Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник КДД печать.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
635.39 Кб
Скачать

Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»

Щоб вирішувати ефективно завдання, які стоять перед клубами, як одного з типів культурно-дозвіллєвих установ, необхідно вивчати і враховувати інтереси, запити, загальноосвітній рівень різних груп населення – з однієї сторони, а також вивчати наслідки проведених заходів. Проводити цю роботу не просто, оскільки вплив заходів на людей не піддається безпосередньому обліку, а пізнається опосередковано – через зміни поведінки і вчинків людини, мотивів, поглядів, смаків, звичок. Таке двояке вивчення повинно проходити постійно: не можна обмежуватись лише разовими опитуваннями, анкетами та ін. Тісний контакт працівника КДУ, знання відвідувачів, та й узагалі клубної аудиторії, визначають актуальність і дійовість заходів. При кожному клубі можна створити невелику групу, яка буде вивчати запити людей та їх враження про роботу клубу.

Можна виділити такі напрямки для вивчення:

  • середовище, в якому діє клуб;

  • відвідувачі клубу, їх соціальний, віковий, освітній склад, мотиви відвідування клубу, інтереси, пропозиції;

  • громадська думка про роботу даного клубу та його окремих заходів.

Для вивчення цих проблем використовувати методи, як чисто клубні так і соціологічні. Клубу для успішності роботи слід знати середовище, в якому він працює, тобто клубну аудиторію – населення, його склад, виробничу діяльність, умови побуту, структуру вільного часу, рівень загальнокультурного розвитку, духовні аспекти, можливість задоволення їх через культурно-дозвіллєву установу. Багато даних можна отримати через сільську Раду.

Щоб вивчити відношення населення до клубу , визначити місце клубу в житті людей, виявити їх інтереси – застосовують опитування. Розповсюдження методом опитування є анкетування, проте дати результати воно може при ретельній підготовці. Відомості, які зібрали достатню кількість відповідей і коли анкета вірно складена. Перш ніж почали опитування, необхідно вирішити, кого опитувань. В невеликих населених пунктах можна опитати всіх жителів. В великих селах і містах це неможливо, проводять вибірково. На початку анкети пишуть, як правило, звернення до респондентів. В ньому пояснюється мета даного анкетування цього міста. Важливо, щоб питання в анкеті були сформульовані чітко, не мали не зрозумілих слів. Питання бувають закриті, відкриті. Закритими називаються питання, на які відповіді обмежені декількома тут же визначеними варіантами: “Як часто ви відвідуєте клуб?” (2-3 рази в місяць, раз в тиждень, рідко, не відвідую).

На відкриті питання відповідаючий сам пише любу відповідь, не одержуючи ніякого керівництва ні по формі, ні по його змісту. Наприклад: “Назвіть декілька (3-5 заходів, які вам найбільш запам’ятались. Які у вас зауваження, пропозиції по покращенню роботи клубу?” В напівзакритих питаннях, крім групи можливих відповідей, інтерв’ю.

Інтерв’ю – це одержання інформації від однієї особи по завчасно наміченому плану, з фіксацією одержаних відповідей. Воно може застосовуватись для вивчення думки окремих людей про клуб, для вивчення мотивів відвідування культурно – дозвіллєвої установи. Інтересів і запитів людей. Інтерв’ю поділяються на стандартизовані (питання не можна змінити ),

Нестандартні (гнучкість в постановці питань, теми варіруються в широких розмірах) та напівстандартні, які поєднують два прийоми опитування. В інтерв’ю (як і в анкеті) питання можуть бути закриті, які обмежують відповіді вибором між “так” і “ні”, чи дається на вибір декілька варіантів відповіді. Застосовують в інтерв’ю, і відкриті питання, на які відповідаючи, сам дає любу відповідь. Відповіді в інтерв’ю, на відміну від анкети, де вони дають в письмовій формі, реєструються різними способами: запис по пам’яті, запис на магнітофонну плівку.

Часто змішують інтерв’ю і бесіду. Чим вони відрізняються? Якщо в інтерв’ю інтерв’юер задає питання, а респондент відповідає на них, то бесіда – це обмін думками, вона дає більш широкий матеріал (вивчається в темі 5.1).

Крім конкретно-соціологічних методів дослідження в клубі можуть застосовуватись специфічно клубні. Важливим методом вивчення духовних інтересів є постійний збір питань, на які відвідувачі клубу хочуть отримати відповідь. Аналіз питань допомагає планувати роботу. В практиці КДУ серйозне місце займають звіти перед населенням з широким обговоренням їх діяльності. Важливим повсякденним методом вивчення думки про клуб служить якісний облік масової роботи, книги відгуків. Вивчення середовища, інтересів, думок і пропозицій населення, саме по собі не гарантує покращення роботи КДУ. Методи дослідження мають значення в тому випадку, коли одержаний матеріал ретельно і оперативно опрацювали, узагальнили і проаналізували, а головне-практично застосували в подальшій роботі клубу.