10.4. Фінансовий план – основа фінансової діяльності підприємства

Фінансовий план є основою бізнес-планів, наведений в табл. 10.1. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням його коштів і структурою джерел їхнього формування, забезпеченістю оборотними коштами, величиною їхньої іммобілізації, оборотністю оборотних коштів, платоспроможністю.

Таблиця 10.1

Зразковий перелік розділів бізнес-плану, задач економічного аналізу й оцінки бізнесу

№ пор.	Назва розділу	Зміст розділів	Задача аналізу й оцінки
1	2	3	4
1	Титульний лист	Назва й адреса фірми. Імена й адреси засновників. Суть передбачуваного проекту. Вартість проекту. Посилання на таємність
2	Резюме (вступна частина)	Основні положення передбачуваного проекту. Мета передбачуваного виробництва. Новизна передбачуваної продукції. Відомості про обсяг продажів, виторгу, витрат, прибутку. Термін повернення кредитів	Аналіз і оцінка обсягу продажів. Аналіз витрат. Оцінка ризику
3	Товар (послуга)	Опис продукту (послуги): споживчі властивості, відмінності від товарів конкурентів, ступінь захищеності патентами, прогноз ціни і витрат на виробництво, організацію сервісу	Оцінка споживчих властивостей товару. Аналіз товарів конкурентів, цін і витрат на виробництво
4	Ринок збуту	Стан справ у галузі. Потенційні споживачі. Ринкова кон’юнктура	Оцінка стану справ у галузі. Аналіз темпів приросту по галузі потенційних споживачів ринкової кон’юнктури
5	Конку-ренція	Потенційні конкуренти: оцінка обсягу їхніх продажів, доходів, перспектив упровадження моделей, основних характеристик, рівня якості і дизайну їхньої продукції, політики цін конкурентів	Порівняльний аналіз (відповідних груп показників діяльності конкурентів) Аналіз мети, стратегії конкурент-тів, сильних і слабких сторін їхньої діяльності
6	План маркетингу	Ціни. Канали збуту. Реклама. Прогноз нової продукції. Ціноутворення. Цінові показники	Аналіз стану ринку, зміни цін, зовнішніх і внутрішніх факторів, ефективності реклами, сильних і слабких сторін підприємства, виробничих можливостей
7	План вироб-ництва	Виробничий процес (його опис). Перелік базових операцій з обробки і складання. Постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з повним переліком умов (за ціною, кількістю і якістю). Устаткування, будівлі, споруди. Трудові ресурси. Витрати на виробництво продукції

Закінчення табл. 10.1

1	2	3	4
8	Оцінка ризику і страхуван-ня	Слабкі сторони підприємства. Вірогідність появи нових технологій. Альтернативні стратегії. Заходи профілактики ризиків. Програма страхування від ризиків	Аналіз ризику за джерелами і причинами. Аналіз ризику за допомогою статистичного, експертного і комбінованого методів. Аналіз вибору інвестиційних рішень
9	Фінан-совий план	Прогноз обсягів реалізації. Баланс грошових витрат і надходжень. Таблиця доходів і витрат. Зведений баланс активів і пасивів. Графік досягнення беззбитковості	Фінансовий аналіз діяльності підприємства. Аналіз балансу грошових витрат і надходжень, беззбитковості, доходів і витрат. Виявлення внутрішньо-господарських резервів для зміцнення фінансового стану
10	Стратегія фінансу-вання	Визначення величини і джерел одержання коштів. Обґрунтування повного повернення коштів і одержання доходів	Аналіз коштів за джерелами, платоспроможності, строків окупності вкладень

Добрий фінансовий стан – стійка платоспроможність, постійна наявність достатніх сум грошових коштів на рахунках, ефективне використання оборотних коштів, правильна організація розрахунків, рентабельність виробництва.

