9.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану

Для оцінки фінансового стану підприємства використовується ф. № 1 («Баланс»), ф. № 2 («Звіт про фінансові результати»), ф. № 3 («Звіт про рух грошових коштів»), ф. № 4 («Звіт про власний капітал»), ф. № 5 («Примітки до річної фінансової звітності») та інша статистична звітність і оперативні дані. Інформація, використовувана для оцінки фінансового стану підприємств поділяється на відкриту і закриту.

Відкрита інформація – може виходити за межі підприємства, тобто наведена в статистичній і бухгалтерській звітності.

Дані форм бухгалтерської звітності дають повну і достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства з погляду розв’язання перспективних і поточних господарських проблем, що стоять перед ним.

Усі показники бухгалтерської звітності пов’язані між собою. Їхня цінність для якісної оцінки фінансового стану незаперечна. За допомогою даних бухгалтерської звітності можна:

• оцінювати динаміку і перспективи розвитку підприємства, що насамперед виражається в одержанні прибутку;

• оцінювати забезпеченість фінансовими ресурсами та джерела, наявні у підприємств, а також ефективність і перспективи використання цих джерел;

• розробляти та ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на досягнення основних цілей підприємства (передусім фінансових).

Ноу-хау, планові й прогнозні показники, тарифи, ліміти, норми, нормативи, системи і методики оцінки і регулювання фінансової діяльності, розроблені самим підприємством належать до закритої інформації. Перелік закритої інформації визначається керівництвом підприємства, вона, як правило, недоступна зовнішнім споживачам інформації.

Для ухвалення правильних оперативних управлінських рішень в області фінансів, які розробляються обліковою політикою підприємства, необхідно використовувати інструменти, що відповідають потребам внутрішнього менеджменту. Крім того, щоб ухвалити ефективні управлінські рішення менеджери внутрішню фінансову інформацію порівнюють з відповідними показниками подібних, у т. ч. конкурентних, підприємств. При цьому використовуються тільки порівнянні показники, які визначаються за єдиними методологією і методикою, тобто використовуються однакові бази розрахунку, правила та критерії.

У процесі оцінки фінансового стану підприємств необхідна уніфікація вимог до фінансової інформації в рамках країни, регіону, галузі. Така уніфікація набула назви стандартизація даних бухгалтерського обліку, що являє собою процес розробки та послідовного застосування єдиних принципів, вимог та правил для розрахунку, оцінки й відбиття у фінансових звітах конкретних об’єктів бухгалтерського обліку. Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1.

9.3. Показники фінансового стану підприємств

Оцінка фінансового стану можлива лише за використання комплексу, системи показників, які всебічно і докладно описують фінансовий стан підприємства.

Показники фінансового стану підприємств найчастіше визначають за допомогою горизонтального і вертикального аналізу й аналізу з використанням коефіцієнтів. Ці способи дають змогу схарактеризувати стан балансу підприємства, що є найважливішою складовою процесу визначення фінансового стану підприємства.

Горизонтальній аналіз балансу – порівнюють показники одного звітного періоду з показниками іншого, з його допомогою є можливість виявляти тенденції зміни окремих статей чи їхніх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності.

Вертикальний аналіз балансу – визначають відносні показники, що характеризують структуру коштів та їхніх джерел у загальному обсязі й кількості. Показники, обчислені методом вертикального аналізу балансу дають змогу проводити міжгосподарські порівняння фінансового стану підприємств, що різняться величиною використовуваних ресурсів та інших натуральних показників.

Показники вертикального і горизонтального аналізу доповнюють один одного, а деякі показники можна зарахувати до інструментів як вертикального, так і горизонтального аналізу, наприклад зміни в структурі за відносними величинами, відповідно до складових необоротних активів, оборотних активів, власного капіталу і поточних зобов’язань.

Аналіз з використанням коефіцієнтів - визначають коефіцієнти або, інакше кажучи, математичний вираз зв’язку одного показника з іншим. Коефіцієнти є основними інструментами фінансового аналізу, що встановлюють зв’язок між різними цифрами у фінансових звітах. При використанні коефіцієнтів суб’єкт фінансового аналізу може й оцінити поточний фінансовий стан підприємства, і передбачити реакції кредиторів та інших зацікавлених у роботі даного підприємства осіб.

У світовій практиці в даний час є десятки показників, що використовуються для оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Набір тих чи інших показників обумовлюється цілями аналізу, інформаційними потребами зацікавлених осіб. У зв’язку з цим визначається їхня класифікація.

Після виявлення стану балансу підприємства необхідно визначати фінансові показники, що характеризують:

• майновий стан підприємства,

• фінансову стійкість підприємства,

• ліквідність підприємства,

• рентабельність підприємства,

• ділову активність підприємства.

Нижче наведені алгоритми розрахунку, нормативні значення та тенденції змін показників, прийняті в Україні (табл. 9.6 – 9.10). Вони найяскравіше характеризують фінансово-господарську діяльність підприємств.

Для оцінки майнового стану розраховують показники, які характеризують виробничий потенціал підприємства, вони наведені в табл. 9.6.

Таблиця 9.6