практикум 3 семестр
.pdf
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
120 |
|
|
1.Зріз зуба в альвеолі. Пульпа зуба. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 1.8.1)
II.Малюнки, таблиці, схеми:
Тканини |
Особливості будови |
Функції |
Пульпа:
—коронкова
—коренева Цемент:
—неклітинний
—клітинний
1.Схема кровопостачання пульпи зуба. Мал. 1.8.4.
2.Дентиклі в пульпі зуба. Мал. 1.8.5.
3.Цемент: безклітинний і клітинний. Мал. 1.8.6.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
|
121 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
КАРТА ЗАВДАНЬ ТА ОРІЄНТУВАЛЬНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Завдання |
Об’єкт |
Програма діяльності |
Можливі орієнтири |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
1. |
Вивчіть будову |
Препарат: поздовжній |
Знайдіть на малому |
|
|
|
пульпи зуба. |
зріз зуба в альвеолі. |
збільшенні, визначте на |
|
|
|
|
Забарвлення: |
великому збільшенні і |
|
|
|
|
гематоксиліном та |
замалюйте: |
|
|
|
|
еозином. |
1) шар |
1 — клітини |
|
|
|
|
дентинобластів; |
призматичної форми з |
|
|
|
|
|
базофільною |
|
|
|
|
|
цитоплазмою, |
|
|
|
|
|
розташовані у декілька |
|
|
|
|
|
рядів на межі з ден- |
|
|
|
|
2) шар Вейля; |
тином; |
|
|
|
|
2 — тонка світла |
||
|
|
|
|
смужка між шаром |
|
|
|
|
|
дентинобластів і |
|
|
|
|
|
підлеглим |
|
|
|
|
|
субодонтобластичним |
|
|
|
|
3) |
шаром; |
|
|
|
|
3 — складається з |
||
|
|
|
субодонтобластичний |
||
|
|
|
шар; |
клітин полігональної |
|
|
|
|
форми з тонкими |
||
|
|
|
|
довгими відростками; |
|
|
|
|
|
4 — пухка сполучна |
|
|
|
|
4) центральний шар; |
тканина з |
|
|
|
|
|
кровоносними |
|
|
|
|
|
судинами; |
|
|
|
|
5) дентин; |
5, 6 — див. підписи під |
|
|
|
|
малюнком. |
||
|
|
|
6) предентин. |
||
|
|
|
Порівняйте з мал. 1.8.1. |
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
2. |
Визначте |
Кровоносні судини |
Знайдіть; |
Див. підписи під |
|
1) артеріоли і венули; |
|||||
|
особливості |
пульпи зуба. Мал. |
малюнками. |
||
|
архітектоніки |
1.8.3. Схема |
2) сітку капілярів; |
|
|
|
3) нервово-судинний |
|
|||
|
судин в пульпі |
кровопостачання |
|
||
|
пучок. |
|
|||
|
зуба. |
пульпи зуба. Мал. |
|
||
|
|
1.8.4. |
Знайдіть: |
Див. підписи під |
|
|
|
|
|||
3. |
Розгляньте |
Демонстраційний |
1) пульпу зуба; |
||
малюнком. |
|||||
2) дентиклі; |
|||||
|
ознаки можливих |
препарат: дентиклі в |
|
||
|
3) шар |
|
|||
|
порушень |
пульпі зуба. |
|
||
|
дентинобластів; |
|
|||
|
дентиногенезу в |
Забарвлення: |
|
||
|
4) дентин; |
|
|||
|
пульпі зуба. |
гематоксиліном та |
|
||
|
5) предентин; |
|
|||
|
|
еозином. Мале збіль- |
|
||
|
|
6) дентинні канальці. |
|
||
|
|
шення. Мал. 1.8.5. |
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На малому збільшенні |
|
|
4. |
Вивчіть будову |
Препарат: поздовжній |
мікроскопа знайдіть |
|
|
|
цементу зуба. |
шліф зуба людини. |
безклітинний і |
|
|
|
клітинний цемент, на |
|
|||
|
|
Незабарвлений |
|
||
|
|
великому збільшенні |
|
||
|
|
препарат. |
|
||
|
|
визначте і замалюйте: |
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
1) безклітинний |
1 — тонка смужка |
|
|
|
|
цемент; |
||
|
|
|
однорідної тканини на |
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
поверхні дентину у |
|
|
|
|
|
ділянці шийки і кореня |
|
|
|
|
|
зуба; |
|
|
|
