бронхів. Зверніть увагу на зміни клітинного складу покривного епітелію при дефіциті в організмі вітаміну А, при хронічних запальних процесах.
Далінеобхіднопростежитиструктурно-функціональнівзаємозв’язкиміжепітеліоцитами, клітинами підлягаючої сполучної тканини і гладкими міоцитами в межах слизової оболонки бронхів. З’ясуйтеособливостібудовипухкоїсполучноїтканинивласноїпластинки, наявність і роль в ній Т- і В-лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів, дендритних клітин і тканинних базофілів, а також ретикулярних волокон — природної строми для лімфоїдних елементів. Визначте характер розташування в ній еластичних елементів — у поздовжньому напрямку, що забезпечує можливість розтягування й зменшення просвіту органа під час дихання. Звернітьувагуналокалізаціюіхарактерпросвітусудинмікроциркуляторногоруслаувласній пластинці, їх роль у кондиціонуванні повітря.
Особливістюпідслизовоїосновистінкиповітроноснихшляхівєнаявністьвнійскладних слизово-білкових залоз, які разом з мукоциліарним клітинним комплексом покривного епітелію виконують важливуроль у зволоженні й очищенні повітря, що надходить до легень.
Повітроносні шляхи, до складу яких входить фіброзно-хрящова оболонка, не спадаються, їх просвіт має майже постійний діаметр, а змінюється діаметр у термінальних відділахбронхіальногодерева, щоможливозавдякивідносномурозвиткум’язовоїпластинки слизової оболонки і відсутності хрящового каркасу. На зміну розмірів просвіту бронхів впливають такожскладкислизовоїоболонки, ступіньрозвиненостівнійеластичнихволокон. Зверніть увагу на механізми регуляції тонусу гладких міоцитів (нейромедіатори і гормони).
Елементи імунного захисту в стінці повітроносних шляхів складаються з дендритних клітин, лімфоцитів, плазмоцитів, а у покривному епітеліі — клітин Лангерганса. Дендритні клітинитаїхпохідні— клітиниЛангерганса, впізнаютьантигени, експресуютьмолекулиМНСІІ, синтезують цитокіни (ІЛ-1, ІЛ-2, фактор некрозу пухлин), стимулюють активність Т- лімфоцитів (мал. 5.1.8, 5.1.9), тобто є активними учасниками локальних і загальних імунних реакцій.
Після розгляду будови і гістофізіології стінки повітроносних шляхів слід простежити характер змін у будові бронхів, що залежать від калібру органів: зміна товщини й клітинного складупокривногоепітелію, ступіньрозвиткум’язовихелементівслизовоїоболонки, кількість екзокринних залоз в підслизовій основі, особливості будови фіброзно-хрящової оболонки (мал. 5.1.5, 5.1.6, 5.1.7). Визначтефізіологічнийсенстакоїперебудовиповітроноснихшляхів.
Зверніть увагу на наявність у термінальних бронхіолах нейроепітеліальних тілець. У центрі такого тільця розміщені клітини циліндричної або неправильної форми, на апікальній поверхні яких знаходяться мікроворсинки. Клітини тільця з’єднуються між собою за допомогою десмосом. В їх електроннощільній цитоплазмі спостерігаються численні
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”
Глава 5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ |
2 5 1 |
|
|
рибосоми, гранули глікогену, мікротрубочки і мікрофібрили, добре розвинена гранулярна ендоплазматичнасітка, мітохондріїзневеликоюкількістюкрист. Характерноюознакоюклітин нейроепітеліального тільця є наявність великої кількості гранул з щільною серцевиною, більшість яких розташована в базальній частині цитоплазми. Частина клітин контактує з нервовимизакінченнями, якіблизькопідходятьдобазальноїмембрани. Бічнаповерхнятілець представлена бронхіолярними екзокриноцитами та поодинокими війчастими клітинами. Вважають, що такі тільця відіграють роль внутрішньоклітинних рецепторів.
Для самоконтролю пропонується виконати завдання:
1. Заповніть таблиці:
Таблиця 5.1.1
Особливості будови стінки повітроносних шляхів
Таблиця 5.1.2
Морфофункціональні особливості клітин покривного епітелію повітроносних шляхів
2. Розв’яжіть тестові завдання з відповідної теми.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ
Об’єкти, що вивчаються:
I.Гістологічні препарати:
1. Трахея. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале збільшення (мал. 5.1.2).
II.Демонстраційні препарати:
1.Стінка бронха середнього калібру. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 5.1.6).
|
Відділи |
Слизова оболонка |
Підслизова |
Фіброзно- |
Адвентиційна |
|
|
|
|
основа |
хрящова |
оболонка |
|
повітроносних |
покривний |
власна |
м’язова |
|
|
оболонка |
|
|
шляхів |
епітелій |
пластинка |
пластинка |
|
|
|
|
|
|
Порожнина носа Носоглотка Гортань Трахея Головний бронх Великий бронх Середній бронх Дрібний бронх
Термінальна
бронхіола
2.Багаторядний війчастий епітелій. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 5.1.3).
|
|
|
|
Види клітин |
Локалізація |
Будова |
Функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
III. Електронні мікрофотографії:
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”
Глава 5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДИХАННЯ |
2 5 2 |
|
|
1.Війчасті клітини в епітеліі слизової оболонки трахеї: СЕМ (а), зб. 4400; трансмісійна електронна мікроскопія (б), зб. 7500. Атлас, т. 2, мал. 79, с. 68.
2.Війки епітеліоцита трахеї: поздовжній зріз (а), зб. 40000; поперечний зріз (б), зб. 74000.
Атлас, т. 2, мал. 81, с. 69.
3.Келихоподібні клітини слизової оболонки повітроносних шляхів у різному функціональному стані: стадія нагромадження секрету (а), зб. 1800; (б), СЕМ, зб. 2000; стадія дегрануляції (в) СЕМ, зб. 2000. Атлас, т. 2, мал. 83, с. 70.
4.Вставні клітини слизової оболонки трахеї. Зб. 6480. Атлас, т. 2, мал. 84, с. 71.
5.Щіточковіклітинислизовоїоболонкиповітроноснихшляхів: загальнийвидепітеліоцитів у трахеї (а), СЕМ, зб. 3100; апікальний полюс щіточкової клітини трахеї (б), зб. 60000; контакт базального полюса щіточкової клітини з нервовими закінченнями у бронху (в),
зб. 21000. Атлас, т. 2, мал. 86, с. 72.
6.Фрагмент цитоплазми ендокринної клітини слизової оболонки бронха середнього діаметра. Зб. 20000. Атлас, т. 2, мал. 87, с. 72.
7.Клітина Клара (бронхіолярний екзокриноцит). Зб. 8500. Атлас, т. 2, мал. 89, с. 73.
IV. Схеми:
1.Схема ультрамікроскопічної будови клітин одношарового багаторядного війчастого епітелію повітроносних шляхів. Мал. 5.1.4.
2.Рецепторивійчастихклітинповітроноснихшляхівіїхфункціональніефекти. Мал. 5.1.8.
3.Схема дії паракринних регуляторів, що секретують епітеліальні клітини повітроносних шляхів. Мал. 5.1.9.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”
