практикум 3 семестр

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1.Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.:

Специальная литература, 1996. — С. 77-78, 115-126, 127-140.

2.Гистология / Под ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А.— М.: ГЭОТАР, 1997. — С. 577581, 606.

3.Гистология, цитология и эмбриология. Атлас / Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К.

— М.: Медицина, 1996. — С. 307-308.

4.Тестовые задания по частной гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф., Чайковского Ю.Б. — Донецк-Киев, 1995. — Т. 1. — С. 243-245.

5.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.

6.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.

7.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Пульпа зуба. Загальна морфологічна характеристика, функції.

2.Будова пульпи зуба: клітини і міжклітинна речовина.

3.Архітектоніка пульпи: шари, особливості їх будови, значення.

4.Відміни будови коронкової та кореневої пульпи.

5.Васкуляризація й іннервація пульпи зуба.

6.Пульпа молочних і постійних зубів. Вікові і реактивні зміни пульпи.

7.Цемент. Загальна характеристика і функції. Мікроскопічна будова безклітинного та клітинного цементу.

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Вивчаючи морфологічні і функціональні особливості пульпи зуба (додаток 1.8.1), з’ясуйте, щовонаєм’якоютканиноюзуба, розміщенаупульпарнійкамеріікореневихканалах, виконує пластичну, трофічну, сенсорну, захисну й репаративну функції. Утворена пульпа добре васкуляризованою та іннервованою пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій розрізняють декілька шарів (мал. 1.8.1), що містять клітини і міжклітинну речовину.

Особливості будови, розташування і гістофізіології дентинобластів були розглянуті на попередньому занятті, згадайте цю інформацію.

Особливу увагу приділіть фібробластам — численним клітинам пульпи, що мають цитоплазматичні відростки, світле слабко базофільне ядро і добре розвинений синтетичний апарат. Фібробласти продукують компоненти міжклітинної речовини сполучної тканини пульпи, підтримуючи її склад. Між собою і з дентинобластами вони пов’язані за допомогою міжклітинних контактів (десмосом, щілинних контактів).

Зверніть увагу на те, що в пульпі є також макрофаги (мал. 1.8.2), дендритні клітини, що презентують антигени, та імунокомпетентні клітини — лімфоцити (головним чином Т- лімфоцити). Імунокомпетентні клітини мають характерну для них будову і розташовані у невеликій кількості у рогах пульпи коронки зуба. Вони виконують захисну функцію, беруть участь у розвитку місцевого імунітету, тому під час антигенної стимуляції кількість цих клітин збільшується.

За деякими даними, у периваскулярній тканині виявляються поодинокі тучні клітини, якізадопомогоюгістамінуігепаринурегулюютьпроникливістькровоноснихсудинйосновної речовини пульпи.

Тут також зустрічаються малодиференційовані клітини, що можуть диференціюватися в дентинобласти, фібробласти, забезпечуючи фізіологічну й репаративну регенерацію сполучної тканини пульпи.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»

Під час вивчення міжклітинної речовини зверніть увагу, що 25-30% сухої ваги пульпи складає колаген, який формує колагенові (колаген I типу) і ретикулярні (колаген III типу) волокна. Еластичні волокна є тільки у стінці судин. Основна речовина містить глікозаміноглікани (головним чином, гіалуронову кислоту), глікопротеїни і воду; забезпечує трофічну й бар’єрну функції, змінюючи ступінь своєї проникливості.

Зверніть увагу на відмінності коронкової і кореневої пульпи, розберіть морфофункціональну характеристику шарів пульпи.

Коронкова пульпа утворена пухкою сполучною тканиною, що містить різні клітини, багато кровоносних судин і нервових елементів. В ній визначаються виразні три шари: периферичний, в якому є 1-8 шарів дентинобластів, капіляри і нервові волокна; проміжний і центральний шари. В проміжному шарі розрізняють зовнішню зону (відростки клітин внутрішньої зони, кровоносні капіляри, сітка нервових волокон) і внутрішню зону (клітини, капіляри, мієліновіібезмієліновінервовіволокна). Вцентральномушарівпухкійволокнистій сполучній тканині розташовані кровоносні судини (артеріоли й венули) і пучки нервових стовбурців.

Коренева пульпа за своєю будовою більше відповідає щільній волокнистій сполучній тканині: в ній більше колагенових волокон, які ближче до отвору верхівки кореня формують щільні пучки, мало клітинних елементів, дентинобласти мають плоску форму і утворюють всього 1-2 ряди, розподіл на шари не виразний, менший ступінь васкуляризації й іннервації.

Розберіть особливості васкуляризації пульпи (мал. 1.8.3, 1.8.4). Зверніть увагу на те, що окрім 2-3-х артеріол, що входять в отвір верхівки кореня зуба, у 50% зубів є також 1-2 додаткові артеріоли, що проникають через додаткові отвори (можливо внаслідок відхилень морфогенетичних процесів під час формування кореня). Капіляри є в усіх шарах пульпи, особливо добре розвинені у проміжному шарі. Розрізняють 2 типи капілярів: соматичні і фенестровані. Останні мають місце у дентинобластичному шарі й добре розвинуті у період активного дентиногенезу. У пульпі є також лімфатичні капіляри, які розташовані у периферійному і проміжному шарах, грають важливу роль у відливах тканинної рідини під час запального набряку пульпи — пульпіту.

Зупиніться на іннервації пульпи. Разом з артеріальними судинами в отвір верхівки кореня входять товсті пучки мієлінових і безмієлінових нервових волокон. У внутрішній зоні проміжного шару мієлінові волокна втрачають мієлінову оболонку, розгалужуються і разом з безмієліновими гілочками формують сітку — субодонтобластичне нервове сплетення. Від сплетення відходять волокна, що закінчуються терміналями на дентинобластах і проникають навіть у дентинні трубочки. Безмієлінові нервові волокна відносять до симпатичної нервової системи, вони формують рухові нервові закінчення на кровоносних судинах, регулюють тонус артеріол та обсяг кровообігу в пульпі.

Розгляньте особливості будови пульпи молочних зубів, враховуючи те, що вона функціонує близько 8,3 роки і за цей час в ній відбуваються ріст, визрівання і регресія. Для неї характерні: 1) більш високий вміст клітин; 2) менша кількість колагенових волокон; 3) великий об’єм внаслідок більшого об’єму пульпарної камери; 4) нечіткі відміни в будові коронкової і кореневої частин; 5) велика кількість кровоносних судин; 6) слабкий розвиток нервових елементів.

Вікові зміни пульпи постійних зубів після завершення їх формування полягають у: 1) зменшенніоб’єму, 2) згладжуванніпульпарнихрогів, 3) зменшеннічислаклітинвусіхшарах, особливо дентинобластів, 4) редукції органел синтетичного апарату дентинобластів, 5) зростанні кількості колагенових волокон, 6) редукції кровоносних судин і погіршенні кровопостачання, 7) регресивнихзмінахнервовогоапарату. Звікомзбільшуєтьсяформування у пульпі звапнованих структур: дифузних (петрифікатів) і локальних (дентиклей: вільних, пристінкових та інтерстиційних) (мал. 1.8.5). Ці структури, здавлюючи нервові волокна й судини, можуть викликати біль і порушення кровообігу в пульпі зубів.

Під час вивчення цементу — тканини зуба, що за мікроскопічною будовою і фізикохімічними властивостями нагадує кісткову тканину, зупиніться на загальній характеристиці і класифікаціїцементу. Детальнорозгляньтелокалізаціютаособливостімікроскопічноїбудови

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»