|
|
|
|
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
|
|
122 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
2) |
клітинний цемент; |
2 — тканина на |
|
|
|
|
поверхні нижньої |
|
|
|
|
третини кореня зуба, |
|
|
|
|
що містить клітини з |
|
|
|
|
відростками; |
|
|
3) |
лакуни; |
3 — темні порожнини, |
|
|
|
|
що дифузно |
|
|
|
|
розташовані в тканині, |
|
|
|
|
нагадують клітини з |
|
|
|
|
відростками; |
|
|
4) |
міжклітинну |
4 — однорідна |
|
|
|
речовину; |
речовина між |
|
|
5) |
дентин; |
лакунами; |
|
|
|
|
5 — шар посмугованої |
|
|
|
|
тканини з паралельно |
|
|
|
|
розташованими каналь- |
|
|
6) |
періодонт. |
цями; |
|
|
|
|
6 — пучки колагенових |
|
|
|
|
волокон, розділені |
|
|
|
|
прошарками пухкої |
|
|
|
|
сполучної тканини. |
|
|
|
|
Порівняйте з мал. |
5. Вивчіть |
Демонстраційний |
Макроскопічно визнач- |
1.8.6. |
|
|
||||
локалізацію і |
препарат: |
те: |
|
|
будову цементу |
декальцинований зуб. |
1) |
коронку; |
1 — розширена |
зуба. |
Забарвлення |
|
|
частина зуба |
|
гематоксиліном та |
|
|
характерної |
|
еозином. Мале збіль- |
2) |
шийку; |
конусоподібної форми; |
|
шення. |
|
|
2 — звужена ділянка |
|
|
3) |
корінь зуба; |
нижче коронки зуба; |
|
|
|
|
3 — частина зуба, |
|
|
|
|
розташована у зубній |
|
|
4) |
оточуючу зуб |
альвеолі; |
|
|
|
слизову оболонку |
4 — складка слизової |
|
|
|
ясен. |
оболонки на межі |
|
|
На малому збільшенні |
коронки та шийки зуба; |
|
|
|
5 — інтенсивно |
||
|
|
мікроскопа визначте: |
||
|
|
5) |
дентин; |
забарвлена тканина |
|
|
|
|
коронки, шийки та |
|
|
|
|
кореня зуба з |
|
|
|
|
дентинними |
|
|
|
|
трубочками; |
|
|
6) |
предентин; |
6 — оксифільний шар |
|
|
на внутрішній поверхні |
||
|
|
|
|
дентину; |
|
|
7) |
безклітинний |
7 — інтенсивно- |
|
|
синього кольору |
||
|
|
|
цемент; |
тканина на поверхні |
|
|
|
|
дентину шийки зуба; |
|
|
|
|
8 — інтенсивно- |
|
|
8) |
клітинний цемент. |
синього кольору |
|
|
|
|
тканина на поверхні |
|
|
|
|
дентину у ділянці |
|
|
|
|
кореня зуба. |
|
|
|
|
|
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
123 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
А |
|
|
|
|
|
|
Б |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Мал. 1.8.1. Пульпа зуба. А — схема; Б — гістологічний препарат; зб. 200.
1 — шардентинобластів; 2 — шарВейля; 3 — субодонтобластичнийшар; 4 — центральнийшар; 5 — дентин; 6 — предентин.
|
|
|
|
Мал. 1.8.2. Центральний шар пульпи |
|
|
|
1 |
зуба. Гістологічний препарат. Зб. 400. |
2 |
|
|
|
1 — пухка волокниста сполучна тканина; |
|
|
|
2 — фібробласти; 3 — макрофаги; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 — капіляри. |
|
|
4 |
|
|
|
|
|||
3
2
Мал. 1.8.3. Кровоносні судини пульпи зуба. 1 Гістологічний препарат. Зб. 20.
1 — артерії і вени; 2 — сітка капілярів.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
124 |
|
|
1
2
5
6
3
11
4
9
10
7
8
12
Мал. 1.8.4. Схема кровопостачання пульпи зуба.
1 — коронка; 2 — шийка; 3 — корінь зуба; 4 — слизова оболонка ротової порожнини; 5 — дентин; 6 — предентин; 7 — безклітинний цемент; 8 — клітинний цемент; 9 — пульпа; 10 — капіляри; 11 — нервово-судиннийпучок; 12 — кістковаальвеола.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
125 |
|
|
1
2
3
4
5
6
Мал. 1.8.5. Дентиклі в пульпі зуба. Гістологічний препарат. Зб. 20.
