47. Надати першу допомогу при електротравмі

У цьому Порядку термін «електротравма» вживається у такому значенні – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

48. Провести первинне хірургічне оброблення рани (на фантомі).

Первинна хірургічна обробка (ПХО) рани:

• основний метод лікування свіжоінфікованої рани.

• важливий етап механічної антисептики;

• дозволяє перетворити інфіковану рану в стерильну шляхом висічення країв, стінок і дна рани разом із сторонніми предметами і зонами некрозу;

• при ПХО видаляються всі тканини, які торкалися нестерильних предметів і зовнішнього середовища, в яких можуть перебувати мікроби.

Етапи ПХО:

1. розсічення рани (проводиться під візуальним контролем для проведення ревізії рани);

2. ревізія ранового каналу (повна ревізія зони поширення ранового каналу та характеру ушкодження; висічення країв, стінок і дна рани на всю глибину, що сприяє видаленню некротизованих тканин, сторонніх предметів, а також усієї ранової поверхні, інфікованої при пораненні; висічення стінок рани дозволяє перетворити інфіковану рану в стерильну);

3. краї рани висікають єдиним блоком, відступивши приблизно на 0,5 – 2см від краю рани;

4. при забруднених, розтрощених ранах, ранах нижніх кінцівок висічення повинне бути досить широким;

5. при ранах на обличчі висікаються лише некротизовані тканини, а при різаній рані висічення її країв не виконується;

6. не висікаються рани на долонях і підошовній частині стоп;

7. гемостаз (після висічення країв рани проводиться ретельний гемостаз);

8. відновлення цілісності ушкоджених тканин і структур (при підготовленості хірурга, за показанням, виконується шов нервів, сухожиль, судин, з’єднання кісток;

9. накладання швів на рану, за показаннями, із дренуваннями рани – завершальний етап ПХО:

10. пошарове ушивання рани(при невеликих ранах із малою зоною ушкодження, мало забруднені рани, рани на обличчі, шиї, тулубі, верхніх кінцівках при тривалості до 6 годин з часу ушкодження);

11. ушивання рани із залишенням дренажів у ній (при ризику розвитку інфекції, наявності рани на стопі, гомілці, значному ушкодженні за обсягом, при виконанні ПХО через 6-12 годин з часу ушкодження);

12. рану не ушивають при проведенні ПХО більш ніж через добу після поранення, при сильному забрудненні рани землею, масивному ушкодженні тканин, локалізації ран на стопі і гомілці, літньому віці травмованого.

Основні види ПХО (залежно від давності поранення):

• рання (виконується в строк до 24 годин з часу поранення). Включає всі етапи ПХО рани з накладанням первинних швів; у разі потреби в рані залишають дренажі на 1-2доби; проводиться лікування, як при чистій рані;

• відстрочена (проводиться в строк від 24 до 48 годин з часу поранення). Операція проводиться на тлі терапевтичного застосування антибіотиків; рана не ушивається, можливе накладання первинно-відстрочених швів (шви накладають через 1-5 діб після ПХО у зв’язку з ризиком розвитку інфекції);

• пізня (виконується пізніше 48 годин із моменту травми). Мається висока ймовірність нагноєння рани; рана не ушивається і проводиться курс антибіотикотерапії; можливе накладання вторинних швів на 7- 20 добу, коли рана покривається грануляціями (вторинні шви накладають для зменшення ранової порожнини).

Показання до проведення ПХО: будь-яка глибока рана протягом 48- 72 годин з часу її одержання.

Не підлягають ПХО такі види ран:

• поверхневі рани і садна;

• невеликі рани з розбіжністю країв менше 1см;

• множинні дрібні рани без ушкодження глибше розташованих тканин;

• колоті рани без ушкодження внутрішніх органів, судин і нервів;

• у деяких випадках – наскрізні кульові поранення м’яких тканин.

Протипоказання до проведення ПХО:

• ознаки розвитку в рані гнійного процесу;

• критичний стан хворого.