Методологічні засади аналізу та оцінки зовнішньоекономічних цін у менеджменті зед.

Всі чинники, під впливом яких формується кон'юнктура окремого товарного ринку, діляться на: постійно діючі та випадкові; стимулюючі та гальмуючі; циклічні та нециклічні. Остання група чинників є найбільш вагомою для врахування у прогнозі з точки зору глибини та інтенсивності кон'юнктури змін у прогнозному періоді.

У загальному вигляді чинники, які випливають на рівень ринкової ціни, можна представити у вигляді схеми (рис.2.1.).

Сучасні методи ринкового ціноутворення, що обираються підприємством, базується на двох альтернативних підходах до встановлення ціни - витратному та ціннісному. Витратні і ціннісні підходи до ціноутворення притаманні будь-якій економіці ринкового типу. І якщо витратні методи використовуються при формуванні цін і тарифів на товари та послуги, що підпадають під державне регулювання (фіксовані і регульовані), то ціннісні методи більш притаманні вільному ціноутворенню (Рис.2.2.).

Положення про порядок формування і застосування вільних (ринкових) цін і тарифів на продукцію, товари та послуги, введених постановою кабінету Міністрів України «Про систему цін в народному господарстві і на споживчому ринку України» від 27 грудня 1991 року, передбачено, що виробникам продукції, незалежно від форми власності, у відпускній ціні повинні бути враховані такі елементи:

- повна собівартість;

- прибуток;

- акцизний збір;

- податок на додану вартість.

З урахуванням вищевказаного визначено моделі витратного і ціннісного підходів до ціноутворення, які представлені на Рис.2.3. Процес ціноутворення при витратному і ціннісному підходах може здійснюватися різними методами, які представлені на Рис.2.4.

Якщо абстрагуватись від інших чинників або розглядати ціноутворення, як кажуть, «за інших однакових умов», то ціна залежить від вартості товару: збільшення вартості веде до збільшення ціни і навпаки (Рис.2.5.)

Як відомо, величина вартості товару змінюється прямо пропорційно до кількості часу, витраченого на його виробництво, і обернено пропорційно - до продуктивності праці.

В умовах ринкової економіки кожний керівник підприємства, кожний підприємець знає, що підвищення продуктивності праці формує індивідуальну вартість товару нижчу, ніж суспільне необхідна. І певний час підприємства, які досягай таких результатів, можуть реалізувати товар за ціною, вищою, ніж індивідуальна вартість. Це забезпечує їм надлишковий прибуток. Однак підвищення суспільної продуктивності праці в певній галузі виробництва об'єктивно веде до зниження вартості та відповідно - ціни.

Маркетингова цінова політика має досить широкий набір підходів до прямого (безпосереднього) розрахунку цін і методів такого розрахунку (рис. 2.6.).

Процес ціноутворення перебуває під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників і складається із семи послідовних етапів (рис. 2.7.):

Є багато методів ціноутворення. І кожна фірма має право обрати той з них, який відповідає її інтересам (Рис. 2.8.).

У практиці ціноутворення використовують різноманітні методи визначення вихідної ціни на товари, які можна об’єднати у три моделі (Рис.2.9.).

Використання будь-якої з цих моделей передбачає використання різних методів ціноутворення, які в умовах ринкової діяльності мають тісний взаємозв’язок. Використання кожної наступної моделі передбачає врахування факторів, які покладені в основу двох інших. Найпоширенішою моделлю ціноутворення є витратна, яка забезпечує розрахунок ціни реалізації на продукцію за рахунок додавання до видатків виробництва якоїсь конкретної величини.

Маркетинговий розрахунок цін є логічною послідовністю кроків (рис. 2.10.). При цьому враховуються відповідні фактори, що зменшують чи розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар.