- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
Щоб вирішувати ефективно завдання, які стоять перед клубами, як одного з типів культурно-дозвіллєвих установ, необхідно вивчати і враховувати інтереси, запити, загальноосвітній рівень різних груп населення – з однієї сторони, а також вивчати наслідки проведених заходів. Проводити цю роботу не просто, оскільки вплив заходів на людей не піддається безпосередньому обліку, а пізнається опосередковано – через зміни поведінки і вчинків людини, мотивів, поглядів, смаків, звичок. Таке двояке вивчення повинно проходити постійно: не можна обмежуватись лише разовими опитуваннями, анкетами та ін. Тісний контакт працівника КДУ, знання відвідувачів, та й узагалі клубної аудиторії, визначають актуальність і дійовість заходів. При кожному клубі можна створити невелику групу, яка буде вивчати запити людей та їх враження про роботу клубу.
Можна виділити такі напрямки для вивчення:
середовище, в якому діє клуб;
відвідувачі клубу, їх соціальний, віковий, освітній склад, мотиви відвідування клубу, інтереси, пропозиції;
громадська думка про роботу даного клубу та його окремих заходів.
Для вивчення цих проблем використовувати методи, як чисто клубні так і соціологічні. Клубу для успішності роботи слід знати середовище, в якому він працює, тобто клубну аудиторію – населення, його склад, виробничу діяльність, умови побуту, структуру вільного часу, рівень загальнокультурного розвитку, духовні аспекти, можливість задоволення їх через культурно-дозвіллєву установу. Багато даних можна отримати через сільську Раду.
Щоб вивчити відношення населення до клубу , визначити місце клубу в житті людей, виявити їх інтереси – застосовують опитування. Розповсюдження методом опитування є анкетування, проте дати результати воно може при ретельній підготовці. Відомості, які зібрали достатню кількість відповідей і коли анкета вірно складена. Перш ніж почали опитування, необхідно вирішити, кого опитувань. В невеликих населених пунктах можна опитати всіх жителів. В великих селах і містах це неможливо, проводять вибірково. На початку анкети пишуть, як правило, звернення до респондентів. В ньому пояснюється мета даного анкетування цього міста. Важливо, щоб питання в анкеті були сформульовані чітко, не мали не зрозумілих слів. Питання бувають закриті, відкриті. Закритими називаються питання, на які відповіді обмежені декількома тут же визначеними варіантами: “Як часто ви відвідуєте клуб?” (2-3 рази в місяць, раз в тиждень, рідко, не відвідую).
На відкриті питання відповідаючий сам пише любу відповідь, не одержуючи ніякого керівництва ні по формі, ні по його змісту. Наприклад: “Назвіть декілька (3-5 заходів, які вам найбільш запам’ятались. Які у вас зауваження, пропозиції по покращенню роботи клубу?” В напівзакритих питаннях, крім групи можливих відповідей, інтерв’ю.
Інтерв’ю – це одержання інформації від однієї особи по завчасно наміченому плану, з фіксацією одержаних відповідей. Воно може застосовуватись для вивчення думки окремих людей про клуб, для вивчення мотивів відвідування культурно – дозвіллєвої установи. Інтересів і запитів людей. Інтерв’ю поділяються на стандартизовані (питання не можна змінити ),
Нестандартні (гнучкість в постановці питань, теми варіруються в широких розмірах) та напівстандартні, які поєднують два прийоми опитування. В інтерв’ю (як і в анкеті) питання можуть бути закриті, які обмежують відповіді вибором між “так” і “ні”, чи дається на вибір декілька варіантів відповіді. Застосовують в інтерв’ю, і відкриті питання, на які відповідаючи, сам дає любу відповідь. Відповіді в інтерв’ю, на відміну від анкети, де вони дають в письмовій формі, реєструються різними способами: запис по пам’яті, запис на магнітофонну плівку.
Часто змішують інтерв’ю і бесіду. Чим вони відрізняються? Якщо в інтерв’ю інтерв’юер задає питання, а респондент відповідає на них, то бесіда – це обмін думками, вона дає більш широкий матеріал (вивчається в темі 5.1).
Крім конкретно-соціологічних методів дослідження в клубі можуть застосовуватись специфічно клубні. Важливим методом вивчення духовних інтересів є постійний збір питань, на які відвідувачі клубу хочуть отримати відповідь. Аналіз питань допомагає планувати роботу. В практиці КДУ серйозне місце займають звіти перед населенням з широким обговоренням їх діяльності. Важливим повсякденним методом вивчення думки про клуб служить якісний облік масової роботи, книги відгуків. Вивчення середовища, інтересів, думок і пропозицій населення, саме по собі не гарантує покращення роботи КДУ. Методи дослідження мають значення в тому випадку, коли одержаний матеріал ретельно і оперативно опрацювали, узагальнили і проаналізували, а головне-практично застосували в подальшій роботі клубу.