1 — пульпа зуба; 2 — дентиклі; 3 — шар дентинобластів; 4 — дентин; 5 — предентин; 6 — дентинніканальці.
5
4
1
5
3
6
2
А |
Б |
Мал. 1.8.6. Цемент: безклітинний (А), гістологічний препарат, зб. 200; клітинний (Б) поздовжній шліф зуба, зб. 200.
1 — безклітинний цемент; 2 — клітинний цемент; 3 — лакуни; 4 — міжклітинна речовина; 5 — дентин; 6 — періодонт.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
»ЗМІСТУ« ДО НАЗАД
»ГЛАВИ ЗМІСТУ« ДО
ЧАСТИНИ
ТКАНИНИ
СКЛАД
ТКАНИН
ФУНКЦІЇ
Додаток 1.8.1
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТКАНИНИ ЗУБА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пульпа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цемент |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коронкова |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коренева |
|
|
|
|
|
|
|
Безклітинний |
|
|
|
|
|
Клітинний |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Щільна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Пухка волок- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мінералізо- |
|
|
|
Мінералізована |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Одонтобласти |
|
|
|
|
|
|
|
|
волокниста |
|
|
|
|
вана міжклі- |
|
|
|
|
міжклітинна |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ниста сполу- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цементо- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сполучна |
|
|
|
|
тинна речо- |
|
|
|
|
|
|
речовина |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
чна тканина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тканина |
|
|
|
|
|
|
вина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цити |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одонтобласти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Містить порівняльно |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
Містить багато |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
меншу кількість тю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
кровоносних судин і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Колагенові |
|
|
|
Основна |
|
|
|
|
Колагенові |
|
|
Основна |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кровоносних судин і |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
нервових елементів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
волокна |
|
|
|
речовина |
|
|
|
|
волокна |
|
|
речовина |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нервових елементів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мають призматичну чи |
|
|
|
Мають кубічну чи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
грушеподібну форму і розта- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
шовуються в декілька рядів |
|
|
|
зплющену форму, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розташовуються |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в 1-2 ряди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Трофічна, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Твердість, механічна міцність, участь у формуван- |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
захисна, пластична, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ні підтримуючого апарата, репаративні процеси, |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
репаративна, сенсорна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Опорна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
захисна |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
612 ПОРОЖНИНА РОТОВА .1 Глава
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
127 |
|
|
1.9. БУДОВА ЗУБІВ. ПЕРІОДОНТ. СТІНКА ЗУБНОЇ АЛЬВЕОЛИ. ЗУБОЯСЕННЕ З’ЄДНАННЯ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Волокна періодонту розташовані між цементом кореня і стінкою зубної альвеоли, міцно тримають зуби у кісткових альвеолах верхньої та нижньої щелепи. Знання будови підтримуючого апарату, стінки зубної альвеоли, інтерпретація особливостей гістофізіології є основою ефективного подальшого навчання й усвідомлення механізмів патологічних змін зубо-щелепного апарату, що є об’єктами дослідження на клінічних стоматологічних кафедрах і у практичній діяльності лікаря-стоматолога.
МЕТА НАВЧАННЯ (загальна). Вміти визначати мікроскопічну будову періодонту зуба, його топографію й архітектоніку, уявляти вікові зміни і регенераторні можливості для визначення раціональних методів лікування хвороб зубів.
Для цього необхідно вміти (конкретна мета):
1.Визначати поняття пародонту і періодонту, їх склад, топографію, архітектоніку і функціональне значення.
2.Визначати закономірності мікроскопічної будови періодонту, тканинний склад, особливості васкуляризації, іннервації, вікових змін і механізми фізіологічної перебудови.
3.Диференціюватизаособливостямибудовиелементистінкизубноїальвеоли, визначати морфологічні ознаки їх перебудови, роль у фізіології зуба.
4.Ідентифікувати елементи зубо-ясенного з’єднання, з’ясувати їх фізіологічне значення і можливості розвитку патологічних процесів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння
ззагальної та спеціальної гістології:
1.Визначати джерела розвитку зубних зачатків, сутність диференціації їх складників і гістогенезу тканин зуба.
2.Характеризувати будову пухкої і щільної волокнистої сполучної тканини, різновидів кісткової тканини.
Інформацію, необхідну для формування та корекції початкового рівня знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:
1.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Гістологія людини. — Львів: Мир, 1992. — С. 7790, 98-104, 266-269.
