30. Провести пробу на резус-сумісність.

1. Візьміть 5 мл крові з вени хворого.

2. Відцентрифугуйте кров (або поставте в холодильник на 12 год., щоб відстоялась) для отримання сироватки.

3. На чашку Петрі нанесіть піпеткою велику краплю (0,1мл) сироватки реципієнта та поряд з нею маленьку краплю (0,01мл) крові донора.

4. Змішайте кров донора з сироваткою хворого.

5. Чашку Петрі поставте на водяну баню при температурі 44-48˚ С на 10 хв.

6. Читайте результат, поставивши чашку Петрі на білий фон.

31. Провести біологічну пробу на муляжі.

Біологічна проба полягає в потрійному струминному переливанні 15 мл крові з інтервалами 5 хв; або 5 мл з інтервалом 3 хв; та стежать за станом хворого. У разі появи симптомів посттрансфузійних ускладнень: зниження АТ, тахікардія, біль у грудях та попереку, головний біль; лікар має одразу припинити переливання крові і, не виймаючи голку з вени, розпочати купірування розладів, що виникли. Якщо симптоми шоку відсутні, проводиться переливання необхідної кількості крові крапельно зі швидкістю 50 — 60 крапель за 1 хв. Біологічна проба не проводиться, якщо хворий під наркозом або непритомний, при реінфузії (переливанні крові що вилилася у черевну або грудну порожнини) та трансфузії невеликих доз крові.

Наприкінці переливання у флаконі залишають 10—15 мл крові і зберігають її в холодильнику протягом 1 доби для дослідження, якщо раптом виникнуть ускладнення. Оформляється протокол переливання крові, який разом з етикеткою, що була на флаконі, підклеюють в історію хвороби.

Хворий після переливання крові перебуває під наглядом лікаря та медсестри. Протягом 8 годин, через кожні 2 години вимірюються температура тіла, артеріальний тиск, підраховуються пульс, дихання, визначаються кількість і характер сечі. Наступного дня клінічний аналіз крові і сечі повторюють.

32. Визначити придатність крові у флаконі.

Оснащення:холодильник, термометр, флакон або масовий пакет з кров'ю, журнал реєстрації температури в холодильнику для зберігання крові.

№	Послідовність дій (етапи)	обгрунтування
1.	Відкрити холодильник. За термометру визначити температуру режиму зберігання крові (+ 2 ° С, + 6 ° С).	Профілактика загнивання крові
2.	Взяти потрібний флакон або пластиковий пакет з кров'ю.
3.	Визначити візуально по плазмі придатності крові до переливання.	Візуальний контроль за якістю крові
4.	Перевірити паспорт флакона: наявність позначення групи крові і резус-фактора, дату заготівлі, вид консерванту, назва установи-виробника, реєстраційний номер, прізвище та ініціали донора, прізвище, ім'я, по батькові лікаря, заготовити кров, наявність на етикетки результатів аналізу на ВІЛ, сифіліс та гепатит В, термін придатності.	Послідовність перевірки, є профілактикою майбутніх ускладнень
	Кров придатна, якщо при зовнішньому огляді колір плазми янтарно- жовтий, лейкоцітарно- тромбоцитарний шар сірого кольору, еритроцитарна маса темно-бордова.
6 ..	Кров не годиться якщо: етикетка відсутня, пошкоджена або неправильно оформлена. Закінчився термін придатності крові.Нарушена герметичність посудини. Відзначається гемоліз- плазма рожева, червона (лакова кров). Є пластівці або помутніння плазми. Містить чужорідні тіла, наприклад шматочки гумової пробки.	критерії непридатності