Поганий фінансовий стан – постійна чи періодична наявність простроченої заборгованості перед банком, постачальником, а іноді й перед власними працівниками. Погіршення стану підприємства в більшості випадків обумовлено неправильною організацією роботи, порушеннями платіжно-розрахункової дисципліни і т. ін. Є два розповсюджені підходи до планування фінансів: а) стратегічне планування і б) система довгострокового планування.

У системі довгострокового планування передбачається, що майбутнє може бути передбачене шляхом екстраполяції ретроспективи на перспективу. Вище керівництво, на базі вивчення попереднього розвитку, ставить завищені цілі, які зазвичай важко або неможливо досягнути.

У системі стратегічного планування не вважається, що майбутнє можна вивчити тільки методом екстраполяції. У системі спочатку здійснюють аналіз перспектив розвитку підприємства, визначають тенденції, що можуть змінити наявні напрямки розвитку, тому результати такого планування не виходять за межі видимості. Далі проводять аналіз позицій підприємства і його конкурентоспроможність, визначають можливості збільшення частки підприємства в різних зонах стратегічного господарювання.

Завершальний етап – вибір стратегії: порівняння перспектив розвитку в різних сферах діяльності, визначення пріоритетів і розподіл ресурсів між зонами стратегічного господарювання.

У системі бізнес-планів фінансовий план охоплює результати розрахунків планів виробництва і маркетингу. Фінансовий план складається з п’яти основних розрахунків (кошторисів):

1) кошторис обсягу реалізації продукції;

2) баланс грошових надходжень і витрат;

3) план фінансових результатів (прибутків і збитків, кошторис доходів і витрат);

4) плановий бухгалтерський баланс;

5) розрахунок беззбитковості продажу товарів.

Крім фінансового плану, у фінансовій частині бізнес-плану наводять розрахунки з обґрунтування стратегії інвестицій, товарно-матеріального забезпечення кредитів, рентабельності, оцінку фінансових ризиків і страхування.

Розглянемо найважливіші розрахунки, обов’язкові при розробці бізнес-плану.

Розрахунок 1. Обсяг реалізації продукції

На основі прогнозів обсягів продажу окремих товарів формують кошторис обсягу продажу.

Звичайно прогноз на перший рік дається щомісячно, на другий – щоквартально, на третій – щорічно.

У розробці бізнес-плану головну задачу розв’язує маркетинг – аналіз збуту і управління обсягом продажу, що лежить в основі управління виробництвом і реалізацією продукції.

Використовуються різні методи дослідження ринку продажів.

Евристичні методи прогнозування, засновані на усередненні даних, отриманих шляхом опитування фахівців:

,

(10.1)

де О – оптимістична оцінка;

М – середня оцінка;

П – песимістична оцінка;

N – прогноз обсягу продажу.

Трендові прогнозування за окремими товарами чи групам близьких товарів:

,

(10.2)

де t – темп зростання, що обчислюється за формулою

,

(10.3)

де N_пот – значення показника поточного року;

N_поп – значення показника попереднього періоду.

Якщо спостерігається динаміка за ряд років, то можна використовувати показник темпу зростання, отриманий шляхом усереднення:

,

(10.4)

Факторний аналіз дає змогу, використовуючи кореляційні та регресійні залежності, знайти залежності обсягу очікуваних продажів від основних факторів, що впливають на нього, за допомогою формули

,

(10.5)

де Х₀ – постійна складова (може бути відсутня);

φ_i – значення коефіцієнта, що визначає вплив і-го фактора на розглянутий показник;

Х_i – значення і-го фактора.

Розрахунок 2. Баланс грошових надходжень і витрат

Дає змогу оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в бізнес у розподілі за часом, перевірити синхронність надходжень і витрат грошових коштів, і в такий спосіб визначити майбутню ліквідність підприємства.

Баланс доходів і витрат коштів складається з чотирьох розділів:

1) доходи і надходження коштів;

2) витрати і відрахування;

3) кредитні відносини;

4) відносини з бюджетом.

