2.Аналіз та оцінка ступенів ризиків при здійсненні зед

Додатковим джерелом для обчислення ступеня ризику можуть служити дані, одержувані при реалізації на підприємстві і страховій компанії системи так званого антидемпінгового моніторингу країн потенційного і реального експорту. В процесі аналізу ринку країни визначити основні характеристики:

• місткість ринку (споживання даного виду продукції на цьому рийку);

• внутрішнє виробництво (фактичне виробництво даної продукції підприємствами даної країни, а також їх виробничий потенціал);

• структура імпорту (обсяг імпорту з кожної країни-імпортера);

• поточний та той, що прогнозується, рівень цін на дану продукцію;

• собівартість, ціна та рентабельність власної продукції;

• виробничі можливості компаній-споживачів даної продукції;

• місткість ринку кінцевої продукції та тенденції його розвитку;

Аналіз ризику передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джерел і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикового рішення. Більш детально охарактеризуємо окремі аспекти якісного аналізу ризиків. Ідентифікація фінансових ризиків полягає у виявленні всіх видів можливих ризиків, пов'язаних з кожною конкретною операцією. При цьому важливо у складі портфеля фінансових ризиків виділити ризики, які залежать від самого підприємства, і зовнішні ризики, які визначаються макроекономічною діяльністю.

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою заходи й дії щодо реалізації зовнішньоекономічних відносин. Найважливішою ознакою й наслідком ЗЕД підприємств є переміщення матеріальних, грошових, трудових і інтелектуальних ресурсів з однієї країни в іншу. Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів ЗЕД України із суб'єктами ЗЕД інших країн, що виникає у процесі виробництва, реалізації, розподілу та споживання продукції на основі взаємної вигоди для всіх учасників. Її проявом можуть бути: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, різни форми кооперації, товарообмінні операції, створення спільних підприємств та ін. У результаті співпраці й спільної діяльності між двома країнами утворюються зв'язки. Тому, як свідчать дослідження, доцільно розглядати ці терміни як систему похідних понять.

Встановлення потенційних зон фінансових ризиків підприємства яке здійснює ЗЕД полягає у порівнянні можливих фінансових втрат із розрахунковою сумою прибутку, доходу, власного капіталу підприємства. Залежно від величини можливих фінансових втрат розрізняють чотири основні зони фінансового ризику.

Міжнародний менеджмент є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення і проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм і звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не тільки на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, ринків, але і на проектування взаємовідносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинників успіху в міжнародному бізнесі.

Фактори макросередовища

Результат впливу фактора – проблеми суб’єктів ЗЕД

Загальноекономічні і політичні

Недосконалість державного регулювання ЗЕД.

Корупція в органах державної влади.

Відсутність реальних стимулів вітчизняних підприємств для виходу на зовнішні ринки, а зарубіжних підприємств – виходу на ринок України.

Важкість планування суб’єктами ЗЕД власних дій в сфері ЗЕД.

Нестабільне політико-економічне становище України, відсутність чітких стратегічних зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних орієнтирів.

Підвищені ризики підприємств – учасників ЗЕД при здійсненні ними всіх видів ЗЕД.

Нерозвиненість ринкових відносин і ринкових форм господарювання.

Низький рівень ринкової економічної культури та ділової етики вітчизняних суб’єктів ЗЕД.

Недостатньо розвинений процес інтеграції України до світового розподілу праці.

Незадовільна структура зовнішньої торгівлі України, характерна для країн, що розвиваються.

Орієнтація вітчизняних підприємств на вироблення і експорт сировинної екологічно забрудненої продукції.

Низький рівень фінансування науки, брак інвестицій в наукову галузь.

Незацікавленість вітчизняних промислових підприємств у виробництва і експорті продукції високотехнологічних і наукомістких галузей, що є основним каналом надходження валюти в високорозвинених країнах.

Відсутність створених Державою повноцінних умов для конкуренції вітчизняних товарів на внутрішньому з зарубіжному ринках, незважаючи на проголошений урядом на початку 2005 р. курс приєднання України до СОТ.

