52. Надати допомогу в разі опіку стравоходу.

1. Не провокуйте блювання та не вводьте шлунковий зонд, щоб уникнути вторинних пошкоджень слизової оболонки стравоходу. При блюванні покладіть пацієнта у бічній позиції з дещо нижче розміщеною головою, щоб уникнути аспірації.

2. Оцініть стан пацієнта (за схемою ABCD →розд. 23.1 та BLS →розд. 2.1), при необхідності, підтримуйте функції життєво важливих органів та лікуйте шок; якщо є симптоми дихальної недостатності та доступне обладнання → проведіть ларингоскопію та подумайте про проведення швидкої інтубації (або конікотомії [у лікарні трахеотомії]).

3. Намагайтесь встановити тип випитої речовини та ретельно обстежте ротову порожнину.

4. Пацієнтам, що можуть ковтати (притомним, без порушень функції життєво важливих органів) дайте випити нейтральні рідини (вода, молоко) з метою розведення пошкоджуючого фактору.

При опіках стравоходу потерпілого необхідно терміново госпіталізувати до хірургічного відділення. Невідкладна допомога полягає у нейтралізації кислот 2–3% розчином соди, а лугів — 1% розчином оцтової кислоти або рослинним маслом. У неясних випадках показане рясне питво. Промивання шлунка через зонд вважається доцільним тільки протягом перших 6 годин після опіку стравоходу.

53. . Надати допомогу в разі відкритого пневмотораксу.

Пневмоторакс – синдром, який виникає внаслідок травматичного ушкодження легені або грудної стінки й обумовлений накопиченням повітря у плевральній порожнині, що сприяє колапсу (спаданню) легень.

Відкритий пневмоторакс виникає при пораненні грудної клітки з формуванням ранового отвору, через який повітря вільно надходить у плевральну порожнину під час вдиху, а під час видиху – назовні, внаслідок постійного присмоктування повітря при дихальних екскурсіях грудної клітки. Образне визначення відкритого пневмотораксу – „смоктальна рана грудей”, тобто ушкодження, що супроводжуються характерним звуковим феноменом, синхронним із дихальними рухами грудної клітки. При розриві легеневої тканини, трахеї або центральних бронхів може розвинутись така ж клінічна картина і за відсутності суттєвого ушкодження грудної стінки. Інколи вона спостерігається і при закритій травмі грудей і називається "внутрішній відкритий пневмоторакс".

При відкритому пневмотораксі накладають герметизуючу (оклюзійну) пов’язку – гумовану оболонку індивідуального перев’язувального пакета, клейонку, промаслений маззю папір укладають безпосередньо на рану і щільно циркулярно прибинтов ують для запобігання підсмоктуванню повітря до плевральної порожнини. При великих ранових дефектах пов’язка повинна виступати за краї рани не менше ніж на 10 см, щоб уникнути її втягнення в плевральну порожнину.

54. Надати допомогу в разі перелому ключиці без зміщення відламків

Перша допомога повинна бути надана дуже коректно і обережно, щоб не виникло пошкодження найближчих систем, тканин і органів. Щоб запобігти можливі наслідки перелому ключиці необхідно відразу ж після отримання травми додати кінцівки статичне положення, яке виключити ймовірність руху уламків.

- під пахву підкочується невеликий відріз тканини або бинта, скручений у валик;

- рука згинається в лікті до комфортного положення (приблизно 90 градусів);

- кінцівку прибинтовують до тіла (повністю);

- для кисті необхідно забезпечити додаткову опору у вигляді пов’язки через шию;

Правильне транспортування важливе не менше перев’язки. Хворому найкомфортніше буде перебувати в напівсидячому чи сидячому положенні, при цьому бажано не спиратися на бік пошкодженої кістки.При відсутності знеболюючих, можна використовувати холодні компреси на ділянку надпліччя. Транспортувати хворого потрібно до місцевого травмпункту, де йому нададуть кваліфіковану допомогу.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

• намагатися вправити кістки або суглоб, чинити тиск (і будь-який інший вплив) на пошкоджену руку;

• повністю розпрямляти пошкоджену кінцівку;

• транспортувати хворого стоячи, лежачи;

• іммобілізувати кінцівку занадто тонким шнуром, паском або мотузкою.