- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
“Видовищні форми кдд”
Видовищні форми КДД є своєрідною виставою на сцені чи на якомусь майданчику, стадіоні, вони мають чітку композиційну структуру.
В основі видовищних форм – сценарій, або програма заходу. Особливістю є – виключно різноманітна палітра засобів ідейно-емоційного впливу на глядача: це і різноманітний кіноматеріал, музика, аудіовізуальна техніка, піротехнічні пристрої, світломузика та ін. Вміло розроблена драматургічна і майстерно втілена режисером видовищна форма КДД здатна емоційно вплинути на масову аудиторію. Глядач на видовищних формах КДД сприймає, реагує, виражає свої емоції та виступає
На них як споживач, а не співтворець видовища.
Популярною і загальнодоступною формою є концерт, головна функція якого є формування естетичного смаку, естетичних почуттів, залучення до світу мистецтва, також дає можливість добре відпочити, зняти втому і нервову напругу.
По своєму цільовому призначенню концерти можуть бути:
поточні,
звітні,
оглядові,
святкові,
ювілейні.
По місцю проведення:
стаціонарні,
виїзні,
гастрольні.
По складу учасників концерту:
любительські;
професійні,
змішані.
По способу побудови програми концерти бувають:
тематичні,
збірні,
театралізовані.
По кількості учасників:
сольні,
колективні, ( одного гуртка),
зведені.
Також концерти можна класифікувати і по складу глядачів:
для дітей,
жінок,
ветеранів,
делегатів та ін.
“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
Фестиваль – це масове видовище, огляд досягнень професійного і самодіяльного мистецтва. Багатогранність цього соціокультурного Явища дає підставу розглядати його в одному блоці з такими формами, як свято, конкурс, олімпіада, видовище та ін.
Компоненти названих форм будуть присутні на фестивалі, причому в найрізноманітніших сполученнях. По своїм масштабам та географії фестивалі можуть бути всесвітніми, міжнародними, республіканськими, регіональними, обласними, районними. Найбільш розповсюджені фестивалі по жанрам мистецтва: кінофестивалі, музичні фестивалі можуть проводитись по різним жанрам музики; рок –музики, солдатської пісні, духової музики, джазової та ін. Фестивалі театрального мистецтва також різноманітні: фестиваль народних театрів, молодіжних театральних студій (“Театральна весна”), (“Театральна осінь”).
Проводяться також фестивалі циркового мистецтва, телевізійні, фольклорні фестивалі самодіяльної творчості.
Фестивалі традиційно важливі події. Виховна роль їх велика. В процесі підготовки і проведення пожвавлюється культурне життя, зростає кількість учасників самодіяльності, підвищується активність людей, покращується організація дозвілля, забезпечується цілеспрямоване естетичне виховання, залучення людей до культурних цінностей.
Проводяться фестивалі за рішенням державних органів, керівну роль відіграє комітет фестивалю, створюється компетентне журі, фестивалі можуть мати свою емблему, виготовляються плакати і буклети, продаються значки, сувеніри. Учасникам і переможцям вручаються дипломи, грамоти, цінні подарунки.
Існує кінофестиваль, організаторами якого можуть бути працівники кінотеатрів, або клубних установ, якщо в ній мається кінопроекційна апаратура. Такий кінофестиваль – це тематичний показ фільмів на протязі певного часу (тиждень, 10-14 днів).
Наприклад кінофестиваль до Дня Перемоги, кінофестиваль сучасного кіно чи комедійного, присвяченого кіностудії чи популярному актору кіно.
Методика організації кіно-відеопоказу включає:
визначення теми показу;
підбір через кіно прокат фільмів;
рекламування;
підготовка приміщення;
визначення ведучого консультанта;
запрошення для зустрічі з кіноглядачами актора чи прототипів тих чи інших подій.