2.Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.: Специальная литература, 1996. — С. 164-175.
3.Гистология / Под редакцией Афанасьева Ю. И., Юриной Н. А. — М.: Медицина, 1999.
— С. 187-205.
Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів
ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Гістологія людини. — Львів: Мир, 1992. — С. 259266.
2.Гистология/ Подред. АфанасьеваЮ.И., ЮринойН.А. — М.: Медицина, 1999.— С. 501507.
3.Дельцова О.І., Чайковський Ю.Б., Геращенко С.Б. Гістологія та ембріогенез органів ротової порожнини. — Івано-Франківськ, 1999. — Ч. 1. — С. 18-24.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
128 |
|
|
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека. — СПб.:
Специальная литература, 1996.— С. 77-78, 115-126, 127-140.
2.Гистология / Под ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А.— М.: ГЭОТАР, 1997.— С. 577581, 606.
3.Гистология, цитологияиэмбриология. Атлас/ Подред. ВолковойО.В., Елецкого Ю.К.—
М.: Медицина, 1996.— С. 307-308.
4.Тестовые задания по частной гистологии / Под ред. Баринова Э.Ф., Чайковского Ю.Б.— Донецк-Киев: Изд-во Донецкого мед. университета, 1995.— Т. 1.
— С. 243-245.
5.Burkitt H. G., Young B., Heath J. W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.
6.Junqueira L. C., Carneiro J., Kelley R. O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.
7.Ross M. H., Romrell L. J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1.Пародонт, його складові частини.
2.Періодонт: мікроскопічна будова (клітинний склад, міжклітинна речовина), функціональне значення.
3.Кровопостачання та іннервація періодонту.
4.Стінка зубної альвеоли, морфологічні особливості, перебудова під час змін функціонального навантаження.
5.Зубо-ясенне з’єднання: складові частини, їх будова, значення в нормі і при патології.
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Вивчаючиперіодонт(див. додаток1.9.1), з’ясуйтенапрямокколагеновихволоконзв’язки на різних рівнях кореня зуба, їх значення, взаємозв’язок з цементом і кістковою тканиною альвеолярних відростків.
Періодонтявляєсобоюзв’язку, щопідтримуєзубукістковійальвеолі. Зв’язкаутворена товстими пучками колагенових волокон, розташованими у періодонтальному просторі, що обмежений коренем зуба і альвеолярним відростком (мал. 1.9.1). Волокна зв’язки одним кінцем вплітаються у цемент, іншим — у стінку альвеолярного відростка (згадайте механізм росту колагенових волокон періодонту, тема 1.6). Напрямок пучків волокон залежить від рівня кореня зуба. У зв’язку з цим розрізняють кілька груп колагенових волокон: волокна альвеолярногогребеня, щозв’язуютьшийковучастинузубазгребенемальвеолярноїкістки; горизонтальні волокна (в тому числі й транссептальні), що проходять під прямим кутом до поверхні кореня зуба та альвеолярної кістки вище волокон альвеолярного гребеня; косі волокна — займають 2/3 періодонтального простору; апікальні волокна йдуть від верхівки кореня до дна альвеоли; міжкореневі волокна у багатокореневих зубах зв’язують корінь у ділянцібіфуркаціїзгребенемміжкореневоїперегородки. Такерозташуванняволоконсприяє рівномірному розподілу навантаження на зуб і на альвеолярну кістку.
Зверніть увагунате, що колагеновіволокна зв’язки складаються зколагенових фібрил невеликого діаметра, мають злегка хвилеподібний хід, завдяки чому мають запас для видовження при натягуванні. Вони складаються з двох частин (частини, що відходить від цементу, і частини, що відходить від альвеолярної кістки), які з’єднуються посередині періодонту, утворюючи проміжне сплетення.
Міжпучкамиколагеновихволоконрозташованіпрошаркипухкоїволокнистоїсполучної тканини з судинами і нервовими волокнами (мал. 1.9.2). Тут локалізуються фібробласти, малодиференційовані клітини, коло поверхні альвеолярного відростка — остеобласти, а
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»
Глава 1. РОТОВА ПОРОЖНИНА |
129 |
|
|
поблизу цементу — цементобласти. Можуть зустрічатися великі багатоядерні клітини з розвиненим лізосомальним апаратом — остеокласти й одонтокласти. Всі ці клітини забезпечують фізіологічне відновлення іперебудову елементів підтримуючого апаратазуба під час зміни навантаження на нього. Розташовані навколо судин макрофаги, тучні клітини і лейкоцити забезпечують розвиток і перебіг захисних запальних реакцій.