Неможливість українських підприємств протистояти експансії досвідчених гравців на міжнародних ринках товарів, послуг і технологій, якими є розвинені країни і транснаціональні корпорації [3].

Правові

Обширність і надшвидка мінливість законодавства в сфері ЗЕД, особливо митного законодавство, яке є однією з найбільш складних і нестабільних галузей українського права.

Труднощі для учасників ЗЕД в спробах самостійно орієнтуватися в величезному обсязі нормативних актів.

Складність відстеження і аналізу постійних змін в законодавстві.

Недосконалість податкової системи та високий рівень податків в сфері ЗЕД.

Необізнаність суб’єктів ЗЕД про шляхи оптимізації оподаткування і зменшення податкового тягаря.

Прагнення до тінізації діяльності в сфері ЗЕД.

Інфраструктурні

Нерозвиненість транспортної інфраструктури функціонування суб’єктів ЗЕД.

Неможливість забезпечення потреб суб’єктів ЗЕД в експортно-імпортних перевезеннях.

Недосконалість фінансово-кредитної системи, слабка розвиненість фондового ринку і ринку капіталів.

Нерозвиненість системи кредитування суб’єктів ЗЕД.

Нерозвиненість системи страхування ризиків, пов’язаних із здійсненням ЗЕД.

Труднощі вітчизняних суб’єктів ЗЕД у пошуку найбільш ефективних шляхів фінансування і страхування ЗЕД.

Нерозвиненість зовнішньоторговельної (інформаційної, маркетингової, біржової, трейдерської, виставкової, рекламної) інфраструктури функціонування суб’єктів ЗЕД.

Неналежне використання вітчизняними суб’єктами ЗЕД можливостей швидкого і ефективного пошуку партнерів за кордоном.

Нерозвиненість мережі спеціалізованих зовнішньоторговельних організацій, що об’єднували б виробників експортної продукції [4].

Обмеженість доступу суб’єктів ЗЕД до високопрофесійних послуг в галузі ЗЕД

Інформаційні

Недостатньо розвинена система моніторингу ЗЕД на державному рівні, (моніторинг ЗЕД являє собою сукупність інструментів з відстеження змін, що відбуваються в сфері ЗЕД на основі аналізу ретроспективних даних).

Недостатня сформованість інформаційної бази в державі і в регіонах.

Неналежне інформування суб’єктів ЗЕД, особливо в регіонах, про ринки товарів і послуг зарубіжних країн, про ціноутворення на світових ринках і перспективи їх розвитку.

Несвоєчасність і неповноцінність інформування органами державної влади суб’єктів ЗЕД про зміни в законодавстві.

Санкції за порушення законодавства внаслідок необізнаності учасників ЗЕД про постійні зміни законодавства в сфері ЗЕД, що призводить до погіршення фінансового результату від ЗЕД.

Недостатньо сформована освітня програма спеціалістів із ЗЕД

Брак на ринку праці України висококласних спеціалістів в галузі ЗЕД

Головними загрозами зовнішнього середовища, що стримують розвиток зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних промислових підприємств, є нестабільність політико-економічного становища України, недосконалість створених державою умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, високий рівень оподаткування, брак уваги держави до розвитку високотехнологічних галузей промисловості, що спричиняє нераціональну структуру експорту і малоперспективну модель міжнародної спеціалізації України. Не менш істотною є загроза високої конкуренції з боку західних компаній, які, створюючи різноманітні бар’єри при вході на ринок, не дають можливість вітчизняним підприємствам конкурувати зі своєю продукцією на ринках розвинених країн. Серед шляхів мінімізації цих загроз на рівні управління машинобудівною галуззю слід відзначити необхідність здійснення широкого комплексу внутрішньодержавних заходів, як то залучення інвестиційних ресурсів для модернізації виробничої бази машинобудівних підприємств, розвиток науково-технічного потенціалу, спроможного засвоювати новітні технології, ефективну взаємодію підприємств з закордонними партнерами на засадах кооперації, державну підтримку машинобудівної галузі.