Розділ VI

Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління

ПЛАН.

1. Основні вікові групи, їх характеристика.

2. Диференційний підхід до організації КДД серед різних вікових груп.

3. Ігрова діяльність в житті дитини.

Поряд з позашкільними установами культурно-дозвіллєву роботу з Дітьми проводять клуби. Часто найбільш активною клубною аудиторією стають діти шкільного віку. Залучити школярів до клубу можна якоюсь цікавою інформацією, незвичайністю заходів. Перед працівниками клубу стоїть завдання - створювати емоційну атмосферу хорошого настрою школяра, сприяти розвитку особистості. Емоційний вплив здійснюється організацією діяльності на основі ігрових ситуацій, широким використанням всіх видів і жанрів мистецтва, створенням в клубі атмосфери неформального впливу, спілкування та шляхом розвитку художніх потреб, інтересів.

Діти шкільного віку, це не однорідна аудиторія, тому організатор КДД повинен знати основні вікові групи та психолого - педагогічні особливості кожної вікової категорії. Їх три: Молодший шкільний вік (6-10 років),

Середній шкільний—підлітковий (11-15), Старший вік-юнацтво (15-17).

В віці 6-7 років діти приступають до систематичної учбової діяльності. Завдання клубу - допомагати в формуванні у дітей готовності до навчання. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку: - прагнення до масових емоцій, діям;

- розвиток любознательності, розумова активність;

- складаються взаємовідносини з однолітками;

- виникають почуття відповідальності;

- нестійкість уваги, настрою;

- потяг до наслідування та ін. Для старшокласників характерні такі особливості:

- прагнення пізнати світ, оточуюче життя;

- планування свого майбутнього життя;

- вибір професії;

- принциповість та незалежність, підкреслення свого "я". Зміни, що відбуваються в соціально-політичному житті України, перехід до ринкових відносин має і негативні наслідки, пов'язані з ломкою ідеалів, цінностей та норм поведінки. Відчутно ці зміни впливають на стан молоді 15-17 років, коли треба на самостійний шлях, вирішувати питання: що далі, після школи? А навчання платне, і не кожна сім'я може платити за навчання в учбовому закладі. І часто здібна дитина залишається за межами учбового закладу. А де працювати при повальному закритті державних підприємств. І не маючи впевненості в своєму майбутньому, деякі молоді люди йдуть на сумнівні дії, потрапляють морально нечесних людей, під сплив, виникають конфлікти між батьками і дітьми в сім'ях. Як можуть культурно-дозвіллєві установи допомогти молоді?

Перш за все організацією таких форм молодіжного дозвілля, які б допомагали ]й у самовизначенні та творчій самореалізації (Тема 6.2. Розділ V).

Диференційований підхід до різних вікових груп дітей - принцип організації КДД, який означає, що при організації клубних заходів необхідно враховувати вік, фізичні та психологічні особливості дітей. Психічні особливості (темперамент), стан нервової системи, воля, розумові здібності, фізичні (зріст, вага, м'язи).

В педагогіці гра розглядається як кращій засіб виховування дітей. Для дітей молодшого шкільного віку гра є основним методом виховання. В житті дитячого колективу гра і праця тісно переплітаються, так що важко буває встановити, коли гра перестає бути розвагою і починає бути справою. Психологи замітили, що навіть в простенькій грі показана проста схема життя дитини. Завдяки грі у дітей молодшого шкільного віку(1-3кл.) відбуваються зміни в психіці. Характерні особливості ігор цього віку:

- кожна дитина переживає потребу в творчості;

- в процесі гри перетворюється, переосмислюється і закріплюються уяви дітей про граючий світ;

- діти набувають корисні звички, розвивають організаторські здібності;

- в грі виховуються вольові якості, самостійність, витримка, воля;

- рухливі ігри зміцнюють здоров'я дитини;

- інтелектуальні розширюють світогляд дитини;

- виховують товариські стосунки.

Гра в усіх вікових групах залишається засобом ігрового спілкування. (Розділ ІV).