Звернітьувагунанаявністьуперіодонтіпучківокситалановихволоконізначноїкількості основної речовини. Основна речовина являє собою в’язкий гель з великим вмістом води, завдяки чому забезпечує амортизацію фізичних навантажень на зуб. У проміжках між колагеновими пучками можуть залишатися скупчення епітеліальних клітин зруйнованої гертвіговської піхви і зубної пластинки — острівці Малассе. Спочатку вони мають вигляд сітки епітеліальних тяжів, потім — вид окремих острівців. В умовах патології вони можуть стати джерелом кіст і злоякісних пухлин.
Вивчіть кровопостачання та іннервацію періодонту (мал. 1.9.3). Судини орієнтовані паралельнодовгійосікореня. Віднихвідходятькапіляри, щоутворюютьсіткунавколокореня. Частина капілярів — фенестрованого типу, полегшують транспорт води в основну речовину і у зворотньому напрямку, що необхідне для адаптації гідростатичного тиску в періодонті відповідно жувальним навантаженням. Судини періодонту пов’язані з пульпарними, що має важливе значення у розповсюдженні інфекції. У сполучній тканині періодонту є сітка лімфатичних капілярів, які збираються у лімфатичні судини та спільно з венами виходять до ясен або альвеолярної кістки. Іннервація періодонту забезпечується аферентними й еферентними (мієліновими та безмієліновими) нервовими волокнами. Аферентні волокна формують капсульовані та вільні нервові закінчення, що сприймають тактильні й больові подразнення. Еферентніволокна відносятьсядосимпатичних, закінчуються накровоносних судинах, беруть участь у регуляції регіонарного кровообігу.
У періодонті протягом всього життя відбувається активне відновлення клітин і міжклітинноїречовини, зокрема, колагеновихволокон. Оскількисинтезколагенуздійснюється тільки за умов наявності вітаміну С, то нестаток його в організмі (цинга), віддзеркалюється у першу чергу на стані періодонту. Здатність підтримуючого апарата зуба до відновлення і перебудови лежить у основі ортодонтичних лікувальних заходів.
Зупиніться на будові альвеолярних відростків (мал. 1.9.4). З’ясуйте, що власне альвеолярна кістка, яка безпосередньо формує стінку зубної альвеоли, утворена пластинчастою кістковою тканиною, що формує остеони; в ній багато отворів, через які у періодонт проходять судини й нерви. Підтримуюча альвеолярна кістка формує основу для стінок альвеоли, складається з компактної і губчастої речовини. Кісткова тканина альвеолярних відростків постійно перебудовується під впливом механічних навантажень, щопроявляєтьсяупотоншенніміжзубнихперегородокприапроксимальному зміщеннізубів, нашаруванні кісткової тканини на дні альвеоли при стиранні зуба, при відсутності функції зуба у зв’язку з втратою його антагоніста, при вилученні зуба (мал. 1.9.5).
Особливу увагу під час вивчення пародонта приділіть будові зубо-ясенного з’єднання, що виконує бар’єрну функцію, захищає періодонт від інфекції, що потрапляє у порожнину рота. До складу зубо-ясенного з’єднання входять епітелій ясен, епітелій ясенної борозни, епітелій прикріплення (мал. 1.9.6). Епітелій ясен — багатошаровий плоский зроговілий, що межує з високими сосочками підлеглої сполучної тканини власної пластинки слизової оболонки. Епітелій борозни — багатошаровий плоский незроговілий; власна пластинка слизової оболонки не утворює сосочків під цим епітелієм (мал. 1.9.7). Епітелій і власна пластинка борозни інфільтровані нейтрофілами, моноцитами і макрофагами, що виконують функцію фагоцитозу. Епітелій прикріплення вистеляє дно борозни й оточує зуб у вигляді манжетки. Його базальні клітини міцно зв’язуються з боку власної пластинки слизової оболонкиззовнішньоюбазальноюмембраною, аповерхневі клітини— наповерхніемалі — звнутрішньоюбазальноюмембраною. Саметомуклітиниповерхневогошарунепіддаються десквамації, а відшаровуються лише ті, що лежать у глибших шарах. При цьому злущені клітинизсуваютьсяубікясенноїборозниівиходятьдоїїпросвіту. Інтенсивністьфізіологічного
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» 
ДО «ЗМІСТУ ГЛАВИ»