- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
ПЛАН.
1. Основні форми роботи.
2. Розробка конкурсної програми для підлітків.
3. Розробка програми клубу за інтересами.
Культурно-дозвіллєву роботу з підлітками необхідно проводити з урахуванням їх особливостей.
- В цей період фізична розрядка, повсякденна фізкультурно-спортивна та оздоровча діяльність.
- індивідуальний підхід у вихованні особливо в конфліктних ситуаціях.
- Найважливіше для хлопців-підлітків утвердити себе серед оточуючих, довести свою дорослість В.Сухомлинський ''Є 3 речі, які необхідні стверджувати в хлопчиках: юнаках- обов'язок чоловіка, відповідальність, -гідність чоловіка".
Важкі підлітки . Чітке визначання цього терміну дав доктор педагогічних наук Е.Г. Костяшкін: "Важкий підліток, це підліток з негативними рисами, звичками, інтересами, які вже склались. Тому він і важкий для педагога, що його психічний стан не нормативний, а звичайні засоби виховання малоефективні". Як правило ці підлітки, які мають:
- низький рівень освіти І культури поведінки;
- відсутність бажання одержати знання;
- звичка нічим не займатись;
- трансформація моральних понять в виправдання моральних дій;
- відсутність волі;
- прагнення до незалежності;
- Хворобливе відношення до керівництва з боку дорослих. групова поведінка-особливість дій підлітків (хоробрі, коли їх багато). Головне завдання робити клубу з підлітками є допомога сім'ї і школі в формуванні громадських, товариських, людських якостей характеру в розвитку громадської активності підлітків.
Ведучі методи виховання:
1. Гра.
2. Залучення школярів до різного роду клубних колективів. Якщо говорити про ігри, то для підлітків краще пропонувати ролеві ігри, яри-мандрівки, конкурси, турніри. Гра-це перевірка самого себе, своїх можливостей. Ролева гра формує прагнення учасників гри до перевтілення, тому що це ігри в щось, в когось (в моряків, в вихователя, фотокореспондента та ін).
Військово-спортивні ігри користуються популярністю серед підлітків. Можна запропонувати:
Конкурси: "Ну-мо, хлопці", "Ну-мо, дівчатка", "На кращу компанію", професійні конкурси (для учнів професійно-технічних училищ). "Міс-дев'ятикласниця", "Незвичайна семірка", "Ігри-мандрівки", "На невідкриті оснрови", "Подорож в світ незвичайного".
Підлітки схильні до незвичайного, романтичного, цій потребі відповідають пошукові клуби (краєзнавчі, військові, історичні). Пошук -засіб виховання у хлопців і дівчат певних рис характеру: наполегливість, волі, логічного мислення.
Дискотека - одна з форм дозвілля для підлітків, може бути розважального, тематичного.
З розвитком психічних процесів, різних видів діяльності складаються й психічні властивості індивіда які являють собою потенціальну форму існування процесів вдій, що зберігаються й тоді, коли актуально вони не функціонують. Таким є розумові, емоційні, вольові, моральні й трудові якості індивіда, характерні риси його свідомості. З утворенням системи цих психічних властивостей підростаючий людський індивід стає особистістю, здатною усвідомлювати навколишнє буття, виділяти себе із середовища, виходити за межі минулого і теперішнього, проектувати своє. майбутнє, передбачати не тільки ближчі, а й віддалені результати своїх дій, усвідомлювати норми, правила суспільної поведінки і керуватися ними. Розвиток свідомості особливості полягає у формуванні її наукового світорозуміння, ідейних переконань, які забезпечують її моральну стійкість, особливо потрібну у важких життєвих ситуаціях, здатність підпорядкувати нижчі спонукання вищим мотивам діяльності, вести правильну лінію у свій поведінці.
Формування системи психічних властивостей підростаючого індивіда, його свідомості й самосвідомості є необхідною умовою становлення його як суспільної істоти, як суб'єкта спілкування з іншими людьми, майбутнього носія суспільних відносин. Він поступово стає ним, включаючись у ці відносини в доступній для нього мірі, виконуючи функції й обов'язки, які покладаються на нього у сім'ї, дитячому садку, в школі, у виробничому колективі тощо.
Психіка формується як дедалі ускладнювана і структурно організована динамічна система. Нові якості, що виникають у психічному розвитку індивіда, являють собою складні структури. Структурний характер має змістовий бік цього процесу (системи уявлень, понять про об'єктивну дійсність, що складаються в індивіда), операційний бік (системи дій, операцій, якими знання здобуваються й застосовуються у дальшій діяльності), мотиваційний бік (комплекси потреб інтересів та інших спонукань до дій) і психічна діяльність у цілому.
Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 років. Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком.
Цей період називають перехідним, тому що в цей час відбувається перехід від дитинства до юності в фізичному і соціальному відношеннях. Значних змін зазнає психічна діяльність підлітка. Вживаючи попередні дитячі інтереси, народжуються нові. Змінюються стосунки з дорослими і товаришами. Яскраво виявляється прагнення до самостійності й властивих дорослих форм поведінки. Ці зміни часом проходять досить бурхливо.
Нові інтереси й прагнення підлітка бувають мінливими. Стосунки із старшими, зокрема батьками і педагогами, стають складними, особливо якщо старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка, і продовжують ставитися до нього, як до дитини. Це часто створює складні ситуації. Частішими стають, порівняно з молодшим шкільним віком, прояви негативізму, неслухняності та інші порушення норм поведінки. Тому нерідко й називають підлітковий період важким, критичним віком.
Справді, кризи на цьому етапі розвитку бувають, але не є неминучими. І негативізм у поведінці підлітка не є обов'язковим, хоч особливості його розвитку містять у собі певні передумови для його виникнення. Цей період у житті дитини може стати й часто стає важким у вихованому відношенні, якщо батьки та й Інші дорослі, що оточують підлітка, не обізнані з особливостями його розвитку, не зважають на них і продовжують виховувати його так, як виховували у молодшому шкільному віці, або ж, навпаки, ставлять до нього такі вимоги, як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги до себе.
У підлітковому віці учні більше включаються в суспільне корисну працю. Істотно змінюються стосунки підлітків з дорослими і ровесниками. Дорослі ставлять до них підвищені вимоги щодо виконання навчальних завдань, різних доручень, культури поведінки, стосунків з товаришами, самообслуговування, самостійності.