За цими розділами здійснюється порівняння доходів і витрат (за кожним розділом і фінансовим планом). Головна мета цього балансу – перевірка синхронності надходжень і витрат грошових коштів, і, як результат, визначення майбутньої ліквідності. Схема такого балансу наведена нижче.

Таблиця 10.2

Схема платіжного балансу

Доходи	Сума	Витрати	Сума
Доходи і надходження коштів	5661,7	Витрати і відрахування	3840,3
Одержання кредитів	299	Погашення кредитів, сплата відсотків	1100
Асигнування з бюджету	1430	Платежі в бюджет	2450,4
Загальний обсяг отриманих фінансових ресурсів	7390,7	Загальний обсяг розподілених фінансових ресурсів	7390,7

Статті балансу можуть бути розукрупнені на розсуд аналітика, це дає змогу враховувати особливості фінансування конкретного підприємства (табл. 10.3).

Після складання такого балансу обирають стратегію одержання необхідних грошових коштів. Повсюдно фінансування через кредити, однак банки частіше видають гроші під розширення вже діючого виробництва, тому що матеріальним забезпеченням кредиту можуть виступати всі активи підприємства.

Таблиця 10.3

Схема аналітичного платіжного балансу

№ пор.	Розгорнутий баланс грошових надходжень і витрат (платіжний баланс)	Варіант
		1	2
1	Кошти на початок періоду
2	Грошові надходження: виторг від реалізації надходження на рахунки, виписані при продажі товару в кредит позики інші надходження
3	Всього надходжень
4	Всього грошових коштів за період (п.1 + п. 2)
5	Грошові платежі на сторону: покупка товарів заробітна плата платні послуги ремонт і обслуговування устаткування реклама орендна плата плата за тарифами засобів зв’язку страхові платежі відсотки за кредит виплата основних сум за кредитами покупка устаткування податки дивіденди інші платежі
6	Всього грошових платежів на сторону
7	Грошових коштів на кінець періоду До балансу додають основні показники: обсяг реалізації на кінець періоду рахунки дебітора на кінець періоду безнадійні боржники на кінець періоду рахунки кредиторів запаси на складах величина річної амортизації

З метою фінансування можна залучати акціонерний і партнерський капітал, що теж вигідно при правильній організації управління таким капіталом. Управління фінансами здійснює фінансовий менеджер за двома напрямками.

При управлінні активами визначається співвідношення, тип і склад активів на балансі підприємства, підтримуються кінцеві оптимальні рівні поточних і фіксованих активів.

Поточні активи – готівка, цінні папери, що за першою вимогою можуть бути реалізовані на ринку, в т. ч. входять і матеріально-виробничі запаси.

Фіксовані активи – це земля, споруди, устаткування, транспортні засоби, довгостроково орендовані засоби.

При управлінні пасивами виявляється оптимальне співвідношення короткострокових і довгострокових фінансових ресурсів, визначаються найвигідніші фінансові ресурси. Вигідність фінансових ресурсів залежить від: економічної кон’юнктури, фінансової політики держави і т. ін.

Обігові фонди - різниця між поточними активами і поточними пасивами (рахунки і розписки, що підлягають оплаті, відсотки за кредитами). Довгострокові фонди – лізинг і довгострокові кредити.

Рекомендації з управління готівкою, оборотними коштами, товарними запасами:

• якщо фонди, вкладені в активи, можуть бути ефективніше використані в іншій справі, це не означає, що фонди використовуються неправильно;

• якщо є можливість вибору, то перевагу треба віддати фінансуванню за рахунок довгострокових кредитів , тому що ліквідний ризик буде меншим;

• доходи на фіксований капітал завжди вище від доходів на поточний капітал.

Задачі фінансового планування зводяться до якомога точного визначення майбутніх витрат і доходів, правильного розрахунку необхідної суми коштів і майбутніх фінансових результатів. Таким чином, планування є важливою частиною роботи з забезпечення стійкого фінансового стану підприємства.

Розрахунок 3. План фінансових результатів (доходів і витрат, план прибутків та витрат)

Таблиця 10.4