“Кіт і миша”

Дівчатка і хлопці беруться за руки і стають у коло. Двоє гравців залишаються всередині: дівчина – “миша”, хлопець – “кіт”. Усі діти піднімають руки вгору. Миша втікає від кота попід руками гравців. Куди біжить кіт – руки вниз, а в іншому місці – ні. Як кіт пробіжить назовні, то всі підіймають руки вгору – миша під руками забігає всередину, і всі опускають руки вниз. В цей час діти співають:

А до нори, миша, до нори,

До золотої комори,

Миша у нірку,

А котик за ніжку:

Ходи сюди.

А що ж то за мишка – не втече,

А що ж то за котик – не дожене.

Мишка у нірку,

А котик за ніжку:

Ходи сюди.

Після того, як кіт спіймав мишку, вибирають нових кота і мишку і гра продовжується.

“Віночок”

Всі учасники гри стають в шеренгу і беруться за руки. Два крайніх гравці з одного кінця підіймають угору руки, а два крайні з другого кінця проходять між ними, ведучі за собою всіх інших. Потім вони так само проходять під руками другої, третьої і всіх наступних пар. Таким чином пари ніби переплітаються у вінок. Кожен гравець кладе ліву руку на плече лівого, праву – на руку правого сусіда, крайні гравці теж переплітаються руками і починається хоровод. Усі співають:

Ой, нумо – нумо

В плетеного шума!

Як наша мати

Буде розплітати?

Розплетися шуме,

Розплетися!

Хрещатий барвінку,

Розстелися!

Коли приспівка закінчиться, ведучий (крайній гравець, який проходив під руками усіх пар) починає з протилежного кінця відривати від ряду одного гравця за одним. Останнього в ряду підкидають вгору. Так гра закінчується.

“Сорока - ворона”

У грі беруть участь п’ять дійових осіб: сорока та четверо сороченят. Троє трудящих, а одне ледаче. Сорока варить кашу, а діти – одне дрова рубає, друге – воду носить, трете – піч топить, а четверте, ледаче, лежить на долівці, вимахує ногами, робить не хоче, чухається та позіхає. Діти співають:

Сорока – ворона на припічку сиділа,

Діткам кашу варила,

Ополоником мішала.

Діток годувала:

- Оцьому дам, оцьому дам і цьому, а цьому не дам.

Цей дрова не рубав,

Води не носив,

Хати не топив,

Шуши, шуши, полетіли,

На голівку сіли.

За словами “діток годувала” підбігають сороченята до матері по їжу, наставляють обидві долоні. Ледаче прибігає перше й відштовхує інших сороченят. Мати дає їжу діткам, що працювали, приказуючи: “Оцьому дам, оцьому дам і цьому”. А ледачому не дає нічого кажучи: “цьому не дам”. Під словами “хати не топив” хтось з дітей заплеще в долоні, щоб сполохати сороку з дітьми. Сполохані сороки вимахують крилами, тікають з середини кола на своє попереднє місце. А діти співають: “Шуш, шуш…” На середину виступає нова партія дійових осіб.

Рухливі ігри та забави для розвитку сили.

“Перетяжка”

Гравці поділяються на дві рівні команди: одні залишаються в сінях, а інші виходять на вулицю. Межа між ними – поріг. Передні беруться за довгу і рівну палицю, яку потрібно із всіх сил перетягти до себе. Партнери, зрозуміло, допомагають їм. Ті, що перетягли і виграли.

“КОРОМИСЛО”

Грають попарно. Гравці стають спинами один до одного і зчіпляються зігнутими в ліктях руками. Чергуючись, вони нахиляються вперед, підіймаючи догори напарника, який лежить на спині.

Рухливі ігри та забави для розвитку ШВІДКІСНО-СИЛОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ

“У ДОВГІ ЛОЗИ”

Усі гравці стають один за одним, обличчям у потилицю, на відстані сажня, голову і спину нахиляють. Гравець, котрий стоїть позаду, розбігається, перестрибує всіх так само як і всі гравці. За ним те саме робить другий, третій і т.д.

“ХВІСТ”

Хлопці беруться за хустки і обходять будову. Перший має лозину, якою намагається вдарити заднього, а той у свою чергу намагається уникнути ударів. Обидва повинні триматися за хустку. Кого вдарили, той стане другим за ведучим.

Рухливі ігри та забави для розвитку ШВІДКОСТІ.

“ЛИСИЦЯ І ЗАЯЦЬ”

Діти стають попарно в різних кінцях майданчика лицем один до одного, узявшись за руки. Одного вибирають “зайцем”, другого “лисицею”. Заєць ховається від лисиці, поспішає до якоїсь пари і стає спиною до одного з граючих. Той стає зайцем, тікає й так само хоче стати в середину іншої пари, спійманий стає лисицею, а лисиця – зайцем, гра продовжується.

Рухливі ігри та забави для розвитку ВИТРИВАЛОСТІ

“В БИКА”, або в “СКАЖЕНОГО БУГАЯ”

Взявшись за руки, діти стають колом, але спинами в середину. Крутяться якнайшвидше. Хто впав, той – “бик”. Від нього всі розбігаються. А він гониться за всіма. Як впіймає когось, то вже той – “бик2 ,тоді ловлять вдвох. Потім – втрьох.

Рухливі ігри та забави для розвитку СПРИТНОСТІ.

“ВКРАСТИ САЛО”

Довгу і вузьку жердину приставляють із двору до віка і сильно трясуть. Бажаючий повинен пробігти по хиткій жердині до вікна і торкнутися рукою кватирки. Це називається “вкрасти сало” (тобто виграти). У випадку невдачі сплачувався який – небудь штраф.

ІГРИ З ПРЕДМЕТАМИ

“МЕТА”

Гравці діляться на дві рівні команди, які стають одна напроти другої на певній відстані. Між ними відзначають середину лінії. Перед кожною командою також проводять лінію. На цих лініях стає по одному гравцю з кожної команди. Стоячи на лінії, вони кидають м’ячем один в одного, намагаючись поцілити. Решта гравців намагається спіймати м’яч на льоту або від “каші” (від землі). Якщо хтось спіймає м’яч, то мета супротивної команди (той, хто на лінії) – стає на середину лінії. Там влучити у нього значно легше. Якщо у мету влучать, його зміняє хтось інший. Мета може ухилитись від м’яча, але наперед мусить сказати, в який бік ухилиться, на яку ногу стане. Іти з місця не можна. Можна ухилитись в бік, підняти ногу, руку, яким загрожує небезпека.

Завдання організаторів культурно – дозвіллєвої діяльності полягає в тому, щоб зберегти і передати наступним поколінням цю духовну спадщину – українські народні ігри.